Рішення

від 08.04.2021 по справі 915/1472/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року Справа № 915/1472/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55213 (код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), проспект Шевченка, 12, м. Одеса, 65058 (код ЄДРПОУ 43879780)

до відповідача Фермерського господарства «Оазис» , вул. Степова, 1А, с-ще Іванівка, Первомайський район, Миколаївська обл., 55272 (код ЄДРПОУ 19292583)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Мигіївська сільська рада, вул. Первомайська, 50, с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська обл., 55223 (код ЄДРПОУ 04376937)

про стягнення збитків в сумі 383 313, 34 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Середа Є.В., службове посвідчення № 059080 видане 11.01.2021 року, дійсне до 11.01.2026 року;

від позивача: Львовський І.В.;

від відповідача: Філатов І.Л., ордер МК122115 від 16.01.2021 року;

від відповідача: Плечій Я.В., довіреність №01.01.21 від 15.01.2021 року;

від третьої особи: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фермерського господарства «Оазис» збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 383 313, 34 грн. на користь місцевого бюджету Мигіївської сільської ради.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 18.01.2021 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Мигіївську сільську раду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року замінено позивача Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області його правонаступником Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.02.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 25.02.2021 року.

В судовому засіданні 25.02.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.03.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1472/20 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 08.04.2021 року.

Третя особа явку повноважного представника в судові засідання 18.01.2021, 04.02.2021, 25.02.2021 та 08.04.2021 року не забезпечила, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 120; том 2, арк. 86, 90, 123, 184).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

16.02.2021 року до господарського суду Миколаївської області від третьої особи надійшло клопотання (вх. № 2419/21), в якому третя особа просить суд розглядати справу без представника сільської ради та прийняти рішення на розсуд суду (том 2, арк. 91).

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні 08.04.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

18.03.2021 року до господарського суду Миколаївської області від прокуратури надійшла заява (вх. № 4065/21), в якій прокурор просить суд зменшити розмір позовних вимог та розглядати позовні вимоги у наступній редакції:

Стягнути з Фермерського господарства «Оазис» збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 366 035, 76 грн. на користь місцевого бюджету Мигіївської сільської ради.

Заява мотивована тим, що збитки за використання джерела викидів № 74 у сумі 17 277, 58 грн. нараховані безпідставно, оскільки на момент перевірки ФГ Оазис мало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 4825482703-3 від 21.10.2011 (проммайданчик № 3).

В судовому засіданні 08.04.2021 року прокурор підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Представник Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) вирішення питання про зменшення позовних вимог залишив на розсуд суду.

Представники відповідача не заперечували проти зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, дійшов висновку про прийняття заяви про зменшення розміру позовних вимог до розгляду. Позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви (вх. № 4065/21 від 18.03.2021 року).

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція прокуратури та позивача.

Прокуратура та позивач в письмових поясненнях (вх. № 3331/21 від 03.03.21) зазначають, що предметом спору є вимога про стягнення збитків.

Підставою позову зазначено обставини щодо порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Прокуратура та позивач зазначають, що відповідачем державі заподіяно шкоду за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) за період з 22.10.2016 року по 16.01.2017 року, внаслідок чого проведено розрахунок збитків, завданих викидами ФГ «Оазис» .

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 20-2, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , ст. 10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» , ст. 11, 1166 ЦК України, ст. 44 ГК України.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

У відзиві на позову заяву (вх. № 42/21 від 04.01.2021 року) та запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 953/21 від 21.01.2021 року) відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі та зазначає, що позивачем не доведено із наданням належних та допустимих доказів, як сукупності фактів протиправної поведінки Відповідача, так і розміру завданої шкоди, відтак позов не ґрунтується на вимогах закону та не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

- складений позивачем та Держекоінспекцією розрахунок розміру відшкодування збитків від 20.12.2019 року не містить в собі конкретних ідентифікаторів джерел, використаних для здійснення розрахунку, які б відповідали вимогам п. 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ;

- зі змісту розрахунків вбачається, що Держекоінспекцією при розрахунку розміру збитків використано дані Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року. Натомість, відповідач вважає, що саме матеріали Інвентаризації джерел викидів по ФГ Оазис 2016 року є джерелом коректної інформації щодо кількісних показників викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря в період з 22.10.2016 по 16.01.2017 року;

- твердження позивача про повну відсутність у відповідача дозволів на викиди в період з 22.10.2016 по 16.01.2017 є неправдивим і суперечить наданим позивачем доказам. Проммайданчик № 3 (утримання та відгодівля овець) використовувався ФГ "Оазис" правомірно, на підставі дозволу № 4825485703-3 від 21.10.2011, термін дії якого є безстроковим. Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 20.12.2019 року та розрахунок наведений позивачем є незаконними та безпідставними стосовно проммайданчику №3; Сума безпідставно нарахованої шкоди становить 17 277, 58 грн.;

- відповідач зазначає, що твердження позивача про визнання відповідачем факту використання джерел викидів за відсутності дозволу є безпідставними, оскільки листом № 0209-1/19 від 02.09.2019 року ФГ Оазис повідомило контролюючий орган лише про кількісні показники використання окремих елементів основних засобів та устаткування, перелік яких було зазначено Держекоінспекцією у приписі № 34 від 23.08.2019 року;

- відповідач вказує, що в розрахунку розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) фермерським господарством Оазис проведеному держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області П. Гаввою наявний ряд порушень приписів Методики, а саме: 1) не було використано дані інвентаризації 2016 року; 2) розрахунок було проведено на підставі документів, які не входять до вичерпного переліку, вказаного в п. 3.6 Методики (зокрема, довідці ФГ Оазис від 02.09.2019 № 0209-1/19); 3) не проведено інструментально-лабораторних вимірювань (п. 2.2, п. 2.3 Методики); 4) при розрахунку використано Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами , том 1, 2, 3, м. Донецьк, 2004, що не передбачено п. 3.6 Методики;

- твердження позивача стосовно того, що несвоєчасне отримання дозволів відбулось внаслідок невжиття господарством належних заходів до їх отримання є невірним та необґрунтованим, оскільки відповідачем було заздалегідь вжито належних заходів для отримання дозволу відповідно до Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002;

- більшість видів викидів, зазначених у розрахунку, доданому до листа від 23.12.2019 року № 04/04-02/3099/1, ФГ Оазис взагалі не мало можливості припинити;

- позивачем не доведено складові цивільно-правової відповідальності: 1) у матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення інструментально-лабораторного контролю, як і відсутні докази відбору проб та протоколи вимірювань. Отже, наявність неправомірності поведінки відповідача не доведена належним чином; 2) факт завдання шкоди не доведено, оскільки розрахунок не відповідає Методиці; 3) твердження позивача про те, що між протиправною поведінкою відповідача і спричиненням шкоди існує сталий причинний зв`язок ґрунтується на припущеннях та не підтверджене жодними належними доказами. Відсутні будь-які докази того, що державі була нанесена шкода саме діями відповідача. Належним чином не доведений і причинний зв`язок; 4) вину відповідача також не можна вважати доведеною з огляду на те, що відповідачем у даній справі є юридична особа ФГ Оазис , а протокол про адміністративне правопорушення № 001069 від 08.08.2019 було складено на фізичну особу ОСОБА_1 . Крім того, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 78 КУпАП, ніяким чином не підтверджує факту наявності шкоди в розмірі заявленому позивачем у позовній заяві, вину відповідача, а також причинно-наслідковий зв`язок саме між викидами забруднюючих речовин відповідачем та шкодою, завданою державі.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд в позові відмовити.

3. Правова позиція третьої особи.

Третя особа не скористалась наданим ст. 168 ГПК України правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

В 2011 році відповідачем ФГ Оазис із залученням ПП Еко-Групп було проведено інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за результатами якої складено Звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року, який затверджено директором ФГ Оазис Колесниченко В. І. (том 3, арк. 2-224). За результатами Інвентаризації 2011 року відповідачем ФГ Оазис подано до контролюючого органу документи для отримання дозволів на здійснення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області відповідачу ФГ Оазис в 2011 році видано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме:

- дозвіл № 4825485703-1 від 21.10.2011, термін дії дозволу 5 років, з 21.10.2011 по 21.10.2016 - для Промислового майданчика № 1 (том 1, арк. 60-68);

- дозвіл № 4825485703-2 від 21.10.2011, термін дії дозволу 5 років, з 21.10.2011 по 21.10.2016 - для Промислового майданчика № 2 (том 1, арк. 69-78).

- дозвіл № 4825485703-3 від 21.10.2011, термін дії дозволу 5 років, з 21.10.2011 по 21.10.2016 - для Промислового майданчика № 3 (том 1, арк. 148-152).

Відповідно до інформації Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 26.10.2016 року № 01-04/2080-05 термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 4825485703-3 від 21.10.2011 для Промислового майданчика № 3 є необмеженим на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру від 09.04.2014 № 1193-VІІ (том 1, арк. 79).

В 2016 році відповідачем ФГ Оазис із залученням проектної організації ПП Фірма ТЕПС&Со було проведено інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за результатами якої складено Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин ФГ Оазис 2016 року, який затверджено директором ФГ Оазис Колесниченко В. І. 01.12.2016 року (том 1, арк. 172-187; том 2, арк. 7-28).

За результатами Інвентаризації 2016 року відповідачем ФГ Оазис подано до контролюючого органу документи для отримання дозволів на здійснення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Витяг зі Звіту по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин ФГ Оазис виготовлений у 2016 році Фірмою ТЄПС&Со та затверджений ФГ Оазис 01.12.2016 року наявний в матеріалах справи.

Отже, у зв`язку із закінченням терміну дії дозволів № 4825485703-1 та № 4825485703-2 для промислових майданчиків № 1 та № 2 відповідач ФГ Оазис звернувся до Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації з метою оформлення дозволів на викиди.

Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації відповідачу ФГ Оазис в 2017 році видано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме:

- дозвіл № 4825485703-5 від 17.01.2017, термін дії дозволу 10 років, з 17.01.2017 по 17.01.2027 - для Промислового майданчика № 1 (том 1, арк. 80-89);

- дозвіл № 4825485703-6 від 17.01.2017, термін дії дозволу 10 років, з 17.01.2017 по 17.01.2027 - для Промислового майданчика № 2 (том 1, арк. 90-98).

Вищевказана інформація також підтверджена листом Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.08.2020 № 01-03/47-05 (том 1, арк. 59).

Таким чином, відповідачем ФГ Оазис в період з 22.10.2016 по 16.01.2017 здійснювалась господарська діяльність, зокрема по промисловим майданчикам № 1 та № 2 шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозвільних документів.

На підставі наказу начальника Держекоінспекції у Миколаївській області № 88 від 26.07.2019 року у період з 08.08.2019 по 21.08.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ФГ Оазис , за результатами якої складено Акт № 52/04 (том 1, арк. 27-33), примірник якого отримав голова ФГ Оазис 21.08.2019 року.

Пунктом 5 розділу 6 Акту одним з порушень є невиконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин (абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря ).

Під час планової перевірки встановлено, що ФГ Оазис в період з 22.10.2016 по 16.01.2017 року працювало без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Джерелами викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря у вказаний період були наступні джерела та процеси: топка зерносушарки SD-12, сушка насіння у зерносушарці SD-12, розвантаження с/г культур у бункер прийому зерна зернодробарки КДУ-2.0, дроблення зерна, утримання підсосних маток з поросятами, утримання холостих, запліднених свиноматок і хряків, відгодівля свиней, зберігання гною у гноєсховищі, кошара для ремонтного молодняку.

За результатами перевірки проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі- розрахунок) ФГ Оазис за період з 22.10.2016 по 16.01.2017 р. (довідка підприємства від 02.09.2019 р. №0209-1/19). Розрахунок виконано згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.09 р. за № 48/16064 зі змінами внесеними згідно Наказу Міністерства екології та природних ресурсів від 28.12.2016 р. за № 548 (далі методика).

Відповідно до Розрахунку збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять 383 313, 34 грн. (том 1, арк. 22-26).

Судом встановлено, що розрахунок розміру збитків в сумі 17 277, 58 грн. по джерелу викидів № 74 Кошара для ремонтного молодняку (проммайданчик № 3) виконано безпідставно, оскільки проммайданчик № 3 (утримання та відгодівля овець) використовувався ФГ "Оазис" правомірно, на підставі дозволу № 4825485703-3 від 21.10.2011, термін дії якого є безстроковим.

Прокуратурою подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 4065/21 від 18.03.2021), яку прийнято судом до розгляду.

Отже, предметом спору є вимога про стягнення збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря в сумі 366 035, 76 грн.

Судом встановлено, що під час розрахунку розміру збитків держінспектором з ОНПС Миколаївської області на підставі п. 2.7.1, п. 3.6 Методики використано розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому, для розрахунку використано матеріали інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року, а також довідку ФГ Оазис від 02.09.2019 року № 0209-1/19 (том 1, арк. 42-43).

Так, судом встановлено, що 02.09.2019 року відповідачем ФГ Оазис подано Державній екологічній інспекції у Миколаївській області довідку вих. № 0209-1/19 від 02.09.2019, якою відповідач на виконання вимог припису № 34 від 23.08.2019 надав дані щодо джерел, які використовувались фермерським господарством у період з 22.10.2016 по 16.01.2017, а також кількісних показників по кожному джерелу (наприклад, витрати палива по джерелу № 18, маса тварин, що утримувалась, по джерелу № 64 тощо) (том 1, арк. 42-43).

Судом перевірено розрахунки, виконані позивачем. Так, нижче судом вибірково наводяться приклади розрахунків по джерелам викидів. Так, як вбачається з розрахунку розміру збитків:

ДВ 18 Топка зерносушарки SD-12

Розрахунок маси наднормативних викидів (Мі ) в тонах виконано за формулою (1) Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами . Том 1. Донецьк, 2004 р. (далі Том 1) та даними Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис (далі Інвентаризація).

мі = 10 -6 х k i х B i х Q 1 i , (1, Том 1)

де: k i - показник емісії і-тої, забруднюючої речовини, г/ГДж;

B i - масова витрата палива (соломи) за період часу, який розглядається, (т). Згідно довідки підприємства від 02.09.2019 р. № 0209-1/19

Q 1 i - нижча робоча теплота згоряння твердого палива (соломи), МДж/кг (табл. Г.6 (Додаток Г, Том 1)) та дані Інвентаризації);

Q 1 i - 15,7 МДж/кг.

ДВ 64 Утримання підсосних маток з поросятами

Розрахунок маси наднормативних викидів (Мі ) в тонах виконано за даними Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами . Том 3. Донецьк, 2004 р. (далі Том 3) та згідно даних Інвентаризації підприємства.

Mі = k x m x T x 3600 х 10 -6 тон

Мметан = К х М х 10 -3 тон

k - питомі викиди забруднюючих речовин, г/с х 1 ц живої маси (таблиці XII -

4, XII-12, Том 3)

m - загальна жива маса свиней, ц (довідка від 02.09.2019 р. № 0209/19)

Т - загальний час утримання тварин, год (довідка від 02.09.2019 р. №

0209/19)

К - питомий викид метану, кг/1 свиню (дані Інвентаризації)

М - загальна кількість свиней, що утримувалася, гол. (довідка від 02.09.2019 р. № 0209/19).

Як вбачається з наведених прикладів, держінспектором з ОНПС Миколаївської області використано дані кількісних показників по кожному джерелу, наведені самим відповідачем ФГ Оазис в довідці від 02.09.2019 року № 0209-1/19 (наприклад, по джерелу викиду № 18 відповідачем в довідці подано дані щодо використання витрат палива (соломи) в кількості 6 тон; по джерелу викиду № 64 відповідачем подано дані щодо загальної живої маси свиней, що утримувалась у вказаний період в кількості 16 ц; кількість голів 142 гол., час утримання 2088 год).

Тобто, саме подані відповідачем ФГ Оазис кількісні показники й використано позивачем під час розрахунку розмірів збитків згідно довідки ФГ Оазис від 02.09.2019 року № 0209-1/19 (том 1, арк. 42-43). При цьому, судом встановлено, що дані щодо джерел викидів, відображені в довідці, відповідають джерелам викидів, відображеним в матеріалах інвентаризації саме 2011 року.

Крім того, держінспектором з ОНПС Миколаївської області при розрахунку використано дані матеріалів інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року. Так, наприклад, у Звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року (том 3, арк. 2-224):

- по джерелу № 18 (топка зерносушарки SD-12) виконано розрахунок викидів забруднюючих речовин при спалюванні соломи в топці зерносушарки SD-12 відповідно до Збірника показників емісій (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами , том 1, Донецьк, 2004 (арк. Звіту 61);

- по джерелу № 64 виконано розрахунок викидів забруднюючих речовин в процесі розведення свиней відповідно до Збірника показників емісій (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами , том 3, Донецьк, 2004 (арк. Звіту 122).

Отже, дані Збірника показників емісій (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами , Донецьк, 2004 використано безпосередньо в матеріалах інвентаризації.

В подальшому 08.08.2019 року Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області відносно голови відповідача ФГ Оазис складено протокол про адміністративне правопорушення № 001069, передбачене ч. 1 ст. 78 КУпАП (том 1, арк. 34).

09.08.2019 року Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 22, якою визнано голову ФГ Оазис ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 136 грн. штрафу (том 1, арк. 35).

Штраф у розмірі 136 грн. сплачено у повному обсязі (том 1, арк. 36).

23.08.2019 року Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області на адресу відповідача надіслано припис № 34 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (том 1, арк. 37-41).

10.01.2020 року Держекоінспекцією у Миколаївській області на адресу відповідача ФГ Оазис направлено лист від 23.12.2019 року № 04/04-02/3099/1 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в якому Держекоінспекція запропонувала відповідачу відшкодувати збитки в розмірі 383 313, 34 грн., заподіяні в результаті порушення природоохоронного законодавства (том 1, арк. 20). До листа долучено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) ФГ Оазис (том 1, арк. 22-26).

Факт направлення листа від 23.12.2019 року № 04/04-02/3099/1 підтверджується фіскальним чеком (том 1, арк. 21).

20.01.2020 року відповідачем ФГ Оазис у відповідь на лист 23.12.2019 року № 04/04-02/3099/1 направлено на адресу Держекоінспекції у Миколаївській області відповідь № 2001-1/2020, в якій відповідач зазначив про безпідставність нарахування та стягнення збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 22.10.2016 по 16.01.2017 в сумі 383 313, 34 грн., оскільки:

- в період з 21.10.2011 по 21.10.2016 ФГ Оазис здійснювало господарську діяльність на підставі чинних на той час дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 4825485703-1, № 4825485703-2 та 4825485703-3;

- на виконання вимог ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 № 302, ФГ Оазис укладено договір № 1261-4/16 від 29.09.2016 року із ПП Фірма ТЄПС&Со на розроблення документації для отримання нових дозволів;

- ФГ Оазис взагалі не мало можливості припинити більшість видів викидів;

- в період з 22.10.2016 по 17.01.2017, поки ПП Фірма ТЭПС&Со проводились роботи по розрахункам і оформленням дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, ФГ Оазис продовжувало своєчасно подавати податкові декларації екологічного податку та своєчасно сплачувати екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (рядок 4.1. декларації), на підставі раніше виданих дозволів №№ 4825485703-1, 4825485703-2, 4825485703-3 (том 1, арк. 44-58).

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини (постанова ВС від 11.02.2021 у справі № 922/1816/20).

Аналогічно стосовно складу цивільного правопорушення вказував Верховний Суд у постановах від 18.04.2018 у справі № 904/4933/17, від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19 та від 10.04.2018 у справі № 923/771/16.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У даних правовідносинах саме на Інспекцію покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди (постанова ВС від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13).

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (постанова від 17.09.2020 у справі № 922/1699/15).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля; г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об`єктів; є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам; й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів; к) невиконанні вимог охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення; м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров`я; н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами; о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

В статті 1 Закону України «Про атмосферне повітря» передбачено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;

джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 10 Закону України «Про атмосферне повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про атмосферне повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Постановою КМУ № 302 від 13.03.2002 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи (далі - Порядок № 302).

Порядок встановлює єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 1 Порядку № 302).

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Міндовкілля (п. 2 Порядку № 302).

Відповідно до п. 3 Порядку № 302 дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років, зокрема, суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.

Відповідно до п. 5 Порядку № 302 суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Міндовкіллю, а суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, - дозвільному центру у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Міндовкіллям Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

Відповідно до п. 6 Порядку № 302 Міндовкілля та дозвільні центри передають Держпродспоживслужбі, її територіальним органам відповідно заяву та документи на отримання дозволу.

Держпродспоживслужба, її територіальні органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, яке надсилається Міндовкіллю та дозвільним центрам відповідно.

У разі прийняття рішення щодо неможливості видачі дозволу у ньому зазначається зміст зауважень.

Відповідно до п. 7 Порядку № 302 місцеві держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб`єкта господарювання отримати дозвіл повідомляють про це орган, який видав дозвіл.

Орган, який видав дозвіл, аналізують зауваження та у разі необхідності пропонує суб`єкту господарювання врахувати їх під час підготовки дозволу до видачі.

Відповідно до п. 8 Порядку № 302 орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.

У разі наявності зауважень документи повертаються суб`єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.

Рішення про видачу дозволу надсилається органом, який видав дозвіл, суб`єкту господарювання та Держпродспоживслужбі або її територіальним органам.

За відсутності переоформленого дозволу, відповідне порушення могло бути виключене в разі своєчасного звернення відповідача за переоформленням дозволу та його неотриманням з незалежних від відповідача обставин (постанова ВС від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про атмосферне повітря» особи, винні, зокрема:

у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;

ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;

несуть відповідальність згідно з законом.

Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в галузі охорони атмосферного повітря.

Спори з питань охорони атмосферного повітря вирішуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про атмосферне повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про атмосферне повітря» державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

Порядок здійснення державного контролю у галузі охорони атмосферного повітря визначається відповідно до закону.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008 N 639 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за N 48/16064, розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря", постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 N 1780 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", наказу Мінприроди України від 27.06.2006 N 309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за N 912/12786 (п. 1.1 Методики).

Відповідно до п. 1.2 Методики ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 1.4 Методики ця Методика поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 2.8 Методики за результатами перевірки суб`єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами.

Відповідно до п. 2.3 Методики при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

Відповідно до п. 2.7, п. 2.7.1 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках:

викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));

даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря);

результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу (п. 4 Оглядового листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» від 14.01.2014 № 01-06/20/2014).

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди (постанова ВС від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13).

Суди дослідили (з урахуванням висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи) (пункти 17-21 цієї постанови), що: розрахунок проведений у відповідності з пунктами 3.6, 3.11 Методики; розрахунок відповідає вимогам пункту 1.3 Методики; розрахунок проведений із вірним застосуванням Інспекцією розрахункового методу визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин; використання позивачем звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на майданчику СФГ "Флоря А.В." та довідка про час роботи стаціонарних джерел є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7. цієї Методики (постанова ВС від 17.03.2020 у справі № 912/823/18).

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про атмосферне повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В свою чергу, Порядком проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи,, затвердженим постановою КМУ № 302 від 13.03.2002, врегульовано безпосередньо як сам порядок отримання дозволу, так і строки розгляду відповідних заяв суб`єктів господарювання.

Отже, суб`єкт господарювання, здійснюючи діяльність, пов`язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов`язаний відповідно до норм законодавства оформити відповідні дозволи на викиди й лише після отримання таких дозволів дозволяється здійснювати викиди в атмосферне повітря з урахуванням нормативів, передбачених законодавством.

Порядком № 302 встановлено чіткі строки розгляду відповідними уповноваженими органами заяв суб`єкта господарювання щодо видачі дозволів на викиди (п. 6-8 Порядку № 302), що в свою чергу дозволяє стверджувати про обізнаність суб`єкта господарювання як з порядком одержання дозволів, так і зі строками розгляду заяв, що, в свою чергу, зобов`язує суб`єкта господарювання завчасно вжити заходів для підготовки необхідного комплекту документів, який подається разом із заявою (п. 4 Порядку № 302).

Як встановлено судом вище та не спростовано матеріалами справи відповідачем ФГ Оазис в період з 22.10.2016 по 16.01.2017 здійснювалась господарська діяльність, зокрема по промисловим майданчикам № 1 та № 2, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозвільних документів, що є порушенням ч. 5 ст. 11 Закону України «Про атмосферне повітря» .

Отже, відповідачем не вжито заходів до своєчасного отримання дозволів на викиди та продовжено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після закінчення строку дії попередніх дозволів, що свідчить про наявність протиправної поведінки, внаслідок якої державі завдано збитки, та наявність вини суб`єкта господарювання.

Факт завдання збитків підтверджується актом перевірки № 52/04, складеним за результатами проведеної у період з 08.08.2019 по 21.08.2019 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ФГ Оазис , примірник якого отримав голова ФГ Оазис 21.08.2019 року.

За результатами перевірки держінспектором з ОНПС Миколаївської області на підставі п. 2.7.1, п. 3.6 Методики виконано розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 383 313, 34 грн. (проммайданчик № 1, № 2 та № 3).

Як встановлено судом, збитки за використання джерела викидів № 74 у сумі 17 277, 58 грн. нараховані безпідставно, оскільки на момент перевірки ФГ Оазис мало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 4825482703-3 від 21.10.2011 (проммайданчик № 3), у зв`язку з чим прокуратурою подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Доказів відшкодування відповідачем ФГ «Оазис» збитків в розмірі 366 035, 76 грн. станом на день розгляду справи суду не подано.

Відповідач заперечив проти нарахування та стягнення збитків.

Пунктом 2.7.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639 передбачено розрахунковий метод визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у випадках, зокрема, викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

В свою чергу, пунктом 3.6 Методики передбачено способи, за допомогою яких здійснюється розрахунок розміру збитків із застосуванням розрахункового методу. В свою чергу, умовами п. 3.6 Методики не передбачено використання всіх чотирьох способів одночасно (наприклад, у випадку відсутності розробленої документації з інвентаризації викидів забруднюючих речовин державний інспектор не позбавлений права здійснити розрахунок із застосуванням інших способів визначення даних, необхідних для розрахунку).

В спірному випадку перевірка проводилась у 2019 році, а період викидів забруднюючих речовин без дозволів становив з 22.10.2016 по 16.01.2017, тобто державний інспектор об`єктивно не міг одержати та здійснити розрахунок за результатами інструментально-лабораторних вимірювань.

В свою чергу, під час здійснення розрахунку державним інспектором використано матеріали інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року, а також довідку ФГ Оазис від 02.09.2019 року № 0209-1/19.

При цьому, судом враховано, що відповідно до положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про атмосферне повітря» особи, винні, зокрема, у ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації, зокрема, про джерела забруднення, несуть відповідальність згідно з законом.

Як встановлено судом вище, держінспектором з ОНПС Миколаївської області використано дані кількісних показників по кожному джерелу викидів, наведені самим відповідачем ФГ Оазис в довідці від 02.09.2019 року № 0209-1/19. Тобто, саме подані відповідачем ФГ Оазис кількісні показники й використано позивачем під час розрахунку розмірів збитків згідно довідки ФГ Оазис від 02.09.2019 року № 0209-1/19. При цьому, судом встановлено, що дані щодо джерел викидів, відображені в довідці відповідача, відповідають джерелам викидів, відображеним в матеріалах інвентаризації саме 2011 року (Звіт з інвентаризації 2011 року).

Вказані обставини спростовують твердження відповідача про необхідність використання даних Звіту з інвентаризації 2016 року, який був затверджений самим відповідачем лише 01.12.2016 року, оскільки вказані показники не можуть застосовуватись до періоду, який тривав раніше.

Щодо посилань відповідача на неправомірність використання під час розрахунку даних Збірника показників емісій, то суд зазначає, що безпосередньо у Звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року, який виготовлявся на замовлення самого відповідача, під час визначення розрахунку викидів забруднюючих речовин по кожному окремому джерелу викидів використано дані Збірника показників емісій (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами , Донецьк, 2004. В свою чергу, як вбачається з розрахунку розміру збитків, виконаних держінспектором з ОНПС Миколаївської області, останнім при розрахунку використано дані матеріалів інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року з дослівним як у Звіті 2011 року відображенням номера джерела викиду, його назви та посиланням на Збірник показників емісій (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами , том 1, Донецьк, 2004.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та їх задоволення, оскільки матеріалами справи доведено склад цивільного правопорушення: протиправну поведінку відповідача ФГ «Оазис» (викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволів); збитки в розмірі 366 035, 76 грн., завдані державі внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволів, що свідчить і про наявність причинного зв`язку між дією та наслідками, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; вину суб`єкта господарювання - невжиття своєчасних заходів до оформлення документів та здійснення викидів забруднюючих речовин без дозволів на викиди. Розрахунок розміру збитків виконано правильно відповідно до положень п. 2.7.1, п. 3.6 Методики розрахунковим способом із застосуванням даних, відображених у Звіті з інвентаризації 2011 року та довідці від 02.09.2019, які були подані самим відповідачем.

Позов підлягає задоволенню.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судом встановлено, що прокуратурою при зверненні із позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 5 749, 70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1847 від 27.10.1010.

Предметом позову (з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог вх. № 4065/21 від 18.03.2021) є вимога про стягнення збитків в сумі 366 035, 76 грн., судовий збір з якої має становити 5 490, 54 грн.

Судовий збір в розмірі 5 490, 54 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати прокуратурі з відповідача.

Питання щодо повернення судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог може бути вирішено судом за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (ст. 7 Закону України «Про судовий збір» ).

Керуючись ст. ст. 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Фермерського господарства «Оазис» , вул. Степова, 1А, с-ще Іванівка, Первомайський район, Миколаївська обл., 55272 (код ЄДРПОУ 19292583) збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 366 035, 76 грн. (триста шістдесят шість тисяч тридцять п`ять грн. 76 коп.) на користь позивача Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), проспект Шевченка, 12, м. Одеса, 65058 (код ЄДРПОУ 43879780) на рахунки місцевого бюджету Мигіївської сільської ради (код бюджетної класифікації 24062100, код ЄДРПОУ 04376937, МФО 820172 банк УКСУ у Первомайському районі Миколаївської області).

3. Стягнути з відповідача Фермерського господарства «Оазис» , вул. Степова, 1А, с-ще Іванівка, Первомайський район, Миколаївська обл., 55272 (код ЄДРПОУ 19292583) на користь Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030 (р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172):

- 5 490, 54 грн. (п`ять тисяч чотириста дев`яносто грн. 54 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати позивачу та прокуратурі після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.04.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш