Постанова

від 20.07.2021 по справі 915/1472/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Справа № 915/1472/20 м.Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А. Мишкіної

суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ФГ Оазис - Філатов І.Л. - за ордером;

від прокуратури- Шептіліс О.І. - прокурор відділу Одеської обласної прокуратури;

від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу - Тутейко А.В. - в порядку самопредставництва;

від Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Оазис

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2021 року

у справі №915/1472/20

за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу

до Фермерського господарства ОАЗИС

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Мигіївська сільська рада Первомайського району Миколаївської області

про стягнення збитків в сумі 366035,76грн.

суддя суду першої інстанції: Е.М. Олейняш

час і місце прийняття рішення: 08.04.2021р., 16.51год. м.Одеса, Господарський суд Одеської області, зала судових засідань №3

повний текст рішення складено 26.04.2021р.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 06.07.2021р. оголошувалась перерва згідно ст.216 ГПК України.

В судовому засіданні 20.07.2021р. згідно ст.ст. 233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

01.12.2020р. заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до господарського суду у Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (надалі - позивач, Інспекція) до Фермерського господарства Оазис (надалі - відповідач, ФГ Оазис ), в якому просив суд стягнути з відповідача збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 383313,34грн. на користь місцевого бюджету Мигіївської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що з 08.08.2019р. по 21.08.2019р. працівниками Інспекції було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ФГ Оазис та встановлено, що відповідач без дозвільних документів здійснює діяльність по проммайданчикам №1, №2 шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За результатами перевірки складено Акт від 21.08.2019р., який вручений голові фермерського господарства, який відповідачем не оскаржувався в судовому порядку. Відповідачем державі заподіяно шкоду за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) за період з 22.10.2016р. по 16.01.2017р., внаслідок чого проведено розрахунок збитків, завданих викидами ФГ Оазис - 383313,34грн., які підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.

З посиланням на норми ст.ст.11, 1166 ЦК України, ч.1 ст.10, ч.5 ст.11, ст.ст.33,34 ЗУ Про охорону атмосферного повітря , ст.ст.41, 47 ч.3 ст.68, ч.1 ст.69, 47 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , п. в ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, прокурор просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

04.01.2021р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позов , в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що визнає обставину закінчення дії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на проммайданчиках №№1,2, проте:

- складений позивачем розрахунок розміру збитків не містить посилань на конкретні джерела даних, тому суд і відповідач позбавлені можливості перевірити правильність розрахунку розміру збитків;

- належним джерелом даних по викидах в атмосферне повітря ФГ Оазис в жовтні 2016 року - січні 2017 року були матеріали Інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря джерелами відповідача 2016 року;

- твердження позивача про повну відсутність у відповідача дозволів на викиди в період з 22.10.2016р. по 16.01.2017р. є неправдивим і суперечить наданим позивачем доказам. Проммайданчик №3 (утримання та відгодівля овець) використовувався відповідачем правомірно, на підставі дозволу №4825485703-3 від 21.10.2011р., термін дії якого є безстроковим. Розрахунок розмірів відшкодування збитків від 20.12.2019р. та розрахунок наведений позивачем є незаконними та безпідставними стосовно проммайданчику №3; сума безпідставно нарахованої шкоди становить 17277,58грн.;

- в розрахунку розмірів відшкодування збитків (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) ФГ Оазис наявний ряд порушень приписів Методики, а саме: 1) не було використано дані інвентаризації 2016 року; 2) розрахунок було проведено на підставі документів, які не входять до вичерпного переліку, вказаного в п. 3.6 Методики (зокрема, довідці ФГ Оазис від 02.09.2019р. № 0209-1/19); 3) не проведено інструментально-лабораторних вимірювань (п. 2.2, п. 2.3 Методики); 4) при розрахунку використано Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами , том 1, 2, 3, м. Донецьк, 2004, що не передбачено п. 3.6 Методики;

- твердження позивача стосовно того, що несвоєчасне отримання дозволів відбулось внаслідок невжиття господарством належних заходів до їх отримання є невірним та необґрунтованим, оскільки відповідачем було заздалегідь вжито належних заходів для отримання дозволу;

- позивачем не доведено складові цивільно-правової відповідальності: 1) у матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення інструментально-лабораторного контролю, як і відсутні докази відбору проб та протоколи вимірювань. Отже, наявність неправомірності поведінки відповідача не доведена належним чином; 2) факт завдання шкоди не доведено, оскільки розрахунок не відповідає Методиці; 3) твердження позивача про те, що між протиправною поведінкою відповідача і спричиненням шкоди існує сталий причинний зв`язок ґрунтується на припущеннях та не підтверджене жодними належними доказами. Відсутні будь-які докази того, що державі була нанесена шкода саме діями відповідача. Належним чином не доведений і причинний зв`язок; 4) вину відповідача також не можна вважати доведеною з огляду на те, що відповідачем у даній справі є юридична особа ФГ "Оазис", а протокол про адміністративне правопорушення № 001069 від 08.08.2019 було складено на фізичну особу ОСОБА_1 . Крім того, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.78 КУпАП, ніяким чином не підтверджує факту наявності шкоди в розмірі заявленому позивачем у позовній заяві, вину відповідача, а також причинно-наслідковий зв`язок саме між викидами забруднюючих речовин відповідачем та шкодою, завданою державі.

15.01.2021р. прокурор подав суду відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначив, що у позовній заяві не зазначено про виявлення порушень на проммайданчику №3, у розрахунку збитків крім нумерації джерел викидів зазначено їх повну назву, що дає змогу їх ідентифікувати; розрахунок здійснений у відповідності до приписів Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. У діях відповідача наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, відповідальність є позадоговірною(деліктною), а цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин.

16.01.2021р. Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу подала суду клопотання про заміну позивача з Державної екологічної інспекції у Миколаївській області на заявника, яке задоволено ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021р.

21.01.2021р. відповідач подав місцевому господарському суду заперечення на відповідь на відзив , в яких, зокрема, наголосив на тому, що вже ж таки позивачем було безпідставно нараховано збитки за проммайданчиком №3, не зважаючи на діючий дозвіл ФГ Оазис №4825485703-3.

28.01.2021р. прокурор подав суд пояснення , в яких, зокрема зазначив, що не відповідають дійсності твердження відповідача про безпідставне неврахування під час проведення розрахунку суми збитків даних звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис , затвердженого у 2011 році та твердження відповідача про порушення позивачем вимог Методики під час встановлення розміру та факту спричинення спірних збитків.

03.03.2021р. Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу подала суду пояснення , в яких зазначила, що дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (забруднення атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу), а між цими діями та заподіяними збитками наявний причинно-наслідковий зв`язок. Порушення було зафіксовано в Акті, з 22.10.2016р. по 17.01.2017р. відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без діючого дозволу.

15.03.2021р. відповідач подав суду відповідь на письмові пояснення , в яких зазначив, що позивачем при розрахунку збитків неправомірно було використано Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами , том 1-3, Донецьк, 2004рік, оскільки цей збірник не є нормативним документом.

17.03.2021р. ФГ Оазис подало місцевому господарському суду два клопотання про залишення позову без розгляду, у задоволенні яких відмовлено ухвалою суду від 17.03.2021р.

18.03.2021р. прокурор подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог , в якій просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 366035,76грн. збитків, оскільки з письмових пояснень позивача від 18.02.2021р. встановлено, що на момент проведення перевірки ФГ Оазис мало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №4825485703-3 від 21.10.2011р. (проммайданчик №3), до якого відносить джерело викидів №74. Таким чином збитки за використання вказаного джерела викидів у сумі 17277,58грн. нараховані безпідставно.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2021р. (суддя Е.М.Олейняш) позов задоволено - стягнуто з ФГ Оазис збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 366035,76грн. на користь Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рахунок місцевого бюджету Мигіївської сільської ради; стягнуто з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури 5490,54грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.11, 1166 ЦК України ч.ч.1-5 ст.68, ч.1 ст.69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , ст.1, ч.ч.1,2 ст.10, ч.1 ст.33, ст.ст.28,34 ЗУ Про атмосферне повітря , п.1-3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженим постановою Кабміну України №302 від 13.03.2002р., п.1.2, 1.4, 2.1-2.3, 2.7, 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008р. №639 та вмотивовано наступним.

ФГ Оазис в період з 22.10.2016р. по 16.01.2017р. здійснювалась господарська діяльність, зокрема по промисловим майданчикам №1 та №2, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозвільних документів, що є порушенням норм ч.5 ст.11 ЗУ Про атмосферне повітря . Відповідачем не вжито заходів до своєчасного отримання дозволів на викиди та продовжено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після закінчення строку дії попередніх дозволів, що свідчить про наявність протиправної поведінки, внаслідок якої державі завдано збитки, та наявність вини суб`єкта господарювання. Факт завдання збитків підтверджується актом перевірки №52/04, складеним за результатами проведеної у період з 08.08.2019р. по 21.08.2019р. планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ФГ Оазис , примірник якого отримав голова ФГ Оазис 21.08.2019р. Під час здійснення розрахунку державним інспектором використано матеріали інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року, а також довідку ФГ Оазис від 02.09.2019р. № 0209-1/19. Держінспектором використано дані кількісних показників по кожному джерелу викидів, наведені самим відповідачем в довідці від 02.09.2019 року № 0209-1/19. Тобто, саме подані відповідачем кількісні показники й використано позивачем під час розрахунку розмірів збитків.

При цьому дані щодо джерел викидів, відображені в довідці відповідача, відповідають джерелам викидів, відображеним в матеріалах інвентаризації саме 2011 року (Звіт з інвентаризації 2011 року).

Матеріалами справи доведено склад цивільного правопорушення: протиправну поведінку відповідача ФГ Оазис (викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволів); збитки в розмірі 366035,76грн., завдані державі внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволів, що свідчить і про наявність причинного зв`язку між дією та наслідками, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; вину суб`єкта господарювання - невжиття своєчасних заходів до оформлення документів та здійснення викидів забруднюючих речовин без дозволів на викиди. Розрахунок розміру збитків виконано правильно відповідно до положень п.2.7.1, п. 3.6 Методики розрахунковим способом із застосуванням даних, відображених у Звіті з інвентаризації 2011 року та довідці від 02.09.2019р., які були подані самим відповідачем. Отже позов підлягає задоволенню.

31.05.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області надійшла апеляційна скарга Фермерського господарства ОАЗИС на рішення від 08.04.2021р., в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення та залишити позовну заяву заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області без розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:

- позивач не здійснював бездіяльності щодо захисту інтересів держави - оскільки, як видно з наданої інформації позивач здійснивши проведення перевірки в серпні 2019 року, здійснив видачу припису від 23.08.2019р. та, отримавши відомості за таким приписом, здійснив розрахунок збитків 18.12.2019р., який з пропозицією добровільного відшкодування 23.12.2019р. направив відповідачу. Подальший захист інтересів держави позивачем був на певний період часу відтермінований об`єктивними причинами, а не пасивною поведінкою позивача, внаслідок чого фактично відсутній неналежний захист інтересів держави з боку позивача. Дії позивача вказують на те, що позивач не мав наміру не здійснювати захист інтересів держави;

- відсутнє порушення розумного строку позивача зі зверненням із позовом - у даному випадку підлягає врахуванню строк позовної давності, що вираховується з моменту виявлення порушення (акт перевірки від 21.08.2019р.) та становить період часу по 21.08.2022р. Таким чином перебіг позовної давності не закінчувався. Крім того, відсутні будь-які докази, що давали б можливість стверджувати, що у разі не звернення з позовом в грудні 2020 року настали б невідворотні наслідки;

- прокурором здійснено подання позову передчасно - без надання можливості позивачу самостійно в межах розумних строків, передбачених законодавчо, здійснити вжиття відповідних заходів захисту інтересів держави та без встановлення обставини, що Позивач не здійснює або неналежним чином здійснює захист таких інтересів;

- подання позову прокурором у даній справі свідчить про те, що вказаним органом здійснено подання такого позову саме як альтернативним органом, а не субсидіарним, що замінює компетентний орган за його наявності. Крім того, таке звернення істотно порушує принцип рівності сторін процесу, оскільки фактично підтримання позову прокурором вплинуло на неврахування судом інших порушень матеріальних і процесуальних норм чинного законодавства, спричинило порушення об`єктивності розгляду справи та призвело до істотного впливу на користь позивача при вирішенні справи судом;

- на момент подання позову підстави для його подання прокурором були відсутні, вимоги ст. 23 ЗУ Про прокуратуру дотримані не були;

- фактично протягом усього судового процесу в рамках розгляду справи представництво поданого позову Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури (Первомайської окружної прокуратури) здійснювалось прокурорами Миколаївської обласної прокуратури, що є процесуальним порушенням щодо наявності повноважень на представництво - на підтвердження повноважень представниками прокурора надавались лише посвідчення, жодних письмових вказівок на представництво прокурорами Миколаївської обласної прокуратури поданого позову не було подано, судом не досліджено;

- судом був порушений порядок отримання доказів в процесі - в порушення ч. 4 ст. 74 ГПК України в ході судового засідання 17.03.2021р. суддею без будь-якого правового обґрунтування, за відсутності відповідного клопотання прокурора або позивача, підтвердження відсутності такого звіту у позивача, здійснено витребування у відповідача належним чином засвідченої копії Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року в повному обсязі - яким обгрунтовані позовні вимоги та розрахунок збитків позивачем;

- судом допущено порушення принципу рівності сторін та змагальності (ст.13 ГПК України), за яким суд має зберігати об`єктивність та неупередженість, а відповідно кожна сторона довести ті обставини на які посилається належними та допустимими доказами. Дана обставина чітко вказує на те, що суд діяв в інтересах позивача та прокурора, що є заявником позову. Ця обставина призвела до незаконності оскаржуваного рішення, оскільки розрахунки, що визнані судом вірними, а також саме рішення базується на даних звіту, що є недопустимим доказом у відповідності до ст. 77 ГПК України - оскільки такий доказ було отримано судом в порушення ст.74 ГПК України. Отже рішення суду не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України та підлягає скасуванню.

- при розгляді суд справи має перевірити обґрунтованість розрахунку розмірів відшкодування збитків, у тому числі застосовані формули та показники; розрахунок здійснений позивачем неправильно. Позивач на дату здійснення розрахунків збитків мав Звіти інвентаризації викидів забруднюючих речовин від 2016 року та мав би здійснювати розрахунок шкоди на підставі даних саме Звітів інвентаризації викидів забруднюючих речовин від 01.12.2016 року - як на момент вчинення збитків та усунення порушень. Щодо самих розрахунків - були виявлені наступні невідповідності розрахунку збитків, що не є вичерпним, та не були враховані судом: 1) Щодо розрахунку збитків за ДБ 64, ДБ 65, ДБ 67 - у формулі Мметан = KxMxl0-3 тонн - застосований показник К - питомий викид метану, кг/1 свиню - 8760 годин, що визначається за рік. Для належного розрахунку мало бути враховано 2088 годин, тобто підлягав застосуванню коефіцієнт 2088/8760. Крім того, у розрахунках К = повинно було бути враховано коефіцієнт 1,5 кг/1 свиню - коефіцієнт викидів від кишкової ферментації (при утриманні тварин), а не застосований коефіцієнт 4 кг/1 свиню - що згідно Методики - коефіцієнт викидів від прибирання, зберігання та використання гною. Безпідставно здійснено нарахування збитків за ДВ74 з урахуванням наявності дозволу на проммайданчик №3, що включає вказане джерело, строк дії якого встановлено як необмежений.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем подане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021р. поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2021 року у справі №915/1472/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ Оазис на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2021р. у справі №915/1472/20; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 25.06.2021р.; зупинено дію оскаржуваного рішення та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 06.07.2021р. з повідомленням учасників справи.

16.06.2021р. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Інспекції на апеляційну скаргу , в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін. У відзиві, зокрема, зазначено, що:

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності;

- прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом. Така позиція викладена у постанові Верховного суду від 26.07.2018р. у справі № 926/1111/15;

- твердження відповідача, що позивач при проведенні розрахунку розміру відшкодування шкоди за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не керувався матеріалами інвентаризації не відповідає дійсності, адже при розрахунку вищезазначеної шкоди бралися до уваги джерела викидів, які були зазначені у Звіті з інвентаризації 2011 року.

29.06.2021р. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Первомайської окружної прокуратури (надісланий поштою 23.06.2021р.), в якому прокуратура заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначила, що:

- сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019р. у справі №903/129/18;

- питання бездіяльності та не дотримання розумних строків звернення уповноваженим на захист інтересів держави органом до суду як правова підстава для захисту прокурором інтересів держави була предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 - у пунктах 38-40 постанови від 26.05.2020р. констатовано, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- прокурором у змісті позовної заяви та заяв по суті справи зазначалось, а судом першої інстанції, відповідно, було досліджено, що посадовими особами Інспекції перевірка стану додержання апелянтом вимог чинного законодавства була проведена ще у серпні 2019 року, а завдані порушенням збитки ФГ Оазис нараховані у грудні 2019 року. Таким чином, представникам Інспекції з грудня 2019 року було достовірно відомо про факт вчинення правопорушення, внаслідок якого завдані збитки, їх розмір, факт несплати ФГ Оазис цих коштів до бюджету, а отже і про необхідність вжиття заходів до судового захисту інтересів держави шляхом звернення з позовом про стягнення збитків з господарства, проте заходи до самостійного відшкодування цих збитків Інспекцією не вживались;

- не витримують жодної критики доводи апелянта щодо порушень порядку представництва прокуратури - згідно п.п.11.2 Наказу Генерального прокурору №389 від 21.08.2020р. саме на прокурорів підрозділів представництва в суді обласних прокуратур покладено обов`язок участі у розгляді справ, що розглядаються місцевими господарськими судами, незалежно від того яким органом прокуратури такий позов пред`явлено;

- участь в судових засіданнях у справі забезпечено прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури Бескровною І.І. та заступником начальника відділу Миколаївської обласної прокуратури Середою Є.В., що не суперечить вимогам закону та відповідає п. 11.2 наказу Генерального прокурора №389 від 21.08.2020 Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді ;

- дії суду щодо зобов`язання відповідача в ухвалі від 17.03.2021р. надати належним чином засвідчену копію Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року є правомірними, оскільки саме Фермерське господарство посилалось на такий доказ як на підставу своїх заперечень проти позову;

- не відповідають дійсності доводи апелянта про допущення господарським судом першої інстанції порушень норм матеріального права при ухваленні спірного рішення - у рішенні суд із посиланням на аркуші справи надав правову оцінку такому доказу, як розрахунок розміру збитків, вказавши на безпідставність нарахування збитків по джерелу викидів №74 Кошара для ремонтного молодняка ;

- судом встановлено, що дані щодо джерел викидів, відображені в довідці, відповідають джерелам викидів, відображеним в матеріалах інвентаризації саме 2011 року;

- викликають здивування посилання апелянта у скарзі на неправильність здійснення розрахунку розміру збитків через невірне врахування часу утримання тварин за джерелами викидів 64, 65, 67, оскільки такий час розрахований відповідно до довідки, наданої саме ФГ Оазис - №0209/19 від 02.09.2019р. та становить 2088годин.

29.06.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Миколаївської обласної прокуратури , який є схожим за змістом з відзивом на апеляційну скаргу Первомайської окружної прокуратури.

У судовому засіданні 06.07.2021р. оголошувалась перерва до 20.07.2021р.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Прокурор та представник позивача заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Мигіївська сільська рада Первомайського району Миколаївської області свого представника в засідання суду не направив.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, у 2011 році ФГ Оазис із залученням ПП Еко-Групп було проведено інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за результатами якої складено Звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року. За результатами інвентаризації відповідач подав документи для отримання дозволів на здійснення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

У 2011 році Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області Фермерському господарству Оазис видано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами:

- дозвіл №4825485703-1 від 21.10.2011р., термін дії дозволу 5 років, з 21.10.2011р. по 21.10.2016р. - для Промислового майданчика №1 (т.1, а.с. 60-68);

- дозвіл №4825485703-2 від 21.10.2011р., термін дії дозволу 5 років, з 21.10.2011р. по 21.10.2016р. - для Промислового майданчика №2 (т.1, а.с.69-78).

- дозвіл №4825485703-3 від 21.10.2011р., термін дії дозволу 5 років, з 21.10.2011р. по 21.10.2016р. - для Промислового майданчика №3 (т.1, а.с.148-152).

Згідно листа Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 26.10.2016р. №01-04/2080-05 термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 4825485703-3 від 21.10.2011р. для Промислового майданчика №3 є необмеженим на підставі норм ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру (т.1, а.с.79).

В 2016 році відповідачем із залученням проектної організації ПП Фірма ТЕПС&Со було проведено інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за результатами якої складено Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин ФГ Оазис 2016 року, який затверджено директором ФГ Оазис Колесніченко В. І. 01.12.2016р. (т.1, а.с.172-187; т.2, а.с. 7-28).

За результатами Інвентаризації 2016 року відповідачем подано до контролюючого органу документи для отримання дозволів на здійснення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

У зв`язку із закінченням терміну дії дозволів №4825485703-1 та №4825485703-2 для промислових майданчиків №1 та №2 ФГ Оазис звернулося до Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації з метою оформлення дозволів на викиди.

Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації видано ФГ Оазис в 2017 році дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами:

- дозвіл №4825485703-5 від 17.01.2017р., термін дії дозволу 10 років, з 17.01.2017 по 17.01.2027р. для промислового майданчика №1 (т.1, а.с. 80-89);

- дозвіл №4825485703-6 від 17.01.2017, термін дії дозволу 10 років, з 17.01.2017р. по 17.01.2027р. для промислового майданчика №2 (т.1, а.с.90-98).

З 08.08.2019р. по 21.08.2019р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області Гавва П.В. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ФГ Оазис , за результатами якої складено Акт №52/04 (т.1, а.с.27-33), в якому зафіксовано, що ФГ Оазис в період з 22.10.2016р. по 16.01.2017р. працювало без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Джерелами викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря у вказаний період були наступні джерела та процеси: топка зерносушарки SD-12, сушка насіння у зерносушарці SD-12, розвантаження с/г культур у бункер прийому зерна зернодробарки КДУ-2.0, дроблення зерна, утримання підсосних маток з поросятами, утримання холостих, запліднених свиноматок і хряків, відгодівля свиней, зберігання гною у гноєсховищі, кошара для ремонтного молодняку. Відповідно до п.5 розділу 6 Акту №52/04 Опис виявлених порушень одним з порушень є невиконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин (абз. 2 ч. 1 ст. 10 ЗУ Про охорону атмосферного повітря ).

Примірник Акту №52/04 отримав голова ФГ Оазис 21.08.2019р.

08.08.2019р. Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області відносно голови відповідача ФГ Оазис ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №001069, передбачене ч.1 ст.78 КУпАП (т.1, а.с.34).

09.08.2019р. позивачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №22, якою визнано голову ФГ Оазис ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 136 грн. штрафу; штраф сплачено у повному обсязі (т.1, а.с.35-36).

Державна екологічна інспекція у Миколаївській області надіслала голові ФГ Оазис припис №34 від 23.08.2019р. щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (т.1, а.с.37-41)

02.09.2019р. відповідач подав Державній екологічній інспекції у Миколаївській області довідку вих. №0209-1/19 від 02.09.2019р., якою на виконання вимог припису №34 від 23.08.2019р. надав дані щодо джерел, які використовувались фермерським господарством у період з 22.10.2016р. по 16.01.2017р., а також кількісних показників по кожному джерелу (наприклад, витрати палива по джерелу № 18, маса тварин, що утримувалась, по джерелу №64 тощо) (т.1, а.с.42-43).

20.12.2019р. за наслідками проведення перевірки держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області Гавва П.В. було здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ФГ Оазис за період з 22.10.2016р. по 16.01.2017р., за яким розмір збитків складає 383313,34грн. (т.1, а.с.22-26).

10.01.2020р. позивач направив відповідачу лист від 23.12.2019р. №04/04-02/3099/1 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в якому Інспекція запропонувала відповідачу відшкодувати збитки в розмірі 383313,34грн., що заподіяні в результаті порушення природоохоронного законодавства (т.1, а.с.20). В додатки до листа був надісланий розрахунок розмірів відшкодування збитків.

20.01.2020р. ФГ Оазис направило позивачу відповідь №2001-1/2020, в якій зазначило про безпідставність нарахування та стягнення збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 22.10.2016р. по 16.01.2017р., оскільки:

- в період з 21.10.2011р. по 21.10.2016р. ФГ Оазис здійснювало господарську діяльність на підставі чинних на той час дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 4825485703-1, № 4825485703-2 та 4825485703-3;

- на виконання вимог ст. 11 ЗУ Про охорону атмосферного повітря , Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002р. №302, ФГ Оазис укладено договір №1261-4/16 від 29.09.2016р. із ПП Фірма ТЄПС&Со на розроблення документації для отримання нових дозволів;

- ФГ Оазис взагалі не мало можливості припинити більшість видів викидів;

- в період з 22.10.2016 по 17.01.2017, поки ПП Фірма ТЭПС&Со проводились роботи по розрахункам і оформленням дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, ФГ Оазис продовжувало своєчасно подавати податкові декларації екологічного податку та своєчасно сплачувати екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (рядок 4.1. декларації), на підставі раніше виданих дозволів №№4825485703-1, 4825485703-2, 4825485703-3 (т.1, а.с.44-58).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор просив стягнути з відповідача збитки у сумі 383313,34грн., зменшивши в процесі розгляду справи позовні вимоги до 366035,76грн., оскільки при здійсненні розрахунку збитків позивачем було помилково включено джерело викидів №74 (проммайданчик №3), а на момент проведення перевірки відповідач мав дозвіл на викиди забруднюючих речовин на проммайданчику №3.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду наступного.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини (постанова Верховного Суду від 11.02.2021р. у справі № 922/1816/20).

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У даних правовідносинах саме на Інспекцію покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди (постанова Верховного Суду від 02.02.2021р. у справі № 911/2005/13).

Верховний Суд у постанові від 17.09.2020р. у справі №922/1699/15 зазначив, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.10 ЗУ Про атмосферне повітря підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до ч.5 ст.11 ЗУ Про атмосферне повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно із ч.1 ст.33 ЗУ Про атмосферне повітря особи, винні, зокрема: у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря; несуть відповідальність згідно з законом. Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в галузі охорони атмосферного повітря.

У відповідності до ч.1, п. є ч.2, ч.4 ст.68 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема: у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст.69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачем викидів в атмосферне повітря у період з 22.06.2016р. по 17.01.2017р. по проммайданчикам №№1,2 без дозвільних документів.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008р. №639, розроблена відповідно до Законів України Про охорону навколишнього природного середовища та Про охорону атмосферного повітря , постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 N 1780 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", наказу Мінприроди України від 27.06.2006р. №309 Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел

Відповідно до п. 1.2 Методики №639 ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Згідно із п. 1.4 Методики №639 ця Методика поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 2.2,2.3 Методики №639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами. При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

Згідно із п.2.7, п.2.7.1 Методики №639 розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках:

викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 3.6 Методики №639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

У розрахунку зазначено, що він виконаний з використанням даних довідки ФГ Оазис №0209-1/19 від 02.09.2019р. та згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 (надалі -Методика №639).

З розрахунку розміру збитків від 20.12.2019р. вбачається, що держінспектором Гавва П. на підставі п.2.7.1, п.3.6 Методики №639 використано розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому, для розрахунку використано матеріали інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року, а також довідку ФГ Оазис від 02.09.2019р. №0209-1/19

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні перевірив розрахунки, наведені позивачем та судом вибірково навів приклади розрахунків по джерелам викидів. Так, як вбачається з розрахунку розміру збитків:

ДВ 18 Топка зерносушарки SD-12

Розрахунок маси наднормативних викидів (Мі) в тонах виконано за формулою (1) "Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами". Том 1. Донецьк, 2004 р. (далі Том 1) та даними Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ "Оазис" (далі Інвентаризація).

Мі = 10-6 х ki х Bi х Q1 i, (1, Том 1)

де: ki - показник емісії і-тої, забруднюючої речовини, г/ГДж;

Bi - масова витрата палива (соломи) за період часу, який розглядається, (т). Згідно довідки підприємства від 02.09.2019 р. № 0209-1/19

Q1 i - нижча робоча теплота згоряння твердого палива (соломи), МДж/кг (табл. Г.6 (Додаток Г, Том 1)) та дані Інвентаризації);

Q1 i - 15,7 МДж/кг.

ДВ 64 Утримання підсосних маток з поросятами

Розрахунок маси наднормативних викидів (Мі) в тонах виконано за даними "Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами". Том 3. Донецьк, 2004 р. (далі Том 3) та згідно даних Інвентаризації підприємства.

Mі = k x m x T x 3600 х 10-6 тон

Мметан = К х М х 10-3 тон

k - питомі викиди забруднюючих речовин, г/с х 1 ц живої маси (таблиці XII -4, XII-12, Том 3)

m - загальна жива маса свиней, ц (довідка від 02.09.2019 р. № 0209/19)

Т - загальний час утримання тварин, год (довідка від 02.09.2019 р. №0209/19)

К - питомий викид метану, кг/1 свиню (дані Інвентаризації)

М - загальна кількість свиней, що утримувалася, гол. (довідка від 02.09.2019 р. № 0209/19).

Отже держінспектором Гавва П.В. використано дані кількісних показників по кожному джерелу, наведені самим відповідачем в довідці від 02.09.2019р. №0209-1/19 (наприклад, по джерелу викиду № 18 відповідачем в довідці подано дані щодо використання витрат палива (соломи) в кількості 6 тон; по джерелу викиду № 64 відповідачем подано дані щодо загальної живої маси свиней, що утримувалась у вказаний період в кількості 16 ц; кількість голів 142 гол., час утримання 2088 год).

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що саме подані ФГ Оазис кількісні показники й використано позивачем під час розрахунку розмірів збитків згідно довідки ФГ Оазис від 02.09.2019р.

Дані щодо джерел викидів, відображені в довідці, відповідають даним по джерелам викидів, відображеним в матеріалах інвентаризації саме 2011 року.

Також держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області при розрахунку використано дані матеріалів інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року. Так, наприклад, у Звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року (том 3, арк. 2-224):

- по джерелу № 18 (топка зерносушарки SD-12) виконано розрахунок викидів забруднюючих речовин при спалюванні соломи в топці зерносушарки SD-12 відповідно до "Збірника показників емісій (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами", том 1, Донецьк, 2004 (арк. Звіту 61);

- по джерелу № 64 виконано розрахунок викидів забруднюючих речовин в процесі розведення свиней відповідно до "Збірника показників емісій (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами", том 3, Донецьк, 2004 (арк. Звіту 122).

Дані Збірника показників емісій (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами", Донецьк, 2004 використано безпосередньо в матеріалах інвентаризації.

Відповідачем не спростованого того факту, що ФГ Оазис в період з 22.10.2016р. по 16.01.2017р. здійснювалась господарська діяльність по промисловим майданчикам №№1,2 № 2, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозвільних документів, що є порушенням норм ч.5 ст.11 ЗУ Про атмосферне повітря .

Порядок отримання дозволу і строки розгляду відповідних заяв суб`єктів господарювання врегульовані Порядком проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженим постановою Кабміну України №302 від 13.03.2002р.

Вищезазначеним порядком встановлено чіткі строки розгляду відповідними уповноваженими органами заяв суб`єкта господарювання щодо видачі дозволів на викиди - протягом 30 календарних днів (п.8 Порядку).

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що ФГ Оазис не вжито заходів до своєчасного отримання дозволів на викиди та продовжено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після закінчення строку дії попередніх дозволів, що свідчить про наявність протиправної поведінки, внаслідок якої державі завдано збитки, та наявність вини суб`єкта господарювання.

Факт завдання збитків підтверджується Актом перевірки №52/04 а також Розрахунком розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в частині нарахування 366035,76грн.(проммайданчик № 1, № 2 ).

Доказів відшкодування збитків в розмірі 366035,76грн. ФГ Оазис не надано .

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи доведено склад цивільного правопорушення: протиправну поведінку відповідача, яка полягає у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволів; збитки в розмірі 366035,76грн., завдані державі внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволів, що свідчить і про наявність причинного зв`язку між дією та наслідками, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; вину суб`єкта господарювання - невжиття своєчасних заходів до оформлення документів та здійснення викидів забруднюючих речовин без дозволів на викиди.

Розрахунок розміру збитків виконано правильно відповідно до положень п. 2.7.1, п. 3.6 Методики розрахунковим способом із застосуванням даних, відображених у Звіті з інвентаризації 2011 року та довідці від 02.09.2019, які були подані самим відповідачем.

В даному випадку перевірка проводилась у 2019 році, а період викидів забруднюючих речовин без дозволів становив з 22.10.2016р. по 16.01.2017р., отже суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що державний інспектор об`єктивно не міг одержати та здійснити розрахунок за результатами інструментально-лабораторних вимірювань.

Під час здійснення розрахунку державним інспектором використано матеріали інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року, а також довідку ФГ Оазис від 02.09.2019р. №0209-1/19.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків у сумі 366035,76грн., відхиливши доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Щодо тверджень про безпідставне та передчасне звернення прокурора до суду з позовом у даній справі.

Згідно із ч.3,4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3.4 ст.26 ЗУ Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

З матеріалів справи вбачається, що:

- перевірка відповідача була проведена у серпні 2019р.,

- розрахунок збитків складений у грудні 2019р.,

- лист про відшкодування збитків направлений відповідачу у також у грудні 2019р.,

- відповідь на вищезазначений лист (який є фактично відмовою сплатити збитки у добровільному порядку) отримана позивачем 28.01.2020р.

06.08.2020р. Первомайська місцева прокуратура надіслала начальнику Державної екологічної інспекції у Миколаївській області запит в порядку ст. 23 ЗУ Про прокуратуру №35-4925вих-20 (т.1, а.с.104-105), в якому просило у строк до 18.08.2020р. надати інформацію та документацію з приводу проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ФГ Оазис , в ході якого встановлено здійснення господарством забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами без спеціального дозволу у період часу з 22.10.2016р. по 16.01.2017р.

18.08.2020р. Інспекція у відповідь на запит від 06.08.2020р. надіслала прокуратурі лист №14/01-14/2379 (т.1, а.с.99-100), в якому зазначила обставини проведення перевірки та складання розрахунку завданих збитків.

28.08.2020р. Первомайська місцева прокуратура надіслала начальнику Державної екологічної інспекції у Миколаївській області запит в порядку ст. 23 ЗУ Про прокуратуру вих. №35-5419вих20, в якому, зокрема, просила повідомити, чи направлялась ФГ Оазис претензія про відшкодування збитків та чи вживались Інспекцією заходи за захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду з позовом про стягнення ФГ Оазис збитків (т.1, а.с.106-107).

08.09.2020р. Інспекція у відповідь на запит від 28.08.2020р. надіслала прокуратурі лист №14/01-12/2608 (т.1, а.с101-102), в якому зазначила що претензію відповідачу було направлено рекомендованим листом.

22.09.2020 прокуратурою було здійснено запит в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області щодо надання інформації про вжиття заходів до захисту інтересів держави (т.1, а.с.106-107).

Листом від 28.09.2020р. №14/01-14/2815 (т.1, а.с.103)Державна екологічна інспекція у Миколаївській області повідомила прокуратуру про те, що позов до суду не пред`являвся у зв`язку з відсутністю достатньої кількості коштів для сплати судового збору; до кінця 2020 року позов до пред`явлення не планується.

20.10.2020р. Первомайська місцева прокуратура надіслала Інспекції лист №35-6206вих-20, в якому відповідно до положень ст.23 ЗУ Про прокуратуру повідомила, що прокуратурою підготовлено внесення до Господарського суду Миколаївської області позовну заяву в інтересах Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до ФГ Оазис , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Мигіївська сільська рада, про стягнення збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 383313,34грн. (т.1, а.с.113).

01.12.2020р. Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до ФГ Оазис про стягнення збитків в сумі 383313,34грн.

Листування між прокуратурою та Інспекцією тривало з 28.08.2020р. по 20.10.2020р., тобто більше двох місяців.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у справі №912/2385/18 у постанові від 26.05.2020р.висловила наступну правову позицію відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. .

Колегія суддів констатує, що Інспекцією протягом тривалого часу до 01.12.2020р. (перевірка проведена у серпні 2019 року, розрахунок збитків складений у грудні 2019 року, відмова відповідача сплатити кошти висвітлена у листі від 20.01.2020р.) не вживалось дій, спрямованих на стягнення збитків з відповідача у примусовому порядку (звернення з позовом до суду), у листах, спрямованих на адресу прокуратури, Інспенції не вказувала на те, що нею вживаються будь-які дії для сплати судового збору за подання до суду позову до ФГ Оазис .

Відповідно до ст.8 ЗУ Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 виклала правову позицію, відповідно до якої юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Проте Інспекцією не було вчинено дій, спрямованих на подання позову до суду.

З матеріалів справи вбачається:

- невжиття Інспекцією дій, спрямованих на захист інтересів держави,

- надання прокуратурою можливості Інспекції відреагувати на порушення інтересів держави та не звернення останньої до суду з позовом,

- дотримання Первомайською місцевою прокуратурою порядку, передбаченого нормами ст.23 ЗУ Про прокуратуру ,

Отже твердження скаржника про те, що позов прокуратурою поданий передчасно без надання можливості позивачу самостійно в межах розумних строків, передбачених законодавчо, здійснити вжиття відповідних заходів захисту інтересів держави не відповідає обставинам справи.

Твердження скаржника про те, що таке звернення істотно порушує принцип рівності сторін процесу, оскільки фактично підтримання позову прокурором вплинуло на неврахування судом інших порушень матеріальних і процесуальних норм чинного законодавства, спричинило порушення об`єктивності розгляду справи судом та призвело до істотного впливу на користь позивача при вирішенні справи судом є лише нічим не підтвердженим припущенням відповідача, оскільки наявність підстав для стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі, підтверджується матеріалами справи незалежно від того, який саме орган звернувся до суду з позовом - Інспекція чи прокуратура в інтересах Інспекції.

Згідно із ст.ст.1,2,3 ЗУ Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема щодо представництва інтересів держави в суді. Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, зокрема, територіальності.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.8, п.2 ч.1, ч.2 ст.9 ЗУ Про прокуратуру Генеральний прокурор організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур у частині виконання конституційних функцій, зокрема шляхом видання наказів.

21.08.2020р. Генеральним прокурором був виданий наказ №389 Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді .

Відповідно до п.11.1 вищезазначеного наказу прийнято рішення про те, що Участь у розгляді позовів у місцевих загальних судах забезпечувати окружним прокуратурам за місцем розташування суду. Участь у судових засіданнях у справах за позовами, поданими не за місцем розташування прокуратури в іншому регіоні, здійснювати у виключних випадках за погодженням з Офісом Генерального прокурора прокурорам, які їх подали. Про такі наміри своєчасно, але не пізніше як за день до судового засідання, повідомляти прокуратуру за місцем розташування суду та Офіс Генерального прокурора.

Згідно із п.11.2, 11.3 Наказу №389 підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції забезпечувати участь у розгляді справ у місцевих господарських та адміністративних, апеляційних судах за їх місцезнаходженням, місцевих загальних судах у справах за власними позовами (заявами). Підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам Офісу Генерального прокурора відповідно до їхньої компетенції забезпечувати участь у розгляді справ у Верховному Суді, а також у розгляді судами першої та апеляційної інстанцій справ за власними позовами (заявами), справ, у які Офісом Генерального прокурора здійснено вступ. За дорученням Офісу Генерального прокурора участь у розгляді зазначених справ забезпечувати обласним прокуратурам.

Генеральним прокурором шляхом прийняття наказу №389 від 21.08.2020р. закріплено принцип територіальності при виконанні прокурорами конституційної функції із представництва інтересів держави в суді, доручено виконання таких повноважень відповідним органом прокуратури за місцем розташування суду, а при розгляді справ господарськими судами - відповідним підрозділам обласних прокуратур за місцем розташування господарського суду.

На підставі вищевикладеного колегія суддів не вбачає порушення норм процесуального права (на чому наполягає скаржник) у тому, що під час розгляду справи судом першої інстанції інтереси Первомайської місцевої прокуратури представляли прокурори Миколаївської обласної прокуратури, а не Первомайської місцевої прокуратури.

Суд апеляційної інстанції не вбачає порушення норм процесуального права у витребуванні судом першої інстанції ухвалою від 08.04.2021р. у відповідача належним чином засвідченої копії Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року в повному обсязі, оскільки відповідач надавав копії сторінок Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ФГ Оазис 2011 року на 19 аркушах (т.1 а.с.153-171), а суд ухвалою від 08.04.2021р. витребував звіт у повному обсязі, зваживши на вибірковість подання частини доказу, а не доказу у повному обсязі.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно ст.77 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку колегії суддів, допустимість доказів згідно ст.77 ГПК України, в даному випадку не може полягати у тих обставинах їх отримання, на які звертає увагу апелянт, адже дії суду першої інстанції в цій частині узгоджуються із положеннями ч.4 ст.77 ГПК України з огляду на вибірковість надання відповідачем певної, на власний розсуд, частини доказу (звіту), а не доказу у повному обсязі.

Відповідач у апеляційній скарзі наполягає на тому, що під час здійснення розрахунку завданих збитків Інспекцією були допущені порушення (наведені під час розгляду справи судом першої інстанції в заявах по суті справи та в апеляційній скарзі). Разом із цим, ФГ Оазис визнає обставину закінчення дії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на проммайданчиках №№1,2, не наводячи при цьому власного контррозрахунку збитків, на противагу доказам позивача.

Відповідно до п.3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

При здійсненні розрахунку шкоди держінспектором використано дані кількісних показників по кожному джерелу викидів, наведені самим ФГ Оазис в довідці від 02.09.2019р.у №0209-1/19. Отже саме подані відповідачем кількісні показники й використано позивачем під час розрахунку розмірів збитків. З матеріалів справи вбачається, що дані щодо джерел викидів, відображені в довідці відповідача, відповідають джерелам викидів, відображеним в матеріалах інвентаризації саме 2011 року (Звіт з інвентаризації 2011 року).

Вищезазначене спростовує твердження відповідача про необхідність використання даних Звіту з інвентаризації 2016 року, який був затверджений самим ФГ Оазис лише 01.12.2016 року, оскільки вказані показники не можуть застосовуватись до періоду, який тривав раніше - з 22.10.2016р.

З матеріалів справи вбачається, що дані Збірника показників емісій (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (Донецьк, 2004 рік) використано безпосередньо в матеріалах інвентаризації ФГ Оазис .

Відповідно до листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища №10415/11/10-10 від 28.05.2010 Щодо розрахунку збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел вищезазначений Збірник розроблено ВАТ Український науковий центр технічної екології та погоджено з Мінприроди у 2004 році на виконання постанови Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.1999 Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору , якою відповідним органам доручено розробити питомі показники викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище на одиницю використаної сировини або виробленої продукції для виробництва та технологічних процесів; Збірник обов`язковий при визначенні валових обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах під час ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря та обчислення збору, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Отже посилання скаржника на неправомірне використання під час здійснення розрахунку Збірнику показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами , том 1, 2, 3, м. Донецьк, 2004 підставою для зміни або скасування оскаржуваного рішення слугувати неспроможні.

Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З матеріалів справи вбачається, що дозволи ФГ Оазис від 21.10.2011р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами закінчували свою дію 21.10.2016р.

Відповідно до п.8 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабміну України №302 від 13.03.2002р. Орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.

Разом з цим:

- договір між ФГ Оазис та ПП Фірма ТЭПС&Со №1261-4/16 на розроблення документації для отримання нових дозволів був укладений лише 29.09.2016р. (лист ФГ Оазис , т.1, а.с.44-45);

- відповідач 19.12.2016р. (тобто після закінчення дії вищезазначених дозволів) через центр надання адміністративних послуг звернувся до Управління екології та природних ресурсів із заявами №№2552/03-16, 2553/03-16 на отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелам по проммайданчикам №№1,2 (т.1, а.с.59).

Отже аргументи ФГ Оазис стосовно відсутності його вини у несвоєчасному отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і вжиття ним відповідних заходів з його отримання не заслуговують на увагу, оскільки суб`єкт господарювання повинен заздалегідь подбати про продовження строку дії дозволу, не здійснювати шкідливих викидів у атмосферне повітря, а у разі недотримання - відшкодовувати заподіяну шкоду у повному обсязі.

Відповідно до ст.17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги ФГ Оазис як окремо, так і у своїй сукупності не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.

В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.276 ГПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,

колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Оазис залишити без задоволення .

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2021р. у справі №915/1472/20 залишити без змін .

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фермерське господарство Оазис .

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287,288 ГПК України.

Повна постанова складена 26 липня 2021 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко