Ухвала

від 27.04.2021 по справі 520/4012/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 520/4012/2020

адміністративне провадження № К/9901/13314/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 520/4012/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-будівельна фірма Зв`язокбуд-Інвест до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-будівельна фірма Зв`язокбуд-Інвест звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного Управління Державної податкової служби у Харківській області від 04 вересня 2019 року:

- № 00000040518 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 262 961,25 грн (за податковим зобов`язанням - 1 010369,00 грн, за штрафними санкціями - 252592,25 грн);

- № 00000050518 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 25 459,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд в своїй ухвалі про повернення касаційної скарги вже звернув увагу скаржника на те, що останній посилається на правову позицію Верховного Суду, пов`язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження.

Також Верховний Суд зауважив, що наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання останнього на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними.

15 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 520/4012/2020.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що вона майже дублює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року.

Так, аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій вдруге касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 березня 2020 року у справі № 826/9368/15, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 12 вересня 2018 року у справі № 815/7386/16, від 29 серпня 2018 року у справі № 815/2119/17, від 16 квітня 2020 року у справі № 520/1536/19, від 06 вересня 2019 року у справі № 820/2835/18, від 16 квітня 2020 року у справі № 520/1536/19, від 15 квітня 2020 року у справі № 826/26692/15 та від 16 березня 2020 року у справі № 2-а-053/10/0270.

Скаржник цитує висновки Верховного Суду про те, які обставини можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій та які докази мають це підтверджувати. Відповідач вважає, що обставини справи досліджені в неповному обсязі, без надання оцінки кожному окремому доказу та їх сукупності.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, оскільки висновки судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчать про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Подібність правовідносин між цією справою та наведеними в касаційній скарзі скаржник не доводить.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

На обґрунтування зазначеної підстави скаржник виклав обставини справи, норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 520/4012/2020 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов