Ухвала

від 22.04.2021 по справі 757/3739/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/3739/21-к Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2496/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами представника компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвоката ОСОБА_6 , ПрАТ «ВФ Україна» - адвоката ОСОБА_7 , ПрАТ «Київстар» - адвоката ОСОБА_8 , директора ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , з доповненнями до апеляційної скарги представника компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвоката ОСОБА_6 , та директора ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року,

за участю:

представника ПрАТ «ВФ Україна» - адвоката ОСОБА_7 ,

представників «Тека-Груп Фаундейшн» - адвокатів ОСОБА_6 ,

ОСОБА_10 ,

представника ПрАТ «Київстар» - адвоката ОСОБА_8 ,

представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_11 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року задоволено клопотанняадвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_12 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100060003326 від 04.12.2020 року та накладено арешт на майнові права інтелектуальної власності доменне ім`я веб-ресурсу proua.com.ua; grom-ua.org; from-ua.com; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; crime- ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 шляхом зобов`язання ПрАТ «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937); ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832); ТОВ «Лайфселл» (код ЄДРПОУ 22859846), ТОВ «Воля-Кабель» (код ЄДРПОУ 30777913); ТОВ «Комерційна Логістика» (ТРІОЛАН, код ЄДРПОУ 36123862); ПАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766); ТОВ «Інтертелеком» Інтернаціональні телекомунікації (код ЄДРПОУ 30109015); ПрАТ «Дата Груп» (код ЄДРПОУ 31720260); ТОВ «Мережа Ланет» (код ЄДРПОУ 40373986); ПрАТ «Фарлеп-Інвест» («Вега» код ЄДРПОУ 19199961); ТОВ «Фрінет» (код ЄДРПОУ 24592293); ТОВ НВП «Тенет» (код ЄДРПОУ 22485498); Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк», зареєстрована торгівельна марка Фрегат, ЄДРПОУ НОМЕР_1 , ТОВ «Білінк» (код ЄДРПОУ 35331174); ТОВ «Саннет» (код ЄДРПОУ 38799321); ТОВ "МАКСНЕТ", ТОВ "МАКЛАУТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 35631426) та інших інтернет-провайдерів, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про телекомунікації" включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, перелік яких міститься на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації: https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/indexpg=55language=uk, закрити до них доступ користувачів мережі Інтернет на території України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представники компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвокат ОСОБА_6 , ПрАТ «ВФ Україна» - адвокат ОСОБА_7 , ПрАТ «Київстар» - адвокат ОСОБА_8 , директор ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , подали апеляційні скарги. Також представником компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвокатом ОСОБА_6 та директором ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , подано доповнення до апеляційних скарг.

Представник компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвокат ОСОБА_6 , в поданій апеляційній скарзі з доповненнями просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати оскаржувану ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року у справі № 757/3739/21-к за клопотанням адвоката ОСОБА_11 , в інтересах ОСОБА_12 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100060003326 від 04.12.2020 року в частині арешту майнових прав інтелектуальної власності на доменне ім`я веб-ресурсу antikor.com.ua, шляхом зобов`язання інтернет-провайдерів, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про телекомунікації" включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, закрити до доступ користувачів мережі Інтернет на території України.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання в цій частині.

Представники ПрАТ «ВФ Україна» - адвокат ОСОБА_7 та ПрАТ «Київстар» - адвокат ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги в яких просять скасувати оскаржувану ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року у справі № 757/3739/21-к та постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_11 , поданого в інтересах ОСОБА_12 про арешт майна.

Директор ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , в поданій апеляційній скарзі з доповненнями просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати оскаржувану ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року у справі № 757/3739/21-к в частині зобов`язання ТОВ "МАКЛАУТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 35631426) закрити доступ користувачів мережі Інтернет на території України до веб-ресурсів ІНФОРМАЦІЯ_9 ; grom-ua.org; ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; crime- ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 , glavcom.ua, prukraine.com, antikor.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_8

На обґрунтування вимог апеляційної скарги з доповненнями, представник компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвокат ОСОБА_6 зазначає, що КПК України не передбачений арешт прав інтелектуальної власності, не передбачене право потерпілого, його представника звертатись із клопотання про арешт майна. Частина 2 ст. 170 КПК України не передбачає такої підстави накладення арешту, як «забезпечення цивільного позову». Крім того, «забезпечення цивільного позову» в кримінальному провадженні накладено за відсутності у компанії «Тека-Груп Фаундейшн», його посадових осіб процесуальних статусів. Мета «надання можливості зберегти докази» також не передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України. Якщо мова йде про збереження речових доказів, як підставу арешту майна, то у такому разі майнові права не є матеріальними об`єктами в розумінні ст. 98 КПК України. Спосіб накладення арешту через «зобов`язання закрити доступ» операторам телекомунікацій знаходиться в сфері компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Обмеження невизначеного кола осіб у доступі до інформації на веб-сайті, який знаходиться за адресою доменного імені antikor.com.ua,може призвести до порушення прав громадян та юридичних осіб в Україні.

Також апелянт зазначає, що задоволення клопотання представника цивільного позивача про арешт майна з метою відшкодування (компенсації) шкоди можливе виключно за умови наявності в кримінальному провадженні підозрюваного або обвинуваченого, іншої особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, однак компанія «Тека-Груп Фаундейшн», її посадові особи відповідних процесуальних статусів не мають.

Представник ПрАТ «ВФ Україна» - адвокат ОСОБА_7 на обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги зазначає, що задовольняючи клопотання про арешт майнових прав інтелектуальної власності, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги статей 170, 173 КПК України, адже майнові права інтелектуальної власності по своїй суті не є речовими доказами - матеріальними об`єктами, що в свою чергу, свідчить про неправомірність забезпечення кримінального провадження шляхом зобов`язання закрити доступ до веб-ресурсів зазначених в ухвалі. Накладення арешту з забороною доступу до веб-ресурсів не передбачено нормами статті 170 КПК України, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам статей 170, 173 КПК України

Також апелянт зазначає, що є безпідставним покладання будь-якого зобов`язання не на осіб, які володіють сайтом та/або розпоряджаються ним, а на операторів та провайдерів телекомунікацій, оскільки сам веб-сайт та майнові права на нього не знаходиться у володінні чи розпорядженні операторів та провайдерів.

Тобто слідчим суддею не перевірено обґрунтованості клопотання в частині зобов`язання вчинити дії по закриттю доступу до веб-ресурсу, зокрема, не встановлено власників веб-ресурсів, реєстраторів доменних імен та адміністраторів хостингу.

Представник ПрАТ «Київстар» - адвокат ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам КПК України, оскільки вона постановлена поза межами повноважень слідчого судді із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права України. В судовому рішенні не зазначено мотивів прийняття аргументів сторін щодо суті спору. При цьому суддя не вказав, які саме матеріали справи свідчать про необхідність накладення такого арешту.

Прийняте рішення «закрити до них доступ»не передбачене КПК України, посилання на підставу застосування заходу забезпечення «припинення вчинення злочину» відсутнє у переліку статтею, які містяться в Главі 17 КПК України. Такий захід забезпечення, як «позбавлення права користувачів мережі Інтернет користуватися майновими правами вказаної інтелектуальної власності» не передбачений нормами КПК України. Блокування доступу до певного ресурсу може здійснюватися виключно через IP-адресу, а не через назву сайту, поняття унікальної адреси веб-сайту в ухвалі не визначено. Не враховано ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються та метою, яку намагаються досягти. Даний захід забезпечення в частині «закрити доступ» обмежує право вільного використання телекомунікаційних мереж оператора ПрАТ «Київстар», яке закріплено статтями 27, 38 Закону України « Про телекомунікації».

Також апелянт зазначає, що зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що органом досудового розслідування, не доведено, що арешт майнових прав інтелектуальної власності, про арешт яких ставиться питання, має значення речового доказу в даному кримінальному провадженні або підпадає під критерії, визначені у ст. 98 КПК України, оскільки майнові права інтелектуальної власності та веб-ресурси не є матеріальними об`єктами, а посилання на постанову про визнання речовим доказом є формальним та таким, що не містить обґрунтування належності майнових прав інтелектуальної власності до речових доказів тощо.

Апелянт звертає увагу на те, що виконання ухвали «шляхом зобов`язання закрити до них доступ» не виконає мети заходу забезпечення у вигляді запобігання подальшого незаконного використання веб-ресурсу, через технічні особливості роботи мережі інтернет, зокрема додаткових програм, здатних обійти блокування, та можливості змін ІР -адрес. При вирішенні даного клопотання слідчий суддя фактично не виконує завдання кримінального провадження, а лише обмежує право використання та розпорядження телекомунікаційних мереж, вільну підприємницьку діяльність оператора в частині надання послуг абонентам, отримання прибутку за надані телекомунікаційні послуги. Будь-яке втручання в роботу мереж телекомунікацій у порядок та спосіб, який не визначений законом, призводить до негативних непередбачених наслідків у роботі в системі, зокрема порушення інформаційної безпеки, що прямо впливає на господарську діяльність оператора.

Крім того апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено про ризики, не застосування такого запобіжного заходу як арешт майна. Не відповідає вимогам закону і висновок суду, що при відвідуванні веб-ресурсів (сайтів) у користувачів мережі Інтернет виникають майнові права інтелектуальної власності, оскільки відвідування веб-сайту не являється підставою виникнення майнових прав інтелектуальної власності, а у відвідувачів веб-ресурсів (сайтів) в мережі Інтернет, в результаті відвідування веб-сайтів не виникає майнових прав інтелектуальної власності. Так як відповідно до ст. 422 ЦК України, право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. Підстави виникнення права інтелектуальної власності - різні для різних об`єктів інтелектуальної власності.

Директор ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , на обґрунтування вимог апеляційної скарги з доповненнями крім зазначеного вищезазначає, що слідчий суддя не звернув уваги на порушення представником потерпілого адвокатом ОСОБА_11 вимоги п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України та не перевірив її дотримання, а саме, що у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Однак веб-сайти та майнові права на них не перебувають у володінні чи розпорядженні операторів, провайдерів телекомунікацій.

Апелянт звертає увагу суду на те, що виконання ухвали можливе власником веб-сайту/веб-сайтів, а не операторами, провайдерами телекомунікацій та їх абонентами. Оскільки оператори, провайдери телекомунікацій, а також користувачі послуг доступу до Інтернету не мають жодного відношення до майнових прав інтелектуальної власності, оскільки такими правами не наділені. Покладати на операторів, провайдерів телекомунікацій витрати по закриттю до них доступу - це фактично втручання в їх господарську діяльність, що забороняється. Зокрема, статтею 6 ГК України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвокат ОСОБА_6 та директор ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , зазначають, що їх не повідомлялось про судовий розгляд. Про існування ухвали стало відомо компанії «Тека-Груп Фаундейшн» 25.03.2021, а ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» 29.03.2021.

Адвокатом ОСОБА_11 , яка діє в інтересах цивільного позивача ОСОБА_12 , подано заперечення на апеляційні скарги представника компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвоката ОСОБА_6 , ПрАТ «ВФ Україна» - адвоката ОСОБА_7 , ПрАТ «Київстар» - адвоката ОСОБА_8 , директора ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , в яких остання просить відмовити у задоволенні зазначених апеляційних скарг.

В судове засідання директор ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , та прокурор не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали. Проте директором ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , надіслано на адресу суду заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за їхвідсутності, що не суперечить положенням ч. 4ст. 405 КПК України.

Також директор ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , до заяви долучив копію постанови від 10.03.2021 про закриття кримінального провадження № 12020100060003326 від 04.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ПрАТ «ВФ Україна» - адвоката ОСОБА_7 , компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ПрАТ «Київстар» - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_11 , щодо поданих апеляційних скарг, яка просила відмовити у їх задоволенні, а оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без зміни, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2021 року було постановлено без виклику представників компанії «Тека-Груп Фаундейшн» та ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» про її існування стало відомо компанії «Тека-Груп Фаундейшн» 25.03.2021 а ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» 29.03.2021, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин, з урахуванням також того, що даних, які підтверджували отримання компанією «Тека-Груп Фаундейшн» та ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» копії оскаржуваного рішення матеріали судового провадження не містять. Також не міститься даних проте, що ПрАТ «ВФ Україна» та ПрАТ «Київстар» отримували копію оскаржуваної ухвали.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, що 25.01.2021 року адвокат ОСОБА_11 , яка діє в інтересах ОСОБА_12 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100060003326 від 04.12.2020 р., а саме арешту на майнові права інтелектуальної власності доменне ім`я веб-ресурсу proua.com.ua; grom-ua.org; from-ua.com; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; crime- ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 шляхом зобов`язання ПрАТ «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937); ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832); ТОВ «Лайфселл» (код ЄДРПОУ 22859846), ТОВ «Воля-Кабель» (код ЄДРПОУ 30777913); ТОВ «Комерційна Логістика» (ТРІОЛАН, код ЄДРПОУ 36123862); ПАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766); ТОВ «Інтертелеком» Інтернаціональні телекомунікації (код ЄДРПОУ 30109015); ПрАТ «Дата Груп» (код ЄДРПОУ 31720260); ТОВ «Мережа Ланет» (код ЄДРПОУ 40373986); ПрАТ «Фарлеп-Інвест» («Вега» код ЄДРПОУ 19199961); ТОВ «Фрінет» (код ЄДРПОУ 24592293); ТОВ НВП «Тенет» (код ЄДРПОУ 22485498); Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк», зареєстрована торгівельна марка Фрегат, ЄДРПОУ НОМЕР_1 , ТОВ «Білінк» (код ЄДРПОУ 35331174); ТОВ «Саннет» (код ЄДРПОУ 38799321); ТОВ "МАКСНЕТ", ТОВ "МАКЛАУТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 35631426) та інших інтернет-провайдерів, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про телекомунікації" включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, перелік яких міститься на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації: https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/indexpg=55language=uk, закрити до них доступ користувачів мережі Інтернет на території України, з метою забезпечення цивільного позову, а також зазначила, що вказані веб-ресурси, є знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, є речовими доказами і тому можуть містити інформацію, що дасть можливість встановити всіх осіб причетних до вчинення вказаного злочину, обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження.

18.02.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання сторони захисту задоволено.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя встановила, що у провадженні Печерського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12020100060003326, відомості про яке внесено до ЄРДР від 04.12.2020 р., за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України. Потерпілим та цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_12 , що підтверджується пам`яткою про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Також слідчий суддя встановила, що в рамках даного кримінального провадження предметом досудового розслідування є факти поширення публікацій (понад 25 епізодів) від 10.11.2020 року, 12.11.2020 року, 27.11.2020, 30.11.2020 року, 02.12.2020, 04.12.2020, 08.12.2020, 09.12.2020, 11.12.2020 під назвами: "Журналисты раскрыли реального собственника Mind.ua ОСОБА_13 и его "зиц-председателей" ОСОБА_14 , " ІНФОРМАЦІЯ_11 "оборонки" ОСОБА_15 с ІНФОРМАЦІЯ_12 ", "Павел ОСОБА_16 или новый ІНФОРМАЦІЯ_13 в сфере инвестиций", ОСОБА_15 , его фиктивный "инвестфонд" WeFund Ventures и CEO Club Ukraine, Tоп-чиновників українського ОПК підозрюють у розкраданні держкоштів. Що покаже розслідування проти керівників оборонних підприємств, Бджоли проти меду. Як НАБУ долає корупцію в "оборонці" , "Як ОСОБА_17 зі своєю журналісткою ОСОБА_18 і спецслужбами РФ проти ОСОБА_19 і української влади в шпигунів грали", На майно ОСОБА_20 і інших фігурантів кримінальної справи про розтрату коштів Спецтехноекспорту накладено арешт - ГПУ, Одиозный коррупционер ОСОБА_15 вместо тюрьмы создал фейковый инвестфонд WeFund Ventures и CEO Club Ukraine, Будущее ADAM в США под угрозой: скандал разгорелся после публикаций СМИ о расследованиях в отношении Барбула и Усова, Усов, Гурак, Барбул: топ-чиновников украинского ОПК подозревают в хищении госсредств, Предприятием "Укроборонпрома" до сих пор руководят люди коррупционера Павла Барбула, Главред и собственник сайта mind.ua Евгений Шпитко решил "забанить" своих конкурентов в Google- опублікованих як первинних та в формі ретрансляції в електронних виданнях засобів масової інформації та розміщені, зокрема, на наступних веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_14 ІНФОРМАЦІЯ_15 ІНФОРМАЦІЯ_16 ІНФОРМАЦІЯ_17 ІНФОРМАЦІЯ_18 ІНФОРМАЦІЯ_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_20 ІНФОРМАЦІЯ_21 ІНФОРМАЦІЯ_22 ІНФОРМАЦІЯ_23 ІНФОРМАЦІЯ_24 негативної інформації у формі твердження як власників веб-сайтів, так авторів публікацій, зміст котрих ставить під сумнів дотримання ОСОБА_12 законодавства України та його моральних якостей, спотворює його ділову репутацію, формує негативну громадську думку про ОСОБА_12 , руйнує його позитивний імідж та репутацію, а відтак є такими, що порушують право ОСОБА_12 на повагу до його честі, гідності і ділової репутації, що становить порушення недоторканності приватного життя. При цьому, зібрана змінена, збережена, використана та розповсюджена конфіденційна інформація про місце проживання ОСОБА_12 , орієнтовну вартість помешкання (квартири), а також інформацію про членів сім`ї (матір та батька) та їх соціальні зв`язки (за наявності таких), їх нерухомість та її вартість, що вказує на вчинення невідомою групою осіб кримінального правопорушення відносно ОСОБА_12 , передбаченого ч. 2 ст. 182 КК України, та прийшла до висновку, що даний арешт не тільки забезпечить цивільний позов, а й надасть можливість зберегти докази для досягнення цілей та мети кримінального провадження, оскільки даний арешт прямо стосується предмету кримінального провадження.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновками слідчого судді про доведеність підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з огляду на наступні обставини.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки представниками компанії «Тека-Груп Фаундейшн», ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ», то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України,переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданих апеляційних скарг.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження,у тому числі щодо накладення арешту на майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Зазначених вимог закону представник цивільного позивача та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6ст. 170 КПК України, увипадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно вимогст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову- також цивільний позивач, де повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

В свою чергу, згідно з ч. 3ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

- докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Однак як вбачається з клопотання ці вимоги закону представником цивільного позивача, яка звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, взагалі проігноровано. Більш того, на момент подачі та розгляду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12020100060003326,жодній особі не повідомлено про підозру, тобто фактично слідчий суддя була позбавлена можливості накласти арешт на майно в кримінальному провадженні № 12020100060003326, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки відповідно до вимог ч. 6ст. 170 КПК України, увипадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Отже, слідчий суддя не перевірила дані обставини та прийшла до передчасно висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню.

Також є безпідставним посилання слідчого судді та представника цивільного позивача, що арешт майна надасть можливість зберегти докази для досягнення цілей та мети кримінального провадження, оскільки даний арешт прямо стосується предмету кримінального провадження, проте, відповідно до вимог положення ч. 1ст. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, судуз метою збереження речових доказів має право звернутися лише прокурор чи слідчий за погодженням з прокурором.

З огляду на викладене колегія судів, перевіривши матеріали провадження, приходить до висновку, що вони не містять достатніх та необхідних даних, які б свідчили про можливість накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, у зв`язку з чим доводи апелянтів про незаконність ухвали слідчого судді слід визнати переконливими.

За таких обставин,у даному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційні скарги з доповненнями - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.

Керуючись ст. ст.170,171,173,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвокату ОСОБА_6 та директору ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року.

Апеляційні скарги представників компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвоката ОСОБА_6 , ПрАТ «ВФ Україна» - адвоката ОСОБА_7 , ПрАТ «Київстар» - адвоката ОСОБА_8 , директора ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , з доповненнями до апеляційної скарги представника компанії «Тека-Груп Фаундейшн» - адвоката ОСОБА_6 , та директора ТОВ «МАКЛАУТ-ІВЕСТ» - ОСОБА_9 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року, якою задоволено клопотанняадвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_12 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100060003326 від 04.12.2020 року та накладено арешт на майнові права інтелектуальної власності доменне ім`я веб-ресурсу proua.com.ua; grom-ua.org; from-ua.com; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; crime- ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 шляхом зобов`язання ПрАТ «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937); ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832); ТОВ «Лайфселл» (код ЄДРПОУ 22859846), ТОВ «Воля-Кабель» (код ЄДРПОУ 30777913); ТОВ «Комерційна Логістика» (ТРІОЛАН, код ЄДРПОУ 36123862); ПАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766); ТОВ «Інтертелеком» Інтернаціональні телекомунікації (код ЄДРПОУ 30109015); ПрАТ «Дата Груп» (код ЄДРПОУ 31720260); ТОВ «Мережа Ланет» (код ЄДРПОУ 40373986); ПрАТ «Фарлеп-Інвест» («Вега» код ЄДРПОУ 19199961); ТОВ «Фрінет» (код ЄДРПОУ 24592293); ТОВ НВП «Тенет» (код ЄДРПОУ 22485498); Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк», зареєстрована торгівельна марка Фрегат, ЄДРПОУ НОМЕР_1 , ТОВ «Білінк» (код ЄДРПОУ 35331174); ТОВ «Саннет» (код ЄДРПОУ 38799321); ТОВ "МАКСНЕТ", ТОВ "МАКЛАУТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 35631426) та інших інтернет-провайдерів, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про телекомунікації" включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, перелік яких міститься на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації: https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/indexpg=55language=uk, закрити до них доступ користувачів мережі Інтернет на території України, - скасувати в частині зобов`язання інтернет-провайдерів ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», ТОВ "МАКЛАУТ-ІНВЕСТ", компанії «Тека-Груп Фаундейшн» закрити до них доступ.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотанняадвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_12 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100060003326 від 04.12.2020 року в частині зобов`язання інтернет-провайдерів ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», ТОВ "МАКЛАУТ-ІНВЕСТ", компанії «Тека-Груп Фаундейшн» закрити доступ до веб-ресурсів, зазначених в увалі слідчого судді, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4