Ухвала

від 27.04.2021 по справі 701/358/21

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 60

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

27 квітня 2021 року Суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області у віці 79 років помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 13.03.2017 року складено відповідний актовий запис за № 4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13.03.2017 року Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Кривець Черкаської області від 08.04.2021 року № 11 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кривець Маньківського району Черкаської області помер гр. ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 .

На день смерті громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ніхто не проживав. Інші громадяни, в тому числі неповнолітні діти разом з ним не проживали.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивач по справі) та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Більше спадкоємців за законом немає.

Заповіт від імені громадянина ОСОБА_2 був посвідчений Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 7 квітня 1986 року за р.№4. Заповіт не змінено і не відмінено.

За життя батько позивача ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 7 квітня 1986 року за №4. Вказаним заповітом ОСОБА_2 заповів належний йому жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходяться в селі Кривець Маньківського району Черкаської області, своєму синові ОСОБА_1 .

Після смерті батька у встановлений законом шестимісячний строк позивач подав заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де за заявою позивача заведено спадкову справу № 42/2017, номер у Спадковому реєстрі - 60904743, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 48340366 від 08.07.2017.

При цьому, брат позивача ОСОБА_3 (інший спадкоємець за законом), подав до нотаріуса заяву від 20.04.2017 року, якою повідомив, що відмовляється від спадщини після смерті батька ОСОБА_1 , та зазначив, що спадщини приймати не буде, в суд звертатись не буде. Справжність підпису на заяві засвідчено нотаріально уповноваженою посадовою особою Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.

15.03.2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №42/2017, зареєстроване в реєстрі за № 581 на належне батькові майно - земельну ділянку під кадастровим номером 7123184001:01:002:0005 площею 0,4870га, розташованої в АДРЕСА_1 , передану для ведення особистого селянського господарства.

Право власності на оформлене спадкове майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.03.2018 № 117170311.

Тобто, дане спадкове майно позивача вже переоформлено у нотаріальному порядку.

Разом з тим, після батька залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

Даний будинок розташований саме на земельній ділянці площею 0,4870га, розташованої в АДРЕСА_1 , на яку позивачем отримано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.03.2018 року.

Разом з тим, як виявилось, на вказане спадкове майно відсутній правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно.

Згідно листа за вих. № 282/02-31 від 06.03.2021 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2021 року.

Даною постановою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав батькові ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійному батькові майно мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що за даними Спадкового реєстру перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем.

Також повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., відкрита спадкова справа № 42/2017 від 8 липня 2017 року. Повідомлено, що син ОСОБА_3 заявою відмовився від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , що надійшла 8 липня 2017 року за №76. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, посвідчений Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 7 квітня 1986 року, зареєстрований у реєстрі за № 4 від імені спадкодавця. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 13 березня 2017 року, актовий запис № 4.

Також нотаріусом перевірено та поінформовано, що спадкоємцем ОСОБА_1 повідомлено, що оригінали документів, які посвідчували право власності померлого на вищезазначене нерухоме майно у нього відсутні і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтв про право на спадщину неможливо.

Згідно п.п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. У відповідності до пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності спадкодавця на майно.

Відповідно п.3 глави 17 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальних дій, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва, тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі, коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва, тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Оскільки спадкоємцем померлого ОСОБА_2 не було надано документ, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав батькові ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що спадкова справа за заявою спадкоємця-позивача заведена, спадкоємець-позивач є таким, що прийняв спадщину за законом, інші спадкоємці за наявною інформацією відсутні.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Кривець Черкаської області від 08.04.2021 року № 11, постанові приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхи О.В., від 06.03.2021 року, з урахуванням заяви-відмови від прийняття спадщини ОСОБА_3 , від 20.04.2017 року, вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом, який реалізував свої права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є лише ОСОБА_1 як спадкоємець за законом та за заповітом, позивач по справі.

Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено з підстави відсутності правовстановлюючого документа, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно належало покійному, однак за життя він не встиг отримати на нього правовстановлюючий документ, у зв`язку з відсутністю якого лише в судовому порядку є можливість оформити право власності на майно.

Наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради Черкаської області від 08.04.2021 року № 12.

Відповідно до вказаної у даній довідці інформації, згідно погосподарської книги № 1, особовий рахунок № НОМЕР_2 , житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Право власності на земельну ділянку, на якій розташований вказаний житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за цією ж адресою за життя було оформлено на ім`я спадкодавця, та в даний час на цю земельну ділянку спадкові права переоформлено на ім`я спадкоємця-позивача, про що отримано Свідоцтво про право на спадщину за законом.

26.03.2021 року КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації на замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 .

Довідка Маньківського виробничого відділку КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 26.03.2021 року № 94, видана ОСОБА_1 , інформує, що станом на 01.01.2013 у Маньківському відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано.

20.04.2021 року за № 14/06-09 відділом будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна виконавчого комітету Маньківської селищної ради надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.

Згідно даного висновку, відділ будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна виконавчого комітету Маньківської селищної ради не заперечує щодо визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Слід також зазначити, що відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується згідно погосподарського обліку сільської ради за покійною особою.

Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, зареєструвати майно за померлою особою теж немає правових підстав.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Згідно даних технічної інвентаризації, житловий будинок був збудований у 1950 році.

У 1950 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.

Тобто, у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/358/21 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 5 травня 2021 року о 9 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 5 травня 2021 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 5 травня 2021 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312 .

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя В. Л. Маренюк