Ухвала

від 23.04.2021 по справі 128/135/20

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/135/20

УХВАЛА

Іменем України

23 квітня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду м.Вінниця обвинувальнийакт укримінальному провадженні № 12016020100000257, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2016, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 07.05.2008),

УСТАНОВИВ:

Згідно обвинувальногоакту, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що його розпорядженням голови Вінницької районної державної адміністрації № 72-рк від 01.10.2008 «Про призначення ОСОБА_4 » з 01.10.2008 призначено на посаду заступника голови вказаної районної державної адміністрації, у зв`язку з чим він постійно здійснював функції представника влади, тобто являвся службовою особою.

Використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, умисно діючи з корисливим мотивом в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , порушуючи вимоги ст. 19 Конституції України і ч. 2 ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», які зобов`язували його діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, керуватися у своїй діяльності законами України, актами Кабінету Міністрів України, достовірно знаючи про те, що згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» повноваженнями видавати розпорядження наділено лише голів місцевих державних адміністрацій, а також на те, що проектом землеустрою, затвердженим розпорядженням голови Вінницької районної державної адміністрації № 59 від 24.08.2007, яке, серед інших, погоджував і ОСОБА_4 , та самим цим розпорядженням сформовано земельну ділянку площею 4, 3884 га на території Лаврівської сільської ради, визначено її межі і за основним цільовим призначенням цю ділянку віднесено до земель рекреаційного призначення, всупереч чинним на той час положенням статті 20 Земельного кодексу України та пункту 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004, які дозволяли змінювати цільове призначення земельних ділянок виключно на підставі проектів землеустрою щодо відведення цих ділянок, ОСОБА_4 за відсутності таких проектів 17.10.2008 у невстановленому місці в невстановлений час доби видав шляхом підписання як заступник голови Вінницької районної державної адміністрації розпорядження № 2023 «Про зміну складу угідь земельної ділянки, розташованої на території Лаврівської сільської ради за межами населеного пункту, яка надана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Подільський центр ділового співробітництва», яким частину зазначеної земельної ділянки перевів з боліт до пасовищ, змінивши таким чином її цільове призначення з рекреаційного на сільськогосподарське, що згідно з висновком експертизи з питань землеустрою № 16049/16-41 від 01.03.2017 не відповідало чинним на той час нормативно-правовим актам з питань землеустрою та землекористування, однак, створювало можливість в подальшому надати цю частину земельної ділянки безоплатно у власність громадянам.

Продовжуючи свій злочинний умисел, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, умисно діючи з корисливим мотивом в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , 30.12.2008 у невстановленому місці в невстановлений час доби ОСОБА_4 видав шляхом підписання як заступник голови Вінницької районної державної адміністрації розпорядження № 2753 «Про надання дозволу громадянину ОСОБА_6 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Лаврівської сільської ради за межами населеного пункту» та розпорядження № 2754 «Про надання дозволу громадянину ОСОБА_7 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Лаврівської сільської ради за межами населеного пункту», якими надав ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, цільове призначення яких попередньо змінено ОСОБА_4 шляхом видання розпорядження № 2023 «Про зміну складу угідь земельної ділянки, розташованої на території Лаврівської сільської ради за межами населеного пункту, яка надана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Подільський центр ділового співробітництва».

Продовжуючи своє діяння, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, умисно діючи з корисливим мотивом в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після розроблення проектів землеустрою, дозволи на виготовлення яких ОСОБА_6 та ОСОБА_7 попередньо надано розпорядженнями ОСОБА_4 , останній 08.05.2009 у невстановленому місці в невстановлений час доби видав шляхом підписання як заступник голови Вінницької районної державної адміністрації розпорядження № 838 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам на території Лаврівської сільської ради за межами населеного пункту», яким затвердив проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1, 7665 га ОСОБА_7 та площею 1, 7666 га ОСОБА_6 та передав вказаним громадянам ці земельні ділянки у власність.

В подальшому ОСОБА_7 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 917775 від 13.05.2009 набув право власності на земельну ділянку площею 1, 7665 га на території Лаврівської сільської ради Вінницького району з кадастровим номером 0520682600:01:005:0003, вартість якої згідно з висновком оціночно-земельної експертизи № 1700/17-21 від 21.04.2017 складала 388 тис. 719 грн., а ОСОБА_6 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 917776 від 13.05.2009 набув право власності на земельну ділянку площею 1, 7666 га на території тієї ж сільської ради з кадастровим номером 0520682600:01:005:0004, вартість якої згідно з висновком оціночно-земельної експертизи № 1700/17-21 від 21.04.2017 складала 388 тис. 742 грн.

Відтак, згідно обвинувального акту, внаслідок діяння ОСОБА_4 з державної власності незаконно вибули земельні ділянки загальною вартістю 777 тис. 461 грн., чим державним інтересам завдано шкоди і спричинено тяжкі наслідки на зазначену суму, яка в понад 2, 5 тис. разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на момент настання цих наслідків.

Органом досудового розслідування такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 07.05.2008) як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 підтримали подане захисником клопотання про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, яке мотивували тим, що обвинувачений свою вину не визнає, однак згідно пред`явленого обвинувачення, кримінальне правопорушення було вчинено 17.10.2008, отже з моменту його вчинення минуло більше 12 років, тобто в даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, а тому невизнання вини обвинуваченим за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності з вказаної підстави не є перешкодою для такого звільнення та закриття кримінального провадження.

Зокрема захисник ОСОБА_5 зазначила, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_4 вчиняв умисні дії з метою ухилення від слідства, а підстав для оголошення ОСОБА_4 в розшук не було, він не знав про наявність повідомлення про підозру та на руки його не отримував аж до 01.11.2019, коли він добровільного звернувся до прокурора, випадково встановивши, що його оголошено в розшук. Будь-яких дій щодо розшуку ОСОБА_4 не вживалося взагалі, він не змінював місце проживання та роботи, є публічною людиною та відвідував пленарні засідання Вінницької районної ради як її депутат, вільно та неодноразово перетинав кордон та вільно повертався до України, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 ухилявся від досудового розслідування та ч. 2 ст. 49 КК України не підлягає застосуванню.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання та пояснення захисника, зокрема повідомив, що йому відома підстава та правові наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, розуміє, що вказана підстава не є реабілітуючою та наполягає на задоволенні заявленого захисником клопотання і закритті кримінального провадження в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Від досудового розслідування він не ухилявся взагалі та про існування щодо нього кримінального провадження не знав, про існування кримінального провадження дізнався 01.11.2019. А саме при переоформленні автомобіля йому сказали, що він оголошений в розшук, тому він самостійно почав з`ясовувати обставини та підстави оголошення його в розшук, його направили до прокурора та лише 01.11.2019 на його особисте звернення прокурор вручив йому повідомлення про підозру та було відновлено кримінальне провадження. Підстав для оголошення його в розшук не було взагалі, він вів звичайний спосіб життя та не вчиняв ніяких дій по ухиленню від досудового розслідування.

Прокурор в підготовчому засіданні заперечив проти задоволення заявленого стороною захисту клопотання, оскільки вважає, що сторона захисту безпідставно застосовує строки, визначені ч. 1 ст. 49 КК України, та в даному випадку до застосування підлягає ч. 2 ст. 49 КК України, оскільки обвинувачений ухилявся від слідства, на виклики не з`являвся, повідомлення про підозру було надіслано йому для вручення за місцем роботи та відповідною обслуговуючою організацією за місцем проживання, в даному випадку прокурор не має обов`язку перевіряти, чи було вручено особі повідомлення про підозру. Оскільки ОСОБА_4 не з`являвся на виклики, його було оголошено в розшук, після чого досудове розслідування було відновлено в зв`язку з з`явленням до нього ОСОБА_4 та врученням йому підозри 01.11.2019, а скарги сторони захисту до слідчого судді під час досудового розслідування на постанови про оголошення ОСОБА_4 в розшук та зупинення досудового розслідування були залишені без задоволення. Злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 є закінченим 13.05.2009, саме з цього часу мають обраховуватися строки притягнення його до кримінальної відповідальності, а оскільки досудове розслідування було зупинено в зв`язку з оголошенням ОСОБА_4 в розшук 04.01.2018, а відновлено 01.11.2019, для застосування ст. 49 КК України з часу вчинення злочину має пройти 15 років. Вказаний строк на даний час не закінчився, тому прокурор просив в задоволенні клопотання захисника відмовити.

Представник зазначеної в обвинувальному акті потерпілої особи в підготовче засідання не з`явився, попередньо надіслав заяву про розгляд справи без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Заслухавши учасників судового засідання, врахувавши їх позиції, оглянувшиматеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України,кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннями ч. 4ст. 286 КПК Українипередбачено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч. 8ст. 284 КПК Українизакриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом першим частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно зп.4ч.1ст.49КК України,особа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею кримінальногоправопорушення ідо днянабрання вирокомзаконної силиминули такістроки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, щовчинила кримінальне правопорушення, ухилилася віддосудового розслідуванняабо суду.У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часувчинення кримінального правопорушенняминуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років.

Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, пов`язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року (провадження № 5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо)… Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року (провадження № 51-9040 км 18) на підставі аналізу положень ч. 1 ст. 281 КПК колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України у такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 20 жовтня 2020 року по справі № 204/4728/15-к.

Так, на підтвердження факту ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від досудового слідства прокурором надано:

- заяву прокурора ОСОБА_3 від 18.12.2017, адресовану керівнику Вінницької місцевої прокуратури про те, що 18.12.2017 о 14:58 год за допомогою власного телефону ним було здійснено виклик до себе в службовий кабінет Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_4 на 20.12.2017 на 09:00 год. для вручення повідомлення про підозру (а.к.п. 25 т. 2),

- повістку про виклик ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про необхідність з`явитися 21.12.2017 о 09:00 год до Вінницької місцевої прокуратури для участі у врученні повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12016020100000257 від 27.02.2016 в якості підозрюваного (а.к.п. 26 т. 2),

- конверт з рекомендованим повідомленням, адресований ОСОБА_4 , що повернувся на адресу Вінницької місцевої прокуратури за закінченням терміну зберігання (а.к.п. 27 - 28 т. 2),

- заяву прокурора ОСОБА_3 від 20.12.2017, адресовану керівнику Вінницької місцевої прокуратури про те, що 18.12.2017 о 14:58 год за допомогою власного телефону ним було здійснено виклик до себе в службовий кабінет Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_4 на 20.12.2017 на 09:00 год. для вручення повідомлення про підозру, однак останній 20.12.2107 не з`явився, на зв`язок не виходив, про поважність причин своєї неявки не повідомляв (а.к.п. 29 т. 2),

- заяву прокурора ОСОБА_3 від 21.12.2017, адресовану керівнику Вінницької місцевої прокуратури про те, що 19.12.2017 ним було здійснено виклик до себе в службовий кабінет Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_4 на 21.12.2017 на 09:00 год для вручення повідомлення про підозру, однак останній 21.12.2107 не з`явився, на зв`язок не виходив, про поважність причин своєї неявки не повідомляв (а.к.п. 30 т. 2),

- квитанцію ПАТ «Укрпошта» від 22.12.2017 та опис вкладення до цінного листа від 22.12.2017 про направлення повідомлення про підозру та пам`ятки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.к.п. 31, 32 т. 2),

- супровідний лист від 22.12.2017, адресований голові Вінницької районної ради ОСОБА_9 (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 17) про направлення повідомлення про підозру ОСОБА_4 та пам`ятки про права та обов`язки для вручення ОСОБА_4 (а.к.п. 33 т. 2),

- відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.к.п. 34 т. 2),

- лист Вінницької районної ради Вінницької області, адресований заступнику керівника Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_4 обрано депутатом Вінницької районної ради 7 скликання, та повідомлено адресу проживання ОСОБА_4 АДРЕСА_1 (а.к.п. 35 т. 2),

- характеристику депутата 7 скликання Вінницької районної ради ОСОБА_4 (а.к.п. 36 т. 2),

- автобіографію ОСОБА_4 (а.к.п. 37 т. 2),

- роздруківку рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.2013 №25 про обслуговування житлового фонду та додатку до даного рішення, відповідно до якого ТОВ «Житлово-експлуатаційне Об`єднання» прийняло на обслуговування, крім іншого, житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.к.п. 38, а.к.п. 39-44 т.2),

- документи стосовно встановлення дійсної адреси проживання ОСОБА_4 та обслуговуючої організації, супровідний лист, адресований в.о. директора ТОВ «ЖЕО» ОСОБА_11 від 22.12.2017 про направлення повідомлення про підозру ОСОБА_4 та пам`ятки про права та обов`язки для вручення ОСОБА_4 та квитанції ПАТ «Укрпошта» від 22.12.2017 (а.к.п. 45 -57 т. 2),

- заяву прокурора ОСОБА_3 від 04.01.2018, адресовану керівнику Вінницької місцевої прокуратури про те, що при відвідуванні 04.01.2018 місця проживання ОСОБА_4 двері квартири ніхто не відчинив, сусіди повідомили, що вже тривалий час не бачили ОСОБА_4 (а.к.п. 58 т. 2),

- постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного від 04.01.2018 та супровідний лист про направлення даної постанови ОСОБА_4 за адресою місця проживання (а.к.п. 59 61 т. 2),

- конверт, адресований Вінницькою районною радою Вінницькій місцевій прокуратурі (а.к.п. 62 т. 2),

- повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 07.05.2008) від 21.12.2017, згідно якого воно було вручено ОСОБА_4 01.11.2019 о 13 год. 38 хв. (а.к.п. 63 68 т. 2),

- постанову про відновлення досудового розслідування від 01.11.2019 (а.к.п.69 70 т.2),

- скаргу адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного від 12.11.2019 (а.к.п. 71 76 т. 2),

- ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2019 про відмову в задоволенні скарги скаргу адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_4 з тих підстав, що досудове розслідування на час розгляду скарги відновлено (а.к.п. 77-79 т. 2),

- супровідний лист про направлення ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2019 про прийняття скарги до провадження та ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2019 (а.к.п. 80, 81 т. 2).

Водночас на спростування факту ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від досудового слідства захисником обвинуваченого надано:

- примірник адвокатського запиту, адресованого ТОВ «ЖЕО» (м. Вінниця, вул. Оводова, 1) від 08.11.2019 про надання інформації, чи надходив лист Вінницької місцевої прокуратури від 22.12.2017 з додатками (а.к.п. 82 т. 2),

- лист ТОВ «ЖЕО» № 1236 від 12.11.2019, згідно якого адміністрація ТОВ «ЖЕО» повідомила, що лист Вінницької місцевої прокуратури надійшов 26.12.2017 (а.к.п. 83 т. 2),

- примірник адвокатського запиту, адресованого ТОВ «ЖЕО» (м. Вінниця, вул. Оводова, 1) від 08.11.2019 про надання інформації, чи вручалось ОСОБА_4 чи дорослому члену сім`ї під розписку повідомлення про підозру (а.к.п. 84 т. 2),

- копію листа ТОВ «ЖЕО» № 1237 від 12.11.2019, згідно якого адміністрація ТОВ «ЖЕО» повідомила, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 не вручалось працівниками ТОВ «ЖЕО», оскільки це не входить до компетенції організації (а.к.п. 85 т. 2).

Крім цього, в матеріалах кримінального провадження міститься акт № 11696, затверджений директором ТОВ «ЖЕО» 08.11.2019, згідно якого за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , а саме ОСОБА_4 фактично проживає з 2001 року по час складання акту (а.к.п. 180 т. 1).

Відповідно до характеристики на депутата 7 скликання Вінницької районної ради ОСОБА_4 від 04.11.2019, протягом 7 скликання Вінницької районної ради ОСОБА_4 регулярно відвідував засідання постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку та бюджету, а також регулярно брав участь у пленарних засіданнях сесій районної ради (а.к.п. 181 183 т. 1).

Згідно копії листа Вінницької районної ради Вінницької області від 08.11.2019 № 01-03/985, на сесіях районної ради 7 скликання в період з 04.01.2018 до 01.11.2019 неодноразово були присутні депутат Вінницької районної ради 7 скликання ОСОБА_4 та представники правоохоронних органів (а.к.п. 184 -185 т. 1).

Згідно копії листа Вінницької районної ради Вінницької області від 28.12.2017 № 01-08/1411, адресованого Вінницькій місцевій прокуратурі, Вінницька районна рада повернула примірник повідомлення про підозру та пам`ятку Вінницькій місцевій прокуратурі у зв`язку з неможливістю виконання приписів ст.ст. 135, 136 КПК України з тих підстав, що ОСОБА_4 не працює в Вінницькій районній раді на постійній основі (а.к.п. 187 т. 1).

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації, в період з 20.12.2017 по 01.11.2019, ОСОБА_4 8 разів перетинав державний кордон (а.к.п. 205 т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Аналізуючи досліджені матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що надані суду документи в сукупності та взаємозв`язку не можуть свідчити про вчинення ОСОБА_4 умисних дій з метою ухилення від слідства, оскільки будь-яку обізнаність з наявністю щодо нього кримінального провадження до 01.11.2019 ОСОБА_4 заперечує, а згідно наданих прокурором повідомлень про виклик 18.12.2017 ОСОБА_4 було викликано для вручення повідомлення про підозру на 20.12.2017 (а.к.п. 25 т. 2), при цьому саме повідомлення про підозру складено 21.12.2017 (а.к.п. 63 т. 2). Крім того, до настання визначеної дати виклику, а саме 20.12.2019, ОСОБА_4 було викликано 19.12.2017 вже на 21.12.2017 шляхом направлення повістки рекомендованим листом (а.к.п. 30 т. 2).

Даних про отримання ОСОБА_4 зазначеної повістки про виклик на 21.12.2017, коли було складено саме повідомлення про підозру, а також даних про отримання (вручення) повідомлення про підозру до вказаної дати у самому повідомленні про підозру, а саме 01.11.2019, надані суду матеріали кримінального провадження не містять. Крім цього, з наданих суду документів встановлено, що повідомлення про підозру не вручалось ОСОБА_4 ні ТОВ «ЖЕО», ні Вінницькою районною радою Вінницької області, яким його направляв прокурор для вручення ОСОБА_4 .

Тобто повідомлення про підозру ОСОБА_4 складено 21.12.2017, 22.12.2017 прокурором було вжито заходів для його вручення підозрюваному, будь-яких доказів про обізнаність ОСОБА_4 про необхідність з`явитися до прокурора для вручення повідомлення про підозру 21.12.2017 надані суду матеріали не містять, оскільки телефоном він викликався на 20.12.2017, а на 21.12.2017 на 9.00 год. повістка була направлена поштою лише 19.12.2017. Так само відомості про обізнаність ОСОБА_4 про наявність такої підозри аж до отримання на самостійне звернення до прокурора 01.11.2019, а також про будь-які його виклики до органу досудового розслідування після складення та направлення повідомлення про підозру, надані для розгляду заявленого клопотання матеріали кримінального провадження не містять. Обвинувачений, згідно з дослідженими матеріалами, вів звичайний спосіб життя, зокрема постійно проживав за адресою місця реєстрації, що була відома органу досудового розслідування, та будучи депутатом Вінницької районної ради Вінницької області регулярно відвідував засідання постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку та бюджету та брав участь у пленарних засіданнях сесій районної ради, вільно перетинав кордон.

Таким чином, матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства, а зупинення досудового розслідування у зв`язку з його розшуком саме по собі не свідчить про ухилення від слідства.

У зв`язку з вищевикладеним, суд не може прийняти доводи прокурора про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 в зв`язку з ухиленням його від слідства, оскільки вони спростовуються наданими суду матеріалами кримінального провадження.

З обвинувального акта вбачається, що кримінальне правопорушення,у вчиненніякого обвинувачуєтьсяОСОБА_4 , є завершеним з 13.05.2009, відповідно з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад 11 років.

Згідно ст.12,ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 07.05.2008),кримінальнеправопорушення, увчиненні якогообвинувачуєтьсяОСОБА_4 належить до тяжких злочинів, за вчинення якого, крім іншого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що йому відомі наслідки закриття провадження в справі з вказаної підстави, він розуміє, що така підстава не є реабілітуючою та наполягає на задоволенні клопотання.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засідання суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно доп.1ч.2ст.284КПК Україникримінальнепровадження закриваєтьсясудом узв`язкузі звільненнямособи відкримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене, враховуючи, що з часу вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , минуло більше 11 років, та останній не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього з підстави звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, обставини ухилення його від досудового розслідування або суду в ході розгляду заявленого клопотання не доведені, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та закриття кримінального провадження щодо нього на підставі ст. 49 КК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності.

Інші клопотання, які підлягають до вирішення в даному кримінальному провадженні, учасниками судового провадження не заявлено.

Зважаючи на відсутність інших клопотань, суд не вирішує питання про судові витрати, зазначені в обвинувальному акті, на підтвердження яких суду не надавалися відповідні документи та не заявлялося клопотання про їх стягнення, та роз`яснює, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 по справі № 598/1781/17, питання про розподіл процесуальних витрат може бути вирішено відповідно до положень ч. 5 ст. 534 КПК України.

На підставі ст.49КК України,керуючись ст.ст.284 288,314 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 07.05.2008),від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження № 12016020100000257, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2016.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: