Рішення

від 19.04.2021 по справі 493/154/20

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/154/20

Провадження № 2/493/60/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м.Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ - АНТОСЮК Н.В.

ПРЕДСТАВНИКА ПОЗИВАЧА - АДВОКАТА БУЗОВСЬКОГО О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Балтська міська рада Одеської області, про припинення права власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

03.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Балтська міська рада Одеської області, про припинення права власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на спадкове майно (а.с.2-5).

Ухвалою судді від 10.02.2020 провадження у справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позов (а.с.36-37).

Відзив на позов відповідач не подав.

Ухвалою суду від 09.07.2020 закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті (а.с.82).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що матері позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,01 га, кадастровий номер 5120686300:01:001:0105, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №013951, виданого Балтською райдержадміністрацією 09 серпня 2004 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, позивач, як спадкоємець за законом першої черги успадкував зазначену земельну ділянку, так як проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від спадщини не відмовлявся. Однак звернувшись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, він дізнався, що право власності на земельну ділянку матері оформлене на сторонню особу - ОСОБА_2 , що унеможливлює отримання ним свідоцтва про право на спадщину, крім того у нього відсутній оригінал правовстановлюючого документа на землю.

Реєстрація права власності на земельну ділянку за відповідачем здійснена на підставі рішення Балтського районного суду від 28.06.2007 року, однак як вбачається з відповіді Балтського районного суду Одеської області, таке рішення судом не ухвалювалося, крім того, його копія відсутня в архівному відділі Балтської РДА, куди передані на зберігання документи відділу Держземагенства в Балтському районі ( який здійснив реєстрацію права власності відповідача на земельну ділянку), а також його правонаступника - відділу Держгеокадастру в Балтському районі (який на даний час ліквідований).

Відповідач ОСОБА_2 не є спадкоємцем до майна ОСОБА_3 , оскільки заповіту на його ім`я ОСОБА_3 не складала, до кола спадкоємців за законом він не відноситься.

Отже, на думку позивача, реєстрація права власності на земельну ділянку за відповідачем здійснена безпідставно.

Тому він просить припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,01 га, кадастровий номер 5120686300:01:001:0105 та скасувати державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку, а також визнати за ним, як спадкоємцем за законом першої черги після смерті його матері ОСОБА_3 , право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,01 га, кадастровий номер 5120686300:01:001:0105.

Відповідач ОСОБА_2 до судових засідань неодноразово не з`являвся, подаючи клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, а саме 02.04.2020 у зв`язку з карантином (а.с.56), 05.05.2020 у зв`язку з карантином (а.с.64), 26.05.2020 у зв`язку з карантином (а.с.72), які були судом задоволені; в підготовче судове засідання, призначене на 09.07.2020, відповідач не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому судової повістки (а.с.79).

Крім того жодного разу не з`явився до судових засідань під час розгляду справи по суті, подаючи клопотання про відкладення судових засідань: 27.07.2020 у зв`язку з карантином (а.с.87), 26.08.2020 у зв`язку з карантином та хворобою відповідача (а.с.94, 98), 25.11.2020 у зв`язку з карантином та хворобою відповідача та членів його сім`ї на COVID-19, про що не надано будь-яких підтверджень (а.с.117-118), 26.01.2021 у зв`язку з карантином (а.с.132-133), 17.02.2021 у зв`язку з хворобою відповідача, про що не надано будь-яких підтверджень (а.с.140-141), які були судом задоволені, в судові засідання, призначені на 23.03.2021 та 16.04.2021 відповідач не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку судових повісток та поштові повідомлення про вручення судових повісток (а.с.144, 146, 157, 161).

Тому судом розглянуто справу у відсутності відповідача ОСОБА_2 .

Своїм правом на подачу відзиву відповідач не скористався, разом з тим 23.03.2021 від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він зазначив про безпідставність позовних вимог позивача з огляду на те, що крім нього (тобто відповідача ОСОБА_2 ) та позивача спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є також інші особи; він набув права власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення Балтського районного суду від 28.06.2007, про що позивачеві було відомо, крім того позивач, як і інші спадкоємці, відмовився від спадщини на його користь, за що отримав грошові кошти, тому він просить застосувати позовну давність у справі та відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 , виданого Балтським РВ ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області 26.03.2019 (а.с.10).

Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,01 га, кадастровий номер 5120686300:01:001:0105, належної їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №013951, виданого Балтською райдержадміністрацією 09 серпня 2004 року( а.с.11).

Заповіту за життя ОСОБА_3 не склала.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження НОМЕР_2 (а.с.9).

Згідно довідки старости Переймівського старостинського округу Балтської міської ради № 262 від 16.08.2019 на момент смерті ОСОБА_3 проживала та вела спільне господарство разом із ОСОБА_1 (а.с.19).

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Пантілєєвою І.П. заведено спадкову справу №101/2019, спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , є її син ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину нотаріус не може видати у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку, що підтверджується повідомленням та довідкою приватного нотаріуса (а.с.17-18).

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5120686300:01:001:0105 відділом Держземагенства у Балтському районі на вказану земельну ділянку 29.12.2010 зареєстроване право власності за ОСОБА_2 на підставі рішення Балтського районного суду Одеської області від 28.06.2007. (а.с.12-13).

Відділ Держземагенства у Балтському районі Одеської області припинено як юридичну особу 16.12.2015, відділ Держгеокадастру у Балтському районі Одеської області - 12.01.2018, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.20-22, 23-26).

Згідно повідомлення Балтського районного суду за №01-32/21/2019 від 03.06.2019 цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Балтської РДА про визнання права власності на земельну ділянку, яка раніше належала ОСОБА_3 , в Балтському районному суді не існує (а.с.15).

Крім того, як вбачається з повідомлення архівного відділу Балтської райдержадміністрації Одеської області від 04.02.2020 за № 11-06-04/24, в архівному відділі зберігаються документи Держземагенства у Балтському районі Одеської області та документи відділу Держгеокадастру в Балтському районі, у складі документів вищезазначених установ рішення Балтського районного суду від 28.06.2007, на підставі якого було зареєстроване право власності на земельну ділянку за громадянином ОСОБА_2 , не знайдено (а.с.47).

Згідно ч.1,2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як визначено ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

У відповідності до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги, успадкував майно померлої ОСОБА_3 , зокрема, належну їй земельну ділянку.

Суд критично ставиться до доводів відповідача, зазначених ним у заяві від 23.03.2021, та доданих ним копій документів з огляду на таке.

Незважаючи на те, що відповідачеві був встановлений строк на подання відзиву на позовну заяву, а також, що судом, починаючи з 27.07.2020, протягом тривалого часу неодноразово відкладалися судові засідання за його клопотаннями, в цей період він подавав до суду клопотання, до яких додавав довідки, в тому числі як засобами електронного зв`язку, так і через пошту, заяву із наведеними запереченнями проти позову та доданими доказами він подав до суду тільки під час розгляду справи по суті, а саме 23.03.2021, копії доданих письмових доказів не завірені, їхні оригінали до суду не подавалися, що позбавляє суд можливості переконатися у їй достовірності.

В своїй заяві відповідач посилався на те, що він є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , вказана обставина позивачем не визнається, однак будь-яких доказів на підтвердження цього факту відповідач не надав.

Його доводи про наявність крім нього та позивача інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 судом до уваги не беруться, оскільки як вбачається з довідки старости Переймівського старостинського округу Балтської міської ради № 262 від 16.08.2019, повідомлення та довідки приватного нотаріуса єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , є її син ОСОБА_1 .

Посилання відповідача на те, що позивач відмовився від спадщини після смерті ОСОБА_3 на його користь, є неспроможними, так як позивач цю обставину не визнає, крім того відповідач не є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , отже в силу ч.2 ст.1274 ЦК України така відмова від спадщини на його користь неможлива, а також така заява датована тільки 4.07.2007, тобто після спливу строку, визначеного ст..1270 ЦК України. Більш того, надані відповідачем копії документів містять протирічивий зміст, так як в копії заяви про відмову від спадщини від 4.07.2007 року зазначено, що ОСОБА_1 відмовляється від спадщини на користь ОСОБА_2 , а в копії розписки від 7.07.2007 року вказано, що він продає йому земельну ділянку (без будь-яких ідентифікаційних ознак цієї ділянки), що протирічить п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України у випадку, якщо йдеться про земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Більш того, з візуального огляду цих документів вбачається, що підписи на них, складених від однієї й тієї ж особи, різні (а.с.149-150).

Що стосується наданої відповідачем копії рішення Балтського районного суду від 28.06.2007 року, яке стало підставою для державної реєстрації права власності за відповідачем на спірну земельну ділянку, суд констатує, що таке рішення Балтським районним судом не ухвалювалося, така справа в провадженні Балтського районного суду Одеської області не перебувала, що підтверджується відповіддю Балтського районного суду Одеської області №01-32/21/2019 від 03.06.2019 (а.с. 15).

Крім того, суд звертає увагу, що датою ухвалення вказаного судового рішення зазначено 28 червня 2007 року , а відповідно до ст..73 Кодексу Законів про працю України 28 червня - День Конституції України є святковим днем, отже з огляду на те, що суд у святкові дні не працює, в цей день рішення ухвалюватися не могло.

Також в тексті цього рішення зазначено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , яка була його матір`ю, що як зазначено вище, не відповідає дійсності, а додані відповідачем копії заяви про відмову від спадщини та розписки в отриманні грошових коштів датовані пізніше дати, зазначеної як дата ухвалення рішення.

Отже наведені факти свідчать про безпідставність державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка раніше належала ОСОБА_3 , оскільки правової підстави для його реєстрації не було.

Разом з тим позовною вимогою позивача є припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,01 га, кадастровий номер 5120686300:01:001:0105. Враховуючи, що ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку не набув, так як воно зареєстроване на підставі судового рішення, яке судом не ухвалювалося, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, так як не може бути припинене неіснуюче право.

Крім того відповідач у своїй заяві від 23.03.2021 просив застосувати позовну давність та відмовити на цій підставі у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачеві про події достовірно було відомо ще у 2006 році, реєстрація права власності за ним була на підставі рішення суду від 28.06.2007 року, отже строк позовної давності сплив, а позивач не просив поновити йому строк позовної давності.

Відповідно до ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч.1 ст.261 ЦК України).

Як встановлено в судовому засіданні позивач прийняв спадщину, і в силу ч.5 ст.1268 ЦК України вона належить йому з часу відкриття спадщини. Законом не встановлений строк, у який спадкоємець повинен отримати свідоцтво про право на спадщину.

Як зазначив позивач, про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину та про реєстрацію права власності на спадкове майно за відповідачем він дізнався у 2019 році, що підтверджується повідомленням приватного нотаріуса від 18.06.2019, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим 02.04.2019.

Посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, відповідач не надав будь-яких допустимих доказів того, що позивачеві раніше було відомо про порушення його права або про особу, яка його порушила.

Тому суд погоджується з доводами позивача про те, що про порушення свого права та про особу, яка його порушила, він дізнався у 2019 році, до суду звернувся 03.02.2020, отже до спливу строку позовної давності.

Таким чином позовні вимоги позивача в частині скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що при подачі позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 1188,80 грн (а.с.1), при цьому ним були заявлені три позовні вимоги, дві з яких задовольняються, на його користь підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 729,53 грн (1188,80 грн : 3 х 2).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 328, 346, 392, 1216, 1225, 1261, 1268 України, ст. 81, 89, 141, 259,263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Балтська міська рада Одеської області, про припинення права власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця с.Перейма Балтського району Одеської області, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,01 га, кадастровий номер 5120686300:01:001:0105.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканцем с.Перейма Балтського району Одеської області, право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,01 га, кадастровий номер 5120686300:01:001:0105, яка раніше належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №013951, виданого Балтською райдержадміністрацією 09 серпня 2004 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця с.Перейма Балтського району Одеської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати в сумі 792,53 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення судуподається через Балтський районний суд Одеської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 26 квітня 2021 року.

СУДДЯ