Рішення

від 14.04.2021 по справі 573/1638/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1638/20

Номер провадження 2/573/149/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

14 квітня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Сітало Ю.С.,

представника позивача: Подибайла А.Ю.,

представника відповідача: Мальованої І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом п`яти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро (юридична адреса: с. Коршачина, вул. Молодіжна, буд. 1-А Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 35103599) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення завданої матеріальної шкоди, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом п`яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя

Справа № 573/1638/20

Номер провадження 2/573/149/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст )

14 квітня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Сітало Ю.С.,

представника позивача: Подибайла А.Ю. ,

представника відповідача: Мальованої І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2020 року ТОВ Білопілля Агро звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що 16 вересня 2017 року ТОВ Білопілля Агро проводило збирання зерна сої посів, якої був здійснений на земельних ділянках, розташованих на полі BA_SY_04_3002 загальною площею 155,4132 га та на полі BA_SY_04_3003 загальною площею 99,6807 га, які знаходяться на території Супрунівського старостату Миколаївської територіальної громади Білопільського району Сумської області. Збирання сої проводилось за допомогою комбайну CASE 5088, реєстраційний номер НОМЕР_2 та комбайну CASE 5088, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Близько 10.00 год. того ж дня під час проведення позивачем на вищевказаних полях агротехнічних робіт по збиранню сої, мешканець с. Ганнівка-Тернівська Білопільського району ОСОБА_1 спробував зупинити збирання сої та здійснив постріл з мисливської рушниці по комбайну CASE 5088, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті пострілу відповідачем було пошкоджено колесо комбайну, а саме автопокришка ROSAVA Agros 800/65R32-101 з камерою вартістю 29 050 грн. та металевий диск переднього колесу комбайну марки CASE, модель 5088. Для відновлення втраченого майна (металевого диску) ТОВ Білопілля АГРО придбано диск під шину 800/65-32 вартістю 16 500 грн. В результаті вчинених протиправних дій ОСОБА_1 , позивачу ТОВ Білопілля Агро було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 45 550 грн. Про вчинення вказаного злочину до Білопільського ВП звернувся комбайнер ОСОБА_3 , та вказане повідомлення 16 вересня 2017 року зареєстроване в ЖЕО заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення за № 3881. На підставі вказаного повідомлення були внесені відомості до ЄРДР за № 12017200130000546 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Кваліфікація злочину у кримінальному провадженні з ч. 4 ст. 296 КК України змінена на ч. 1 ст. 194 КК України. 16 жовтня 2019 року слідчим Білопільського ВП винесено постанову про закриття кримінального провадження та виділення матеріалів з кримінального провадження для притягнення особи до адміністративної відповідальності з тих підстав, що сума матеріальної шкоди, завданої в результаті умисного пошкодження майна, належного ТОВ Білопілля Агро не становить великих розмірів, а тому не охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України. Таким чином, факт завдання матеріальної шкоди ТОВ Білопілля Агро в результаті вчинення протиправних дій не заперечується і самим відповідачем, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Обставини вчинення правопорушення також встановлені постановою суду від 10 грудня 2019 року. Оскільки відповідач на даний час завдані збитки не відшкодував, позивач був змушений звернутись до суду для захисту та поновлення своїх прав. Посилаючись на викладені вище обставини, наявність вини відповідача у спричиненні майнової шкоди позивачу, ТОВ Білопілля Агро просить стягнути з ОСОБА_1 45 550 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Заочним рішенням Білопільського районного суду від 07 грудня 2020 року позов ТОВ Білопілля Агро про стягнення з ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди, задоволено (а. с. 37-41).

06 січня 2021 року до суду надійшла заява від представника відповідача - адвоката Ломаки Ю.М. про перегляд заочного рішення Білопільського районного суду Сумської області, ухваленого у справі № 573/1638/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди та ухвалою судді від 08 січня 2021 року розгляд заяви призначено до судового розгляду (а. с. 44-45, 54).

Ухвалою суду від 12 лютого 2021 року заяву представника відповідача - адвоката Ломаки Ю.М. про перегляд заочного рішення у справі № 573/1638/20 задоволено, а заочне рішення Білопільського районного суду від 07 грудня 2020 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а. с. 71-72).

Представник позивача - ТОВ Білопілля Агро Подибайло А.Ю. у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що 16 вересня 2017 року в обідній час керуючий ФГ Коваленко Т.М. ОСОБА_1 застосовуючи вогнепальну зброю, під час збирання врожаю бобових-сої на полі, яке розташоване між с. Супрунівка та с. Ганнівка-Тернівська, вчинив стрільбу та пошкодив переднє ліве колесо комбайна CASA, який належав ТОВ "Білопілля Агро , загальна вартість якого складає 45 550 грн., тому вважає, що дана сума підлягає до стягнення саме із ОСОБА_1 , який є належним відповідачем у справі, а не ФГ Коваленко Т.М. , а тому вважає доводи сторони відповідача щодо посилання на норми ст. 1172 ЦК України в цій частині безпідставними.

Представники відповідача - адвокат Ломака Ю.М. та адвокат Мальована І.Ю. у судових засіданнях заперечували проти задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, посилаючись на те, що 16.09.20117 року ТОВ Білопілля Агро здійснювало збір урожаю сої, яка належала ФГ Коваленко Т.М. та знаходиться на земельних ділянках, що перебували в оренді у останнього. Відповідач є членом фермерського господарства, підписантом та фактичним керівником господарства. При вчиненні дій щодо захисту майна фермерського господарства, він діяв як член фермерського господарства та захищав його майнові інтереси. Оскільки ФГ Коваленко Т.М. є підприємницьким товариством, а відповідач є членом товариства, завдання шкоди відбулося внаслідок виконання відповідачем своїх обов`язків щодо забезпечення господарської діяльності. Тому, належним відповідачем у справі є фермерське господарство відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України. Крім того, позивачем, у порушення норм ч.1 ст.1166 ЦК України, не надано доказів на підтвердження розміру завданої майнової шкоди чи понесених витрат, а тому встановити дійсний розмір майнової шкоди не можливо.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засідання позов не визнав у повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні. Пояснив суду, що він є керуючим фермерського господарства Коваленко Т.М. , що знаходиться на території Миколаївської селищної ради. Тривалий час між господарством та ТОВ Білопілля Агро є не вирішені питання щодо користування та обробітку земельних ділянок, про що ним подавалися заяви до Білопільського ВП про самовільний захват земель ТОВ Білопілля Агро , які знаходяться у оренді ФГ Коваленко Т.М. , орендодавцями яких є жителі с. Супрунівка. Вказані землі весною 2017 року були ним засіяні, потім ТОВ Білопілля Агро передискувало вказані земельні ділянки та самі їх засіяли. Спірні землі знаходяться в оренді в господарства , яким він керує, що підтверджується відповідними документами. 16 вересня 2017 року комбайни ТОВ Білопілля Агро приїхали до ділянок, які перебувають у оренді у ФГ Коваленко Т.М. , хоча за день до цього були домовленості із директором ТОВ Білопілля Агро ОСОБА_5 про те, що відповідач зможе сам зібрати врожай із своїх ділянок, тобто позивач визнав, що ці землі належать ФГ Коваленко Т.М. . Цього ж дня близько 10.00 год. комбайн, яким керував ОСОБА_4 , який належить ФГ Коваленко Т.М. почав молотити на одному із двох полів на ділянці, що в оренді у відповідача. Як тільки комбайн почав молотити, приїхав агроном ТОВ Білопілля Агро і попросив зупинити комбайн, оскільки, домовленість із директором ОСОБА_5 анулюється. Після цього він по телефону викликав пайщиків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та зателефонував на 102 . Згодом приїхав ОСОБА_5 та сказав, що він не може збирати урожай з цих паїв хоча, ці паї справді в оренді його підприємства. Також приїхали співробітники поліції Білопільського ВП. Дещо пізніше йому зателефонували та сказали, що комбайн ТОВ Білопілля Агро молотить зерно сої на його пайових землях на іншому полі, що знаходиться між селами Супрунівка та Ганнівка-Тернівська. Він після того відразу разом з агрономом ОСОБА_9 , пайщиками ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на його автомобілі Нива поїхали до цих комбайнів, проте дорогу його автомобілю перекрила охорона ТОВ Білопілля Агро , яка була озброєна. Тоді він вирішив поїхати городами додому та взяти карабін для захисту, оскільки у охоронців була зброя. Під`їхавши до комбайнів на іншому полі, він своїм автомобілем перегородив дорогу одному з комбайнів, що молотив сою з його земельної ділянки. В цей час за його вказівкою ОСОБА_9 пішов до другого комбайна Кейс і став перед ним на відстань більше 100 м. Комбайн перед яким він поставив свій автомобіль зупинився на відстані біля 30 м, а інший комбайн рухався далі не збавляючи швидкості у тому напряму, де стояв ОСОБА_9 . Коли вже цей комбайн був на близькій відстані від ОСОБА_9 відповідач побачив, що той заплутався у сої та впав на землю, при цьому відстань між комбайном та ОСОБА_9 була близько 10 м. Він відкрив багажник автомобіля, взяв свій карабін та здійснив постріл вгору, щоб комбайн зупинився, проте комбайн продовжував рухатися далі. Після цього він, усвідомлюючи, що комбайн зараз наїде на ОСОБА_9 , здійснив 3 постріли в сторону переднього лівого колеса комбайна, щоб зупинити комбайн. Проте, комбайн підняв жатку та проїхав ще близько пів кілометра та потім зупинився. Далі він підійшов до ОСОБА_9 , допоміг останньому дійти до машини та поїхав із поля на інше поле, де був слідчий поліції ОСОБА_12 , якому повідомив про те, що стріляв у колесо комбайну, оскільки комбайн ледь не наїхав на ОСОБА_9 . Зазначає, що приїхав на поле без умислу вчиняти стрілянину та пошкоджувати майно, а поїхав з`ясовувати чому комбайни позивача молотили сою на його земельних ділянках.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні зазначила, що є головою ФГ Коваленко Т.М. , проте фактично керує господарством саме відповідач ОСОБА_1 , який самостійно приймає рішення щодо управління господарством та здійснення господарської діяльності. Про обставини 16 вересня 2017 року вона нічого сказати не може, оскільки свідком подій не була, дізналася про обставини вже коли приїхали працівники поліції до них додому.

Заслухавши представника позивача Подибайла А.Ю. , представників відповідача Ломака Ю.М. та Мальовану І.Ю., відповідача ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_13 , дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження № 12017200130000546 від 16.09.2017 року, які витребувані із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) ГУНП В Сумській області, повно, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. ст. 76-78, ст. 81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Під час розгляду справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заявлені клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі тих доказів, які надані сторонами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро зареєстроване в Єдиному державному реєстрі як юридична особа, місце знаходження : с. Коршачина , вул. Молодіжна, буд. 1 А Білопільського району Сумської області. Основний вид економічної діяльності товариств є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а. с. 5).

16 вересня 2017 року комбайнер ТОВ Білопілля Агро ОСОБА_3 звернувся до слідчого Білопільського ВП Чухліба В.В. за фактом застосування вогнепальної зброї під час збирання врожаю сої на полі між с. Супрунівка та с. Ганнівка-Тернівська керуючим ФГ Коваленко Т.М. - ОСОБА_1 , в результаті чого пошкодив переднє ліве колесо комбайна, який належить ТОВ Білопілля Агро ( т. 1 а. к/п 13-16).

16 вересня 2017 року на підставі даного повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення № 12017200130000546 за ч. 4 ст. 296 КК України ( т. 1 а. к/п 1).

15 жовтня 2019 року кваліфікація кримінального провадження №12017200130000546 від 16 вересня 2017 року змінено з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 194 КК України, що встановлено із постанови старшого слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Кірпікіної Ю.І. ( т. 2 а. к/п 190-197).

Постановою старшого слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Кірпікіної Ю.І. від 16 жовтня 2019 року кримінальне провадження № 12017200130000546 від 16 вересня 2017 року закрите у зв`язку з тим, що сума матеріальної шкоди, завданої в результаті умисного пошкодження майна, належного ТОВ Білопілля Агро не становить великих розмірів, а тому не охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України. Виділені матеріали з кримінального провадження для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 174 КУпАП (а. с. 8-16).

Постановою Білопільського районного суду від 10 грудня 2019 року по справі № 573/2278/19 провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності (а. с. 18-19).

Сторона позивача посилається на встановлені в ході досудового розслідування обставини, які зазначені у постанові старшого слідчого Кірпікіної Ю.І. про закриття кримінального провадження від 16 жовтня 2019 року, зокрема, що … в результаті протиправних дій ОСОБА_1 було пошкоджено майно, належне ТОВ Білопілля Арго , а саме: в результаті пострілу було пошкоджено колесо комбайну CASE 5088, а саме: автопокришка з камерою та металевий диск. Вказане підтверджується висновком комплексної судово-балістичної експертизи та експертизи продуктів пострілу №19/119/6-3/3 52е, 19/119/7 - 1/1537е від 29.12.2017, відповідно до якої пошкодження на внутрішній частині правої зовнішньої сторони шини №3ш, №4ш, №5ш, №6ш, наскрізне пошкодження на лівій зовнішній стороні шини №7ш та внутрішній частині лівої зовнішньої сторони шини №8, наскрізне пошкодження на правій зовнішній стороні камери №1к, наскрізне пошкодження на правій зовнішній стороні камери №3.1 к, наскрізне пошкодження на шві внутрішнього краю камери №4к, наскрізне пошкодження на лівій зовнішній стороні камери №10к, пошкодження на зовнішній стороні диску, між посадочними полками (ободами) №2д, пошкодження на лівій внутрішній стороні диску №3д, є вогнепальними кульовими пошкодженнями. Згідно видаткової накладної та рахунку, наданих ТОВ Білопілля Агро встановлено, що вартість автопокришки ROSAVA Agros 800/65R32-101 з камерою становить 29 050 грн. Вартість металевого диска під шину 800/65R-32 становить 16 500 грн. Тобто загальна вартість пошкодженого майна складає 45 550 грн… (а. с. 6-7, 14).

Таким чином, посилаючись на фактичні обставини, встановлені старшим слідчим Кірпікіною Ю.І. під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017200130000546 від 16 вересня 2017 року, сторона позивача вважає доведеним розмір спричинених матеріальних збитків відповідачем ОСОБА_1 у сумі 45 550 грн.

Так, на підтвердження розміру завданих збитків, представник позивача посилається на видаткову накладну № 216 від 16 лютого 2016 року, де у рядку 4 обліковується шина 800/65R32 178А8 СМ-101 з камерою ( Росава) вартістю 29 050 в т.ч. ПДВ, яка була встановлена на комбайні CASE 5088 та пошкоджена в результаті пострілу 16 вересня 2017 року ( а.с. 6).

Також представник позивача зазначив, що після подій 16 вересня 2017 року товариством було придбано новий металевий диск переднього колеса комбайну марки CASE , модель 5088, який також був пошкоджений в результаті пострілу, на підтвердження чого надано рахунок на оплату товару від 18.09.2017 року на суму 16 500 грн. та платіжне доручення № 16476674 ( а.с. 7,17).

Сторона відповідача просила визнати вказані докази не належними, оскільки вони не містять інформації щодо фактично понесених витрат позивача на заміну пошкодженого майна. Зауважили про не надання доказів необхідності придбання саме нового металевого диску та шини, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що пошкоджене майно було повернуто позивачу для використання у господарській діяльності. Тобто, стороною позивача не доведено ту обставину, чи потребували відновлювального ремонту пошкоджена шина та диск, чи можливо було використовувати вказане майно у подальшому чи ні.

Крім того, представник позивача Мальована І.Ю. зазначила, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження не провадилася товарознавча експертиза, а тому заявлений розмір шкоди стороною позивача не обґрунтований і не може бути фактично встановлений виходячи із наданих стороною позивача доказів. Крім того зазначила, що під час дослідження матеріалів кримінального провадження було встановлено, що сторона позивача зверталася із клопотанням до слідчого судді про скасування арешту та повернення позивачу майна : шини та металевого диску, які були визнані у провадженні речовими доказами та на які накладено арешт, для подальшого здійснення господарської діяльності.

Представник позивача Подибайло А.Ю. зауважив, що товарознавча експертиза дійсно не проводилася, оскільки слідчому надавалися ті докази, які долучені до матеріалів цивільної справи, зокрема видаткова накладна № 216 від 16 лютого 2016 року, про придбання позивачем шини РОСАВА 800/65R32 178А8 СМ-101 з камерою вартістю 29 050 в т.ч. ПДВ та рахунок на оплату товару від 18.09.2017 року на суму 16 500 грн. та платіжне доручення № 16476674 про придбання нового металевого диску переднього колеса комбайну марки CASE , модель 5088.

Таким чином відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин щодо відшкодування матеріальної шкоди та керується главою 82 Відшкодування шкоди ЦК України.

Згідно пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.

Загальні положення про відшкодування заподіяної майнової шкоди закріплені в нормах статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України);

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відповідно до частини 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

З огляду на викладені положення, суд вбачає, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення). Складовими елементами шкоди є: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди; вина завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності. Отже, наявність шкоди ще не породжує обов`язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності, період завдання шкоди.

Отже, розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з`ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, вини, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв`язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.

Крім цього, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому обов`язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру збитків покладається на позивача.

У пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 статті 81 ЦПК України). Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 1 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ст.ст. 76-80 ЦПК України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.

До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Згідно ч. 3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, обґрунтовуючи розмір своїх майнових вимог сторона позивача посилається на видаткову накладну № 216 від 16 лютого 2016 року, яка свідчить про придбання у 2016 році шини 800/65R32 178А8 СМ-101 з камерою ( РОСАВА) вартістю 29 050 в т.ч. ПДВ, яка була пошкоджена в результаті пострілу. Також товариством було придбано металевий диск переднього колеса комбайну марки CASE , модель 5088, який також був пошкоджений в результаті пострілу та, на думку сторони позивача, не підлягав відновленню, що підтверджується рахунком на оплату товару від 18.09.2017 року на суму 16500 грн. та платіжним дорученням № 16476674 на вказану суму. ( а.с. 7,17).

Проте, оцінюючи вказані вище письмові докази, подані стороною позивача на підтвердження завданої матеріальної шкоди відповідачем на суму 45 550 грн. суд приходить до наступних висновків.

Так, у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечував факт здійснення пострілів з належної йому мисливської рушниці по передньому колесу комбайну CASE 5088, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ Білопілля Агро , зазначивши, що постріли здійснював тоді, коли побачив як ОСОБА_9 впав на полі і на нього їде комбайн, який не зупинився при попереджувальних пострілах.

Суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позивачем доведено наявність неправомірної поведінки відповідача, яка виразилася у здійснення пострілів з належної йому мисливської рушниці по передньому колесу комбайну CASE 5088, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ Білопілля Агро , що підтверджується також постановою Білопільського районного суду від 10 грудня 2019 року по справі № 573/2278/19 провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, яке закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності (а. с. 18-19).

Також, в судовому засіданні встановлено, що в результаті пострілу було пошкоджено колесо комбайну CASE 5088, а саме: автопокришка з камерою та металевий диск, що підтверджується висновком комплексної судово-балістичної експертизи та експертизи продуктів пострілу №19/119/6-3/3 52е, 19/119/7- 1/1537е від 29.12.2017, відповідно до якої пошкодження на внутрішній частині правої зовнішньої сторони шини №3ш, №4ш, №5ш, №6ш, наскрізне пошкодження на лівій зовнішній стороні шини №7ш та внутрішній частині лівої зовнішньої сторони шини №8, наскрізне пошкодження на правій зовнішній стороні камери №1к, наскрізне пошкодження на правій зовнішній стороні камери №3.1 к, наскрізне пошкодження на шві внутрішнього краю камери №4к, наскрізне пошкодження на лівій зовнішній стороні камери №10к, пошкодження на зовнішній стороні диску, між посадочними полками (ободами) №2д, пошкодження на лівій внутрішній стороні диску №3д, є вогнепальними кульовими пошкодженнями ( а. к/п 210-231).

Представник позивача Подибайло А.Ю. у судовому засіданні зазначив, що автопокришка з камерою та металевий диск із колеса не підлягали відновленню та потребували повної заміни.

Проте, під час розгляду справи з матеріалів кримінального провадження № 12017200130000546 від 16.09.2017 року було встановлено, що 08 червня 2018 року ТОВ Білопілля Агро звернулося до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Свої вимоги мотивує тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12017200130000546 від 16 вересня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 20 вересня 2017 року накладено арешт на майно ТОВ Білопілля Агро , а саме: три деформовані уламки з металу жовтого кольору, уламок металу жовтого кольору, покришку з переднього лівого колеса комбайна марки CASE , модель 5088, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ТОВ Білопілля Агро , марки ROSAVA - Agros 800/65R32-101, металевий диск сірого кольору та камеру з цього ж колеса, які передано на зберігання до кімнати речових доказів Білопільського ВП ГУНП в Сумській області. На час звернення відносно вказаного майна проведені всі необхідні слідчі дії, а інші підстави для подальшого застосування арешту відсутні. У зв`язку з викладеними обставинами, з метою подальшого використання арештованого майна у господарській діяльності, заявник просив скасувати арешт з трьох деформованих уламків з металу жовтого кольору, уламку металу жовтого кольору, покришки з переднього лівого колеса комбайна марки CASE , модель 5088, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ТОВ Білопілля Агро , марки ROSAVA - Agros 800/65R32-101, накладений ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 20 вересня 2017 року. За результатами розгляду вказане клопотання задоволено частково. Скасувана заборона користування трьома деформованими уламками з металу жовтого кольору, уламками металу жовтого кольору, покришкою з переднього лівого колеса комбайна марки CASE , модель 5088, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , належного ТОВ Білопілля Агро , марки ROSAVA - Agros 800/65R32-101, металевим диском сірого кольору та камерою з цього ж колеса, передавши їх на зберігання власнику. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено ( т. 1 а. к/п 144-145).

У подальшому, 13 червня 2018 року представник ТОВ Білопілля Агро Подибайло А.Ю. отримав вказане майно на зберігання, зазначивши місцем зберігання - територію ТОВ Білопілля Агро за адресою : вул. Макаренка, 9А . с. Шкуратівка, Білопільського району ( т. 1 а. к/п 146)

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даній справі предметом доказування є відшкодування матеріальної шкоди, яка завдана відповідачем позивачу шляхом пошкодженням майна на заявлену суму 45 550 грн.

Як зазначалося вище, в нормах чинного цивільного законодавства про заподіяння шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи як: протиправна поведінка, настання шкоди, прямий причинний зв`язок між першим та другим елементом та вина завдавача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

У даному випадку при здійсненні відповідачем пострілів із карабіну та пошкодженням майна наявний причинний зв`язок.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Між тим, позивач не скористався своїм правом у передбаченим ЦПК строк заявити клопотання про призначення експертизи для встановлення розміру завданої йому шкоди, або надати у встановлені процесуальні строки інші письмові докази, які можна було визнати належними.

Отже, в судовому засіданні хоча і встановлено факт пошкодження майна, однак довести розмір шкоди у сумі 45 550 грн. у судовому засіданні стороні позивача не вдалося за можливе.

Таким чином суд відхиляє заявлений розрахунок шкоди, спричиненої пошкодженням майна, оскільки її розмір не доведений у такій сумі стороною позивача та враховуючи викладені вище обставини, приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами право позивача на відшкодування матеріальної шкоди у заявленому розмірі 45 550 грн.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову через не доведеність належними доказами права позивача на відшкодування матеріальної шкоди відповідачем у заявленому розмірі 45 550 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір та інші судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-78, 81, 247, 259, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро (юридична адреса: с. Коршачина, вул. Молодіжна, буд. 1-А Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 35103599) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення завданої матеріальної шкоди, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 квітня 2021 року.

Суддя