Постанова

від 13.04.2021 по справі 914/3703/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа №914/3703/15

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Матущака О.І.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

явка учасників справи:

від стягувача - ОСОБА_1 ,

від боржника - Гарбузюк Р.О., Свідунович Р.І.,

від третьої особи - Мельник О.С.,

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за № 39/3-2615-20 від 19.10.2020

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.10.2020, суддя: В.М. Артимович, повний текст ухвали складено - 08.10.2020

про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2019 у справі №914/3703/15 про стягнення з АТ Львівгаз на користь ПАТ НАК Нафтогаз України грошових коштів в сумі 25 925 801,66 грн.

за первісним позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ,

до відповідача публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз , м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача публічного акціонерного товариства Укртрансгаз , м. Київ,

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз , м. Львів

до відповідача публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви боржника .

18.11.2019 у Господарський суд Львівьскої області звернулось акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз (далі по тексту - АТ Львівгаз ) із заявою про визнаття таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2019 у справі №914/3703/15 про стягнення з АТ Львівгаз на користь ПАТ НАК Нафтогаз України 25 925 801,66 грн.

Заява мотивована тим, що заборгованість за спірним наказом погашена боржником (АТ Львівгаз ) на користь стягувача (ПАТ НАК Нафтогаз України ) шляхом зарахування зустрічних в односторонньому порядку зустрічних однорідних вимог на суму 23 815 180,41 грн. та добровільної сплати 2 500 797,69 грн. на підставі платіжного доручення №13590 від 15.11.2019. У зв`язку з цим заявник вважає, що його боргові зобов`язання перед стягувачем припинились, а тому в силу ч. 2 ст. 328 ГПК України наявні правові підстави для визнання спірного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2020 вищезазначену заяву боржника задоволено, та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області, виданий 14.11.2019 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі №914/3703/15 з врахуванням ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2019 у справі №914/3703/15.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність обов`язку боржника сплатити стягувачу 25 925 801,66 грн. за спірним наказом, оскільки врахував добровільну оплату боржником 2 500 797,69 грн. на підставі платіжного доручення №13590 від 15.11.2019, а також преюдиційні обставини, які встановлені у рішенні Господарського суду Львівської області від 25.06.2020 у справі №914/2450/19, про припинення зобов`язання АТ Львівгаз зі сплати ПАТ НАК Нафтогаз України 23 815 180,41 грн., внаслідок заяви №790007-Сл-11801-1119 від 15.11.2019 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги стягувача .

В апеляційній скарзі ПАТ НАК Нафтогаз України просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.10.2020 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити АТ Львівгаз у задоволенні заяви про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2019 у справі №914/3703/15 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з: нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушенням норм процесуального права або неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що:

1)суд першої інстанції не врахував, що заборгованість АТ Львівгаз перед ПАТ НАК Нафтогаз України в розмірі 23 815 180,41 грн. погашена в межах виконавчого провадження ВП №60622765, а тому відсутні підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог на цю суму;

2)місцевий господарський суд не врахував преюдиційні обставини, які викладені в ухвалі Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у справі №914/3703/15;

3)суд не дослідив чи повернуло АТ Львівгаз грошові кошти, які ПАТ НАК Нафтогаз України сплатило в погашення заборгованості за наказами у справі №914/3703/15.

Узагальнені доводи та заперечення боржника .

У своєму відзиві АТ Львівгаз просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ПАТ НАК Нафтогаз України , а ухвалу суду першої інстанції - без змін, покликаючись на те, що стягнення з боржника на користь стягувача 25 925 801,66 грн. у межах виконавчого провадження, як стверджує апелянт, відбулось 21.11.2019, тобто після добровільного погашення цієї заборгованості шляхом грошового переказу на частину суми в розмірі 2 500 797,69 грн. та зарахуванням зустрічних однорідних вимог на решту з цієї суми в розмірі 23 815 180,41 грн.

В судове засідання 13.04.2021 учасники справи з`явились.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи та заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали місцевого господарського суду без змін.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою судовий наказ у справі визнано таким, що не підлягає виконанню, а предметом апеляційного перегляду - наявність/відсутність підстав для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Отже в межі апеляційного перегляду входить з`ясування обставин щодо наявності в господарського суду першої інстанції достатніх правових підстав для розгляду заяви боржника про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, за наслідками чого встановити чи правомірно місцевий господарський суд задоволив таку заяву.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

У відповідності до правової позиції, яка викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17 підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється (аналогічна правова позицію викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17 ).

Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку статті 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 відмовлено у задоволенні первісного позову ПАТ НАК Нафтогаз України до АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз про стягнення 41 259 181,96 грн. Задоволено зуустрічний позов АТ Львівгаз до НАК Нафтогаз України про стягнення 193 220 539,37 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №914/3703/15 апеляційну скаргу НАК Нафтогаз України задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2017 у справі № 914/3703/15 скасовано. Позовні вимоги НАК Нафтогаз України задоволено частково. Зустрічний позов АТ Львівгаз задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі №914/3703/15 касаційну скаргу НАК Нафтогаз України залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №914/3703/15 змінено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2019 у справі №914/3703/15 внесено виправлення до абзацу 7 резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 914/3703/15, а саме: читати абзац 7 резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 таким чином: Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз (вул. Золота, буд. 42, м. Львів, 79039; код ЄДРПОУ 03349039) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) 13 166 073,65 грн. пені, 2 042 031,08 грн. 3% річних та 10 540 056,53 грн. інфляційних втрат та 177 640,40 грн. судового збору за розгляд первісного позову .

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 914/3703/15 з врахуванням ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2019 у справі №914/3703/15 Господарським судом Львівської області 14.11.2019 видано наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 13 166 073,65 грн. пені, 2 042 031,08 грн. 3% річних та 10 540 056,53 грн. інфляційних втрат та 177 640,40 грн. судового збору за розгляд первісного позову.

Судами встановлено, що Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз надіслано на адресу АТ НАК Нафтогаз України заяву про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №790007-Сл-11801-1119 від 15.11.2019 (а.с.10,т.18), відповідно до змісту якої АТ Львівгаз повідомляє НАК Нафтогаз України про припинення зобов`язань зі сплати заборгованості в розмірі 23 815 180,41 грн. на виконання судового рішення в даній справі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на цю ж суму, які НАК Нафтогаз України має сплатити АТ Львівгаз на виконання постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі №914/3703/15, а саме: 19 790 124,29 грн. заборгованості (сума заборгованості, яка стягнута згідно вказаної постанови, була зменшена на 7 911 859,82 грн. згідно заяви АТ Львівгаз про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.03.2018 року № БЮ07.2-СЛ-3045-0318); 29 634,53 грн. судового збору; 9 936,18 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги; а також на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 року по справі № 910/11396/18, а саме: 3 841 431, 71 грн. основного боргу; 57 621,48 грн. судового збору та 86 432,22 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У рішенні Господарського суду Львівської області від 25.06.2020 у справі №914/2450/19, що набрало законної сили, яким відмовлено у задоволенні позову АТ НАК Нафтогаз України до АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз про визнання недійсним правочину, оформленого заявою від 15.11.2019 року про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, встановлено, що вимоги позивача та відповідача, зазначені у заяві про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 15.11.2019 №790007-Сл-11801-1119, є однорідними, строк виконання вимог настав, доказів неможливості зарахування зустрічних вимог, вказаних у заяві, матеріали справи не містять, рішення судів у справах №914/3703/15, №910/11396/18 набрали законної сили, а тому вимоги відповідача до позивача в сумі 23 815 180,41 грн. та вимоги позивача до відповідача в сумі 23 815 180,41 грн. є безспірними.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тому суд першої інстанції правильно врахував вищезазначені обставини як преюдиційні.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань визначені у главі 50 розділу першого книги 5 Цивільного кодексу України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання (матеріально-правові підстави).

Стаття 601 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлює, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

У статті 602 Цивільного кодексу України визначено випадки, коли не допускається зарахування зустрічних вимог, в тому числі, у випадках встановлених договором або законом.

При цьому вимоги, які можуть бути зараховані, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого (меншого) зобов`язання.

Однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Враховуючи вищенаведене правильними є висновки місцевого господарського суду, що при внаслідок підписання відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.11.2019 та її направлення позивачу, припинились грошові зобов`язання АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз перед АТ НАК Нафтогаз України щодо сплати 23 815 180,41 грн.

У постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №918/539/18 викладено правову позицію про те, що спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї зі сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку. Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно зі статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Твердження апелянта про те, що припинення грошових зобов`язань АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз перед АТ НАК Нафтогаз України щодо сплати 23 815 180,41 грн. в межах цієї справи за №914/3703/15 припинились шляхом примусового виконання судового рішення у межах виконавчого провадження ВП №60622765, а не шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, спростовуються постановою приватного виконавця від 15.11.2019 (а.с.171-172,т.18б) про відкриття виконавчого провадження та постановою приватного виконавця від 21.11.2019 (а.с.173-174,т.18б) згідно з якою закрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2019 у справі №914/3703/15, які прийняті після припинення вищезазначених грошових зобов`язань на суму 23 815 180,41 грн. в порядку ст. 601 ЦК України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог - 15.11.2019.

Покликання апелянта на те, що місцевий господарський суд не врахував преюдиційні обставини, які викладені в ухвалі Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у справі №914/3703/15 стосовно правомірності дій приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження ВП №60622765, судом апеляційної інстанції не враховуються, оскільки розглядаючи скаргу на дії приватного виконавця суд лише оцінює перевіряє відповідність цих дій вимогам закону, однак не з`ясовує обставин щодо наявності чи відсутності підстав для виконання наказу (виконавчого документа). Сам факт правомірності дій приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження щодо стягнення грошових коштів за виконавчим документом, тобто дій, які вчиняються після видачі наказу, не є беззаперечним свідченням того, що були підстави для виконання такого наказу. У випадку примусового виконання наказу, який в подальшому визнаний таким, що не підлягає виконанню, слід сторони вправі реалізувати своє право на поворот виконання судового рішення, який регламентується ст. 333 ГПК України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що решта грошових зобов`язань АТ Львівгаз перед ПАТ НАК Нафтогаз України на суму 2 500 797,69 грн. згідно наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2019 у справі № 914/3703/15 сплачені боржником шляхом безготівкового переказу, що підтверджується платіжне доручення №13590 від 15.11.2019 та не заперечується сторонами.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено відсутність обов`язку боржника щодо оплати стягувачу заборгованості в сумі 25 925 801,66 грн. згідно із наказом, виданим 14.11.2019 Господарським судом Львівської області у справі №914/3703/15, визнання якого таким, що не підлягають виконанню, є предметом спору в даній справі.

Суд апеляційної інстанції не аналізує доводи апелянта про те, що місцевий господарський суд не дослідив чи повернуло АТ Львівгаз грошові кошти, які ПАТ НАК Нафтогаз України сплатило в погашення заборгованості за наказами у справі №914/3703/15, оскільки ці обставини не входять в предмет доказування в даній справі за заявою боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Висновки за результатами апеляційного розгляду .

З огляду на наведене, аргументи, викладені відповідачем про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за № 39/3-2615-20 від 19.10.2020 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала місцевого господарського суду - залишенню без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи залишення без задоволення апеляційної скарги суд виходячи з положень ст. 129 ГПК України доходить до висновку про покладення на скаржника судового збору в розмірі 2102,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за № 39/3-2615-20 від 19.10.2020 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.10.2020 у справі №914/3703/15 - залишити без змін.

Судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий (суддя-доповідач): С.М. Бойко

Судді: О.І. Матущак

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено 20.04.2021.