Постанова

від 20.04.2021 по справі 910/16845/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа№ 910/16845/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Євсікова О.О.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Леонтьєв Г.Є.;

від відповідача : Швець А.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної філармонії України

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року (повний текст складено 28.12.2020)

у справі № 910/16845/20 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Національної філармонії України

до Державного підприємства спеціалізоване монтажне управління "Укркультмонтаж"

про стягнення 18492,65 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Національна філармонія України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства спеціалізоване монтажне управління "Укркультмонтаж" про стягнення за договором підряду від 07.05.2019 № 31 штрафу в розмірі 7535,16 грн. та додаткового штрафу в розмірі 10957,49 грн. за прострочення виконання підрядних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року позовні вимогу задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства спеціалізоване монтажне управління "Укркультмонтаж" на користь Національної філармонії України 3589,60 грн. пені, а також 1653 грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи містять докази виконання відповідачем підрядних робіт з простроченням встановленого договором строку, а саме 23.01.2020, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування пені за період з 22.12.2019 по 02.03.2020 року.

Також, за арифметичним перерахунком суду першої інстанції розмір штрафу за прострочення виконання відповідачем підрядних робіт становить 10957,49 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Національна філармонія України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року у справі №910/16845/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог зі стягнення пені у розмірі 3945,56 грн, стягненні додаткового штрафу у розмірі 10957,49 та ухвалити цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України в оскаржуваному рішенні судом невірно визначено період нарахування пені, а наведений у рішенні розрахунок у сумі 3589,60 грн. не відповідає строку прострочення та являється арифметично не правильним. Крім того, всупереч висновку про арифметично вірний розрахунок штрафу, суд першої інстанції відмовив у задоволенні такої вимоги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/16845/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 відкрито апеляційне провадження та роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення сторін.

На адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Державного підприємства спеціалізоване монтажне управління "Укркультмонтаж" про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року задоволено клопотання про розгляд справи з викликом сторін та призначено справу до розгляду на 24.03.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року № 09.1-08/1158/21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 року для розгляду справи № 910/16845/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю, Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Національної філармонії України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року; справу № 910/16845/20 призначено до розгляду на 20.04.2021.

Позиції учасників справи

23.02.2021 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

07.05.2019 між Національною Філармонією України, як замовником, та Державним підприємством спеціалізоване монтажне управління "Укркультмонтаж", як підрядником, укладено договір підряду № 1 (договір), за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати реставрацію будинку Національної філармонії України (пам`ятка архітектури національного значення охоронний № 21) на Володимирському узвозі, 2 у Печерському районі м. Києва (система антиобледеніння даху Колонного залу ім. М.В.Лисенка) згідно з кошторисами № 2-1-1, 2-1-2, що є невід`ємними частинами договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору (у редакції додаткової угоди від 06.11.2019 № 1) загальна вартість робіт згідно з договірною ціною складає 156 535,58 грн. та є твердою.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що після виконання робіт підрядник надсилає замовнику два примірники акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

Замовник протягом трьох робочих днів з дня отримання акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписує отримані документи та повертає по одному екземпляру підряднику, або у вказаний термін направляє мотивовані зауваження до виконаних робіт та відмову від підписання акту (пункт 4.2 договору).

Згідно з пунктом 4.3 договору у випадку не підписання замовником акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та у випадку не направлення зауважень та відмови від підписання вищевказаних документів у строки, передбачені пунктом 4.2 даного договору, роботи за договором вважаються виконаними та прийнятими без зауважень.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що в разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт, передбачених договором, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується штраф, від загальної вартості робіт за кожен день прострочення. У випадку порушення строків виконання робіт більше ніж на 5 календарних днів та/або у випадку не усунення недоліків протягом строку, передбаченого п. 2.2.3 даного договору, замовник має право відмовитись від прийняття робіт по даному договору та розірвати договір в односторонньому порядку. В такому випадку підрядник повертає замовнику отримані в даному випадку грошові кошти протягом 3 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги від замовника.

Відповідно до пункту 8.1 договору (у редакції додаткової угоди від 06.11.2019 № 1) підрядник виконує роботи, передбачені даним договором, протягом 30 календарних днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання будівельних робіт від Державної архітектурно-будівельної інспекції України та фактичного початку робіт підрядником.

Також сторонами підписаний протокол переговорів від 04.12.2019, за яким вирішено прийняти до відома, що відповідач зобов`язується виконати передбачені договором роботи у встановлений договором термін, але не пізніше 22.12.2019 включно.

Із матеріалів справи вбачається, що за фактом виконання будівельних робіт сторонами складені та підписані акт приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості устаткування, що придбавався виконавцем робіт, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 151859,32 грн. Зазначені документи підписані та скріплені печатками зі сторони замовника 23.01.2020 та зі сторони підрядника - 02.03.2020 року.

Позивач звертався до відповідача з претензіями від 16.03.2020 № 83, від 02.06.2020 № 01-09/108, від 21.07.2020 № 01-09/134 та від 27.08.2020 № 01-09/156 щодо сплати штрафу за несвоєчасне виконання робіт.

Оскільки вказані претензії залишились без відповіді та реагування зі сторони відповідача, позивач звернувся з даним позовом про стягнення штрафу в розмірі 7 535,16 грн. та додаткового штрафу в розмірі 10 957,49 грн. за прострочення виконання підрядних робіт.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що матеріали справи містять докази виконання відповідачем підрядних робіт з простроченням встановленого договором строку, а саме 23.01.2020, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування пені за період з 22.12.2019 по 02.03.2020 року.

Також, за арифметичним перерахунком суду першої інстанції розмір штрафу за прострочення виконання відповідачем підрядних робіт становить 10957,49 грн.

Однак, колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частини 1, 2 ст. 837 ЦК України визначають, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору підряду, згідно якого в силу вимог ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як було встановлено вище, сторони відповідно до протоколу переговорів від 04.12.2019 вирішили, що відповідач зобов`язується виконати передбачені договором роботи у встановлений договором термін, але не пізніше 22.12.2019 включно.

Із матеріалів справи вбачається, що за фактом виконання будівельних робіт сторонами складені та підписані акт приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості устаткування, що придбавався виконавцем робіт, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 151859,32 грн. Зазначені документи підписані та скріплені печатками зі сторони замовника 23.01.2020 та зі сторони підрядника - 02.03.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 1 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Відповідно до частини 4 вказаної статті передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Статті 853, 882 ЦК України встановлюють послідовність реалізації обов`язку про прийняття роботи замовником: 1) прийняти роботу; 2) оглянути її; 3) в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це; 4) у випадку відсутності недоліків виконаної роботи - підписати акт виконаних робіт.

Колегія суддів відзначає, що з моменту підписання акта приймання виконаних робіт (об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт) у замовника виникає право власності на такий об`єкт або результат інших будівельних робіт.

Вказане також і узгоджується з умовами договору, відповідно до умов якого замовник протягом трьох робочих днів з дня отримання акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписує отримані документи та повертає по одному екземпляру підряднику, або у вказаний термін направляє мотивовані зауваження до виконаних робіт та відмову від підписання акту (пункт 4.2 договору).

Як вбачається з акту приймання виконаних будівельних робіт, акту вартості устаткування, що придбавався виконавцем робіт, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, останні підписані позивачем, як замовником, 23.01.2020.

Тобто, саме з цієї дати роботи, виконані відповідачем за договором підряду, вважаються прийнятими позивачем, як замовником робіт, без зауважень та заперечень відповідно до вимог статей 853, 882 ЦК України.

А тому, твердження апелянта, що роботи відповідачем були виконані 02.03.2020 колегією суддів відхиляються як необґрунтовані.

Статтями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Заходами відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачено частиною 1 статті 216 та частиною 1 статті 546 ЦК України.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що в разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт, передбачених договором, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується штраф, від загальної вартості робіт за кожен день прострочення. У випадку порушення строків виконання робіт більше ніж на 5 календарних днів та/або у випадку не усунення недоліків протягом строку, передбаченого п. 2.2.3 даного договору, замовник має право відмовитись від прийняття робіт по даному договору та розірвати договір в односторонньому порядку. В такому випадку підрядник повертає замовнику отримані в даному випадку грошові кошти протягом 3 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги від замовника.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).

Колегія суддів відзначає, що розмір погодженої сторонами у договорі штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен день прострочення, відповідає поняттю "пеня". Зазначення у договорі неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі N 922/4400/17.

Як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість нарахування пені за період з 22.12.2019 по 02.03.2020 року у розмірі 3589,60 грн.

В той же час, як було зазначено вище, позивачем роботи прийняті 23.01.2020, а тому встановлення періоду строку нарахування пені по 02.03.2020 є невірним.

Крім того, судом здійснено нарахування пені з 22.12.2019, тоді як позивач у позовній заяві заявляв період нарахування з 23.12.2019 по 02.03.2020.

А тому, здійснивши власний розрахунок пені за період з 23.12.2019 (період, визначений позивачем у позовній заяві) по 22.01.2020 (оскільки день виконання робіт 23.01.2020 не враховується в період нарахування пені), колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені на суму 3 475,61 грн. В решті позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Вказане вище, зокрема, узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17.

Крім того, позивач на підставі статті 231 Господарського кодексу України, просив стягнути відповідача 7 % штрафу, який за розрахунком позивача складає 10957,49 грн.

Так, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що за арифметичним перерахунком суду розмір штрафу за прострочення виконання відповідачем підрядних робіт становить 10957,49 грн. Однак, в резолютивній частині рішення відсутнє вирішення судом даної позовної вимоги.

В той же час, розглянувши можливість нарахування штрафу у даних правовідносинах, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Тож, частина 2 статті 231 Господарського кодексу України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

З аналізу положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 904/4156/18.

З умов договору вбачається, що сторони у п. 5.3. договору погодили відповідальність підрядника у разі порушення ним виконання негрошового зобов`язання, а саме: строків завершення виконання робіт (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ) та порушення строків виконання робіт більше ніж на 5 календарних днів (замовник має право відновитись від прийняття робіт по договору та розірвати його в односторонньому порядку).

Отже, під час укладення правочину сторони погодили на свій розсуд умови договору щодо відповідальності підрядника за порушення виконання негрошового зобов`язання у власному розмірі та порядку відповідальності (зокрема, шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та права позивача на одностороннє розірвання договору), що не суперечить законодавству України. Проте, сторони не передбачали відповідальності підрядника за прострочення строків виконання робіт понад тридцять днів у вигляді штрафу у розмірі 7% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання.

Умова договору, що постачальник несе відповідальність згідно із чинним законодавством (пункти 5.1.) є загальними та не можуть встановлювати відповідальність підрядника у вигляді застосування до нього штрафу за порушення строків виконання робіт та/або відсилати до норми законодавства, якою передбачені підстави стягнення та обчислення штрафної санкції (яка не погоджувалася сторонами у договорі), оскільки не відповідає принципу справедливості та добросовісності, а подібне трактування положень договору нівелює будь-яку можливість вільного волевиявлення сторонами узгодження змісту й умов правочину на власний розсуд.

У даному контексті колегія суддів враховує, що фактично таку відповідальність у вигляді штрафу за порушення строку виконання робіт понад 30 днів сторонами договору було замінено на іншу відповідальність за порушення строків виконання зобов`язання - а саме у випадку порушення строків виконання робіт більше ніж на 5 календарних днів замовник має право відмовитись від прийняття робіт по даному договору та розірвати договір в односторонньому порядку; в такому випадку підрядник повертає замовнику отримані в даному випадку грошові кошти протягом 3 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги від замовника.

А тому, оскільки сторонами у п. 5.3. договору було встановлено інший розмір пені так і іншу відповідальність у випадку порушення зобов`язання більше ніж на 5 днів, що відповідає як і умовам ч. 2 ст. 231 ГК України, та свободі договору, вільного волевиявлення щодо узгодження змісту й умов правочину на власний розсуд, передбаченого вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України, колегія суддів дійшла до висновку, що нарахування позивачем 7 % штрафу, враховуючи умови договору, є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 10 957,49 грн. штрафу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги не має.

В той же час, враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції та те, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в його мотивувальній щодо застосування норм права та зміні в його резолютивній частині щодо розміру пені.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Національної філармонії України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року у справі № 910/16845/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року у справі № 910/16845/20 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства спеціалізоване монтажне управління "Укркультмонтаж" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 44; ідентифікаційний код 02173147) на користь Національної філармонії України (01001, м. Київ, Володимирський узвіз, 2; ідентифікаційний код 02226010) 3 475,61 грн. пені та 395,06 грн. судового збору за подачу позовної заяви.

В решті позовних вимог відмовити.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/16845/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 26.04.2021

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді О.О. Євсіков

Є.Ю. Пономаренко