Постанова

від 20.04.2021 по справі 910/16193/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа№ 910/16193/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т..О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дуб І.В. (договір б/н від 12.04.2021)

від відповідача: Кравченко С.Р.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кравченка Сергія Руслановича

на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2020 року

у справі №910/16193/20 (суддя Паламар П.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс Тайм ЮА"

до фізичної особи-підприємця Кравченка Сергія Руслановича

про стягнення безпідставно набутих коштів, ціна позову 524000 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс Тайм ЮА" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної фізичної особи-підприємця Кравченка Сергія Руслановича про стягнення безпідставно набутих коштів розмірі 524000 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2020 року позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Кравченка Сергія Руслановича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс Тайм ЮА" 524000 грн. безпідставно набутих коштів, 7860 грн. витрат по оплаті судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2020 р. відповідач після одержання попередньої оплати у розмірі 524000 грн. в установлений договором строк 12 серпня 2020 р. передбачені у замовленні на надання правової допомоги (Додаток № 1 до договору) послуги не надав, одержані кошти не повернув. Отже у відповідності до вимог ст. 1212 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення безпідставно набуті кошти.

Не погоджуючись з судовим рішенням, фізична особа-підприємець Кравченко Сергій Русланович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2020 року у справі №910/16193/20 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "Базіс Тайм ЮА" до ФОП Кравченка Сергія Руслановича про стягнення 524 000, 00 грн. відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, те що між сторонами було укладено інший договір, і кошти перераховувались на виконання іншого договору. Окрім того, докази у справі, які суд неналежним чином дослідив та долучив до справи, подані з порушенням ч.5 ст. 91 ГПК України, а саме копії не правильно засвідчені у встановленому законом порядку. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, взяв до уваги неналежні докази, а саме договір про надання правової допомоги та додаток до нього укладено з адвокатом Кравченко С.Р., а не з ФОП Кравченко С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кравченка Сергія Руслановича та призначено справу до розгляду.

12.03.2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В подальшому справа відкладалась.

У судовому засіданні, 20.04.2021 року відповідач підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення відповідача та представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12 лютого 2020 року між ТОВ "БАЗІС ТАЙМ ЮА" ("КЛІЄНТ", "Позивач") та Кравченком Сергієм Руслановичем ("АДВОКАТ", "Відповідач", "Адвокат Кравченко Сергій Русланович") було укладено Договір про надання правової допомоги (б/н) (надалі - "Договір") (а.с.7).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичної особи, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що Кравченко Сергій Русланович за номером ІПН є фізичною особою підприємцем, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері права. (а.с. 19)

Також між сторонами було підписано додаток № 1 до договору (Замовлення на надання правової допомоги № 1) (а.с.9).

За умов п.1.1. зазначеного договору клієнт доручає та оплачує, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Детальний перелік послуг з правової допомоги та строк їх надання погоджуються Сторонами додатково в Замовленні на надання правової допомоги, що є невід`ємним додатком, до даного договору.

У відповідності до п. 4.3. договору підтвердженням надання правової допомоги є підписаний сторонами Акт приймання-передачі правової допомоги. У разі ухилення клієнта від погодження та/або підписання Акту приймання-передачі правової допомоги, адвокат надсилає клієнту два примірники підписаного Акту приймання-передачі, один з яких має бути направлений (повернений) клієнтом адвокату протягом 5-ти робочих днів з дня отримання Акту. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду адвокату не буде надісланий підписаний клієнтом примірник Акта або обґрунтована відмова від підписання Акта, або у разі ухилення клієнта від отримання такого Акту, або необґрунтованого неотримання клієнтом пошти тощо, Акт вважається підписаним, а правова допомога - наданою належним чином.

Строк дії договору визначений п. 6.1 договору, за яким даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 15 серпня 2020 року.

За умовами п. 6.4. договору клієнт має право достроково розірвати Договір з адвокатом та вимагати від адвоката повернення сплачених клієнтом сум у випадку, якщо до закінчення строку дії договору не буде досягнуто мети даного договору і замовлення.

На виконання укладеного договору та Замовлення № 1 (додаток № 1 до договору про надання правової допомоги (б/н)) клієнт перерахував адвокату грошові кошти у розмірі 524 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 12.02.2020 року, з призначенням платежу Оплата за надання правничої допомоги, згідно договору від 12.02.2020 (а.с.10).

Крім того, за умовою п.1 Замовленням на надання правової допомоги № 1 (додаток № 1 до договору про надання правової допомоги (б/н), на підставі договору про надання правової допомоги від 12.02.2020 року (далі - договір) сторони узгодили те, що клієнт замовляє, а адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу у формі консультацій, юридичного супроводу та представництва інтересів клієнта під час проведення переговорів з АТ "Сбербанк" з усіх питань, пов`язаних з укладенням договору ( договорів) про відступлення права вимоги (цесії) між клієнтом та АТ Сбербанк (код ЄДРПОУ 25959784). Результатом надання правової допомоги за цим договором є укладення між клієнтом та АТ "Сбербанк" договору (договорів) про відступлення права вимоги (цесії).

Пунктами 5 та 6 замовлення, сторони передбачили, що строк надання правової допомоги згідно з цим замовленням - 6 (шість) місяців. Дата досягнення результату надання правової допомоги згідно з цим Замовленням, яким є укладення між клієнтом та АТ "Сбербанк" договору (договорів) про відступлення права вимоги (цесії), -12 серпня 2020 року.

Позивач зазначає, що станом на 12.08.2020 рік узгоджений сторонами результат надання правової допомоги не досягнуто, жодного акту приймання - передачі наданих послуг не було підписано, договір (договори) про відступлення права вимоги (цесії) між клієнтом та AT "Сбербанк" - не укладений (не укладені), а тому згідно із пунктом 6.4. договору, є безумовною підставою і правом клієнта вимагати від адвоката повернення сплачених коштів.

В зв`язку з тим, що відповідачем не було виконано зазначені умова договору та замовлення, позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення упродовж 3-х банківських днів з дати одержання цього повідомлення - вимоги , сплачених грошових коштів в розмірі 524 000,00 грн. (вих. № 25/09-20/1 від 25.09.2020 року), що було оформлено і надіслано цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення. (а.с.11)

Зазначена вимога була отримана адвокатом Кравченко Сергієм Руслановичем 02.10.2020 року (що підтверджується повідомленням про вручення) (а.с. 17).

Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що відповідач у встановлений договором строк до 15.08.2020 року взяті на себе зобов`язання за договором та замовленням не виконав, вимогу про повернення грошових коштів не виконав, кошти в розмірі 524000,00 грн. не повернув.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи належним чином підтверджено невиконання відповідачем умов договору та замовлення щодо надання правової допомоги, а тому перераховані клієнтом (позивачем) на поточний рахунок адвоката (відповідача) грошові кошти (авансовий платіж) у розмірі 524 000,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 2 від 12.02.2020 року, в якості оплати замовлених послуг, є такими, що безпідставно одержані відповідачем та підлягають поверненню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

У відповідності до ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 3 ст. 626 ЦК України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, уклавши договір, сторони зобов`язались за ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України виконувати встановлені договором зобов`язання належним чином та у повному обсязі, тобто, підписуючи договір на запропонованих у ньому умовах, відповідач повинен був оцінювати, як можливість його виконання у встановлений строк, так і невиконання умов договору у встановлений ним строк, що є ризиками господарської діяльності відповідача.

Як унормовано у ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як свідчать матеріали справи, та було встановлено судом першої інстанції 12 лютого 2020 р. між позивачем та Кравченком С.Р. як адвокатом був укладений договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати позивачу юридичну допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим договором, а позивач - прийняти і оплатити цьому адвокату вартість наданих послуг на умовах договору.

На виконання вказаного, 12 лютого 2020 р. платіжним дорученням № 2 позивач сплатив на користь відповідача як фізичної особи-підприємця грошові кошти у розмірі 524000 грн. як попередню оплату за надання правової допомоги згідно договору від 12 лютого 2020 р. (а.с.10)

Строк виконання зобов`язань за цим договором настав 15 серпня 2020 р., проте досягнення результату замовленої послуги у вигляді укладеного позивачем з АТ "Сбербанк" договору (договорів) про відступлення прав вимоги (цесії) не надано.

За умовами п. 6.4. договору клієнт має право достроково розірвати договір з адвокатом та вимагати від адвоката повернення сплачених клієнтом сум у випадку, якщо до закінчення строку дії договору не буде досягнуто мети даного договору і замовлення.

Листом позивача № 25/09-20/1 від 25 вересня 2020 р. (а.с. 11) відповідача повідомлено про розірвання договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2020 року на підставі п. 6.4 зазначеного договору та запропоновано повернути кошти у розмірі 524 000, 0 грн. перераховані на рахунок адвокати Кравченко С.Р. на підставі платіжного доручення №2 від 12.02.2020 року.

Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, які б підтвердили факт надання адвокатом послуг клієнту та факт приймання наданих послуг, як то: підписані акти приймання передачі наданих послуг, складені проміжні звіти про стан виконання договірних відносин та про досягнуті результати в напрямку виконання замовлення № 1 (а.с. 9) до договору, а також відсутні докази направлення пропозицій щодо необхідності збільшення строку надання правової допомоги згідно із замовленням №1 та про продовження строку дії Договору.

Доводи апелянта стосовно того, що позивачем було укладено договір з адвокатом Кравченком С.Р., а з позовними вимогами позивач звернувся до ФОП Кравченком С.Р., з яким було укладено інших договір та відповідно і кошти були перераховані за іншим договором, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки відповідачем на підтвердження своїх доводів не було надано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції жодних доказів існування іншого договору.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки договір між сторонами розірваний, зобов`язання відповідачем не виконанні , то з відповідача на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України підлягають стягненню кошти сплачені за надання правової допомоги.

Стосовно доводів апелянта про те, що докази у справі, які суд неналежним чином дослідив та долучив до справи, подані з порушенням ч.5 ст. 91 ГПК України, а саме копії не правильно засвідчені у встановленому законом порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів, суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до частин 2-4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003 р.) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Частиною 2 ст. 23 Закону України Про стандартизацію визначено, що національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Стандарт в розумінні статті 1 Закону України Про стандартизацію є нормативним документом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері, проте він не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, а отже і джерелом права, яке застосовується судом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №320/4916/19 від 14.05.2020 року, відповідно до якої суд дійшов висновку про, безпідставність посилання судів попередніх інстанції на необхідність засвідчення позивачем документів відповідно до вимог Національного стандарту України ДМТУ 4163-2003 Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації .

Окрім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 17.03.2020 року у справі № 910/1254/19 зазначив, що правильне по суті і справедливе судове рішення не може бути скасоване лише заради правового пуризму (прагнення до чистоти, переваги форми над змістом). Рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної помилки.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, та докази які містяться в матеріалах спавши, колегія суддів дійшла висновку, що вони є належним чином засвідченні у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому обґрунтовано були досліджені та прийняті судом першої інстанції, які належні докази при винесенні рішення.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умовами договору передбачено повернення коштів, у зв`язку з невиконанням умов договору, доказів такого повернення відповідачем одержаних сум в розмірі 524 000,00 грн. позивачу не надано, Відтак вимоги, щодо стягнення коштів в розмір 524 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2020 року у справі № 910/16193/20, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кравченка Сергія Руслановича на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2020 року у справі №910/16193/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2020 року у справі №910/16193/20 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 910/16193/20 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Повний текст постанови складено 28.04.2021

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко