Рішення

від 26.04.2021 по справі 915/35/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Справа № 915/35/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

за участю прокурора - Дзюбан О.В.,

представник позивача в судове засідання не з`явився,

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28 в інтересах держави в особі

1) Національної академії аграрних наук України,

01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка,9, код ЄДРПОУ 00024360;

2) Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» ,

57217, Миколаївська обл., Вітовський район, с. Полігон, вул. Центральна, 25, код ЄДРПОУ 30766346;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Химгруп» ,

54028, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 100, офіс 206, код ЄДРПОУ 42841578;

про: стягнення коштів в сумі 552424,15 грн.

Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» ) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №15/2-374вих-20 від 31.12.2020 до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Химгруп» про стягнення з відповідача 495800,0 грн. сплаченої передоплати за договором купівлі-продажу № 21/11 від 21.11.2019, 51666,15 грн. пені та 4958,0 грн. штрафу.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач неналежним чином виконував умови договору купівлі-продажу № 21/11 від 21.11.2019 в частині поставки державному підприємству «Дослідне господарство «Еліта» державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України» селітри аміачної на суму 495800,0 грн. при цьому, ДП «Дослідне господарство «Еліта» не вживались належні заходи щодо стягнення вказаних коштів, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/35/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.02.2021, запропоновано відповідачу 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

10.02.2021 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному.

Ухвалою суду від 12.02.2021 підготовче засідання у справі призначено на 01.03.2021.

Ухвалою суду від 01.03.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, строк проведення підготовчого засідання продовжено на 30 днів; підготовче засідання призначено на 30.03.2021.

30.03.2021 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці.

Ухвалою суду від 02.04.2021, повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 12.04.2021 о 15:00.

Ухвалою суду від 12.04.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2021 о 15:00.

19.04.2021 до суду від позивача Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» надійшла заява вих. № 53 від 14.04.2021, в якій позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» .

23.04.2021 до суду від позивача Національної академії аграрних наук України надійшла заява № 14-133 від 20.04.2021 про розгляд справи без участі представника, в якій позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника Національної академії аграрних наук України.

26.04.2021 у судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

21.11.2019 між ТОВ «Химгруп» (продавцем) та ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 21/11 (далі - Договір), у відповідності до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору зазначено, відомості про товар:

- найменування - аміачна селітра 34,4 %;

- одиниця виміру - тона;

- кількість товару - 74;

- комплектність - біг бегі по 800 кг;

- ціна 6700,00 грн. з ПДВ.

У відповідності до п. 2.1 Договору, продавець повинен повністю передати товар покупцю не пізніше 90 днів з моменту повної оплати за товар, згідно виставленого рахунку. Передача товару покупцю відбувається - с. Полігон, Вітовський район, Миколаївська область.

Загальна вартість товару, що продається за цим договором, становить 495800,0 грн. з ПДВ (п. 3.1 Договору).

Продавець здійснює відвантаження товару на умовах 100 % передплати (п. 3.2 Договору).

У відповідності до п. 4.1 Договору, за порушення термінів передачі товару продавець оплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов`язань щодо поставки.

Згідно п. 4.3 Договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1 % від суми указаної у п. 3.1 цього Договору.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На оплату товару за Договором ТОВ «Химгруп» виставлено ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» рахунок на оплату від 21.11.2019 № 123 на суму 495800,0 грн. з ПДВ (а.с. 14), який ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» оплачено у повному обсязі згідно платіжних доручень від 25.11.2019 № 398 на суму 250000,00 грн. та від 03.12.2019 № 406 на суму 245800,00 грн. (а.с. 15-16).

ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» направило на адресу відповідача лист від 26.02.2020 № 51, в якому просило надати відомості щодо передачі товару за Договором (а.с.19).

У подальшому ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» повторно направлено на адресу відповідача лист від 25.11.2020 № 293, що підтверджується фіскальним чеком від 25.11.2020 № ФН 3080368829, в якому, на підставі п. 4.1 Договору, надано відповідачу розрахунок штрафних санкцій, а саме, пені та штрафу, за неналежне виконання укладеного між ними Договору.

Керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 звернувся: до Національної академії наук з листами від 18.11.2020 № 32-6849вих-20 та від 19.11.2020 № 32/2-6862вих-20; та до ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» з листом від 28.11.2020 № 32-6848вих-20, в яких просив надати інформацію щодо виконання ТОВ «Химгруп» умов Договору.

Національна академія наук України листом від 02.12.2020 № 10.3-03/329 повідомила прокурора, що у відповідності до чинного законодавства та в межах свого Статуту ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» самостійно вирішує питання, пов`язані з науковою та господарською діяльністю, вступає від свого імені в договірні відносини з іншими установами, організаціями та підприємства; Господарство самостійно відповідає за своїми договірними зобов`язаннями, за порушення кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості та інших правил здійснення господарської діяльності. Стосовно договору укладеного Господарством із ТОВ Химгруп щодо закупівлі аміачної селітри повідомило, що Господарство не повідомляло Академію про укладення даного договору та не зверталось щодо його погодження; у зв`язку з цим, Академією не було вжито заходів щодо визнання вищевказаного договору недійсним та його розірвання.

У відповіді на звернення ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» листом від 25.11.2020 № 294 повідомило прокурора, що у зв`язку з невиконанням ТОВ «Химгруп» договірних зобов`язань, ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НАААН» звернулось до Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Предметом спору у даній справі є повернення суми попередньої оплати в розмірі 495800,0 грн.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Законодавством визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки (ст. 626 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 ЦК України).

Згідно ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Виходячи з системного аналізу вимог чинного законодавства аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є грошова сума, яка перераховується згідно договору наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за роботи які мають бути виконані, при цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.

Цивільним законодавством визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.ч. 1-3 ст. 612 ЦК України ).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Як вбачається з пункту 2.1 Договору, продавець повинен повністю передати товар покупцю не пізніше 90 днів з моменту повної оплати за товар, згідно виставленого рахунку.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що продавець здійснює відвантаження товару на умовах 100 % передплати.

На виконання умов Договору, ДП ДГ Еліта МДСДС ІЗЗ НААНУ 25.11.2019 та 03.12.2019 була здійснена оплата коштів у повному обсязі у розмірі 495 800,00 грн.

Ураховуючи зазначене, а саме, оплату 03.12.2019 повної вартості товару за Договором, суд визнає, що у відповідача виник обов`язок передати товар покупцю не пізніше 90 днів з моменту повної оплати за товар з 03.12.2019 - тобто не пізніше 02.03.2020.

Проте, відповідачем в порушення п. 2.1 Договору не виконано зобов`язання щодо поставки товару, згідно умов Договору.

Ураховуючи наведені вище положення законодавства та обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 495800,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ «Химгруп» пені та штрафу, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У відповідності до п. 4.1 Договору, за порушення термінів передачі товару продавець оплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов`язань щодо поставки.

Згідно п. 4.3 Договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1 % від суми товару, указаної у п. 3.1 цього Договору.

Позивач, на підставі п. 4.1, п. 4.3 Договору, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання договору в загальному розмірі 51 666,15 грн., нараховану за період з 04.03.2020 по 24.11.2020 та штраф в розмірі 4958,00 грн.

Судом за допомогою програми IpLex здійснено перерахунок пені, а також перевірено вірність нарахування штрафу та встановлено, що позивачем здійснено нарахування арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо звернення прокурора за захистом інтересів держави, то слід зазначити, що відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абз.1, 2 ч.4 ст.23 цього ж Закону).

Згідно з частинами 2, 4 статті 53 ГПК України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб (ч.2). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4).

При цьому, як визначено в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У спірних правовідносинах прокурором встановлені факти неналежного здійснення захисту інтересів держави як уповноваженим державою органом управління, так і безпосередньо державним підприємством.

Згідно ст. 22 Господарського кодексу України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Статтею 73 ГК України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управлінця.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1 Статуту, Державне підприємство Дослідне господарство Еліта Державної установи Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ Еліта МДСДС 133 НААН ) є державним комерційним унітарним підприємством, заснованим на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління майном."

Пунктом 7.3 Статуту передбачено, що Національна Академія аграрних наук України здійснює контроль за додержанням ДП ДГ Еліта МДСДС 133 НААН статуту та фінансовою, виробничою та іншою господарською діяльністю підприємства, що відповідає вимогам ст.73 ГК України та ст.22 ГК України.

Відповідно до п. 4.15, 4.20 Статуту підприємства, кошти, отримані ним за рахунок бюджетних асигнувань, доходів (прибутків) від господарської діяльності, кредитів банків, використовуються в установленому порядку на виконання статутних завдань підприємства.

Підприємство забезпечує ефективне та цільове використання закріпленого за ним державного майна та виділених державних коштів (п.6.2.1 Статуту).

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру Миколаївською місцевою прокуратурою №2 у порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру на адресу Національної академії аграрних наук України та ДП ДГ Еліта МДСДС ІЗЗ НААН 18.11.2020 надіслано листи про виявлені прокурором порушення вимог законодавства з пропозицією вжиття заходів до усунення зазначених порушень, зокрема щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів.

На запити прокурора Академією повідомлено про не вжиття заходів до звернення до суду з позовом. ДП ДГ Еліта в листах від 20.11.2020 та 25.11.2020 зазначено про звернення до Вітовського відділення поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення та направлення на адресу ТОВ Химгруп претензій з вимогами щодо виконання умов договору. На даний час, органами, наділеними відповідними повноваженнями у спірних правовідносинах, не вжито заходів до усунення порушень законодавства, що завдає шкоду інтересам держави внаслідок ненадходження коштів до бюджету. Відтак, інтереси держави залишаються порушеними та не захищеними, вказане є підставою для звернення прокурора до суду з позовом про стягнення коштів фінансової допомоги.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Прокурора в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства Дослідне господарство Еліта Державної установи Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» з даним позовом та наявність у Прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76,77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За результатами дослідження наданих доказів, суд дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, а отже наявність підстав для задоволення їх в повному обсязі.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Витрати прокуратури на оплату позовної заяви судовим збором, згідно з платіжним дорученням від 23.12.2020 № 2300 у сумі 8286,36 грн., належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Химгруп (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 100, офіс 206, код ЄДРПОУ 42841578) на користь Державного підприємства Дослідне господарство Еліта Державної установи Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України (57217, Миколаївська обл., Вітовський район, с. Полігон, вул. Центральна, 25, код ЄДРПОУ 30766346) 495 800,00 грн .- сплаченої передоплати за договором купівлі-продажу № 21/11 від 21.11.2019; 51 666,15 грн. - пені; 4958,00 грн . - штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Химгруп (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 100, офіс 206, код ЄДРПОУ 42841578) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; код ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір у розмірі 8286,36 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28 квітня 2021 року.

Суддя Н.О. Семенчук