Ухвала

від 27.04.2021 по справі 906/849/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 906/849/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло Трейд"

на рішення господарського суду Житомирської області від 07.12.2020 (в частині відмови у задоволенні зустрічного позову)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 (в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги)

у справі № 906/849/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екогран"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло Трейд"

про стягнення 149 377,00 грн

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло Трейд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Екогран"

про стягнення 11 500,00 грн штрафу,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті) товариство з обмеженою відповідальністю "Аполло Трейд" (далі - ТОВ "Аполло Трейд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду господарського суду Житомирської області від 07.12.2020 (в частині відмови у задоволенні зустрічного позову) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 (в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги) у справі № 906/849/20.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Аполло Трейд", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у справі № 906/849/20 є стягнення у сумі 149 377,00 грн (за первісним позовом) та 11 500,00 грн штрафу (за зустрічним позовом), отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі, скаржник зазначає, що: касаційна скарга стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій будуть мати негативний ефект на судову практику і може призвести до того, що суди у своїх рішеннях будуть, всупереч положенням статті 651 Цивільного кодексу України, самостійно змінювати умови укладеного договору; має виняткове значення для відновлення порушених майнових прав скаржника, оскільки ТОВ "Аполло Трейд" є постачальником товарів для інших покупців, наявність у судовому реєстрі рішення, яким звільнено від оплати штрафу недобросовісного покупця, може стати підставою для відмови від оплати товарів іншими покупцями, тобто вони будуть очікувати уникнення відповідальності.

Розглянувши наведені скаржником доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими. Посилання скаржника як на підставу для відкриття касаційного провадження лише на неправильне застосування приписів частини другої статті 651 Цивільного кодексу України та наявність у судовому реєстрі рішення, яким звільнено від оплати штрафу недобросовісного покупця не дають можливості дійти висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)).

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини першої статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що скаржником не наведено обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Аполло Трейд" на рішення господарського суду господарського суду Житомирської області від 07.12.2020 (в частині відмови у задоволенні зустрічного позову) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 (в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги) у справі № 906/849/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло Трейд" на рішення господарського суду господарського суду Житомирської області від 07.12.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 906/849/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова