РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 181/855/20
Провадження № 2-а/181/1/21
"22" квітня 2021 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Юр`єва О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Чупікової В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Межова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Васильківське лісове господарство та голови Межівської районної організації УТМР Калініченка Дмитра Васильовича про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в адміністративній справі,
за участі сторін:
позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Очеретька Є.О.,
відповідача ОСОБА_2 , його представника - адвоката Рябенка В.В.,
представника відповідача державного підприємства Васильківське лісове господарство - Зіненка О.М.,
В С Т А Н О В И В:
До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державного підприємства Васильківське лісове господарство та голови Межівської районної організації УТМР Калініченка Д.В. про скасування протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року прийнято до провадження збільшений розмір позовних вимог, вирішено питання про залучення до справи співвідповідача.
Обґрунтовуючи уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 гривень за порушення ч.1 ст.85 КУпАП. У постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що 18 вересня 2020 року позивач приблизно о 07.10 годині на території мисливських угідь Межівської РО УТМР полював без відповідних документів та мав при собі незареєстровану зброю. Полювання не мало наслідку добування, знищення чи пошкодження тварин. У протоколі ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 перебував на північ від с.Новопавлівка поблизу кургану біля колишніх аптечних полів з мисливською рушницею ІЖ-17 калібру № НОМЕР_1 та 10 набоями, трьома мисливськими собаками без паспортів та відстрільної картки.
Позивач вказує на те, що самого факту полювання не встановлено, у протоколі та постанові відповідачами не зазначено межі мисливських угідь, які перебувають під охороною, не зафіксовано точне місце перебування ОСОБА_1 , який ставить під сумнів наявність повноважень щодо складання протоколу та постанови про накладення штрафу. ОСОБА_1 наголошує на тому, що дійсно перебував з друзями у лісі, де разом зі своїми собаками, який взяв для вигулу, збирав залишки дерев для обпалення житла. Одночасно ним була знайдена рушниця ІЖ-17 з десяти набоями, які він мав намір здати до поліції, однак за відсутності будь-яких документів відповідач ОСОБА_2 забрав знайдені речі.
Зазначені вище обставини свідчать про відсутність достатніх, належних доказів причетності позивача до скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП, відповідачем не обґрунтовано правомірність прийнятого рішення. З огляду на відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення останній вважає, що протокол та постанову по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, а провадження у справі закрити.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали обставини, викладені у позові та наполягали на задоволенні заявлених вимог.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Рябенко В.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. ОСОБА_2 вказав, що він є головою Межівської районної організації УТМР. Ним при здійсненні об`їзду на земельній ділянці, що відноситься до земель УТМР з мисливською рушницею та мисливськими собаками у кількості трьох штук був виявлений ОСОБА_1 та ще дві особи. ОСОБА_1 не мав відповідних документів на полювання, після чого було викликано працівників поліції, які доставили ОСОБА_1 до відділення поліції, де склали на нього протокол щодо незаконного утримання рушниці та патронів, а ОСОБА_2 було складено протокол на ОСОБА_1 за незаконне полювання, а наступного дня вказаний протокол ним було доставлено до лісгоспу для розгляду. Вважає свої дії законними, тому просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги фактично визнав, суду пояснив, що йому невідомо з яких причин ОСОБА_2 проводив рейд по угіддях у той день. ОСОБА_3 займає посаду мисливствознавця у лісгоспі, до його повноважень належить здійснення контролю за угіддями, а ОСОБА_2 не попереджав його про такий рейд, де він складав на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, територію вчинення правопорушення не встановлено, кому належить вказана територія йому також не відомо. Справа фактично ним не розглядалась, правопорушника він не викликав для розгляду справи, а винесена постанова була за вказівкою ОСОБА_4 , який є лісником.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що вранці 19 вересня 2020 року йому зателефонував ОСОБА_6 після чого він приїхав за так зване с.Чугуєво с. Новопавлівка, де побачив, що в автомобілі сидів ОСОБА_2 , на землі біля авто була рушниця з набоями, яка разом з собаками, за словами останнього, знаходилась у машині ОСОБА_1 . Згодом вони поїхали до поліції.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 19 вересня 2020 року приблизно о 07.00 ранку вони разом з ОСОБА_2 здійснювали обстеження мисливських угідь Новопавлівської ділянки УТМР та побачили ОСОБА_1 з двома сторонніми особами. При перевірці у останнього було виявлено рушницю без документів та мисливських собак, яких він посадив до автомобіля. Дозволу на зброю та полювання в останнього не було. Потім ОСОБА_2 забрав рушницю та патрони, викликали працівників поліції, а протокол ОСОБА_2 складався вже в смт. Межова біля будівлі відділення поліції.
Суд вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заяви по суті справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, приходить до наступних висновків.
При цьому досліджені наступні матеріали справи, яким надана відповідна оцінка.
Судом встановлено, що 19 вересня 2020 року головою Межівської районної організації УТМР Калініченком Д.В. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №0050 в якому зазначено, що 19 вересня 2020 року о 07.10 годині ОСОБА_1 з трьома мисливськими собаками без паспортів знаходився у мисливських угіддях Межівської районної організації УТМР на північ с.Новопавлівка поблизу кургану та колишніх аптечних полів з мисливською рушницею марки ІЖ-17 16 калібру № НОМЕР_1 та 10 набоями без дозволу на користування зброєю, відстрільної картки не мав. Полювання не мало нас ділків добування, поранення чи знищення тварин. Своїми діями порушив п.1 ст.20 Закону України Про мисливське господарство та полювання , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 85 КУпАП.
Згідно постанови №2003 від 25 вересня 2020 року, винесеної мисливствознавцем ДП Васильківське лісове господарство ОСОБА_3 на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 340,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП, за те, що 19 вересня 2020 року о 07.10 годині ОСОБА_1 полював без відповідних документів та мав при собі незареєстровану зброю. Полювання не мало наслідків добування, поранення чи знищення тварин.
З витребуваних судом доказів, а саме: наказу №170 від 21 жовтня 1991 року, кваліфікаційної характеристики мисливствознавця Межівського лісництва, витягу з протоколу засідання президії обласної ради №01 від 26 січня 2017 року, наказу №16-К від 26 січня 2017 року, постанови президії Всеукраїнської ради УТМР №35-5/8 від 30 березня 2017 року вбачається призначення ОСОБА_3 з 21 жовтня 1991 року єгерем на Межівську дільницю, а в подальшому мисливствознавцем, а також з 26 січня 2017 року призначення головою Межівської районної організації УТМР Калініченка Д.В., які серед іншого здійснюють контроль за додержанням правил і норм охорони праці на мисливсько-господарських роботах під час полювання.
При цьому у судовому засіданні з пояснень сторін по справі встановлено, що мисливствознавець ОСОБА_3 після отримання протоколу про адміністративне правопорушення № 0050 від 19 вересня 2020 року, без виклику сторін та розгляду справи про адміністративне правопорушення, формально, у порушення вимог ст. ст. 245, 246, 248, 251, 252, 268, 277-2, 279, 280, 285 КУпАП, склав постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що ч.1 ст.85 КУпАП встановлюється відповідальність за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.
Аналізуючи протокол про адміністративне правопорушення, згідно фабули якого ОСОБА_1 знаходився в мисливських угіддях Межівської районної організації УТМР з мисливською зброєю, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1ст.85 КУпАП . Так у протоколі не зазначено місце його вчинення, вказівка на кургани та аптечні поля не дає можливості визначити місце його скоєння, також не надана належна оцінка доказам того, що ОСОБА_7 стверджував, що знайшов рушницю під час прогулки у лісі, що не спростовано відповідачем. Крім того, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 здійснював полювання с мисливськими собаками ЗСЛ та РЕЛ без паспортів, як встановлено судом з пояснень сторін по справі, це породи собак - західно-сибірська лайка та русько-європейська лайка, проте на підставі яких доказів були зроблені вказані висновки, що виявлені собаки відносяться саме до цих порід мисливських собак, не встановлено
Однак мисливствознавець ОСОБА_3 на вказане уваги не звернув, не викликав особу правопорушника для надання пояснень, не дослідив докази,
Так, згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст. 6, ч.2 ст.19, ч.1 ст. 68 Конституції України, права і свободи громадян є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Відповідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Також суд звертає увагу, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак до суду належних доказів правопорушення не надав, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути визнана обґрунтованою.
Також суд не погоджується з доводами відповідача ОСОБА_2 щодо виявленого місця вчинення правопорушення ОСОБА_1 на території угідь Межівської РО УТМР у зв`язку з чим він діяв у межах своїх повноважень голови Межівської РО УТМР.
Згідно рішення та додатку до рішення Дніпропетровської обласної ради №451-19/VІ від 21 червня 2013 року Межівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області надано у користування мисливські угіддя площею107462,7га на строк 25 років. Проте з вказаних документів не вбачається, які саме землі передано у користування Межівській організації УТМР та не встановлено їх склад та межі, що унеможливлює встановлення місце вчинення правопорушення, як зазначено у протоколі на північ с.Новопавлівка поблизу кургану та колишніх аптечних полів .
Як вказано у проекті організації розвитку мисливського господарства Межівського РО УТМР Дніпропетровської області за 2014 рік, витребуваного судом, Рішенням Дніпропетровської обласної ради №451-19/VІ від 21 червня 2013 року Межівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області надано у користування мисливські угіддя площею107462,7га на строк 25 років. При цьому на аркушах даного проекту 32 та 33 містяться відомості про розподіл території господарства (таблиця 4.1), де зазначено Новопавлівська сільська рада - 15062,7 га. без визначення меж. Проте, суд критично ставиться до відомостей. що містяться у вказаному проекті, оскільки при дослідженні вказаного доказу встановлено, що аркуші 32 та 33 є вклеєними і відсутні будь-які позначення щодо причин та законності зміни документу шляхом вклеювання інших аркушів у загальну структуру проекту, тому у суда відсутні підстави вважати відомості, зазначені в них належними та достовірними.
Типологія угідь - мапа, яка міститься у вказаному проекті, та відповідно до пояснень відповідача ОСОБА_2 , яка підтверджує межі угідь Межівської РО УТМР, також не визнається судом як належний доказ, оскільки на ній відсутні будь-які відомості щодо її складання, затвердження відповідними уповноваженими органами для використання в якості офіційного джерела інформації для визначення меж угідь Межівської УТМР
Згідно типового договору про умови ведення мисливського господарства від 05 липня 2013 року, наданого відповідачем ОСОБА_2 , укладеного між Дніпропетровським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Межівською РО УТМР вбачається, що надано у користування земель 107462,7 га, проте також не визначені їх межі, що унеможливлює встановлення території місця вчинення виявленого правопорушення, а саме територія біля кургану на північ с. Новопавлівка коло колишніх аптечних полів.
Крім того, згідно акту приймання передачі земельних ділянок від 09.01.2019року та рішення про затвердження акту від 27 вересня 2019 року Новопавлівська сільська рада прийняла у комунальну власність 6610,6332га землі Новопавлівської ОТГ.
Відповідно до листа від 08 грудня 2020 року № 956 вбачається, що землі Новопавлівської ОТГ, які ніби-то використовуються Межівською РО УТМР як мисливські угіддя, на яких був виявлений ОСОБА_1 , знаходяться в оренді організації По випасанню худоби , інші землі є також комунальною власністю громади, договори на користування мисливськими угіддями між Новопавлівською ОТГ та Межівським РО УТМР на виконання Закону України Про мисливське господарство та полювання відсутні.
У зв`язку з цим у суда відсутні належні та допустимі докази того, що територія, на якій було виявлено ОСОБА_1 відноситься до меж угідь Межівської РО УТМР, а отже і відсутні дані про можливість здійснювати контроль на вказаній ділянці збоку Межівської РО УТМР
Надані відповідачем докази - статут Межівської РО УТМР, листи Межівської РДА від 16.03.2012 року та від 23.06.2011 року, лист Державного агентства лісових ресурсів України від 06.02.2009 року, також не містять доказів визначення меж вказаних угідь.
Судом також витребувано та досліджено справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 190 КУпАП.
З витребуваних судом матеріалів вилучення мисливської рушниці, які містять фототаблиці вбачається, що згідно протоколу огляду місця події, складеного слідчим СВ Межівського ВП 19 вересня 2020 року в присутності понятих встановлено, що о 07.40 годині поблизу лісосмуги с. Новопавлівка виявлено автомобіль марки ВАЗ 2108 державний номерний знак НОМЕР_2 в середині якого перебувало три собаки та біля якого стояв ОСОБА_1 . Поблизу останнього на землі лежала одноствольна рушниця марки ІЖ 17, 16 калібру та 10 патронів цього ж калібру. Дану рушницю ОСОБА_1 знайшов у лісосмузі 19 вересня 2020 року приблизно о 07.00 години, яку разом з патронами було вилучено та опечатано.
Згідно постанови Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/1109/20 від 22 грудня 2020 року, яка набрала законної сили, вогнепальну зброю у вигляді справної мисливської гладкоствольної рушниці системи ІЖ-17, калібру 10 серії Л, номер НОМЕР_1 , рік випуску НОМЕР_3 та 10 патронів 16 калібру, які зберігаються у Межівському відділенні поліції Синельниківського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією №21 конфісковано у власність держави. При цьому відповідно до вказаної постанови суду провадження у справі було закрите у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 25 вересня 2020 року № 2003 відносно ОСОБА_8 у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Що стосується оскарження позивачем протоколу від 19 вересня 2020 року № 0050 суд зазначає наступне.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. За таких обставин уточнена вимога позивача про скасування протоколу про адміністративне правопорушення розгляду не підлягає.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 10 липня 2020 року у справі № 420/647/19.
В свою чергу, щодо вимог позивача щодо закриття справи про адміністративне правопорушення та визнання протиправними дій, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинний на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
До правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб`єктами владних повноважень (крім суду).
Згідно з статті 248 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 221 глави 17 КУпАП Підвідомчість справ про адміністративне правопорушення закріплено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Системний аналіз норм КУпАП та КАС України (у вказаній вище редакції) щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статті 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. У звязку з викладеним, вимоги позивача про закритя провадженян по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягають.
Оскільки відповідачі не спростували пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає твердження позивача про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.85 КУпАП такими, що заслуговують на увагу, як і твердження того, що відповідачем був порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що перешкодило йому реалізувати свої права при розгляді справи.
Враховуючи вище наведені обставини, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови відносно ОСОБА_1 мисливствознавцем державного підприємства Васильківське лісове господарство ОСОБА_3 не надав належної оцінки і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, не прийняв до уваги усі пояснення позивача щодо відсутності з його сторони будь-яких ознак порушень, а тому постанова підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.
Судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 860,80 грн., підлягають розподілу відповідно розміру задоволених вимог позивача, а саме у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ДП Васильківське лісове господарство на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 420 гривень 40 копійок. Інші судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 19-20, 241-243, 286 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до державного підприємства Васильківське лісове господарство (юридична адреса вул.Лісна,11, с.Великоолександрівка, Васильківський район, Дніпропетровська область ЄДРПОУ 00991640) та голови Межівської районної організації УТМР Калініченко Дмитро Васильович (адреса: вул. Поштова, буд.1, смт. Межова, Межівський район, Дніпропетровська область, 52900) про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в адміністративній справі задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №2003 від 25 вересня 2020 року, винесену мисливствознавцем державного підприємства Васильківське лісове господарство Зіненком Олексієм Миколайовичем відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП про накладення штрафу в сумі 340 (триста сорока) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного підприємства Васильківське лісове господарство на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 420 (чотирьохсот двадцяти) гривень 40 копійок.
Інші судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до ч.1 п.15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до третього апеляційного адміністративного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2021 року.
Суддя: О. Ю. Юр`єв
Суд | Межівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2021 |
Оприлюднено | 29.04.2021 |
Номер документу | 96573767 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Межівський районний суд Дніпропетровської області
Юр'єв О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні