Рішення

від 25.04.2021 по справі 280/691/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Справа № 280/691/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області (далі УСЗН Кам`янсько-Дніпровської РДА Запорізької області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача, які полягають у виплаті позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2018 року, 05 травня 2019 року, 05 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №14-247/2018(3393/18);

зобов`язати відповідача, які полягають у виплаті позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2018 року, 05 травня 2019 року, 05 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №14-247/2018(3393/18) та здійснити виплату суму недоплаченої частини разової грошової допомоги в розмірі 18985,00 грн., з них до 05 травня 2018 року в розмірі 5995,00 грн., 05 травня 2019 року у розмірі 6190,00 грн. та до 05 травня 2020 року в розмірі 6800,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає є учасником бойових дій та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня, однак ця допомога виплачена у 2018-2020 роках у розмірі, що відповідає розміру, встановленому постановами Кабінету Міністрів України. Враховуючи, що Конституційний Суд України в рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №14-247/2018(3393/18) вважає таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним) окрема положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, на думку позивача, розмір отриманої нею одноразової грошової допомоги не відповідає вимогам чинного законодавства. Вказує, що у грудні 2020 року зверталась до УСЗН Кам`янсько-Дніпровської РДА Запорізької області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату як учаснику бойових дій разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, однак у задоволенні заяви було відмовлено, про що свідчить лист-відповідь №03-01-31/3368 від 21.12.2020. З огляду на зазначене, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 01.02.2021 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до УСЗН Кам`янсько-Дніпровської РДА Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії вирішено повернути на підставі п. 9 ч.4 ст. 169 КАС України в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають у виплаті позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2018 року, 05 травня 2019 року, як учаснику бойових дій, у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №14-247/2018(3393/18) та зобов`язання відповідача здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги в розмірі 12185,00 грн., з них до 05 травня 2018 року в розмірі 5995,00 грн., 05 травня 2019 року у розмірі 6190,00 грн.

В іншій частині позовних вимог ухвалою судді від 23.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

10 березня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив (вх. №13833), у якому пояснює, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»", якою встановлений чіткий розмір допомоги до 5 травня для певних категорій. При цьому, наголошує на тому, що виплату разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році позивачу відповідач не здійснював, кошти разової грошової допомоги до 05 травня були перераховані на спеціальний рахунок військової частини тим органом соціального захисту населення, в межах якого знаходиться військова частина, в якій проходить службу позивач. Ураховуючи викладене, зауважує, що не володіє інформацією, в якому обсязі були виплачені кошти позивачеві, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.03.2021 відповідача зобов`язано надати суду докази направлення (надання) позивачу відзиву.

Відповідні докази долучені відповідачем до матеріалів справи через канцелярію суду 26 березня 2021 року (вх. №17597).

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 18 липня 2017 року Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради від 03.03.2021 №655, згідно з погосподарською книгою №47-48 ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 01 березня 2017 року вибула у м. Запоріжжя.

У грудні 2020 року позивач звернувся до УСЗН Кам`янсько-Дніпровської РДА Запорізької області із заявою від 08.12.2020, в якій із посиланням на приписи Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновки Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №14-247/2018(3393/18), просила нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за період з 2018 по 2020 роки.

Листом від 21.12.2020 №03-01-31/3368 відповідач повідомив, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»", якою встановлений чіткий розмір допомоги до 5 травня для певних категорій. Виходячи з вищевикладеного, допомогу у розмірі 1390,00 грн. позивачем отримано в повному обсязі згідно з чинним законодавством за місцем військової служби. При цьому, питання перерахунку та виплати допомоги знаходиться поза межами компетенції УСЗН Кам`янсько-Дніпровської РДА Запорізької області.

Як свідчить довідка УСЗН Кам`янсько-Дніпровської РДА Запорізької області від 04.03.2021 №03-01-31/770, ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в управлінні за 2020 рік не отримувала.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII, відповідно до частини 5 якої (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону, Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови. Зокрема, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що учасникам бойових дій у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводиться у розмірі 1390 гривень.

Водночас, Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

У рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України", заява № 63134/00).

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня як учасник бойових дій у 2020 році у розмір 8190,00 грн (1638,00 грн х 5).

Органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача.

Звідси, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник адміністративних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Тобто, у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову є відсутніми.

Як слідує з матеріалів справи, суд розглянув вказаний позов, заявлений до відповідача - УСЗН Кам`янсько-Дніпровської РДА Запорізької області.

Разом із цим, в даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу в розмірі 1390,00 грн. як учаснику бойових дій за 2020 рік УСЗН Кам`янсько-Дніпровської РДА Запорізької області не здійснював, про що свідчить довідка від 04.03.2021 №03-01-31/770.

Отже, виконуючи свої повноваження, відповідач УСЗН Кам`янсько-Дніпровської РДА Запорізької області не здійснював будь-яких протиправних дій відносно позивача, його прав та охоронюваних законом інтересів не порушувало.

Так, відповідно до довідки виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради від 03.03.2021 №655, згідно з погосподарською книгою №47-48 ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 01 березня 2017 року вибула у м. Запоріжжя.

Таким чином, судом встановлено, що кошти разової грошової допомоги до 05 травня були перераховані на спеціальний рахунок військової частини тим органом соціального захисту населення, в межах якого знаходиться військова частина, в якій проходить службу позивач.

Проте, жодних доказів існування спору з Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача (листування, звернення, відмови у перерахунку/ виплаті тощо) матеріали справи не містять та судом не встановлені.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Управління соціального захисту населення Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області (71304, Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Центральна, буд. 6, код ЄДРПОУ 03193100) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак