Ухвала

від 09.03.2021 по справі 752/19082/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/19082/19

Провадження №1-кс/752/2214/21

У Х В А Л А

про арешт майна

09.03.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019100000000354, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , подане в порядкуглави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням пронакладення арешту на земельні ділянки із кадастровими номерами 3220410500:05:006:0027, 3220410500:05:006:0022, 3220410500:04:010:0005, 3220410500:01:010:0005, 3220410500:05:005:0014, 3220410500:05:005:0016, 3220410500:05:023:0001, 3220410500:04:024:0009, 3220410500:05:005:0018, 3220410500:05:005:0019, 3220410500:05:006:0025, 3220410500:05:006:0026, що розташовані у АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності ОСОБА_4 (ідентифікаційнийкод НОМЕР_1 ).

В обґрунтування вимог, викладених у клопотанні про арешт майна, прокурором зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019100000000354 від 31.05.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 ККУкраїни.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що згідно статуту від 2011 року (зареєстровано 15.04.2011 за № 13281450000002739) ТОВ «Узинський цукровий комбінат» (ЄДРПОУ №00372536) створено шляхом реорганізацій ВАТ «Узинський цукровийкомбінат» відповіднодо чинногозаконодавства тарішення установчихзборів засновників(Протокол№ 1від 04.04.2011).

Товариство є правонаступником ВАТ «Узинський цукровий комбінат», до якого при перетворенні переходить вся сукупність прав та обов`язків, в тому числі зобов`язання ВАТ «Узинський цукровий комбінат».

Місцезнаходження Товариства: 09161, Україна, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Маяковського, 2

Відповідно до Рішення виконкому Узинської міської Ради народних депутатів Білоцерківської районної державної адміністрації у Київській області від 10.09.1996 року за № 87 акціонерному Товариству відкритого типу «Узинській цукровий комбінат» надано у постійне користування для виробничих потреб 113.58 гектарів землі у межах згідно з планом користування та надано державний Акт на право постійного користування землею (ІІ-КВ № 000494 від 14.02.1997) який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 64.

Відповідно до Витягу з Рішення Узинської міської Ради Білоцерківського району Київської області десятої сесії шостого скликання від 29.12.2011 «Про надання дозволу на розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів на право постійного користування землею, на право оренди земельних ділянок, на право оренди із правом викупу земельних ділянок ті інші питання землекористування» Товариству з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (св.№00372536) надано дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок, загальною площею 113,58 га.

Враховуючи викладене, ТОВ «Узинський цукровий комбінат» відповідно до зазначеного вище Акту має право постійного користування вказаними земельними ділянками.

Однак встановлено, що 10.12.2018 державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості» (ЄДРПОУ 42011093) ОСОБА_5 здійснено державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ). Підставами виникнення права власності відповідно до витягів були рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Зокрема 27.12.2018 державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» (ЄДРПОУ 42431075) ОСОБА_7 здійснено державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки за ТОВ «Земельний горизонт» (ЄДРПОУ 42719467) на підставі акту прийому- передачі майна (серія та номер: б/н, від 26.12.2018).

11.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва ОСОБА_8 здійснено реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_9 (ідентифікаційнийкод НОМЕР_3 )на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 .

Відповідно до Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220410500:04:010:0005; 3220410500:05:006:0025; 3220410500:05:005:0019; 3220410500:05:023:0001; 3220410500:05:005:0016; 3220410500:05:005:0014; 3220410500:05:006:0022; 3220410500:05:006:0027, які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу,

Постановою від 01.07.2019 р. слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_10 вказані земельні ділянки визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного сторона обвинувачення вважає, що існує наявна потреба в накладенні арешту на земельні ділянки, оскільки вони є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, тобто є такими, на які спрямоване кримінальне правопорушення та мають значення речових доказів відповідно до ст. 98 КПК України.

Дослідивши матеріали, додані до клопотання, встановлено наступне.

Слідчим управлінням Головного управління поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019100000000354 від 31.05.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 ККУкраїни.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, метою арешту вказаних земельних ділянок є подальше збереження речових доказів та попередження незаконного відчуження майна та інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, що відповідає вимогам ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності на вказане майно завданням кримінального провадження, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого, у зв"язку з чим вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

До такого висновку суд приходить з огляду на те, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, втрати та забезпечення кримінального провадження, а суд на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт нерухомого майна, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, суд не вбачає.

Керуючись вимогами ст. ст.131,132,170-173КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.

У кримінальному провадженні № 42019100000000354 від 31.05.2019 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, накласти арешт на земельні ділянки із кадастровими номерами: 3220410500:05:006:0027, 3220410500:05:006:0022, 3220410500:04:010:0005, 3220410500:01:010:0005, 3220410500:05:005:0014, 3220410500:05:005:0016, 3220410500:05:023:0001, 3220410500:04:024:0009, 3220410500:05:005:0018, 3220410500:05:005:0019, 3220410500:05:006:0025, 3220410500:05:006:0026, що розташовані у АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя