Постанова

від 28.04.2021 по справі 460/6859/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6859/20 пров. № А/857/4386/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кушнерика М.П.

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.;

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, прийняте суддею Борискін С.А., в м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження, у справі № 460/6859/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство", в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у наданні йому достовірної, точної та повної інформації по питаннях № 1, № 2, № 4, № 5 та № 6 запиту № 1 від 07.09.2020 та зобов`язати Державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство" повторно розглянути та надати йому достовірну, точну та повну інформацію по питаннях № 1, № 2, № 4, № 5 та № 6 запиту № 1 від 07.09.2020, в порядку, визначеному чинним законодавством.

Позовні вимоги мотивує тим, що 07.09.2020, з метою належного громадського контролю за діяльністю постійних користувачів лісових ресурсів України, він звернувся до відповідача із письмовим запитом №1 на доступ до інформації. Проте, 11.09.2020 позивач отримав від відповідача письмову відмову у наданні запитуваної інформації, у зв`язку із тим, що він не є розпорядником публічної інформації. На переконання позивача вказана відмова є незаконною та протиправною, оскільки в даному випадку ДП "Володимирецьке лісове господарство" та його директор є розпорядником стосовно діяльності підприємства.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 про надання (доступ) до інформації від 04.09.2020 №1.

Зобов`язано Державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство" повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання (доступ) до інформації від 04.09.2020 №1, з урахуванням правової позиції, наданої судом у рішенні.

Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство" подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не встановлено реального змісту спірних взаємовідносин, мети та підстави звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, предмету спору та засобів доказування. Зазначає, що інформація про середню ціну на торгах, товарні біржі та електронні площадки, яку позивач просив відповідача надати за його запитом, стосується підприємницької діяльності у межах конкретних господарських правовідносин та не є інформацією, яка становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією), а отже відповідач не відповідає ознакам розпорядника публічної інформації у розумінні пункту 4 частини другої статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року № 2939-VI.

Крім цього, вказує на те, що Державним агентством лісових ресурсів не делеговані керівнику ДП Володимирецький лісгосп владні повноваження, а повноваження директора зводяться до адміністративних та господарських функцій в діяльності саме державного підприємства Володимирецький лісгосп . Тобто, жодних владних повноважень відповідачу не делеговано, тому він і не являється розпорядником інформації в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 13 ЗУ Про доступ до публічної інформації .

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовим запитом №1 на надання (доступ) до інформації, в якому просив:

1. Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, на яких товарних біржах та електронних площадках (із зазначенням повної назви, код ЄДРПОУ та адреси) було здійснено реалізацію Державним підприємством круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи "сосна"), класу якостей "D", "С", "В" довжиною від 1 м. і більше помісячно за період часу з 01 лютого 2020 року по 31 серпня 2020 року включно, та в яких об`ємах з деталізацією: дати, часу та місця таких торгів, дані біржі, на якій відбувалися торги, номерів лотів, об`єму проданих лісоматеріалів за лотами, кількості учасників щодо кожного лоту таких торгів, стартова та кінцева ціна кожного лоту на таких електронні торгах.

2.Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, на яких товарних біржах та електронних площадках (із зазначенням повної назви, коду ЄДРПОУ та адреси) планується протягом наступних 3 років здійснювати реалізацію Державним підприємством круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи "сосна"), класу якостей "D", "С", "В" довжиною від 1 м і більше та в яких об`ємах.

3.Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, яка середня ціна, за результатами аукціонних та інших торгів Державного підприємства, сформована на 1м3 круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи "сосна") в розрізі кожного класу якостей "D", "С", "В" окремо помісячно за останній рік з моменту подання даного запиту.

4.Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, який об`єм круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи "сосна") в розрізі кожного класу якостей "D", "С", "B" був реалізований Державнім підприємством помісячно за останній рік.

5.Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, яка середня ціна на 1м3 круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породі "сосна") Державного підприємства в розрізі кожного класу якостей "D", "С", "В" сформована на кожній, окремо взятій біржі, в розрізі всіх торгів: додаткових торгів, квартальних торгів та інших торгів, щодо кожних торгів окремо, за період одного року з моменту подання даного Запиту.

6.Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, які конкретно об`єми круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи "сосна") Державного підприємства в розрізі кожного класу якості ("D", "С", "В") було продані на кожній, окремо взятій, біржі, в розрізі окремо взятих торгів, а в сукупності - всіх торгів (додаткових торгів, квартальних торгів та інших торгів), які проводилися за останній рік з моменту подання даного Запиту (а.с.8).

Запит на отримання (доступ) до інформації від 04.09.2020 відповідач отримав 08.09.2020, що сторонами не оспорюється.

11.09.2020 відповідач надав позивачу відповідь за вих.№530, в якій відмовив у наданні інформації, зазначеної позивачем у запиті. Повідомив, що Державне підприємство є юридичною особою, але не є органом державної влади чи місцевого самоврядування. Вказав, що відповідно до ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацію про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3)інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). Беручи до уваги вказане, зазначав, що ДП "Володимирецьке лісове господарство" не є розпорядником інформації відповідно до ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині запитуваної позивачем інформації (а.с.9-10).

Вважаючи зазначену відмову ДП "Володимирецьке лісове господарство" щодо надання запитуваної ним інформації протиправною, позивач з метою захисту та відновлення порушених прав звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (ч.1).

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) (ч.2).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами (ч.3).

Аналіз зазначених норм вказує на те, що публічна інформація заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Така інформація є відкритою і розкривається необмеженому колу осіб.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону (ч.1 ).

Відповідно до ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч.2).

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

В даному випадку позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації, яка стосується реалізації деревини ДП "Володимирецьке лісове господарство", проте державне підприємство відмовило у наданні такої інформації, з огляду на те, що воно не є її розпорядником, однак такі дії суд апеляційної інстанції вважає протиправними зважаючи на наступне.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Статуту відповідача, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 01.03.2017 № 60, ДП "Володимирецьке лісове господарство" засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 "Про організаційну структуру управління лісовим господарством України", належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (надалі - Орган управління майном) і координується Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (надалі - Управління).

Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

Підприємство створене з метою: - ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; - охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; - одержання прибутку від комерційної діяльності (а.с.28-34).

Згідно з ч.1 ст.63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема державне підприємство, що діє на основі державної власності.

Відповідно до ч.1-4 ст.73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова державне підприємство .

Згідно з ч.8 ст.73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність, крім випадків, встановлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, у строки та в порядку, визначені Кабінетом Міністрів України. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним. Обов`язковому оприлюдненню підлягає така інформація: цілі діяльності державного унітарного підприємства та стан їх досягнення; квартальна, річна фінансова звітність державного унітарного підприємства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерела їх фінансування; аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності державного унітарного підприємства за останні три роки, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством; статут державного унітарного підприємства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше; біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника державного унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних); біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради (у разі її утворення) державного унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб`єктів господарювання, а також зазначається, хто із членів наглядової ради державного унітарного підприємства є незалежним; річні звіти наглядової ради та керівника державного унітарного підприємства; структура, принципи формування і розмір винагороди керівника та членів наглядової ради державного унітарного підприємства, включаючи компенсаційні пакети і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов`язків, а також у зв`язку із звільненням (термін "додаткове благо" вживається у значенні, визначеному в Податковому кодексі України); рішення суб`єкта управління об`єктами державної власності щодо державного унітарного підприємства; опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності державного унітарного підприємства, та заходи щодо управління такими ризиками; відомості про договори, учасником яких є державне унітарне підприємство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України "Про відкритість використання публічних коштів"; інформація про операції та зобов`язання державного унітарного підприємства з державним та/або місцевим бюджетом, державними та/або місцевими установами, підприємствами та організаціями, включаючи договірні зобов`язання державного унітарного підприємства (фінансові та нефінансові), що виникають у результаті державно-приватного партнерства.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним.

Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 29.09.2016 №10 зазначив, що інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє: 1) дискусії з питань, що хвилюють суспільство чи його частину, необхідності роз`яснення питань, які важливі для актуальної суспільної дискусії; 2) з`ясуванню та розумінню причин, які лежать в основі рішень, які приймає державний орган, орган місцевого самоврядування, його службова чи посадова особа; 3) посиленню підзвітності і підконтрольності влади суспільству загалом, у тому числі шляхом забезпечення прозорості процесу підготовки і прийняття владних рішень; 4) дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ; 5) запобіганню розтраті, привласненню публічних коштів і майна, запобіганню незаконному особистому збагаченню публічних службовців; 6) захисту навколишнього середовища, виявленню завданої або можливої шкоди екології, обізнаності суспільства про дійсний стан довкілля та чинники, які на нього впливають; 7) виявленню ризиків для здоров`я людей, для громадської безпеки і порядку, запобігання їм та їх наслідкам; 8)виявленню шкідливих для людини наслідків діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб; 9) інформуванню про діяльність органів публічної влади (державних органів, органів місцевого самоврядування), про їхні внутрішні правила, організацію роботи тощо; 10) інформуванню про діяльність та поведінку публічних осіб, тобто осіб, які обіймають посади публічної служби та/або користуються публічними ресурсами, а також, у ширшому значенні, осіб, які відіграють певну роль у громадському житті - в політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи у будь-якій іншій сфері; 11) викриттю недоліків у діяльності органів публічної влади, їхніх працівників; 12) виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов`язків, дискримінації за будь-якою ознакою; 13) інноваціям, науковим дослідженням; 14)економічному розвитку, підприємницькій діяльності, інвестиціям; 15) виявленню фактів введення громадськості в оману.

У силу вимог п.4 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Статтею 1 Лісового кодексу України від 21.01.1994 №3852-XII (далі - Лісовий кодекс України) серед іншого визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Частиною 1 статті 17 Лісового кодексу України передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Стаття 19 Лісового кодексу України визначає, що постійні лісокористувачі мають, зокрема: 1) право самостійно господарювати в лісах; 2) виключне право на заготівлю деревини; 3) право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації;

Постійні лісокористувачі, зокрема, зобов`язані: 2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; 3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; 4) вести первинний облік лісів.

Відповідно до вищезазначених правових норм, державні лісогосподарські підприємства, як постійні лісокористувачі, наділені виключними повноваженнями на господарювання в лісах, які знаходяться на землях державної власності, заготівлю деревини та подальшу її реалізацію, а тому відповідно до п.4 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є розпорядниками відповідної інформації.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ДП "Володимирецьке лісове господарство" є розпорядником запитуваної Місюрою О.В. інформації у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації", відтак, відмова відповідача в наданні відповіді на запит про доступ до публічної інформації позивача від 04.09.2020, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" є протиправною. Крім цього, запитувана позивачем інформація може бути предметом суспільного інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що вищезазначені обставини вказують на правомірність задоволення судом першої інстанції даного позову повністю.

Покликання апелянта на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду по справі № 806/1846/17 від 04.06.2020 не заслуговує на увагу апеляційного суду, оскільки в дані справі юридична особа просила у Товарної біржі надати інформацію щодо найменування усіх 36 покупців-учасників додаткового аукціону (торгів) з продажу переробленої деревини заготівлі II кварталу 2017 року, що відбувся 23.05.2017, що, не стосується, як в даному випадку, прав громадян на користування природними ресурсами .

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 460/6859/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула