Ухвала

від 26.04.2021 по справі 243/3646/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/3646/21

Провадження № 2/243/1455/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Стукалової О.В.,

розглянувши судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмежено відповідальністю СК-ЛТД - адвоката Статіва Олени Володимирівни про забезпечення позову до відповідачів ОСОБА_1 , Фермерського господарства Донецьке , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Слов`янської міської ради Донецької області Кубеко Ольги Олександрівни, про визнання договору оренди земельної ділянки не дійсним та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СК-ЛТД звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Донецьке , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Слов`янської міської ради Донецької області Кубеко Ольги Олександрівни, про визнання договору оренди земельної ділянки не дійсним та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Разом з позовною заявою надано до суду Заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Фермерському господарству Донецьке , ЄДРПОУ 37155282, використовувати земельну ділянку площею 3,5542 га, кадастровий номер 1424256200:014:000:0371, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №623 від 30.03.2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2063416114242.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає, що Заява представника позивача Товариства з обмежено відповідальністю СК-ЛТД - адвоката Статіва Олени Володимирівни про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Як вбачається з положень ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується:

1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

Пункт 7 частини першої статті 150 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із п. 7 Постанови ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , ухвала про забезпечення позову виноситься повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Однак, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Разом з тим, статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статті 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 17 квітня 2019 (справа № 308/3824/16-ц), зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Суд приходить до висновку, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Таким чином, представником Товариства з обмежено відповідальністю СК-ЛТД - адвокатом Статіва О.В. не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не надано відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також відомостей, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд, встановивши, що представником Товариства з обмежено відповідальністю СК-ЛТД - адвокатом Статіва О.В. не надано жодних відомостей, які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову, не вказано обґрунтування на предмет того, що саме такий вид забезпечення позову необхідно застосувати і він не спричинить порушення прав та законних інтересів інших осіб, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,152,153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні вимог Заяви представника позивача Товариства з обмежено відповідальністю СК-ЛТД - адвоката Статіва Олени Володимирівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю СК-ЛТД до відповідачів ОСОБА_1 , Фермерського господарства Донецьке , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Слов`янської міської ради Донецької області Кубеко Ольги Олександрівни, про визнання договору оренди земельної ділянки не дійсним та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, або в порядку п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду В.І.Старовецький