Рішення

від 08.07.2010 по справі 2-2234/10

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.07.2010 Справа № 2-2234/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі :

Головуючого-судді Войнаренко Л.Ф.

при секретарі- Терновій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі про перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем її прав, передбачених статтями 49,50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який нараховує і виплачує державну (основну) та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, без дотримання вимог цього Закону.

Просить визнати дії відповідача щодо призначення та виплати державної (основної) та додаткової пенсії неправомірними і стягнути з нього за період з 1 жовтня 2006 року по 31 березня 2010 року недоотриману нею пенсію в розмірі 132548,06 грн., а також зобов`язати відповідача з 01 квітня 2010 року провести перерахунок та визначити державну (основну) пенсію в розмірі, який має відповідати ч. 4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (№796) - не меншим 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії в розмірі передбаченому ч.З ст. 50 Закону 75% мінімальної пенсії за віком.

У судовому засіданні представник позивачки просить позов задовільнити, вказує, що відповідачем були порушені права позивачки з жовтня 2006 року - часу, коли Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було доповнено ст. 71 щодо неприпустимості призупинення положень цього Закону іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на відповідні постанови Кабінету Міністрів України, якими передбачені розміри виплат окремим категоріям пенсіонерів, та на відповідні положення Бюджетного кодексу, Законів України про державний бюджет України, і "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Заслухавши сторони і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:

З матеріалів справи вбачаються спірні правовідносини, що виникли між управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі та ОСОБА_1 з приводу обчислення розміру пенсії, яка призначена та виплачується останій на умовах Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При вирішенні цієї справи суд застосовує Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (№ 796), при цьому підпункти 9, 12 і 15 пункту 28 розділу 11 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", якими запроваджено нову редакцію ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", суд до уваги не приймає, як таку, що звужує обсяг вже визначених прав і свобод позивача та суперечить Конституції України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду у Вишгородському районі Київської області, отримує пенсію на умовах Закону України Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вона є особою, віднесеною до категорії 1, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи, а отже, суб"єктом, визначеним у статтях 49,50,54 (Закону №796), особою, що має право на отримання щомісячної державної (основної) пенсії в розмірі, який в усіх випадках не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Одержувані позивачем виплати щомісячної пенсі ї розміру, визначеному ст. 50 та 54 Закону не відповідають. До 31.12.2007 року його розміри пенсії обчислювались виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії 19,91 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 визначено, що з 01.01.2006 року мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст. 54 Закону не може бути нижчим для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності 400 грн., азі липня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" відповідач встановив позивачу іншу мінімальну величину 655 гривень.

Додаткова пенсія позивача до 31.12.2007 року обчислювалась, виходячи з базової величини 19,91 грн. (19,91 х 75%) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету , а з 01.01.2008 року виплачувались в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530,20% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, усупереч ч.3 ст.50, ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачеві пенсія виплачувалася в розмірах установлених урядовими нормативними актами й без дотримання вимог даного Закону, який за загальними засадами є пріоритетним при визначенні розміру пенсії і тому підлягає застосуванню у цій справі.

Суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання щомісячної державної (основної) пенсії в розмірі не меншому, аніж 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46).

Відповідно до статей 21 і 22 Конституції України конституційні права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту Основного Закону в жодному разі не може бути порушена. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі прав осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи на отримання ними соціальних виплат.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, (про що зазначено у рішеннях № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року та № 6-рп від 9 липня 2007 року), від 22 травня 2008 року № 10-рп, від 27 листопада 2008 року №26-рп), і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать і особи, які стали інвалідами від захворювання, пов`язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи, та яким призначається пенсія за спеціальним законом.

В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається.

Згідно ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України, а тому питання визначення розрахункової величини, що використовується для розрахунку розміру пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, є також предметом виключно законів України.

За висновками Конституційного Суду України зупинення законом України про державний бюджет України дію інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідає статтям 1,3, частині другій статті б, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21,22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

При цьому зазначено й те, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих положень чи законів та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

З цих підстав посилання представника відповідача на відповідні положення закону України про державний бюджет, якими вносилися змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та на делеговане право Кабінету Міністрів України встановлювати конкретні розміри пенсій суд до уваги не приймає.

Зі змісту ст.50, 54 Закону № 796 випливає, що для обчислення розміру додаткової пенсії має використовуватись мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зокрема, законом про державний бюджет на відповідний рік. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав чи встановлював розмір мінімальної пенсії за віком немає.

Таким чином, суд не приймає до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , згідно яких розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії згідно ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України, статтею 8 ЦПК України суд при вирішенні справи керується Конституцією України та законами України. У разі невідповідності правового акта закону України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

При розгляді цієї справи виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а, отже, постанови Кабінету Міністрів України не повинні суперечити нормативним актам, які мають вищу юридичну силу.

Таким чином, суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду у Вишгородському районі Київської області щодо призначення та виплати позивачеві щомісячної державної (основної) пенсії в розмірах менших за 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірах менших від 75 процентів мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ч. 4 ст. 54 і ч.З ст. 50 Закону № 796.

Тим самим, суд вважає наявними порушення прав позивача, які підлягають захисту, а пред`явлений позов частковому задоволенню.

З наведених вище підстав суд вважає необхідним зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної державної (основної) та додаткової пенсії позивача з 01 квітня 2010 року, розмір до виплати якої має відповідати розміру, визначеному ч. 4 ст. 54 та ч.З ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796 та стягнути на користь позивача недоплачену суму пенсії.

На підставі викладеного та керуючись статтями 208 - 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо призначення та виплати щомісячної державної (основної) та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю ОСОБА_1 , які не відповідають вимогам ч. 4 ст. 54 і ч.З ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 неправомірними.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок щомісячної державної (основної) пенсії ОСОБА_1 та визначити її в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796, який не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та визначити її в розмірі, передбаченому ч. 3 ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 - 75% мінімальної пенсії за віком, виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну (основну) і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 09 липня 2007 року.

На рішення суду може бути протягом десяти днів подана заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя