Ухвала

від 22.04.2021 по справі 440/496/18

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №440/496/18

Провадження № 4-с/943/8/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Шендрікової Г.О.,

з участю секретаря судових засідань Волошин Х.С.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Буську без фіксування судового засідання технічним засобом скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє авокат Скочко Іван Ярославович про скасування постанови головного державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Куровської Юлії Володимирівни від 30 жовтня 2020 року ВП № 6328076 про закінчення виконавчого провадження , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє авокат ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою про скасування постанови головного державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Куровської Юлії Володимирівни від 30 жовтня 2020 року ВП № 6328076 про закінчення виконавчого провадження.

Свої вимоги мотивує тим, що 3 0.10.2020 року (одержано скаржником 13.11.2020 року) Головний державний виконавець Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Львів) п. Куровська Ю.В. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження, як підставу для закінчення виконавчого провадження наводить повідомлення Переволочнянської сільської ради Буського району Львівської області № 192 від 20.10.2020 року в якому боржник повідомляє що рішення Буського районного суду у справі №440/496/18 ним було виконано добровільно в повному обсязі, сільською радою 21.02.2019 року було прийнято рішення № 193 яким стягувача- ОСОБА_3 внесено в списки осіб, які мають право на середню частку пай. Однак оскільки на час звернення стягувача, в межах населеного пункту вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які могли б бути надані для ведення товарного СГ виробництва не було(і не має на даний час) ОСОБА_1 рекомендовано звернутись в Головне управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розробленння проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільської ради за межами населеного пункту.

Вказаним повідомленням сільської ради з яким погодився державний виконавець винісши Постанову про закриття виконавчого провадження боржник та виконавець самовільно змінили спосіб виконання судового рішення чим порушили вимоги ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України, перебравши на себе повноваження суду, тільки суд в праві змінити рішення яке набрало законної сили, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання суднового рішення є обставини, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.

Винісши постанову про закриття виконавчого провадження державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень щодо способу виконання судового рішення в якому чітко зазначено вимоги до відповідача: внести ОСОБА_1 у списки осіб, які мають право на середню частку (пай) та виділити із земель запасу середню земельну частку (пай) дляведення товарного сільськогосподарського виробництва,код ЄДРПОУ 20779988 за місцезнаходженням: 80526, с. Переволочна, Буський р-н, Львівська обл . Оскаржувана постанова про закриття виконавчого провадження прийнята з порушенням чинного законодавства України, тому просить скаргу задоволити.

Скаржник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, звернулися до суду з заявою, в якій скаргу підтримали, просили суд розгляд такої здійснювати за їх відсутності.

Головний державний виконавець Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Куровська Ю.В. на розгляд скарги не з`явилася, належним чином неодноразово повідомлялася про дату, час та місце розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.10.2020 року головним державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Куровською Юлією Володимирівною було винесено постанову про закриття виконавчого провадження ВП №6328076.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюється іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід`ємною частиною правосуддя.

Згідно з ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до 1 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Вказана норма кореспондується з ч. 1 ст. 11 цього Закону , згідно з якою державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першої статті 18 Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження визначено вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження. Так, зокрема, виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченомучастиною третьою статті 63 цього Закону (п.11 ч. 1 ст. 39 Закону).

Згідно ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення ( поновити порушене право заявника)

Частиною 1 ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Таким чином, суд приходить до висновку, що достатні докази того, що державним виконавцем вжито усіх можливих заходів для виконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 6328076 відсутні, а відтак, оскаржувана постанова винесена державним виконавцем передчасно без належних на те підстав.

Статтею 40 вказаного Закону визначені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, відповідно до ч.1 якої, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем ), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Випадки коли закінчене виконавче провадження може бути відновлене визначені ст. 41 Закону, у якому вказано, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Таким чином, законодавством чітко визначено порядок відновлення виконавчого провадження, яке може здійснюватися лише після скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, скаргу необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 1 , 6 , 10 , 18 , 39 , 63 Закону України Про виконавче провадження , статтями 2 , 447 451 ЦПК України , суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати постанову головного державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Куровської Юлії Володимирівни від 30 жовтня 2020 року ВП № 6328076 про закінчення виконавчого провадження - незаконною та скасувати.

Зобов`язати Буський районний відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вжити передбачених законодавством заходів для виконання рішення Буського районного суду виконавчий лист №440/496/18, від 28.09.2020 р.

Зобов`язати Буський районний відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Львів) направляти на адресу скаржника копії документів по вчинених виконавчих діях.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після

повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.О.Шендрікова