Постанова

від 20.04.2021 по справі 233/385/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/385/20

Номер провадження 22-ц/804/624/21

Єдиний унікальний номер 233/385/20

Номер провадження 22-ц/804/624/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого - судді: Халаджи О.В.

суддів: Азевича В.Б., Никифоряка Л.П,

секретар Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Марківська сільська рада Костянтинівського району Донецької області, Міськрайонне управління у Костянтинівському районі та місті Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Селянське фермерське господарство Артем про визнання недійним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення речового права (суддя першої інстанції Наумик О.О. повний текст рішення складено 10 грудня 2020 року),

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Марківська сільська рада Костянтинівського району Донецької області, Міськрайонне управління у Костянтинівському районі та місті Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Селянське фермерське господарство Артем про визнання недійним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення речового права, та з урахування уточнених позовних вимог від 23 квітня 2020 року просив:

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 14 січня 2008 року №14 Про надання земельної частки (паю) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянці - власнику земельного сертифікату КСП Дружба щодо надання земельної частки (паю), кадастровий номер 1422483700:10:000:0095, ОСОБА_1 у власність, загальною площею 6,4901 га, з них ріллі - 6,4901 га, яка виявила бажання вийти з членів КСП Дружба Марківської сільської ради.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ №702794 від 14 березня 2008 року, що розташована на території Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,4901 га, кадастровий номер 1422483700:10:000:0095, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010815700010.

Скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1422483700:10:000:0095.

Скасувати запис № 13704957 від 15 березня 2016 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483700:10:000:0095.

Припинити речові права (право оренди землі) шляхом скасування запису №14044688 від 06.04.2016 про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки площею 6,49 га, за кадастровим номером 1422483700:10:000:0095, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Марківська сільська рада Костянтинівського району Донецької області, Міськрайонне управління у Костянтинівському районі та місті Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Селянське фермерське господарство Артем про визнання недійним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення речового права задоволено.

Визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 14 січня 2008 року №14 Про надання земельної частки (паю) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянці - власнику земельного сертифікату КСП Дружба щодо надання земельної частки (паю), кадастровий номер 1422483700:10:000:0095, ОСОБА_1 у власність, загальною площею 6,4901 га, з них ріллі - 6,4901 га, яка виявила бажання вийти з членів КСП Дружба Марківської сільської ради.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ №702794 від 14 березня 2008 року, що розташована на території Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,4901 га, кадастровий номер 1422483700:10:000:0095, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010815700010.

Скасовано запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1422483700:10:000:0095.

Скасовано запис № 13704957 від 15 березня 2016 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483700:10:000:0095.

Припинено речові права (право оренди землі) шляхом скасування запису №14044688 від 06.04.2016 про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки площею 6,49 га, за кадастровим номером 1422483700:10:000:0095, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Із вказаним рішенням суду не погодилась відповідач ОСОБА_1 , та подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що під час судового розгляду увагу суду було звернуто на відсутність фактів виникнення права на спірну земельну ділянку і отримання позивачем в 2000 році державного акту, яку він вважає своєю. Державний акт серії IV-ДН №173329 містить підставу його отримання, рішення Марківської сільської ради від 10.01.2000 року, але оригінал рішення Марківської сільської ради від 30.08.1999 року суду не надавався. Окрім того, державний архів Костянтинівського району у своїй відповіді зазначає, що ні рішення сільської ради ні документів про видачу державного акту ОСОБА_2 до державного архіву не передавав.

Наголошує на тому, що станом на час коли позивачем отримано державний акт на право приватної власності на землю діяла Інструкція про порядок складання, видачі реєстрації зберігання державних актів на право приватної власності на землю, яку затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року. Правові норми даної інструкції визначали, що у власника земельної ділянки які він отримував у власність мають бути документи як правового так і технічного змісту, до позовної заяви таких документів надано не було. Зміна законодавства щодо порядку реєстрації права власності на землю, що відбулося пізніше не дає відстав вважати, що земельна ділянка була набута позивачем у власність з порушенням вимог закону, чи його права на земельну ділянку, які підтверджувалися державним актом припинились.

ОСОБА_1 набула права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 1422483700:10:000:0095, як спадкоємець права, що належало її чоловіку. Права позивача та успадковане право відповідача є рівноцінними, право виникало у цих осіб, одночасно, та не містить переваг одно перед одним.

Судове рішення не містить встановлених фактів та відповідних ним обставин, того що земельна ділянка, що перебуває у власності відповідача на момент паювання земель КСП Дружба була розподілена на користь позивача. Висновок суду про те що право позивача на земельну ділянку виникло раніше, через те, що ним отримано державний акт на право приватної власності, не є доказам через існування низки фактів які заперечують таке та вказують, що судом не з`ясовано об`єктивний склад правовідносин на момент виникнення права.

ОСОБА_1 просила рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі

Від представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 , надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначає, що суд першої інстанції дослідивши наявні у матеріалах справи усі письмові документи обґрунтовано прийшов висновку про те, що земельна ділянка відведена у власність відповідачу ОСОБА_1 кількома роками пізніше, фактично накладається на земельну ділянку, яка виділена ОСОБА_2 й на 95,1504% перекриває її, тобто має ознаки так званої двошаровості , та позбавляє позивача права володіння та розпорядження своєю власністю.

Суд першої інстанції законно та обґрунтовано ухвалив рішення у справі з вірним застосуванням як норм процесуального, так і матеріального права та просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2020 року залишити без змін.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Стещенко С.В. у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Байгуш О.Ю. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії IV-ДН № 173329 від 10.01.2000, виданим на підставі рішення Марківської сільської ради від 03.08.1999 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 498, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 8,04 га в межах згідно з планом, розташованої на території Марківської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9, т.1).

На підставі цього Акту за заявою ОСОБА_2 від 03.09.2019 Державним кадастровим реєстратором Головного управління держгеокадастру в Донецькій області розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які перебувають у власності (а.с.10-30 - т.1), загальною площею 8,0400 га, у т.ч. рілля - 6,2300 га, пасовище - 1,81 га, зокрема щодо земельної ділянки площею 0,4930 га, кадастровий номер 1422483700:09:000:0092, земельної ділянки площею 1,1170 га, кадастровий номер 1422483700:09:000:0089.

Кадастровий номер земельної ділянки площею 6,2300 га не визначений.

Рішенням № РВ-1400602812019 від 27.09.2019 ухвалено про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав:

- невідповідність Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 №1051, а саме даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);

- невідповідність електронного документі установленим вимогам, а саме: XSD Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу; Перетин з ділянкою 1422483700:10:000:0095 площа співпадає на 95,1504%; Перетин ділянок з ділянкою 1422483700:10:000:0146 площа співпадає на 0,4731%;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (а.с.28, т.1).

Інформацією Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.01.2020 № 60/113-20 щодо земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту IV-ДН № 173329 від 10.01.2000, повідомлено, що її фактичне місце розташування в натурі (на місцевості) згідно з Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 6,23 га, дійсно знаходиться в межах земельної ділянки, кадастровий номер 1422483700:10:000:0095 площею 6,4901 га, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.03.2016 року за № 13704957 (а.с.42, т.1).

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,49 га, кадастровий номер 1422483700:10:000:0095, розташованої на території Марківської сільської ради, є ОСОБА_1 , датою державної реєстрації (в державному реєстрі прав) 15.03.2016 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 13704957. 06.04.2016 року внесені відомості про право оренди землі Селянського (фермерського) господарства Артем , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 1404488 (а.с.31, т.1).

Право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 отримала внаслідок успадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що їй було видане нотаріально посвідчене 15.02.2007 року свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.84), згідно з яким спадкове майно складається з права на земельну частку (пай), розміром 8,80 умовних кадастрових гектарів, яке перебуває у КСП Дружба , його місце розташування с. Маркове Костянтинівського району, знаходиться в оренді СФГ Артем , наданого для користування колективною власністю, яке належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0120367, виданого Костянтинівською районною державною адміністрацією 20.01.1998 року та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів 21.07.1998 року за № 10300, та на підставі довідки №33, виданої СФГ Артем 01.06.2006 року (а.с.84, т.2).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку оформлено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 702794 від 14.03.2008 (а.с.32, 234, т.1), виданим на підставі Розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації №14 від 14.01.2008 року Про надання земельної частки (паю) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянці - власнику земельного сертифікату КСП Дружба була затверджена схема розподілу земельної ділянки, яка підлягає паюванню колективної власності КСП Дружба , загальною площею 6,4901 га, в тому числі ріллі - 6,4901 га (п.1), а також надана земельна частка (пай), кадастровий номер 1422483700:10:000:0095 ОСОБА_1 у власність, загальною площею - 6,4901 га, із них ріллі - 6,4901 га, яка виявила бажання вийти з членів КСП Дружба Марківської сільської ради (а.с. 35-36, т.1).

За інформацією Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01.07.2020 року № 696/113-20 відомості про належну ОСОБА_1 земельну ділянку внесені в НКС 05.08.2015 року. За інформацією, що надійшла у порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку стало відомо, що ОСОБА_1 отримала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.03.2016 року за № 13704957 та було зареєстровано договір оренди з Селянським (фермерським) господарством Артем від 06.04.2016 року строком на 49 років. З відомостей, що містить ДЗК відомо, що на зазначену земельну ділянку розроблялася Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об`єднанні земельних ділянок, яка розроблена 26.09.2007 Асоціацією землевпорядних організацій Донецької області ОСОБА_5 , яка в архіві Управління відсутня (а.с.233 - т.1).

Та обставина, що земельна ділянка, відведена у власність відповідачці ОСОБА_1 кількома роками пізніше, фактично накладається на земельну ділянку, яка виділена ОСОБА_2 й на 95,1504% перекриває її, тобто має ознаки так званої двошаровості , позбавляє позивача права володіння та розпорядження своєю власністю.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що право власності позивача ОСОБА_2 на земельну ділянку за Державним актом на право власності на земельну ділянку серії IV-ДН № 173329 від 10.01.2000 року було набуте раніше, ніж право власності відповідачки на земельну ділянку за Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 702794 від 14.03.2008року.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Будь-які зміни у Державний акт на право власності позивача на земельну ділянку серії IV-ДН № 173329 від 10.01.2000 внести не можливо.

Так, з 01.01.2013 року набули чинності зміни до Земельного Кодексу України, зокрема ст. 126 викладено в новій редакції, згідно з якою право власності на земельну ділянку посвідчується не державним актом, а оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Також, відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України Про державний земельний кадастр передбачено, що виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

За ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що по наявним документам в Марківській сільській сільській раді, розпаювання земельних часток (паїв) із земель КСП Дружба проводилось в два етапи.

Згідно довідки, наданої Марківською сільською радою від 09.01.2020 року №10, встановлено, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю IV-ДН № 173329 виданого Марківською сільською Радою народних депутатів від 10.01.2000 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 498, гр. ОСОБА_2 , йому передана у приватну власність земельна ділянка (пай) розміром 8,04 гектарів пай АДРЕСА_1 , що знаходиться в лоті №24-6,23 рілля та в лоті № НОМЕР_1 - 1,81 пасовища, із земель Марківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 33, т. 1).

Зазначена земельна ділянка передана у власність в процессі першого етапу паювання.

Згідно довідки Марківської сільської ради від 24.06.2020 року №169, встановлено, що згідно розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 14.01.2008 року №14 Про надання земельної частки (паю) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянці - власнику земельного сертифікату КСП Дружба гр.. ОСОБА_1 надана земельна частка (пай), що розташована на території Марківської сільської ради, площею - 6,4901 га (рілля) кадастровий номер 1422483700:10:000:0095. Надати інформацію у якому лоті розташована земельна частка (пай) немає можливості, крім вищевказаного розпорядження, будь - яка інша інформація в сільській раді відсутня.

По наявним документам в Марківській сільській раді повідомляємо, що при розпаюванні (1-2 етапи) земельних часток (паїв) із земель КСП Дружба ОСОБА_1 виділення земельної частки (паю) не було.

Додатково повідомлено, що її чоловікові ОСОБА_4 згідно розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 14.02.2014 року № 46 Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 30 березня 2006 року № 146 була виділенна земельна частка (пай) із земель КСП Дружба за порядковим номером НОМЕР_2 , земельна ділянка № НОМЕР_3 , яка розташована в лоті № НОМЕР_4 , загальною площею - 8,1975 га (кадастрові номери 1422483700:07:000:0019 (рілля - 6,8820 га); 1422483700:10:000:0065 (пасовища - 1,3155 га) (копія розпорядження раніше надавалася до суду, надаємо копію місця розташування лоту, паю зі схеми розпаювання).

З наведеного вбачається, що земельні ділянки, на які мали право при розпаюванні позивач та спадкодавець ОСОБА_6 розташовані у різних лотах та мають порядкові номери НОМЕР_5 та НОМЕР_3 , відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Оскільки судом встановлено, що земельна ділянка, яка належить відповідачці ОСОБА_1 , є земельною ділянкою, яка накладається на належну на праві власності земельну ділянку ОСОБА_8 , яку той отримав внатурі значно раніше із встановленнім її меж на місцевості, тому судом встановлений факт порушення його права.

Вказаний висновок підтверджується технічною документацією з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та технічною документацією померлої ОСОБА_9 , що надана позивачем та данними з державного акту щодо суміжних земельних ділянок.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 7 від 15.04.2006 року, підтверджуюча інформація щодо успадкування земельної частки (паю) в сільській раді відсутня. (а.с. 209,т. 1).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 - начальник Управління Держгеокадастру у Донецькій області у судовому засіданні пояснив, що у разі наявного спору щодо права власності на земельні ділянки, які передані у власність громадян у разі розпаювання земель, інформація щодо розпаювання береться з паперових носіїв, якими є зписки учасників розпаювання, тощо.

Згідно з наявною інформацією до матеріалів справи додано копію експлікації земель взятої з Технчного звіту по передачі земельної долі (паю) в натурі із земель колективної власності КСП Дружба за 1999 рік (62 особи - перша частина), в тому числі по земельній ділянці ОСОБА_2 . Надати копію викопіювання або схеми поділу земель по земельній ділянці ОСОБА_1 неможливо, в зв`язку з відсутністю технічної документації по другій частині Технічного звіту по передачі земельної долі (паю) в натурі із земель колективної власності КСП Дружба (особи, що залищилися в СТОВ Дружба ) (а.с.39, т. 1)

Згідно з даними поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим № 1422483700:10:000:0095, яка була відведена у власність відповідачу ОСОБА_1 на вісім років пізніше фактично накладається на земельну ділянку, яка перебуває у власності позивача ОСОБА_11 і перекриває її на 95,1504%. В поземельній книзі містяться координати поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарского виробництва та території Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області виготовлений на замовлення позивача. (а.с. 4 - 30, т. 3).

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, встановлено (відновлено) межи земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка належить ОСОБА_2 загальною площею 7,87 га (а.с. 36- 57).

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з наявності факту порушення відповідачами прав ОСОБА_2 , оскільки Костянтинівська районна державна адміністрація розпорядженням від 14 січня 2008 року № 14 незаконно передала у власність земельну ділянку, яка вже знаходилася у приватній власності позивача, а ОСОБА_1 , незаконно отримала у власність відповідну земельну ділянку та провела реєстрацію такого права, незважаючи на те, що право власності на спірну земельну ділянку вже було зареєстровано за позивачем (відповідно до вимог, чинного на час набуття у власність законодавства).

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 8,04 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 30.08.1999 гоку та зареєстрованого 10. 01.2000 року за №498, серії ІV-ДН № 173329 виданим на рідставі рішення Марківської сільської ради народних депетатів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 посилалася на те, що передачею у власність земельної ділянки ОСОБА_1 порушено його право власності на земельну ділянку, оскільки ця ділянка була раніше передана йому у власність.

Так, на підставі за заявою ОСОБА_2 від 03.09.2019 року Державним кадастровим реєстратором Головного управління держгеокадастру в Донецькій області розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які перебувають у власності (а.с.10-30 - т.1), загальною площею 8,0400 га, у т.ч. рілля - 6,2300 га, пасовище - 1,81 га, зокрема щодо земельної ділянки площею 0,4930 га, кадастровий номер 1422483700:09:000:0092, земельної ділянки площею 1,1170 га, кадастровий номер 1422483700:09:000:0089.

Кадастровий номер земельної ділянки площею 6,2300 га не визначений.

Рішенням № РВ-1400602812019 від 27.09.2019 ухвалено про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав:

- невідповідність Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 №1051, а саме даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);

- невідповідність електронного документі установленим вимогам, а саме: XSD Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу; Перетин з ділянкою 1422483700:10:000:0095 площа співпадає на 95,1504%; Перетин ділянок з ділянкою 1422483700:10:000:0146 площа співпадає на 0,4731%;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (а.с.28 - т.1).

Інформацією Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.01.2020 № 60/113-20 щодо земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту IV-ДН № 173329 від 10.01.2000, повідомлено, що її фактичне місце розташування в натурі (на місцевості) згідно з Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 6,23 га, дійсно знаходиться в межах земельної ділянки, кадастровий номер 1422483700:10:000:0095 площею 6,4901 га, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.03.2016 за № 13704957 (а.с.42 - т.1).

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,49 га, кадастровий номер 1422483700:10:000:0095, розташованої на території Марківської сільської ради, є ОСОБА_1 , датою державної реєстрації (в державному реєстрі прав) 15.03.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 13704957. 06.04.2016 внесені відомості про право оренди землі Селянського (фермерського) господарства Артем , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 1404488 (а.с.31 - т.1).

Право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 отримала внаслідок успадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що їй було видане нотаріально посвідчене 15.02.2007 свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.84), згідно з яким спадкове майно складається з права на земельну частку (пай), розміром 8,80 умовних кадастрових гектарів, яке перебуває у КСП Дружба , його місце розташування с. Маркове Костянтинівського району, знаходиться в оренді СФГ Артем , наданого для користування колективною власністю, яке належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0120367, виданого Костянтинівською районною державною адміністрацією 20.01.1998 та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів 21.07.1998 за № 10300, та на підставі довідки №33, виданої СФГ Артем 01.06.2006 (а.с.84 - т.2).

Так, відповідач на підставі сертифікату на право власності на земельну частку (пай) отримала право на земельну ділянку, яка на час отримання спадщини не була виділена внатурі на місцевості спадкодавцю.

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку оформлено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 702794 від 14.03.2008 року (а.с. 32,234 - т.1), виданим на підставі Розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації №14 від 14.01.2008 Про надання земельної частки (паю) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянці - власнику земельного сертифікату КСП Дружба була затверджена схема розподілу земельної ділянки, яка підлягає паюванню колективної власності КСП Дружба , загальною площею 6,4901 га, в тому числі ріллі - 6,4901 га (п.1), а також надана земельна частка (пай), кадастровий номер 1422483700:10:000:0095 ОСОБА_1 у власність, загальною площею - 6,4901 га, із них ріллі - 6,4901 га, яка виявила бажання вийти з членів КСП Дружба Марківської сільської ради (а.с.35-36 - т.1).

За інформацією Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01.07.2020 № 696/113-20 відомості про належну ОСОБА_1 земельну ділянку внесені в НКС 05.08.2015. За інформацією, що надійшла у порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку стало відомо, що ОСОБА_1 отримала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.03.2016 за № 13704957 та було зареєстровано договір оренди з Селянським (фермерським) господарством Артем від 06.04.2016 строком на 49 років. З відомостей, що містить ДЗК відомо, що на зазначену земельну ділянку розроблялася Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об`єднанні земельних ділянок, яка розроблена 26.09.2007 Асоціацією землевпорядних організацій Донецької області ОСОБА_5 , яка в архіві Управління відсутня (а.с.233 - т.1).

Та обставина, що земельна ділянка, відведена у власність відповідачці ОСОБА_1 кількома роками пізніше, фактично накладається на земельну ділянку, яка виділена ОСОБА_2 й на 95,1504% перекриває її, тобто має ознаки так званої двошаровості , позбавляє позивача права володіння та розпорядження своєю власністю.

Частиною дев`ятою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, а пунктом 15 частин першої статті 26 цього ж Закону визначено, що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

За змістом частини четвертої, сімнадцятої, двадцятої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб`єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджуються районними державними адміністраціями. Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок) територіальними органами центральних органів виконавчої влади, утвореними у районі, місті обласного, республіканського значення (Автономної Республіки Крим), містах Києві та Севастополі, або міжрегіональним територіальним органом, у разі якщо повноваження його поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно з частинами першою та другою статті 49 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій розробляються на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій включають: а) завдання на складання проекту землеустрою; б)пояснювальну записку; в) рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про приватизацію земель; г) список осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю); ґ) матеріали нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь підприємства; д) схему розподілу земель підприємств, установ, організацій на землі, що передаються у приватну власність та залишаються у державній або комунальній власності (лісогосподарського призначення, водного фонду, резервного фонду); е) матеріали розрахунку вартості і розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах; є) схему поділу сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації, на земельні ділянки; ж) матеріали погодження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України; з) відомості про обчислення площі земельної ділянки; и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; ї) матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на місцевість).

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України в редакції, чинній на час отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Умовами статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 № 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою було затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку. Видавалися державні акти вказаного зразка державними органами земельних ресурсів при місцевих державних адміністраціях або органах місцевого самоврядування, підписувались головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, а також начальником державного органу земельних ресурсів.

Постановами Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року № 926, від 12 листопада 2008 року № 1019 були змінені форми державного акта на право власності на земельну ділянку.

До 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

З 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України Про Державний земельний кадастр державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначалося вище, державний акт на земельну ділянку передану ОСОБА_2 не скасовано і не змінено, а тому районна рада, передаючи ОСОБА_1 земельну ділянку, право власності на яку раніше набув позивач, діяла не на підставі Закону, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції і зазначеним вище законам України.

Отже, право власності на спірну земельну ділянку позивач ОСОБА_2 набув на підставі державного акта на право приватної власності на землю, тобто набув право власності на земельну ділянку в порядку, який був передбачений на той час. При цьому, зміна законодавства щодо порядку реєстрації права власності на землю (необхідність внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), що відбулося пізніше, не дає підстав вважати, що земельна ділянка була набута позивачем у власність з порушенням вимог закону, чи його права на земельну ділянку, які підтверджувалися державним актом припинились.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, доводи відповідача ОСОБА_1 апеляційний суд вважає неспроможними та такими що не заслуговують на увагу.

Доводи наведені в апеляційній скарзі про неправомірність набуття позивачем права власності на земельну ділянку, не заслуговують на увагу, оскільки вимог про скасування державного акта на право приватної власності на землю та про визнання недійсним вказаного рішення, заявлено не було, а тому відсутні підстави вважати, що спірна земельна ділянка належить позивачу неправомірно.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів.

Наведені в апеляційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О. В. Халаджи

В.Б. Азевич

Л.П. Никифоряк

Повний текст судового рішення складено 26 квітня 2021 року.

Головуючий-суддя: О. В. Халаджи