Справа № 523/9428/19
Провадження №2/523/1072/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.,
за участю секретаря Кащавцевої А.В.
представників: позивача - Бикова Д.Ю.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мейн Спрінг про стягнення невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з ТОВ Мейн Спрінг на свою користь невиплачену заробітну плату в розмірі 44 500,00грн. та моральну шкоду в розмірі 40 000,00грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він з 02.11.2018р. працював охоронником у ТОВ Мейн Спрінг . 28.11.2019р. між ним та співробітником відповідача стався конфлікт, у нього забрали ключі від охоронюваного приміщення та вимагали з наступного дня не приходити на роботу. Починаючи з 29.11.2019р. його перестали допускати на робоче місце, мотивуючи що він нібито звільнений, хоча він до 08.12.2019р. перебував на лікарняному. Він неодноразово намагався потрапити на робоче місце для виконання своїх обов`язків, втім його не допускали. В зв`язку з порушенням його трудових прав він звертався зі скаргами до управління держпраці та прокуратури, якими проводилась перевірка відповідача. Посилаючись на зазначені обставини позивач вважає, що Товариство має перед ним заборгованість по заробітній платі за грудень 2018р., січень-квітень 2019р. в розмірі 44500,00грн. при місячній заробітній платі 8900,00грн. Посилаючись на неправомірні дії відповідача, внаслідок яких він зазнав душевних страждань, ОСОБА_2 просить стягнути на його користь завдану моральну шкоду.
В судовому засіданні позивач та його представник пред`явлені позовні вимоги підтримали, просять задовольнити.
Представник відповідача пред`явлений позов не визнала, надавши відзив на позовну заяву та зазначив, що з боку Товариства права ОСОБА_2 не порушувались, а останній самостійно усунувся від виконання трудових обов`язків та не виходив на роботу, незважаючи на постійні його попередження з боку адміністрації про необхідність виконання ним покладених на нього трудових обов`язків. В зв`язку з невиходом ОСОБА_2 на роботу, останньому було оголошено догану. Про невихід позивача на роботу, працівниками Товариства, складались відповідні акти, копії яких направились за місцем проживання позивача, які ним отримувались особисто. Також представником зазначено, що за весь відпрацьований час ОСОБА_2 було виплачену заробітну плату, в тому числі і сума страхового відшкодування під час його перебування на лікарняному. Посилаючись на безпідставність та надуманість позовних вимог, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримала, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити ( ст. 264 ЦПК України ).
Суд, в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст.ст.30,139 КЗпП).
За приписами частини першої другої статті 94 КЗпП України, статті 1 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.29 Закону України № 108/95-ВР при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.
Згідно до статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сукупність доказів по справі, дає підстави стверджувати, що аргументи позивача в часті мотивів заявленого позову про те, що його не було допущено до робочого місця для виконання трудових обов`язків, а як наслідок до вимушеного прогулу є безпідставними та не доведеними належними та допустимими доказами.
Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 за наказом №81к від 02.11.2018р. по ТОВ Мейн Спрінг був прийнятий на роботу з 05.11.2018р. на посаду охоронника в Сіті Центр , тривалістю робочого (дня) тижня 40 год. 00 хв., з встановленням окладу в розмірі 4200,00грн. (а.с.71 т.1).
З вказаним наказом ОСОБА_2 особисто був ознайомлений під підпис 05.11.2018р. В той же день ОСОБА_2 під особистий підпис було ознайомлено з Правилами внутрішнього трудового розпорядку , Посадовою (робоча) інструкцією та Правилами протипожежної безпеки та охорони праці на підприємстві (а.с.61-74 т.2).
Судом встановлено, що для працівників адміністрації ТОВ Мейн Спрінг визначене місце роботи за адресою: м. Одеса, Тополина, 10-а та Шампанській провулок, 9. Для інших працівників Товариства робочим місцем є розташування Розважального комплексу Сіті Центр м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 2;2/1.
Правилами внутрішнього трудового розпорядку, зокрема п.п. 5.3., 5.4 передбачено, що для працівників робоче місце яких розташоване в Розважальному комплексі Сіті Центр встановлюється графік змінності та п`ятиденний робочий тиждень з плаваючими вихідними днями. Графік містить три зміни в день тривалістю 8 годин кожна. ОСОБА_2 була встановлена перша зміна якою передбачений початок робочого дня з 10.00 год. до 19.00 год., з встановленням перерви на обід не пізніше через 4 години після початку робочої зміни.
Починаючи з 05.11.2018р. ОСОБА_2 приступив до виконання покладених на нього обов`язків охоронника та працював до 29.11.2018р. З 30.11.2018р. до 05.12.2018р. ОСОБА_2 перебував на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності (а.с.77 т.1).
За листопад 2018р. ОСОБА_2 було виплачено 1075,77грн., що підтверджується відомістю на виплату грошей №68 (а.с.75-76 т.1). Також, в зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 на лікарняному, у лютому 2019р. було проведено перерахунок та здійснено доплату в розмірі 276,62грн. та 165,99грн. (а.с.78-80 т.1).
Наказом №05к від 27.04.2020р. ОСОБА_2 було звільнено з посади охоронника ТОВ Мейн Спрінг за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників (а.с.4 т.2).
Починаючи з 08.12.2019р. по час звільнення (28.04.2020р.) ОСОБА_2 на робоче місце не з`являвся, обов`язки охоронника не виконував, внаслідок чого адміністрацією ТОВ Мейн Спрінг складались акти про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці (а.с.81,85-87,97-103,107,119, 128-134,138-149, 153-155,160-161 т.1)
За порушення трудової дисципліни, а саме - відсутність на робочому місці в період з 08.12.2018р. до 31.01.2019р. та не обґрунтування поважності причин відсутності на робочому місці, наказом №55/1 від 31.01.2019р. ОСОБА_2 була оголошена догана, з якої він особисто під підпис був ознайомлений 31.01.2019р. (а.с.91 т.1).
Адміністрацією неодноразово надавалась можливість надати пояснення з приводу невиходу на робоче місце, а за такої відмови були складені акти від 31.01.2019р., 23.01.2019р., 04.12.2019р. (а.с.88,89, 150, 156 т.1 ). Також факт відмови ОСОБА_2 від надання пояснень підтверджується відтвореним у судовому засіданні відеозаписом (а.с.185 т.1).
Крім того, адміністрацією Товариства щомісячно на адресу місця проживання ОСОБА_2 спрямовувались листи з роз`ясненням того, що він перебуває у трудових відносинах з ТОВ Мейн Спрінг , з пропозицією надати пояснення відсутності на робочому місці, з направленням для відома копії актів про відсутність на робочому місці та з надісланням графіку виходу ОСОБА_2 на робоче місце на наступні місяці. Отримання таких листів ОСОБА_2 не заперечувалось у судовому засіданні та підтверджується поштовими повідомленнями, а також, в деяких випадках, його особистим підписом на них (а.с.104, 120-122, 125,137, 152,157, 162, т.1)
Також ОСОБА_2 у травні 2019р. було змінено місце проживання та не повідомлено адміністрацію ТОВ Мейн Спрінг про таке, внаслідок чого останньою спрямовувались заяви до поліції з метою розшуку ОСОБА_2 (а.с.132,135-136 т.1).
На звернення ОСОБА_2 було отримано відповіді з Головного управління Держпраці в Одеській області від 22.01.2019р. та від 18.03.2019р., якими під час перевірки ТОВ Мейн Спрінг не встановлено порушення його трудових прав та було вказано, що він перебуває у трудових відносинах з товариством (а.с.11-15 т.1).
Отже твердження позивача про його не допуск до робочого місця не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні під час розгляду справи. Позивач не надав доказів та ґрунтовних пояснень з приводу його не допуску на робоче місце, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;2/1, Розважальний комплекс Сіті Центр , на протязі тривалого часу. При цьому ОСОБА_2 не зміг пояснити, чому він періодично з`являвся до адміністрації Товариства, проте не з`являвся до свого робочого місця, за встановленими графіками роботи, які він особисто отримував. Посилання ОСОБА_2 про його звільнення з місця роботи є хибними та спростовуються наданими з боку відповідача доказами. В свою чергу адміністрацією Товариства вчинялися всі необхідні дії пов`язані з попередженням ОСОБА_2 утриматися від порушення трудової дисципліни.
Також є неприйнятними твердження позивача про нібито занижений Товариством розмір заробітної плати (8900,00грн.), дату його прийняття на роботу (02.11.2018р.), час його роботи, так як за наказом про прийняття його на роботу, оклад охоронника складав 4200,00грн., дата прийняття на роботу - 05.11.2018р., тривалість робочого тижня - 40 годин.
Неявка на робоче місце фактично зводилась з незгодою ОСОБА_2 з графіком роботи, розміром заробітної плати, режимом роботи, які на його думку не відповідають об`єму роботи, яку він виконував, а як наслідок його особистою відмовою виходити на роботу, про що ним особисто було зазначено у заяві від 01.02.2019р. (а.с.92 т.1).
За наявності порушення ОСОБА_2 трудової дисципліни у вигляді невиходу на роботу без поважних причин у адміністрації ТОВ Мейн Спрінг було достатньо правових підстав для зазначення в табелі обліку використання робочого часу працівнику ОСОБА_2 відмітки про його невихід на роботу з нез`ясованих причин, а як наслідок до не нарахування заробітної плати за невиконану роботу, що цілком узгоджується з нормами, які регулюють виниклий між сторонами по справі трудовий спір .
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та не доведеність позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, в задоволенні яких слід відмовити.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від позовних вимог про стягнення заробітної плати, в задоволенні яких відмовлено у повному обсязі, то і такі не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями ст. ст.12,13,76,82,259, 263-265,268 ЦПК України, -
ВИРІШИВ
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мейн Спрінг про стягнення невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди залишити без задоволення у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 16 квітня 2021р.
Суддя
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2021 |
Оприлюднено | 29.04.2021 |
Номер документу | 96620132 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Малиновський О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні