Рішення

від 20.04.2021 по справі 691/191/20

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/191/20

провадження № 2-о/691/3/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Йосипенко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Вільшанської об`єднаної територіальної громади Городищенського району Черкаської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в які просить встановити факт постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належній їй земельні ділянки. 10.01.2020 вона звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом після померлої матері. Однак нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку із відсутністю відмітки у паспорті щодо місця реєстрації та неможливістю підтвердити факт спільного проживання з померлою. Заявник дійсно була зареєстрована та проживала у м. Сміла, але у червні 2015 року вона переїхала проживати до своєї матері, з якою вела спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та вирішували спільні побутові проблеми. Матері заявника було проведено операцію і за нею необхідний був догляд та відповідне лікування. ОСОБА_1 здійснювала догляд за своєю матір`ю. Оскільки нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав спадкоємця.

У судовому засіданні заявник та її представник ОСОБА_3 вимоги заяви підтримали та пояснили, що заявниця дійсно спільно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , з якою вела спільне господарство та здійснювала за нею догляд. Забезпечувала нині покійну необхідними ліками та продуктами харчування. Наглядала за домоволодінням. Також повідомили, що довідки Вільшанської селищної ради щодо місця проживання ОСОБА_1 були в заявниці, але чи надавалися дані довідки нотаріусу під час звернення до останньої з метою оформлення спадщини, їм невідомо.

Представник заінтересованої особи - Вільшанської селищної ради Кравець О.В. у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення заявлених вимог, зазначивши, що заявниця дійсно постійно проживала зі своєю матір`ю, здійснювала за нею догляд, оскільки вона такого потребувала за станом здоров`я.

Заслухавши заявника та її представника, заінтересовану особу, свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. В`язівок Городищенського району Черкаської області, померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00025211535 від 14.01.2020, копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.01.1964, ОСОБА_1 мала дошлюбне прізвище ОСОБА_6 та була дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. В`язівок Городищенського району Черкаської області помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

За життя, нині покійній ОСОБА_2 належав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ - ЧР № 038843, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,66 га., кадастровий номер 7120382500:02:001:1262.

Також, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.05.2018, ОСОБА_2 успадкувала після свого покійного чоловіка ОСОБА_7 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6625 га., кадастровий номер 7120382500:02:001:0113.

Із метою прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з відповідною заявою. Однак, постановою від 10.01.2020, державним нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори Бідною М.О., їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з неможливістю встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з померлою матір`ю на час смерті матері і неможливо підтвердити фактичне прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

За довідками ВК Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області № 366 від 10.05.2019, № 824 та № 825 від 15.11.2019, ОСОБА_1 дійсно постійно проживала без реєстрації разом зі своєю нині померлою 01.05.2019 матір`ю ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 . До дня смерті ОСОБА_2 разом вели спільне господарство. Інші спадкоємці з ними не проживали, у будинку за вказаною адресою ніхто зареєстрований не був.

Допитані судом свідки: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , кожен окремо відомили, що ОСОБА_1 дійсно проживала та здійснювала догляд за нині покійною ОСОБА_2 , оскільки остання після проведеної операції, була лежача та потребувала стороннього догляду. Свідок ОСОБА_4 , який є депутатом, вказав, що він неодноразово відвідував ОСОБА_2 . Підтверджує, що неодноразово зустрічав ОСОБА_1 у останньої, йому відомо, що вони проживали однією сім`єю. Свідок ОСОБА_5 , який проживає по сусідству з помешканням нині покійної ОСОБА_2 , зазначив, що ОСОБА_1 дійсно проживала зі своєю матір`ю та здійснювала за нею догляд. Також свідку відомо, що ОСОБА_1 забирала свою матір проживати до себе додому до м. Сміла, однак згодом продала квартиру та вони повернулися проживати в будинок матері.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому законом. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

На дану обставину також звернув увагу і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справи, про що роз`яснюється в листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і надає відповідь на питання про прийняття спадщини спадкоємцями.

Для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Із наданих ОСОБА_1 довідок ВК Вільшанської селищної ради № 366 від 10.05.2019, № 824 та № 825 від 15.11.2019 вбачається, що заявниця дійсно проживала з нині покійною матір`ю ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , з якою вели спільне господарство, інші спадкоємці з ними не проживали.

Однак, як вбачається зі змісту постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.01.2020 вказані докази спільного проживання зі спадкодавцем нотаріусу надані не були, що і стало підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до пункту 3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 за № 296/5, у чинній на час відкриття спадщини редакції, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію місця проживання, доказом постійного проживання зі спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстроване за однією адресою зі спадкодавцем.

У паспорті громадянина України ОСОБА_1 відсутня відмітка про зареєстроване місце її проживання.

Тому заявник мала підстави та можливості надати нотаріусу вище зазначені довідки виконкому Вільшанської селищної ради про постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, але цього не зробила, оскільки в постанові нотаріуса про надання таких довідок не вказано.

А тому звернення до суду для встановлення факту спільного проживання є передчасним, оскільки заявник не позбавлена можливості подати нотаріусу наявні в неї довідки про своє постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Вільшанської об`єднаної територіальної громади Городищенського району Черкаської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, через суд першої інстанції, протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 29.04.2021.

Суддя Л. В. Подорога