Постанова

від 06.07.2021 по справі 691/191/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1259/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 691/191/20 Категорія: 331060300 Подорога Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В. секретар Винник І.М.

учасники справи:

заявник (скаржник) - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Вільшанська ОТГ Городищенського району,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника заявника адвоката Салій С.А. на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 20.04.2021 (повний текст складено 29.04.2021, суддя в суді першої інстанції Подорога Л.В.) у цивільній справі за заявою в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Вільшанської об`єднаної територіальної громади Городищенського району Черкаської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в :

у лютому 2020 року ОСОБА_1 , діючи через представника адвоката Салій С.А., звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання заявника із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 , мотивуючи про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належні їй земельні ділянки. 10.01.2020 заявник звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом після померлої матері. Однак нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку із відсутністю відмітки у паспорті щодо місця реєстрації місця проживання та неможливістю підтвердити факт спільного проживання з померлою. Заявник дійсно була зареєстрована та проживала у м. Сміла, але у червні 2015 року вона переїхала проживати до своєї матері, з якою вела спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та вирішували спільні побутові проблеми. Матері заявника було проведено операцію і за нею необхідний був догляд та відповідне лікування, що забезпечувала заявник.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 20.04.2021 вимоги заявника у справі залишено без задоволення з посиланням на те, що звернення до суду для встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем є передчасним, оскільки заявник не позбавлена можливості подати нотаріусу наявні в неї довідки про своє постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник заявника 31.05.2021 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити вимоги заяви у справі. Зазначає, що вказані в рішення суду довідки про фактичне місце проживання заявника подавались нотаріусу, однак не були відображені у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В інший спосіб крім судового заявник не може захистити свої права на спадкове майно.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. В`язівок Городищенського району померла ОСОБА_2 (матір заявника), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00025211535 від 14.01.2020, копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.01.1964, ОСОБА_1 мала дошлюбне прізвище ОСОБА_1 та була дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Також ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. В`язівок Городищенського району помер ОСОБА_4 (батько заявника), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

За життя ОСОБА_2 належав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ - ЧР №038843 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,66 га, кадастровий №7120382500:02:001:1262.

Також, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.05.2018, ОСОБА_2 успадкувала після свого покійного чоловіка ОСОБА_4 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6625 га, кадастровий №7120382500:02:001:0113.

Для прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з відповідною заявою. Однак, постановою від 10.01.2020 державним нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори Бідною М.О. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з неможливістю встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з померлою матір`ю на час її смерті та неможливістю підтвердити фактичне прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

При цьому за довідками виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Городищенського району №366 від 10.05.2019, №824 та №825 від 15.11.2019, ОСОБА_1 дійсно постійно проживала без реєстрації разом зі своєю нині померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 матір`ю ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 . До дня смерті ОСОБА_2 вони разом вели спільне господарство. Інші спадкоємці з ними не проживали, у будинку за вказаною адресою ніхто зареєстрований не був.

Такі ж відомості підтвердили допитані судом свідки.

З урахуванням вищенаведеного, заявник звернувся до суду з даною заявою в порядку окремого провадження, зазначаючи про те, що встановлення юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне для оформлення права на спадкове майно.

Правовідносини в цій справі мають таку правову регламентацію.

За положеннями ч.1 та п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже у порядку окремого провадження можуть бути встановлені факти за сукупності таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Заявник у цій справі просить встановити факт того, що вона постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1

Відповідно до роз`яснень п.п. 2, 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Також згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже для підтвердження прийняття спадщини особою, яка на час її відкриття постійно проживала зі спадкодавцем, як за обставин цієї справи, має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, про що просить заявник.

У даному випадку відсутність доказів зазначеного юридичного факту констатована нотаріальною відмовою заявнику в оформленні її права на спадкове майно, відповідно, таке право, за наявності до того підстав, може бути захищено лише в судовому порядку, що відповідає роз`ясненням п.п. 2, 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування .

Обставини, які просить встановити заявник у цій справі, підтверджуються належними доказами, зокрема, довідками виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Городищенського району №366 від 10.05.2019, №824 та №825 від 15.11.2019.

У аспекті наведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в даному випадку помилково зазначив про відмову у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 з посиланням на можливість надання відповідних доказів нотаріусу, адже має місце відмова нотаріуса в оформленні заявнику спадкових прав саме з посиланням на недоведеність факту прийняття нею спадщини у зв`язку з постійним проживанням на час її відкриття із спадкодавцем, тобто нотаріусом вже надана свою оцінка доводам заявника щодо підтвердження спірного факту, що дає змогу особі встановлювати відповідні юридичні факти у судовому порядку.

При цьому, суд першої інстанції помилково послався на пункт 3.22.глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін`юсту від 22.02.2021 за № 296/5 у редакції, чинній на момент відкриття спадщини, згідно до якого, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію місця проживання, доказом постійного проживання зі спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстроване за однією адресою зі спадкодавцем, оскільки саме такої довідки в ОСОБА_1 не було і не могло бути через відсутність у неї реєстрації за місцем проживання спадкодавця. Інші довідки, видані органом місцевого самоврядування про фактичне проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем, не передбачені вищевказаним Порядком, відповідно, не є підставою для вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 20.04.2021 у даній справі належить скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, задовольнивши апеляційну скаргу та вимоги заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд цієї справи судами першої та апеляційної інстанції мають бути залишені за заявником.

Керуючись ст. ст. 319, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - задовольнити.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 20.04.2021 у цивільній справі за заявою в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Вільшанської об`єднаної територіальної громади Городищенського району Черкаської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в цій справі - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій залишити за заявником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 07.07.2021.

Суддя-доповідач

Судді