Постанова

від 28.04.2021 по справі 910/16554/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р. Справа№ 910/16554/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТІЯ ЛТД"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2021

у справі № 910/16554/20 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Приватного підприємства "Торгівельно-виробниче підприємство Юлко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТІЯ ЛТД"

про стягнення 77 413, 66 грн.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В жовтні 2020 року Приватне підприємство "Торгівельно-виробниче підприємство Юлко" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТІЯ ЛТД" про стягнення збитків у вигляді сплаченого авансу за не надані послуги у розмірі 77 413, 66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг № 403/19 від 03.04.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2021 позов задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТІЯ ЛТД" на користь Приватного підприємства "Торгівельно-виробниче підприємство Юлко" стягнуто 77 413 грн. 66 коп. передоплати, 2 102 грн. 00 коп. -судового збору та 10 000 грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не надано до суду належних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов`язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв`язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 77 413, 66 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю Кратія ЛТД звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального, ухвалити і нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не було надано відповідачу усієї визначеної договором та замовленнями №№ 2, 3 документації, у зв`язку з чим строк для виконання зобов`язання з надання послуг не настав. До того ж, за посиланням скаржника, умовами договору передбачено, що його може бути розірвано після надання усіх оплачених послуг, а відтак, договір не міг бути розірваним в односторонньому порядку та є чинним.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, як законне та обґрунтоване. Також позивачем подано заяву про розподіл судових витрат, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 12 000 грн.

Відповідач подав заперечення на відзив на апеляційну скаргу, які залучені до справи і враховані судом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021 справу № 910/16554/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТІЯ ЛТД" поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2021, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16554/20 та постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у справі без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору про надання послуг від 03.04.2019 № 403/19, укладеного між Приватним підприємством "Торгівельно-виробниче підприємство Юлко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАТІЯ ЛТД" , останнє взяло на себе зобов`язання виконати роботи та/або надати послуги у порядку та на умовах, визначених цим договором, а прийняти та оплатити їх.

Перелік, вартість послуг та строки їх виконання узгоджуються сторонами в додатках до даного договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору оплата наданих послуг здійснюється у наступному порядку:

Вартість фактично виконаних робіт/наданих послуг встановлюється виходячи із вартості послуг, узгоджених сторонами в додаткових угодах (п.3.1.1).

Виконавець протягом 3-х робочих днів з моменту виконання робіт надає замовнику відповідний рахунок, якщо інший порядок оплати не передбачено у додатковій угоді (п.3.1.2).

Оплата послуг здійснюється на підставі рахунку виконавця, який замовник зобов`язується оплатити протягом 15 банківських днів з дати підписання обома сторонами акту наданих послуг (п.3.1.3).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється в гривнях, у безготівковій формі на банківський рахунок виконавця вказаний у цьому договорі.

За положеннями п. 4.3. договору він вступає в силу з дати його підписання та скріплення печатками сторін. Строк дії даного договору автоматично подовжується на кожний наступний календарний рік, за умови, якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про бажання розірвати цей договір не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати припинення його дії.

02.10.2019 сторонами підписано замовлення № 2 до договору про надання послуг № 403/19 від 03.04.2019, за яким відповідач зобов`язався виконати наступні послуги за погодженням з замовником: надання необхідних консультацій щодо чинного законодавства, підготовка реєстраційного досьє, переклад документації, підготовка заявки, розробка (локалізація) документації, організація процедури державної реєстрації лікарського засобу та представлення інтересів замовника в Міністерстві охорони здоров`я України та експертних організаціях, а саме: Бендамустин-Аксиос: INN: Bendamustine hydrochloride; Dosage: 2.5 mg/ml; Medicinal form: powder for a concentrate for solution for infusion; Manufacturer: AxioNovo GmbH, Kammerichstrasse 39, 33647 Bielefeld, Germany.

Пунктом 3 замовлення № 2 встановлено зобов`язання позивача як замовника надати виконавцю матеріали реєстраційного досьє у форматі ІСН СТD (Common Technical Document); своєчасно, в строк не більше 15 календарних днів, оплатити рахунки (Інвойси) державних органів та експертних організацій; своєчасно, в строк не більше 50 календарних днів, відповідати на зауваження державних органів України, на зауваження та рекомендації виконавця; своєчасно, в строк не більше 20 календарних днів, надати зразки лікарського засобу, референтні (фармакопейні) стандарти, плацебо, хроматографічні колонки у будь-які інші матеріали, згідно запиту уповноваженої лабораторії; належним чином оплатити послуги за роботи виконавця, компенсувати узгоджені витрати.

Пунктом 4 замовлення № 2 передбачено наступні терміни виконання послуг (робіт) виконавця:

4.1. термін підготовки заявки, мікро-досьє та належним чином оформленого досьє до державної реєстрації - не більше 60 календарних днів з моменту отримання всіх необхідних документів та оплати від замовника.

4.2. строк державної експертизи та отримання висновку про реєстрацію лікарського засобу на території України - не більше 210 робочих днів з моменту подачі документації/досьє до Державного експертного центру. Даний термін не включає в себе термін, необхідний замовнику для підготовки відповідей на зауваження, термін доставки зразків і термін апробації методів контролю якості.

4.3. всі затримки з боку замовника пов`язані з наданням необхідних матеріалів і зразків, офіційні свята і період відпусток повинні відповідно продовжувати термін надання послуг.

Згідно з п. 5 замовлення № 2 роботи виконавця вважаються виконаними після надання замовнику рішення Державного експертного центру щодо реєстрації лікарського засобу.

Підпунктами 6.1, 6.2, 6.3 визначено, що вартість роботи (послуг) виконавця становить гривневий еквівалент 7 000 євро 00 центів з ПДВ.

Додаткові пов`язані витрати, не включені до вартості робіт (послуг) виконавця та їх вартість: переклад документації; засвідчення перекладу документації; друк/копіювання документації; організація ввезення та митного оформлення зразків; розробка та підготовка частин досьє для процедури реєстрації.

Всі державні платежі і збори, необхідні для проведення державної реєстрації, не включені у вартість робіт і послуг виконавця.

Згідно з п. 7 замовлення № 2 порядок оплати:

- перший платіж у розмірі 20 % від узгодженої вартості послуг виконавця у п. 6.1. оплачується замовником після підписання даного додатку, на підставі рахунку наданого виконавцем протягом 10 календарних днів;

- другий платіж у розмірі 40 % від узгодженої вартості послуг виконавця у п. 6.1. оплачується замовником після подачі досьє для реєстрації лікарського засобу на підставі рахунку наданого виконавцем протягом 10 календарних днів.

- третій платіж у розмірі 40 % від узгодженої вартості послуг виконавця у п. 6.1. оплачується замовником після передачі виконавцем рішення щодо реєстрації лікарського засобу на підставі рахунку наданого виконавцем протягом 10 календарних днів;

- оплата додаткових витрат, понесених виконавцем, згідно умов п 6.2. даного додатка оплачується замовником на підставі інвойсів і деталізованої специфікації виконавця, час від часу, на розсуд виконавця на підставі рахунку наданого виконавцем протягом 10 календарних днів.

Оплата робіт та послуг виконавця відбувається в гривнях, по курсу НБУ і змінюється відповідно до змін офіційного курсу Євро, вказаного на сайті НБУ http://www.bank.gov.ua на час та дату виставлення відповідного рахунку, що в свою чергу, не потребує від сторін підписання окремої письмової угоди про внесення змін.

Також, 17.12.2019 сторонами підписано замовлення № 3 до договору про надання послуг № 403/19 від 03.04.2019, яким погоджено що зобов`язання відповідача виконати наступні послуги за погодженням з замовником: аналіз та оформлення додаткової документації, для оформлення досьє для процедури державної реєстрації лікарського засобу, а саме: Бендамустин-Аксиос: INN: Bendamustine hydrochloride; Dosage: 2.5 mg/ml; Medicinal form: powder for a concentrate for solution for infusion; Manufacturer: axios Pharma GmbH, Kammerichstrasse 39, 33647 Bielefeld, Germany.

Пунктом 2 замовлення № 3 передбачено, що послуги та роботи виконавця включають в себе: надання послуг включає в себе перевірку отриманої документації на відповідність законодавчим вимогам до документів, що подаються на державну реєстрацію лікарського засобу, ведення переписки щодо досягнення відповідності комплектності реєстраційних матеріалів вимогам законодавствам.

Відповідно до п. 3 замовлення № 3 замовник зобов`язується: надати виконавцю матеріали реєстраційного досьє у форматі ІСН СТD (Common Technical Document); належним чином оплатити послуги за роботи виконавця, компенсувати узгоджені витрати.

Пунктом 4.1 замовлення № 3 визначено, що термін виконання послуг (робіт) виконавця: термін підготовки - не більше 30 календарних днів з моменту отримання всіх необхідних документів та оплати від замовника.

Пунктом 5 замовлення № 3 передбачено, що роботи виконавця вважаються виконаними після надання замовнику сформованого досьє згідно вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 6 замовлення № 3 вартість роботи (послуг) виконавця становить гривневий еквівалент 1 500 євро 00 центів з ПДВ.

Пунктами 6.2, 6.3 замовлення № 3 встановлено додаткові пов`язані витрати, не включені до вартості робіт (послуг) виконавця та їх вартість: переклад документації; друк/копіювання документації; розробка та підготовка частин досьє для процедури реєстрації.

Всі державні платежі і збори, необхідні для проведення державної реєстрації, не включені у вартість робіт і послуг виконавця.

Відповідно до п. 7 замовлення № 3 порядок оплати:

- платіж у розмірі 100 % від узгодженої вартості послуг виконавця у п. 6.1. оплачується замовником після підписання даного додатку, на підставі рахунку наданого виконавцем протягом 10 календарних днів;

- оплата додаткових витрат, понесених виконавцем, згідно умов п 6.2. даного додатка оплачується замовником на підставі інвойсів і деталізованої специфікації виконавця, час від часу, на розсуд виконавця на підставі рахунку наданого виконавцем протягом 10 календарних днів.

Оплата робіт та послуг виконавця відбувається в гривнях, по курсу НБУ і змінюється відповідно до змін офіційного курсу Євро, вказаного на сайті НБУ http://www.bank.gov.ua на час та дату виставлення відповідного рахунку, що в свою чергу, не потребує від сторін підписання окремої письмової угоди про внесення змін.

На виконання умов договору та замовлень позивачем з метою отримання послуг з підготовки досьє для реєстрації лікарського засобу перераховано відповідачу в якості попередньої оплати 77 413, 66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 111 від 08.10.2019 на суму 38 140, 10 грн та № 70 від 23.04.2020 на суму 39 273, 56 грн.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що свої зобов`язання відповідач не виконав, передбачені договором послуги з підготовки досьє для реєстрації лікарського засобу у строки, визначені замовленнями № 2 та № 3 не надав.

Листом від 03.06.2020 позивач повідомив відповідача, що розриває договір від 03.04.2019 № 403/19 в односторонньому порядку та просив не пізніше 03.07.2020 завершити всі роботи, за які були здійснені платежі та передати позивачу всі матеріали. Лист отриманий відповідачем 03.06.2020 згідно відмітки на листі.

Крім того, в претензії від 07.09.2020 № 391 позивач у зв`язку із невиконанням оплачених робіт просив відповідача протягом 5 робочих днів з дати отримання цієї претензії відшкодувати збитки у вигляді фактично сплачених авансів за ненадані послуги у розмірі 77 413, 66 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, з відтиском календарного штемпеля поштового відділення - 07.09.2020 та копією фіскального чеку від 07.09.2020.

Відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав, грошові кошти не повернув, що і стало підставою для звернення ПП Торговельно-виробниче підприємство Юлко з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просив стягнути з відповідача збитки у вигляді фактично сплачених авансів за не надані послуги у розмірі 77 413, 66 грн.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивачем було перераховано відповідачу в якості попередньої оплати за договором про надання послуг 77 413, 66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 111 від 08.10.2019 на суму 38 140, 10 грн та № 70 від 23.04.2020 на суму 39 273, 56 грн.

За приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 4.1, 4.3. договору передбачено, що він вступає в силу з дати його підписання та скріплення печатками сторін. Строк дії даного договору автоматично подовжується на кожний наступний календарний рік, за умови, якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про бажання розірвати цей договір не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати припинення його дії. Договір може бути розірваний в односторонньому порядку, за умови письмового попередження не менш, як за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання та за умови надання виконавцем всіх оплачених послуг.

Листом від 03.06.2020 (а.с.12) позивач повідомив відповідача про одностороннє розірвання договору в порядку п. 4.3. договору. Проте, за посиланням самого позивача, оплачені послуги відповідачем не надано, а відтак, договір є чинним.

За положеннями ч.ч. 4,5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

За таких обставин помилковим є висновок місцевого господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача сплаченого позивачем авансу з посиланням на ст. 570 ЦК України.

Разом з тим, за приписами ч. 1 статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

У відповідності до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування майнової шкоди не настає.

Тобто, позивач, вимагаючи відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок та вину порушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 917/1269/17, від 03.05.2018 у справі № 916/1467/17, від 14.06.2019 у справі № 904/3920/18), від 18.02.2020 у справі №910/6235/17, у яких предметом позову також було стягнення збитків за договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Зазначена правова позиція наведена у постановах Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

При цьому апеляційний господарський суд вважає, що позивачем не доведено наявності усього складу цивільного правопорушення для стягнення збитків в контексті зазначеного вище.

При зверненні з даним позовом позивачем не зазначено та документально не підтверджено факту понесення ним збитків у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором з огляду на чинність укладеного між сторонами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до замовлення № 2 відповідач мав надати позивачу послуги з підготовки необхідної документації та організації державної реєстрації в Україні лікарського засобу Бендамустін-Аксиос, дозуванням 2,5 mg/ml, лікарська форма порошок для концентрацій розчину для інфузій (далі - ЛЗ), виробник ЛЗ AxioNovo Gmbh (Німеччина) на підставі матеріалів та документації виробника необхідної для оформлення документації згідно вимог чинного законодавства та наказів МОЗ України.

Також, сторони підписали Замовлення № 3, відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов`язувався надати послуги з аналізу та оформлення додаткової документації для оформлення досьє для процедури державної реєстрації ЛЗ.

Відповідно до п. 2.4. договору, а також п.п. 3, 4.1, 4.3 Замовлення № 2, та п.п. 3, 4.1 Замовлення № 3, перебіг строку для надання послуг за Замовленням починається з моменту надання позивачем відповідачу реєстраційного досьє у форматі ICH CTD (Common Technical Document) та інших вихідних даних/та матеріалів для надання послуг.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач надав усі необхідні документи для надання послуг, передбачені договором та Замовленням, зокрема досьє у форматі ICH CTD (Common Technical Document), яке б відповідало вимогам законодавства України.

Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем договірних зобов`язань не можна визнати достатньо обґрунтованими.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову про стягнення збитків у вигляді сплаченого авансу, відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Частиною другою цієї статті передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 86, 238 ГПК України), що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а прийняте у справі рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Щодо поданої позивачем до суду заяви про стягнення з відповідача судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Отже, суд вирішує питання про відшкодування або оплату судових витрат на користь сторони у разі повного чи часткового задоволення її вимог.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги відповідача, підстави присуджувати позивачу, як стороні, не на користь якої ухвалено рішення, заявлені нею до відшкодування витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, у суду відсутні.

На підставі викладеного, суд відмовляє позивачу у задоволенні поданої заяви.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія ЛТД задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі №910/16554/20 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Торговельно-виробниче підприємство Юлко (01103, місто Київ, вулиця Німецька, будинок 10 , код ЄДРПОУ: 32046554) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія ЛТД (04073, міста Київ, вулиця Куренівська, будинок 18, код ЄДРПОУ: 38002596) 3 153, 00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні нуль копійок) судового збору за подання апеляційної скарги .

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/16554/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко