Постанова

від 28.04.2021 по справі 910/12464/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р. Справа№ 910/12464/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2021

у справі №910/12464/20 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Рентал

до Київської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство Торгтехніка ;

2. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання укладеною додаткової угоди про зміну сторони в договорі оренди земельної ділянки

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Рентал (далі - ТОВ Інвест Рентал , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради (далі - КМР, відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані набуттям позивачем у власність нерухомого майна, розташованого на орендованій третьою особою земельній ділянці, що зумовлює необхідність внесення змін до договору оренди в частині суб`єктного складу, натомість відповідач заперечує проти укладення додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції щодо внесення змін до договору оренди в частині орендаря.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2021 у справі № 910/12464/20 позов задоволено повністю, визнано укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 17.04.2000 в редакції, запропонованій позивачем; стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ Інвест Рентал судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що з моменту укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 5863, право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться відповідне майно, перейшло від ПрАТ Торгтехніка (продавець) до ТОВ Інвест Рентал (покупець) в обсязі та на умовах, встановлених для ПрАТ Торгтехніка , в тому числі і щодо ставки орендної плати; суд зазначив, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін до договору стосовно орендаря.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з моменту укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 5863, позивач замінив попереднього власника нерухомого майна за договором та набув права та обов`язки орендаря за цим правочином у тому ж обсязі та на тих самих умовах, що є підставою для вчинення дій щодо реєстрації відповідного речового права позивача, а не визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі; скаржник вважає, що відсутність факту порушення Київською міською радою права (інтересу) позивача, за захистом якого останній звернувся з позовом до суду, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 у справі №910/12464/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.04.2021; ТОВ Інвест Рентал , ПрАТ Торгтехніка та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 15.03.2021 від ТОВ Інвест Рентал надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд залишити рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2021 по справі №910/12464/20 без змін, а апеляційну скаргу Київської міської ради без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований тим, що доводи апелянта про відсутність порушення Київською міською радою права позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки апелянт відмовив позивачеві у підписанні додаткової угоди про зміну орендаря з підстав непогодження іншого розміру орендної плати, а не у зв`язку з тим, що позивач в силу закону набув прав сторони у договорі оренди, що свідчить про порушення та невизнання апелянтом права позивача; також позивач наголосив на тому, що інформація про орендаря земельної ділянки наразі вноситься до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:76:048:0005, і її користувачем значиться ПрАТ Торгтехніка ; третя особа продовжує сплачувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки до моменту належного оформлення права оренди за позивачем, при цьому позивач зобов`язаний компенсувати сплачену орендну плату, що обмежує його в реалізації ним права орендаря земельної ділянки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.04.2021.

У судове засідання 28.04.2021 третя особа-1 свого уповноваженого представника не направила, хоча про місце, день та час розгляду даної справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника ТОВ Торгтехніка та враховуючи відсутність клопотань зі сторони останнього про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за його відсутності.

У судовому засіданні відповідач, третя особа-2 підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги, з огляду на її безпідставність та необґрунтованість, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а судове рішення залишити без змін.

28.04.2021 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 17.04.2000 між Київською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством-підприємством Торгтехніка (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 18.04.2000 за № реєстрі 1460. Договір зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 26.05.2000 за № 76-6-00004 у книзі записів державної реєстрації.

Згідно з п. 1, 2.2 договору оренди, орендодавець, на підставі рішення Київради від 04.02.1999 за № 133/234, передає, а орендар приймає в оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої вулиця Саксаганського, 76 у Старокиївському районі міста Києва, розміром 0,0476 га для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у межах, які перенесені в натуру і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірах двох відсотків від її грошової оцінки.

01.11.2019 між ПрАТ Торгтехніка (колишнє найменування Закрите акціонерне товариство-підприємство Торгтехніка ) (продавець та ТОВ Інвест Рентал (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О, зареєстрований в реєстрі за № 5863.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу, продавець передає у власність покупця нерухоме майно: адміністративний будинок загальною площею 422,8 кв м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 76, а покупець приймає об`єкт нерухомого майна у власність та зобов`язується сплатити за нього грошові кошти в розмірі та в порядку, що передбачені умовами договору.

Об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:76:048:0005, площею 0,0476 га, реєстраційний номер 192115718000, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури. Зазначена в п. 1.3 даного договору земельна ділянка знаходиться у продавця в оренді на підставі договору оренди від 17.04.2000, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за реєстровим номером 1460 та зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів 26.05.2000 за № 76-6-00004 у книзі записів державної реєстрації договорів. Строк оренди - 25 років (п. 1.3, 1.4 договору купівлі-продажу).

Сторони домовились, що під передачею об`єкта нерухомого майна слід вважати передачу продавцем покупцю примірника цього договору та його відповідне прийняття покупцем та акту приймання-передачі об`єкта нерухомого майна. Разом з передачею об`єкта нерухомого майна продавець передає покупцю оригінал технічної документації на нього. До моменту переоформлення покупцем договору оренди земельної ділянки, зазначеної у п. 1.3 та п. 1.4 даного договору, орендну плату за землю сплачує продавець. Покупець зобов`язаний протягом 2 банківських днів з дня отримання рахунків від продавця, компенсувати вартість орендної плати за землю, сплаченої продавцем (п. 5.1, 5.6 договору купівлі-продажу).

До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.11.2019 до вищезазначеного договору купівлі-продажу, відповідно до якого майно було передано належним чином, сторони одна до одної претензій не мають. Також позивачем долучено до матеріалів справи технічний паспорт на нежитлову будівлю.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.11.2019 ТОВ Інвест Рентал є власником адміністративного будинку загальною площею 422,8 кв м по вул Саксаганського, 76 у місті Києві, розташованого на земельній ділянці: кадастровий номер 8000000000:76:048:0005, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, площею 0,0476 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.12.2019, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:76:048:0005 по вул. Саксаганського, 76 у місті Києві, площею 0,0476 га, належить до комунальної власності та перебуває в оренді у ПАТ Торгтехніка .

11.06.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про зміну сторони в договорі оренди земельної ділянки № 22, в якій повідомив про перехід до позивача від ПАТ Торгтехніка права власності на нежитлову будівлю по вул. Саксаганського, 76 у місті Києві та про перехід до ТОВ Інвест Рентал права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:76:048:0005. Позивач просив підписати додаткову угоду про зміну сторони в договорі оренди земельної ділянки від 17.04.2000 (докази направлення в матеріалах справи).

23.06.2020 позивачу було надано відповідь № 05716-11125, в якому останнього було повідомлено про необхідність надання ним додаткових документів та про необхідність погодження та приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства.

13.07.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 13 - заявою про зміну сторони в договорі оренди земельної ділянки, до якої долучив витребувані документи, проте не надав згоди на зміну розміру орендної плати, оскільки, такий обов`язок не передбачений чинним законодавством при оформленні права оренди новим власником нерухомого майна. До вказаного листа був долучений проект додаткової угоди про зміну сторони у договорі оренди, підписаний з боку ТОВ Інвест Рентал (докази направлення в матеріалах справи).

Від Департаменту земельних ресурсів позивач отримав листа № 05716-14044 від 04.08.2020, яким позивач був поінформований про необхідність зміни розміру мінімальної ставки орендної плати, у зв`язку з чим укладення додаткової угоди у визначеній позивачем редакції є неможливим.

До матеріалів справи долучено нотаріально засвідчену заяву ПрАТ Торгтехніка , в якій товариство не заперечує проти вилучення з користування ПрАТ Торгтехніка та припинення користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:76:048:0005, площею 0,0476 га, що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, 76, яка перебуває в оренді у ПрАТ Торгтехніка на підставі договору оренди від 17.04.2000 на користь ТОВ Інвест Рентал , у зв`язку з переходом права власності на адміністративний будинок, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, 76.

Оскільки відповідач не погоджується з необхідністю укладення додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції щодо внесення змін до договору оренди в частині орендаря, наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з моменту укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 5863, право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться відповідне майно, перейшло від ПрАТ Торгтехніка (продавець) до ТОВ Інвест Рентал (покупець) в обсязі та на умовах, встановлених для ПрАТ Торгтехніка , в тому числі і щодо ставки орендної плати.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 04.07.2019 № 911/2244/18.

Колегія суддів зазначає, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

З урахуванням вищенаведених правових норм та встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у зв`язку з набуттям позивачем права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:76:048:0005, в силу прямої законодавчої вказівки до покупця як до нового набувача (власника) перейшло право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При цьому, як зазначено вище, документальне оформлення вибуття з договору оренди попереднього орендаря (землекористувача) не впливає на обсяг права нового власника майна, оскільки умови основного договору оренди для особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, залишаються незмінними з моменту укладення сторонами договору купівлі-продажу, а отже момент звернення нового власника майна до орендодавця щодо внесення змін до такого договору оренди не впливає на обсяг прав та умови договору, що встановлені для попереднього землекористувача в силу прямої норми закону.

Враховуючи викладене, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2019 № 911/2244/18.

Отже набуття позивачем права оренди земельної ділянки відбувається в силу закону і не потребує прийняття додаткових рішень з боку орендодавця та надання орендодавцем згоди на зміну сторони правочину.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову про внесення змін до договору оренди в частині зміни сторони у зобов`язанні шляхом визнання укладеною відповідної додаткової угоди.

Стосовно доводів скаржника про відсутність порушеного у позивача права у зв`язку з відмовою відповідача укласти відповідну додаткову угоду, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта, однак вважає їх безпідставними, оскільки відмова відповідача у підписанні додаткової угоди про зміну орендаря пов`язана не з тим, що позивач в силу закону набув прав сторони у договорі оренди, а з підстав непогодження іншого розміру орендної плати, що свідчить про порушення та невизнання прав позивача з боку відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та вважає, що позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 17.04.2000 щодо зазначеної земельної ділянки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 у справі №910/12464/20 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Київської міської ради має бути залишена без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 у справі №910/12464/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 у справі №910/12464/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/12464/20 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.04.2021.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова