Постанова

від 20.04.2021 по справі 913/153/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа № 913/153/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Склярук О.І.

секретар судового засідання Ярош В.В.

за участю представників:

від прокуратури: Сірик В.В., наказ № 916к від 24.03.2021

від позивача: без участі представника

від відповідачів: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх. № 430 Д)

на рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020, повний текст рішення складено та підписано 29.12.2020 (суддя Шеліхіна Р.М.)

у справі № 913/153/19

за позовом виконувача обов`язки керівника Лисичанської місцевої прокуратури, м.Лисичанськ Луганської області в інтересах держави в особі - Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області, м.Лисичанськ Луганської області

до відповідача-1 Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» , м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Кєсарєва Андрія Володимировича, м.Лисичанськ Луганської області

про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів за кошти місцевого бюджету на загальну суму 351 054 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Лисичанської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області до Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ» та Фізичної особи-підприємця Кєсарєва Андрія Володимировича про:

визнання недійсним договору № 641 від 22.10.2018, укладеного між Комунальною установою "Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ" та фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 30230000-0 "Комп`ютерне обладнання" на загальну суму 78767,00 грн.;

визнання недійсним договору № 643 від 22.10.2018, укладеного між Комунальною установою "Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ" та фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 30210000-4 "Машини для обробки даних" на загальну суму 59527,00 грн.;

визнання недійсним договору № 649 від 22.10.2018, укладеного між Комунальною установою "Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ" та фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 30230000-0 "Комп`ютерне обладнання" на загальну суму 121180,00 грн.;

визнання недійсним договору № 646 від 22.10.2018, укладеного між Комунальною установою "Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ" та фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 30210000-4 "Машини для обробки даних" на загальну суму 91580,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Комунальною установою "Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ" та фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем укладено чотири договори, а саме: договір від 22.10.2018 № 641, договір від 22.10.2018 № 643, договір від 22.10.2018 № 649, договір від 22.10.2018 № 646 на закупівлю групи товарів однієї категорії за державні кошти на загальну суму 351 054,00 грн, з порушенням приписів статей 2, 12, 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.09.2019 у справі №913/153/19 позов в.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області до КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та до ФОП Кєсарєва А.В. про визнання договорів недійсними залишено без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.226 ГПК України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 ухвалу суду першої інстанції від 25.09.2019 у справі № 913/153/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 913/153/19 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено; ухвалу господарського суду Луганської області від 25.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі № 913/153/19 скасовано; справу №913/153/19 передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Суд касаційної інстанції не погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі, зазначивши, що для встановлення належного позивача у даній справі судам необхідно було встановити джерело фінансування за спірними договорами та хто є розпорядником бюджетних коштів щодо фінансування таких договорів. Таким чином, посилання судів попередніх інстанцій на те, що належним позивачем у даній справі має бути Державна аудиторська служба України як центральний орган виконавчої влади є необґрунтованими та передчасними. Крім того, Верховний суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що прокурор перед зверненням до суду перевірив, що захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, оскільки матеріали справи містять низку листів прокуратури до різних установ щодо визначення законності укладання спірних договорів та відповіді на них.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.11.2020, серед іншого, замінено сторону (позивача) - Лисичанську міську раду Луганської області на Військово-цивільну адміністрацію міста Лисичанськ Луганської області у справі №913/153/19.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі № 913/153/19 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване, тим, що укладені між відповідачами договори відповідають нормам чинного законодавства, а саме Закону України "Про публічні закупівлі". Ухвалюючи вказане рішення, суд дійшов висновку, що під час проведення процедури закупівлі товару були відсутні підстави вважати, що Комунальною установою «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» здійснено поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення процедури проведення відкритих торгів, оскільки предметом закупівлі за оспорюваними договорами був товар, який відноситься до різних класів у відповідності до положень Порядку визначення предмета закупівлі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду; скасувати рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі №913/153/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури.

За твердженнями апелянта, рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

- за оспорюваними договорами відповідачем-1 придбано персональні комп`ютери у кількості 33 одиниці на загальну суму 351 054,00 грн. шляхом поділу предмету закупівлі - машини для обробки даних (апаратна частина) персональні комп`ютери ДК 021:2015 - 30213000-5 на частини, з метою уникнення проведення процедур закупівель, що є порушенням ч. 7 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі ;

- судом залишено поза увагою те, що замовник, з метою штучного поділу предмета закупівлі, невірно визначив належність корпусів Frontier 400w згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник , який останній мав віднести до розділу 30230000-0 Комп`ютерне обладнання , оскільки призначення блоку живлення підпадає під клас 30237280-5 Пристрої електроживлення та здійснити закупівлю всього комп`ютерного обладнання за одним лотом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі № 913/153/19 залишено без руху.

За результатами усунення недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 поновлено Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі № 913/153/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі № 913/153/19; встановлено строк для подання іншими учасниками справи відзивів на апеляційну скаргу; зупинено дію рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі № 913/153/19; призначено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі № 913/153/19 на "30" березня 2021 р. об 11:30 год.

Від Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким перший відповідач просить апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі №913/153/19 залишити без змін. Вважає, що з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, відсутні правові підстави для визнання спірних договорів недійсними з мотивів їх укладення всупереч вимогам Закону України Про публічні закупівлі , оскільки ціна кожного з цих договорів за одним кодом ДК 021:2015 не перевищує 200 000,00 грн. Посилання прокурора щодо невірного визначення замовником належності корпусів Frontier 400w, як підстава позову у суді першої інстанції не заявлялась, та не могла бути розглянута судом, у зв`язку з чим і не може бути розглянута судом апеляційної інстанції.

Від Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому зазначено про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора. Позивач наполягає, що КУ Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ було визначено два предмета закупівлі: комп`ютерне обладнання - ДК 021-2015, код 30230000-0, на загальну суму 199947 грн; та машини для обробки даних - ДК 021-2015, код 30210000-4 на загальну суму 151107 грн., кожний з яких не перевищував межу встановлену Законом. Товари, які були предметом закупівлі відносяться до різних кодів, що свідчить про дотримання порядку визначення предмету закупівлі.

Судове засідання з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020, призначене на "30" березня 2021 р. об 11:30 год. не відбулось; ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 учасників повідомлено, що розгляд апеляційної скарги у справі №913/153/19 відбудеться "15" квітня 2021 р. о 12:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 оголошено перерву у судовому засіданні 15.04.2021 у справі № 913/153/19 до "20" квітня 2021 р. об 11:45 год.

Представник прокуратури у судових засіданнях наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання 20.04.2021 не з`явився, клопотанням (вх.№4278) просив здійснювати розгляд справи без участі його представника за наявними у матеріалах справи документами, яке було розглянуто та задоволено судом.

Відповідачі не скористалися правом участі представника у судових засіданнях апеляційної інстанції, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином шляхом надсилання процесуальних документів на їх адреси.

Явка представників у судове засідання визнавалася необов`язковою.

Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України, участь представника у судовому засіданні є правом учасника справи, а не його обов`язком.

За положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України).

Згідно з приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів Східного апеляційного господарського суду встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, протоколом засідання тендерного комітету Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» від 19.10.2018 №57 затверджено зміни до додатку річного плану закупівель на 2018 рік, заплановано придбання товарів та послуг на 2018 рік та затверджено предмет та процедуру закупівлі.

За результатами засідання, 19.10.2018 в електронній системі публічних закупівель « Prozorro» опубліковані оголошення про проведення КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» закупівель за допороговою процедурою, зокрема: комп`ютерного обладнання - ДК 021-2015, код 30230000-0, на загальну суму 199947 грн; машин для обробки даних - ДК 021-2015, код 30210000-4 на загальну суму 151107 грн.

В подальшому, між фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем (продавець) та комунальною установою «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» (покупець) укладено договір від 22.10.2018 №641 (далі - договір поставки №641), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується поставити й передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Предмет закупівлі зроблений згідно Державного класифікатора продукції й послуг ДК 021-2015, код 30230000-0 Комп`ютерне обладнання - 78767 грн (п.1.2. договору).

Асортимент товару, його ціни та кількість зазначені в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору (п.1.3. договору).

Згідно з п.4.1. договору, загальна сума за договором становить: 78767 грн (сімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят сім грн) без ПДВ.

Специфікацією до договору №641 від 22.10.2018, сторони передбачили поставку наступного товару: материнська плата s1151 H110V - 13 шт.; накопичувач HDD SATA-3 500GB 7200 rpm 32 Mb - 13 шт.; модуль пам`яті DDR4 GB 2133 MHz - 13 шт.; дротовий комплект миша оптична + клавіатура USB - 13 шт.; монітор рідкокристалічний 19* - 13 шт.

Загальна сума товару складає 78767 грн.

За результатами укладеного договору, в електронній системі публічних закупівель « Prozorro»сформовано звіт про укладений договір UA-2018-10-22-000314-c.

Крім того, між фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем (продавець) та комунальною установою «Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ» (покупець) укладено договір від 22.10.2018 №643 (далі - договір поставки №643), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується поставити й передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Предмет закупівлі зроблений згідно Державного класифікатора продукції й послуг ДК 021-2015, код 30210000-4 Машини для обробки даних - 59527 грн (п.1.2. договору).

Асортимент товару, його ціни та кількість зазначені в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору (п.1.3. договору).

Згідно з п.4.1. договору, загальна сума за договором становить: 59527 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять сім грн) без ПДВ.

Специфікацією до договору №643 від 22.10.2018, сторони передбачили поставку наступного товару: процесор Intel Pentium G4600 - 13 шт.; корпус Frontier 400w - 13 шт.

Загальна сума товару складає 59527 грн.

За результатами укладеного договору, в електронній системі публічних закупівель « Prozorro»сформовано звіт про укладений договір UA-2018-10-22-000288-c.

Також, між фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем (продавець) та комунальною установою «Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ» (покупець) укладено договір від 22.10.2018 №649 (далі - договір поставки №649), згідно з п.1.1. якого продавець зобов`язується поставити й передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Предмет закупівлі зроблений згідно Державного класифікатора продукції й послуг ДК 021-2015, код 30230000-0 Комп`ютерне обладнання - 121180 грн (п.1.2. договору).

Асортимент товару, його ціни та кількість зазначені в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору (п.1.3. договору).

Згідно з п.4.1. договору, загальна сума за договором становить: 121180 грн (сто двадцять одна тисяча сто вісімдесят грн) без ПДВ.

Специфікацією до договору №649 від 22.10.2018, сторони передбачили поставку наступного товару: материнська плата s1151 H110V - 20 шт.; накопичувач HDD SATA-3 500GB 7200 rpm 32 Mb - 20 шт.; модуль пам`яті DDR4 GB 2133 MHz - 20 шт.; дротовий комплект миша оптична + клавіатура USB - 20 шт.; монітор рідкокристалічний 19* - 20 шт.

Загальна сума товару складає 121180 грн.

За результатами укладеного договору, в електронній системі публічних закупівель « Prozorro» сформовано звіт про укладений договір UA-2018-10-22-000268-c.

Крім того, між фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем (продавець) та комунальною установою «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» (покупець) укладено договір від 22.10.2018 №646 (далі - договір поставки №646), відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов`язується поставити й передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Предмет закупівлі зроблений згідно Державного класифікатора продукції й послуг ДК 021-2015, код 30210000-4 Машини для обробки даних - 91580 грн (п.1.2. договору).

Асортименти товару, його ціни та кількість зазначені в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору (п.1.3. договору).

Згідно з п.4.1. договору, загальна сума за договором становить: 91580 грн (дев`яносто одна тисяча п`ятсот вісімдесят) без ПДВ.

Специфікацією до договору №646 від 22.10.2018, сторони передбачили поставку наступного товару: процесор Intel Pentium G4600 - 20 шт.; корпус Frontier 400w - 20 шт.

Загальна сума товару складає 91580 грн.

За результатами укладеного договору, в електронній системі публічних закупівель « Prozorro» сформовано звіт про укладений договір UA-2018-10-22-000029-c.

Управлінням Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області в листі від 07.02.2019 №741вих.19 зазначено, що спірні договори оплачені замовником у повному обсязі. Вказана обставина також підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: від 08.11.2018 №672 на суму 59527 грн, від 14.11.2018 №719 на суму 30295 грн, від 14.11.2018 №718 на суму 18177 грн, від 13.11.2018 №706 на суму 24236 грн, від 13.11.2018 №710 на суму 24236 грн, від 19.11.2018 №728 на суму 12118 грн, від 20.11.20218 №741 на суму 12118 грн, від 29.10.2018 №671 на суму 78767 грн, від 20.11.2018 №736 на суму 22895 грн, від 19.11.2018 №723 на суму 18316 грн, від 20.11.2018 №738 на суму 18316 грн, від 20.11.2018 №737 на суму 13737 грн, від 14.11.2018 № 716 на суму 9158 грн, від 14.11.2018 №717 на суму 9158 грн.

Вважаючи укладення наведених договорів з порушенням положень Закону України Про публічні закупівлі , в.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Луганської області з даним позовом в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області до Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та Фізичної особи-підприємця Кєсарєва Андрія Володимировича, в якій просив визнати недійсними:

договір від 22.10.2018 №641 на закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 78767 грн 00 коп., укладений між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В.;

- договір від 22.10.2018 №643 на закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 59527 грн 00 коп., укладений між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В.;

- договір від 22.10.2018 №649 на закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 121180 грн 00 коп., укладений між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В.;

- договір від 22.10.2018 №646 на закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 91580 грн 00 коп., укладений між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що за наведеними вище договорами, Комунальною установою «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» здійснено закупівлю товарів однієї категорії - комп`ютерне обладнання, на загальну суму 351 054 грн. без проведення процедури відкритих торгів, наголошуючи на відсутності у замовника права ділити предмет закупівлі на частини, з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів.

Як вже зазначалось вище, за результатами вирішення спору, рішенням господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі № 913/153/19 у позові відмовлено повністю.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.

У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У розглядуваній справі, звертаючись з позовною заявою в інтересах держави, прокурором зазначено, що має місце порушення інтересів держави, яке є наслідком укладення оспорюваних договорів за бюджетні кошти всупереч положенням чинного законодавства, виконання зобов`язань за якими призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів. Отже, враховуючи, що правовідносини з використання бюджетних коштів становлять суспільний економічний інтерес, а при укладенні спірних договорів було порушено вимоги чинного законодавства, має місце порушення економічних інтересів держави.

При цьому, прокурором зауважено, що позивачем не здійснювався захист порушених економічних інтересів держави, що виявилося в його усвідомленій пасивній поведінці, що проявляється у нездійсненні жодних заходів для усунення зазначених порушень інтересів держави.

Із матеріалів справи вбачається звернення Заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури до голови Лисичанської міської ради із листом від 15.02.2019 №1009вих-19, яким повідомлено про укладання між Комунальною установою "Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ" та фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим Андрієм Володимировичем чотирьох договорів купівлі-продажу, а саме: від 22.10.2018 № 641, від 22.10.2018 № 643, від 22.10.2018 № 649, від 22.10.2018 № 646 на закупівлю групи товарів однієї категорії за державні кошти на загальну суму 351 054,00 грн., з порушенням положень Закону України "Про публічні закупівлі". Прокурором зазначено, що недотримання положень Закону України "Про публічні закупівлі" порушує права Лисичанської міської ради як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, уповноваженого представляти інтереси територіальної громади.

З наведених вище підстав, прокурор просив повідомити про вжиті Лисичанською міською радою заходи, як органу на який покладено контроль за використанням коштів місцевого бюджету щодо оскарження укладених Комунальною установою "Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ" договорів від 22.10.2018.

У відповідь на вищевказаний лист, Лисичанською міською радою листом від 22.02.2019 №873/01-16 зазначено, що державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель викладено у розділі ІІ Закону України Про публічні закупівлі , у якому вичерпно зазначено хто і як контролює здійснення публічних закупівель і там немає жодного посилання на прокуратуру. На думку Лисичанської міської ради до функцій прокуратури не входить здійснення систематичного вивчення стану законності у сфері публічних закупівель.

В подальшому, в.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури звернувся до Лисичанської міської ради із повідомленням про представництво інтересів держави від 20.03.2019 №1779 вих-19.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 000,00 грн, а робіт - 1,5 млн грн.

Із матеріалів справи вбачається, що кожен із оспорюваних прокурором договорів був укладений на меншу суму ніж та, яка передбачена ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із чим останні були укладені без проведення процедури відкритих торгів.

Наведена вище обставина свідчить про те, що в даному випадку органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, зазначені в ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі", не мають правових підстав для звернення до суду із позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю робіт за державні кошти, тощо.

Апеляційний господарський суд зауважує, що органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.

Відповідно до ст.29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з п.п.1.3.,1.4. Статуту Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» власником об`єднання є Лисичанська міська рада. Об`єднання засноване на базі майна, яке знаходиться у комунальній власності. Управління об`єднанням здійснюється Лисичанською міською радою. Головним розпорядником бюджетних коштів є Лисичанська міська рада.

Згідно з приписами п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

В матеріалах справи наявний лист Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» від 12.02.2019 №341, в якому повідомлено прокуратуру, що кошти на придбання комп`ютерного обладнання передбачалися на оснащення ЦПМСД на 4 квартал 2018 року відповідно до Довідки про зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду №632 від 01.10.2018. Розподіл таких видатків проведено довідкою КУ «Територіальне медичне об`єднання м. Лисичанськ» від 01.10.2018 №48 про зміни до плану використання бюджетних коштів. Крім цього, у листі зазначено, що відповідно до рішень сесій Лисичанської міської ради від 29.11.2018 №54/828 та від 29.11.2018 №54/829, створено КНП «ЦПМСД №1» та «ЦПМСД №2» , до яких і були передані комплектуючі, придбані за спірними договорами.

У довідці №632 від 01.10.2018 зазначено про зміну помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету на 4 квартал 2018 року на програму первинної медичної допомоги населенню, що надається центрами первинної медичної (медико-санітарної) допомоги м. Лисичанська за рахунок коштів місцевого бюджету Лисичанської міської ради Луганської області на суму 7 644 800,00 грн.

Отже, розпорядником бюджетних коштів щодо фінансування оспорюваних прокурором договорів є місцевий бюджет Лисичанської міської ради Луганської області.

На думку прокурора, недотримання вимог законодавства про публічні закупівлі порушує права Лисичанської міської ради як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, уповноваженого представляти інтереси територіальної громади щодо здійснення права комунальної власності.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, в.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури правомірно звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах на момент звернення до суду із позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні недійсними договорів № 641 від 22.10.2018, № 643 від 22.10.2018, № 649 від 22.10.2018, № 646 від 22.10.2018 через недодержання при їх укладенні процедури, передбаченої Законом України Про публічні закупівлі .

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.(ч.7 ст.179 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вирішуючи спір про визнання недійсним договору, суд повинен з`ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України Про публічні закупівлі .

Метою закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на час спірних правовідносин) цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Згідно з приписами ч.7 ст.2 Закону України Про публічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Замовниками, в розумінні п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі , є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема, юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

За положеннями ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Згідно з приписами ст.12 Закону України Про публічні закупівлі закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

В розумінні п. 18 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Уповноважений орган - це центральній орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (п.34, ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» ).

Відповідно до п. 32 ч. 1 Закону України Про публічні закупівлі , товаром є продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 затверджений Порядок визначення предмета закупівлі (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17, 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015, "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги .

Наказом Мінекономрозвитку №1749 від 23.12.2015 затверджено національний класифікатор України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник.

Національний класифікатор "Єдиний закупівельний словник" (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.

Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y) ; перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.

Аналіз наведених вище положень свідчить, що предмет закупівлі товарів визначається замовником за показником четвертої цифри класифікатора "Єдиний закупівельний словник", яка відповідає класу того чи іншого товару.

Із матеріалів справи вбачається, що предмети закупівлі товарів були визначені Комунальною установою «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» на підставі правил встановлених Порядком визначення предмета закупівлі, за показником четвертої цифри основного словника:

1) комп`ютерне обладнання - ДК 021-2015, код 302 3 0000-0 на суму 78767 грн за договором від 22.10.2018 №641;

2) машини для обробки даних - ДК 021-2015, код 302 1 0000-4 на суму 59527 грн. за договором від 22.10.2018 №643;

3) комп`ютерне обладнання - ДК 021-2015, код 302 3 0000-0 на суму 121180 грн. за договором від 22.10.2018 №649;

4) машини для обробки даних - ДК 021-2015, код 302 1 0000-4 на суму 91580 грн. за договором від 22.10.2018 №646.

За таких обставин, Комунальна установа «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та Фізична особа-підприємець Кєсарєв А.В., укладаючи 4 різні договори, в яких ціна кожного предмета закупівлі не перевищує 200000 грн, не порушили положень ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» , про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що прокурор безпідставно здійснює ототожнення значень розділ товару та клас товару , які встановлені в класифікаторі "Єдиний закупівельний словник". Як вже зазначалось вище, замовник, під час визначення предмету закупівлі, повинен використовувати перші чотири цифри класифікатора "Єдиний закупівельний словник", які відповідають саме класу товару, а не розділу, в якому міститься той чи інший клас, група або категорія товару. При цьому, значення розділ товару є більш широким по відношенню до значення клас товару .

За таких обставин, перебування класу товару комп`ютерне обладнання (код 302 3 0000-0) та класу товару машини для обробки даних (код 302 1 0000-4) в розділі Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення (код 30000000-9), не дає підстав стверджувати, що Комунальна установа «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» повинна була здійснити закупівлю товару шляхом проведення процедури відкритих торгів, яка передбачена ч.1 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі» .

Враховуючи наведене, доводи прокурора про здійснення замовником штучного поділу предмета закупівлі на частини, не знайшли свого підтвердження. Навпаки, наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Комунальна установа «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» здійснила визначення предмету закупівлі із дотриманням положень Закону України «Про публічні закупівлі» , Порядку визначення предмета закупівлі та Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» .

Твердження апелянта, що замовником невірно визначено належність корпусів Frontier 400w згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник , який останній мав віднести до розділу 30230000-0 Комп`ютерне обладнання , оскільки призначення блоку живлення підпадає під клас 30237280-5 Пристрої електроживлення , не доведені належними та допустимим доказами в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, зазначені доводи прокурора не висловлювались останнім під час розгляду справи в місцевому господарському суді, у зв`язку із чим останній не мав можливості надати їм оцінку.

Зважаючи на вищевикладене, укладені між Комунальною установою «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та Фізичною особою-підприємцем Кєсарєвим А.В. договори, не суперечать положенням чинного законодавства, зокрема Закону України Про публічні закупівлі , у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 14.01.2020 по справі №920/325/19.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010(Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі №913/153/19.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі № 913/153/19 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2020 у справі № 913/153/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.04.2021

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук