Рішення

від 20.04.2021 по справі 910/18461/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2021Справа № 910/18461/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Млин База

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські ласощі

про стягнення 2063290,49 грн,

за участі представників:

від позивача - Винник Т.М. (уповноважений представник);

від відповідача - Дяченко О.Л. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Млин База звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські ласощі про стягнення 2063290,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору поставки борошна №10/08-17-Б від 10.08.2017, в частині оплати поставленої продукції. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1820506,57 грн основної заборгованості.

Окрім того позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 34022,57 грн, 3% річних у розмірі 8505,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 18205,06 грн та 10% штрафу у розмірі 182050,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Млин База залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

08.12.2020 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 подано заяву щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

19.01.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що заборгованість яка існувала у відповідача перед позивачем станом на 05.12.2019 було повністю погашена відповідачем відповідно до додаткової угоди від 05.12.2019. Щодо позовних вимог в частині стягнення пені за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки відповідач зазначив, що укладений між сторонами договір не пролонгувався, а тому стягнення штрафних санкцій безпідставним, оскільки стягнення штрафних санкцій передбачених ст. 231 ГК України за невиконання договірних зобов`язань можливе за умови їх письмового закріплення у договорі.

Окрім того, щодо заявлених позивачем до стягнення суми інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені відповідач зазначив, що надані позивачем розрахунки відповідних сум є некоректними, що є підставою для відмови у задоволенні відповідних вимог.

В судовому засіданні 02.03.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовільнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 02.03.2021 представник відповідача заперечив проти позовних вимог позивача та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, щодо поставки позивачем продукції та наявності основної заборгованості не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Млин База (постачальник, позивач) Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські ласощі (покупець, відповідач) укладено Договір поставки борошна №10/08-17-Б відповідно до умов якого постачальник поставляє (передає) у власність покупцеві продукцію, а покупець приймає та оплачує на умовах і протягом дії цього договору борошно ТМ Хлібний Майстер , надалі - продукція. Асортимент, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки продукції, місце прийому-передачі, строки оплати продукції, узгоджуються сторонами шляхом вказання їх у Додатках на окремі товарні партії продукції, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору разом з продукцією постачальник зобов`язується передати покупцю на кожну окрему партію продукції належним чином оформлену товарну (видаткову) накладну та товарно-транспортну накладну (далі разом - накладні).

Пунктом 3.3. договору визначено, право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту поставки продукції останньому. З моменту переходу права власності на продукцію всі ризики її загибелі, втрати, пошкодження, хімічного впливу тощо переходить від постачальника до покупця.

У п. 5.1. договору зазначено, що продукція вважається переданою покупцю по кількості відповідно до кількості, зазначеною в додатку до договору або/та накладній. У випадку, якщо кількість продукції фактично поставлена, не відповідає кількості зазначеній в додатку та/або накладній і у випадку відсутності інших претензій покупця щодо поставленої продукції, покупець має право прийняти фактично поставлену продукцію, а постачальник зобов`язується передати належним чином оформлені документи, зазначені у п. 3.1. цього договору, на фактично прийняту продукцію, протягом 3 календарних днів з дня фактичного прийняття продукції. Якість продукції визначається атестованою та/або акредитованою лабораторією продавця.

Відповідно до п.п. 7.2.1., 7.2.2., 7.2.3. договору покупець зобов`язаний прийняти продукцію відповідно до умов цього договору. У встановлений цим договором термін та спосіб оплатити постачальнику вартість продукції. Підписати накладну на продукцію, а також оформити всі інші необхідні документи по цьому договору.

Пунктом 10.4. договору визначено, що закінчення цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору та належного виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 10.5. договору зміни і доповнення до цього договору, а також всі додатки до нього вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками. Усі додатки та накладні на продукцію в рамках цього договору, є невід`ємною його частиною.

У п. 10.2. договору визначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього договору та закінчується 31.12.0217 після повного і належного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань згідно цього договору.

Додатком в рамках Договору поставки борошна від 10.08.2017 сторони погодили асортимент, кількість та ціну продукції.

Відповідно до п. 2 додатку до договору загальна вартість продукції придбаної продукції згідно цього договору становить 132720 грн та остаточно визначається у відповідних накладних на фактично поставлену кількість продукції.

05.12.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості до договору поставки №10/08-17 від 10.08.2017 відповідно до умов якої сторони дійшли згоди щодо розстрочення боргу за поставку продукції відповідно до договору поставки борошна №10/08-17 від 10.08.2017, що утворилась станом на 05.12.2019 року в сумі 2643670,57 грн наступний чином: покупець бере на себе зобов`язання здійснювати погашення заборгованості у сумі не менше 300000 грн протягом кожного місяця починаючи з грудня 2019 року до повного її погашення (п. 1 Додаткової угоди).

Відповідна додаткова угода є невід`ємною частиною Договору поставки борошна №10/08-17 від 10.08.2017 та вступає в силу з моменту її підписання та скріплення печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищезазначеного договору позивачем у період з грудня 2019 по червень 2020 року здійснювалась поставка продукції, а відповідачем відповідна продукція була прийнята без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та асортименту, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, зокрема: №600 від 02.12.2019, №613 від 09.12.2019, №619 від 13.12.2019, №624 від 16.12.2019, №637 від 26.12.2019, №4 від 09.01.2020, №7 від 09.01.2020, №17 від 22.01.2020, №25 від 28.01.2020, №29 від 31.01.2020, №33 від 04.02.2020, №39 від 11.02.2020, №41 від 14.02.2020, №49 від 19.02.2020, №57 від 24.02.2020, №60 від 28.02.2020, №61 від 28.02.2020, №67 від 03.03.2020, №77 від 13.03.2020, №83 від 20.03.2020, №84 від 20.03.2020, №88 від 23.03.2020, №89 від 23.03.2020, №92 від 25.03.2020, №93 від 25.03.2020, №96 від 25.03.2020, №107 від 01.04.2020, №114 від 06.04.2020, №115 від 06.04.2020, №122 від 09.04.2020, №131 від 15.04.2020, №133 від 17.04.2020, №134 від 17.04.2020, №140 від 23.04.2020, №143 від 24.04.2020, №145 від 29.04.2020, №146 від 29.04.2020, №148 від 30.04.2020, №152 від 05.05.2020, №153 від 05.05.2020, №154 від 06.05.2020, №159 від 08.05.2020, №161 від 18.05.2020, №170 від 29.05.2020, №176 від 09.06.2020, №178 від 10.06.2020, №179 від 11.06.2020, №181 від 12.06.2020, №183 від 15.06.2020, №184 від 15.06.2020, №186 від 17.06.2020, №188 від 17.06.2020, №194 від 19.06.2020, №200 від 22.06.2020, №202 від 23.06.2020.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував щодо отримання від позивача продукції за відповідними накладними.

Як зазначає позивач, листом №86 від 15.09.2020 на адресу ТОВ Торговий дім Житомирські ласощі було направлено претензію в якій відповідачу повідомлено про наявність заборгованості, яка станом на 15.09.2020 складає 1820506,57 грн, що утворилась у зв`язку із неналежним виконанням останнім зобов`язань за укладеним договором поставки в частині своєчасної оплати за поставлену продукцію. Окрім того позивач повідомив про застосування штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості та просив відповідача погасити існуючу заборгованість до 28.09.2019.

Відповідач у визначений претензією строк вимогу позивача щодо сплати заборгованості та штрафу не виконав, заперечень щодо викладених позивачем вимог не направляв.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень визначену договором продукцію.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Згідно з п. 4.2. договору сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатками до договору. Оплата вартості продукції проводиться покупцем по кожній окремій партії поставленої продукції, яка оформлюється додатком до договору. Строк оплати вартості продукції по кожній окремій партії продукції визначається умовами відповідних додатків, при цьому термін оплати починає свій відлік від дати поставки продукції, якщо інше не передбачено додатком до цього договору.

Відповідно до п. 6 Додатку до договору порядок оплати вартості поставленої продукції: оплата 100% в день поставки відповідної партії продукції та підписання накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної оплати вартості поставленої продукції в розмірі 1820506,57 грн належним чином підтверджений матеріалами справи та не заперечувався відповідачем у судовому засіданні.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 1820506,57 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 19766,47 грн трьох відсотків річних та 13116,28 грн інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до положень укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 34022,57 грн та штрафу у розмірі 182050,65 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1,2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.2 договору визначено, що у випадку прострочення термінів платежу покупець сплачує постачальнику за його письмовою вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення та зобов`язаний сплатити на користь постачальника штраф в розмірі 10% суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми штрафу на предмет арифметичної правильності, відповідності вимогам закону та договору, судом встановлено, що розрахунки відповідача є вірними, а заявлена до стягнення сума штрафу підлягає задоволенню.

Доводи відповідача щодо неможливості нарахування штрафу у зв`язку із закінченням строку дії договору судом відхиляються, оскільки уклавши 05.12.2019 Додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості до договору поставки борошна №10/08-17 сторони окрім погодження строків розстрочення заборгованості та порядку її погашення визначили, що додаткова угода є невід`ємною частиною договору поставки борошна №10/08-17 від 10.08.2017 та вступає в силу з моменту підписання та скріплення печатками сторін, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що уклавши угоду про реструктуризацію заборгованості сторони фактично продовжили дію договору поставки.

Окрім того, у видаткових накладних та рахунках на оплату сторони продовжували вказувати: Договір поставки №10/08-17-Б від 10.08.2017 , таким чином конклюдентні дії сторін були спрямовані на продовження договірних відносин порядок яких врегульовано Договором поставки №10/08-17-Б від 10.08.2017.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, позивачем нараховано пеню відповідно до положень договору за порушення строків розрахунків за поставлену продукцію після підписання договору про реструктуризацію заборгованості за попередній період. При цьому, після підписання договору про реструктуризацію заборгованості, позивач продовжував поставляти продукцію, а відповідач вказану продукцію отримував та здійснював часткові оплати, зазначаючи в призначенні платежів плата за борошно згідно з договором №10/08-17-Б від 10.08.2017 . Отримані кошти зараховувались позивачем частково на погашення заборгованості з реструктуризації попередньої заборгованості, а частково в рахунок оплати отриманого борошна за новими поставками. Сторонами не заперчується повне погашення заборгованості за договором реструктуризації, а відповідачем визнається сума основної заборгованості по новим поставкам, проте матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можливо встановити якими саме платежами і в якому розмірі було погашено попередню заборгованість, а якими поточну, що унеможливлює встановити дійсні періоди прострочення оплати поставленої продукції та перевірити правильність нарахування пені.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські ласощі (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 9-11; ідентифікаційний код 38092323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Млин База (13400, Житомирська обл., м. Андрушівка, вул. Лисенка, буд. 22; ідентифікаційний код 40254846) заборгованість у розмірі 1820506 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч п`ятсот шість) грн 57 коп., три відсотки річних у розмірі 8505 (вісім тисяч п`ятсот п`ять) грн 64 коп. інфляційні втрати у розмірі 18205 (вісімнадцять тисяч двісті п`ять) грн 06 коп., 10 % штрафу у розмірі 182050 (сто вісімдесят тисяч п`ятдесят) грн 65 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 30439 (тридцять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн 02 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 28.04.2021

Суддя Я.В. Маринченко