Постанова

від 17.06.2021 по справі 910/18461/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2021 р. Справа№ 910/18461/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

за участі секретаря - Стародуб М.Ф.

розглянувши апеляційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Я.В. Маринченко) від 20.04.2021 (повний текст складено 28.04.2021) у справі №910/18461/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Млин База"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі"

про стягнення 2063290,49 грн,

за участі представників згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Млин База звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські ласощі про стягнення 2063290,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору поставки борошна №10/08-17-Б від 10.08.2017, в частині оплати поставленої продукції, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1820506,57 грн основної заборгованості. Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 34022,57 грн, 3% річних у розмірі 8505,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 18205,06 грн та 10% штрафу у розмірі 182050,65 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/18461/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Млин База" заборгованість у розмірі 1820506,57 грн, три відсотки річних у розмірі 8 505,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 18 205,06 грн, 10 % штрафу у розмірі 182 050,65 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 30 439,02 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/18461/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при розгляді справи судом неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи, а саме суд визнав встановленим факт здійснення позивачем відповідачу поставок товару за період з грудня 2019 року по червень 2020 року, проте не врахував, що частина видаткових накладних за вказаний період не підписана, не засвідчена печатками отримувача, не вказано прізвища, ініціалів, посади отримувача, номеру та дати довіреності. На думку апелянта вказані видаткові накладні не можуть бути доказами приймання товару відповідачем, при цьому копій видаткових накладних № 600 від 02.12.2019, № 184 від 15.06.2020 позивачем взагалі не надано. Судом також не взято до уваги, що позивачем не надано інших документальних доказів, які б могли підтвердити факт поставки товару, а саме товарно-транспортних накладних, довіреностей відповідача.

21.05.2021 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (апеляційної скарги) між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Руденко М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/18461/20, розгляд справи призначено на 17.06.2021.

15.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти її задоволення та наголошував на тому, що у своєму відзиві, а також під час підготовчого засідання відповідач не заперечував проти фактичних обставин справи, а лише просив суд відмовити в частині штрафних санкцій, крім того наведена заборгованість зафіксована в актах звіряння, а факт поставки товару відповідачем не заперечувався.

В судовому засіданні 17.06.2021 колегія суддів заслухала представника апелянта, представник позивача в судове засідання не з`явився.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Млин База (постачальник) Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські ласощі (покупець) укладено Договір поставки борошна №10/08-17-Б відповідно до умов якого постачальник поставляє (передає) у власність покупцеві продукцію, а покупець приймає та оплачує на умовах і протягом дії цього договору борошно ТМ Хлібний Майстер , надалі - продукція. Асортимент, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки продукції, місце прийому-передачі, строки оплати продукції, узгоджуються сторонами шляхом вказання їх у Додатках на окремі товарні партії продукції, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору разом з продукцією постачальник зобов`язується передати покупцю на кожну окрему партію продукції належним чином оформлену товарну (видаткову) накладну та товарно-транспортну накладну.

Пунктом 3.3. договору визначено, що право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту поставки продукції останньому. З моменту переходу права власності на продукцію всі ризики її загибелі, втрати, пошкодження, хімічного впливу тощо переходить від постачальника до покупця.

У п. 5.1. договору зазначено, що продукція вважається переданою покупцю по кількості відповідно до кількості, зазначеною в додатку до договору або/та накладній. У випадку, якщо кількість продукції фактично поставлена, не відповідає кількості зазначеній в додатку та/або накладній і у випадку відсутності інших претензій покупця щодо поставленої продукції, покупець має право прийняти фактично поставлену продукцію, а постачальник зобов`язується передати належним чином оформлені документи, зазначені у п. 3.1. цього договору, на фактично прийняту продукцію, протягом 3 календарних днів з дня фактичного прийняття продукції. Якість продукції визначається атестованою та/або акредитованою лабораторією продавця.

Відповідно до п.п. 7.2.1., 7.2.2., 7.2.3. договору покупець зобов`язаний прийняти продукцію відповідно до умов цього договору. У встановлений цим договором термін та спосіб оплатити постачальнику вартість продукції. Підписати накладну на продукцію, а також оформити всі інші необхідні документи по цьому договору.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Згідно з п. 4.2. договору сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатками до договору. Оплата вартості продукції проводиться покупцем по кожній окремій партії поставленої продукції, яка оформлюється додатком до договору. Строк оплати вартості продукції по кожній окремій партії продукції визначається умовами відповідних додатків, при цьому термін оплати починає свій відлік від дати поставки продукції, якщо інше не передбачено додатком до цього договору.

Відповідно до п. 6 Додатку до договору порядок оплати вартості поставленої продукції: оплата 100% в день поставки відповідної партії продукції та підписання накладних.

Пунктом 10.4. договору визначено, що закінчення цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору та належного виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 10.5. договору зміни і доповнення до цього договору, а також всі додатки до нього вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками. Усі додатки та накладні на продукцію в рамках цього договору, є невід`ємною його частиною.

У п. 10.2. договору визначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього договору та закінчується 31.12.0217 після повного і належного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань згідно цього договору.

Додатком в рамках Договору поставки борошна від 10.08.2017 сторони погодили асортимент, кількість та ціну продукції.

Відповідно до п. 2 додатку до договору загальна вартість продукції придбаної продукції згідно цього договору становить 132720,00 грн та остаточно визначається у відповідних накладних на фактично поставлену кількість продукції.

05.12.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості до договору поставки №10/08-17 від 10.08.2017, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди щодо розстрочення боргу за поставку продукції відповідно до договору поставки борошна №10/08-17 від 10.08.2017, що утворилась станом на 05.12.2019 року в сумі 2643670,57 грн наступний чином: покупець бере на себе зобов`язання здійснювати погашення заборгованості у сумі не менше 300000 грн протягом кожного місяця починаючи з грудня 2019 року до повного її погашення (п. 1 Додаткової угоди).

Сторони погодили, що додаткова угода є невід`ємною частиною Договору поставки борошна №10/08-17 від 10.08.2017 та вступає в силу з моменту її підписання та скріплення печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищезазначеного договору позивачем у період з грудня 2019 по червень 2020 року здійснювалась поставка продукції, а відповідачем відповідна продукція була прийнята без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та асортименту, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, зокрема: №600 від 02.12.2019, №613 від 09.12.2019, №619 від 13.12.2019, №624 від 16.12.2019, №637 від 26.12.2019, №4 від 09.01.2020, №7 від 09.01.2020, №17 від 22.01.2020, №25 від 28.01.2020, №29 від 31.01.2020, №33 від 04.02.2020, №39 від 11.02.2020, №41 від 14.02.2020, №49 від 19.02.2020, №57 від 24.02.2020, №60 від 28.02.2020, №61 від 28.02.2020, №67 від 03.03.2020, №77 від 13.03.2020, №83 від 20.03.2020, №84 від 20.03.2020, №88 від 23.03.2020, №89 від 23.03.2020, №92 від 25.03.2020, №93 від 25.03.2020, №96 від 25.03.2020, №107 від 01.04.2020, №114 від 06.04.2020, №115 від 06.04.2020, №122 від 09.04.2020, №131 від 15.04.2020, №133 від 17.04.2020, №134 від 17.04.2020, №140 від 23.04.2020, №143 від 24.04.2020, №145 від 29.04.2020, №146 від 29.04.2020, №148 від 30.04.2020, №152 від 05.05.2020, №153 від 05.05.2020, №154 від 06.05.2020, №159 від 08.05.2020, №161 від 18.05.2020, №170 від 29.05.2020, №176 від 09.06.2020, №178 від 10.06.2020, №179 від 11.06.2020, №181 від 12.06.2020, №183 від 15.06.2020, №184 від 15.06.2020, №186 від 17.06.2020, №188 від 17.06.2020, №194 від 19.06.2020, №200 від 22.06.2020, №202 від 23.06.2020.

Як зазначає позивач, листом №86 від 15.09.2020 на адресу ТОВ Торговий дім Житомирські ласощі було направлено претензію, в якій відповідачу повідомлено про наявність заборгованості, яка станом на 15.09.2020 складає 1820506,57 грн, що утворилась у зв`язку із неналежним виконанням останнім зобов`язань за укладеним договором поставки в частині своєчасної оплати за поставлену продукцію. Окрім того позивач повідомив про застосування штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості та просив відповідача погасити існуючу заборгованість до 28.09.2019.

Відповідач у визначений претензією строк вимогу позивача щодо сплати заборгованості та штрафу не виконав, заперечень щодо викладених позивачем вимог не направляв.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень визначену договором продукцію. При цьому, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної оплати вартості поставленої продукції в розмірі 1820506,57 грн підтверджений матеріалами справи та не заперечувався відповідачем у судовому засіданні, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вимог про стягнення основного боргу у сумі 1820506,57 грн.

Крім того, перевіривши розрахунки позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення 19766,47 грн трьох відсотків річних, 13116,28 грн інфляційних втрат, 182050,65 грн штрафу. В задоволенні вимоги про стягнення 34022,57 грн пені, судом відмовлено з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можливо встановити якими саме платежами і в якому розмірі було погашено попередню заборгованість, а якими поточну, що унеможливлює встановити дійсні періоди прострочення оплати поставленої продукції та перевірити правильність нарахування пені.

Колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки суду першої інстанції, виходячи з такого.

Цивільні права і обов`язки виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, з огляду на поставку товару позивачем у період з грудня 2019 по червень 2020 року та приймання його відповідачем, у останнього виник обов`язок оплатити його вартість у встановлений договором строк, проте вказаний обов`язок відповідачем виконано не було.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано, що частина видаткових накладних за спірний період не підписана, не засвідчена печатками отримувача, не вказано прізвища, ініціалів, посади отримувача, номеру та дати довіреності, у зв`язку з чим, вони не можуть бути належними доказами прийняття товару відповідачем.

Так, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні неодноразово зазначалось, що відповідач не заперечував проти факту прийняття товару та наявності у нього заборгованості у сумі 1820506,57 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Колегією суддів вивчено відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній заперечував виключно щодо нарахованих 3% річних, втрат від інфляції, штрафу та пені, а також просив суд відмовити в позові в цій частині. Жодних заперечень щодо форми видаткових накладних, а також факту поставки та прийняття товару відповідачем не надавалось.

Слід зазначити, що і в апеляційній скарзі відповідач не заперечує факт отримання товару, а лише зазначає, що на підтвердження таких обставин не надано достатніх доказів.

Водночас, в судовому засіданні представник апелянта наголосив, що хоча ним і не було зазначено про незгоду з фактом поставки товару у відзиві, проте відповідні заперечення були надані в судовому засіданні у суді першої інстанції.

Колегією суддів досліджено технічні записи судових засідань, що були проведені судом першої інстанції у даній справі, та встановлено, що в підготовчому засіданні 25.02.2021 представником відповідача було зазначено про незгоду з нарахованими 3% річних, втратами від інфляції, штрафом та пенею. Так само, і в судових засіданнях з розгляду справи по суті 30.03.2021, 20.04.2021, відповідач підтверджував факт поставки по спірним накладним.

За таких обставин, твердження апелянта визнаються колегією суддів необґрунтованими, а факт поставки та прийняття товару незапереченим.

Твердження апелянта про те, що копій видаткових накладних № 600 від 02.12.2019, № 184 від 15.06.2020 позивачем взагалі не надано не відповідають дійсності, оскільки останні містяться в матеріалах справи: № 600 - т.1 а.с. 21; № 184 - т. 1 а.с. 72.

Крім того, факт прийняття товару по накладній № 600 від 02.12.2019, зокрема, підтверджено в акті звіряння за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.

З огляду на викладене, а також враховуючі твердження відповідача в процесі розгляду справи, колегія суддів вважає доведеним факт прийняття відповідачем товару за спірними накладними та факт виникнення у нього обов`язку з його оплати.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається судом на апелянта.

Керуючись приписами статей 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/18461/20 - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.06.2021.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко