Рішення

від 31.03.2021 по справі 53/14б-03/2/11 (911/1890/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2021 р. Справа № 53/14б-03/2/11 (911/1890/20)

Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Мальованої Л.Я., суддів Лутак Т.В., Зайця Д.Г. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кантієро", м. Київ

до Товарної біржі "Перша універсальна біржа "Україна", м. Івано-Франківськ

банкрут Закрите акціонерне товариство "Укрсибтрансавіа" в особі ліквідатора Кізленка Вадима Андрійовича, Київська обл., м. Ірпінь

третя особа 1) Приватне підприємство "ПММ Проекти Україна".

третя особа 2) Державне підприємство "Антонов".

третя особа 3) Державний концерн «Укроборонпром»

про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна бункрута

Представники сторін:

Заявника - Круглик В.В.;

Відповідача - не з`явився;

Арбітражний керуючий - Кізленко В.А.;

Третя особа 1 - не з`явився;

Третя особа 2 - Наливайко Д.О.;

Третя особа 3 - Царюк В.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кантієро звернулось до суду з заявою в межах справи про банкрутство Спільного українсько-російського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства Укрсибтрансавіа (ЗАТ Укрсибтрансавіа ) про визнання недійсними результатів аукціону від 30.06.2017 р. з продажу майна банкрута, а саме: цілісного майнового комплексу - склад паливно-мастильних матеріалів потужністю до 100 тисяч тон в рік (основні літ. А, Б та В) допоміжні літ. Г, Д, Е та Ж та надвірні споруди), що знаходяться за адресою: 08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Автодорожна (Автошляхова), 1-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1043756132109) та обладнання у кількості 58 найменувань, а також договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного за результатами аукціону від 30.06.2017 року між ліквідатором ЗАТ "Укрсибтрансавіа" арбітражним керуючим Кізленком В.А. та ПП "ПММ Проекти Україна".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ліквідатор Спільного українсько-російського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства Укрсибтрансавіа , зокрема, не обрав оптимальну процедуру продажу активів боржника, що призвело до їх реалізації за ціною нижче ринкової; оголошення про продаж майна розміщено з порушенням вимог ст. 44, 55, 58, 59 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (Закон про банкрутство), який був чинним на момент проведення оспорюваного аукціону; тощо.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, вимоги суду викладені в ухвалах від 01.07.2020 року, 31.08.2020 року, 23.09.2020 року, 11.11.2020 року, 16.12.2020 року, 27.01.2021 року, 24.02.2021 року та 16.03.2021 року не виконав.

Ліквідатор у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях заперечує посилаючись на те, що на виконання вимог Закону, в оголошенні про продаж майна боржника була вказана вся відповідна інформація. Всі особи, які подали заяви про участь в аукціоні були допущені до участі в ньому та не мали жодних труднощів з прибуттям до місця його проведення. На оскаржуваному аукціоні продавався об`єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс склад паливно-мастильних матеріалів потужністю до 100 тисяч тон в рік основні будівлі літ. А, Б та В допоміжні будівлі літ. Г, Д, Е та Ж та надвірні споруди, що знаходяться за адресою: 082900, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Автодорожна (Автошляхова), 1-А. Відповідно до висновку про вартість ЦМК виконаного ТОВ "Острів", ринкова вартість станом на 01.05.2017 року становила 18 267 400 грн., тому доводи позивача про продаж майна за ціною нижчою більш ніж у 2 рази від ринкової є хибними.

Третя особа 1 - ПП "ПММ Проекти Україна" в засідання суду з`явився, вимоги суду викладені в ухвалах від 01.07.2020 року, 31.08.2020 року, 23.09.2020 року, 11.11.2020 року, 16.12.2020 року, 27.01.2021 року, 24.02.2021 року та 16.03.2021 року не виконав.

Третя особа 2 - ДП "Антонов" у своїх письмових поясненнях зазначає, що склад паливно-мастильних матеріалів, що пропонувався до продажу в процедурі банкрутства, є цілісним майновим комплексом, тобто активами, сукупність яких забезпечує ведення окремої підприємницької діяльності на постійній і регулярній основі. Оголошення про проведення другого повторного аукціону відповідає вимогам ст. 59 Закону про банкрутство та містить копію технічного паспорту ЦМК з описом основних конструктивних елементів, інформації про матеріали стін, тощо. Щодо земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт нерухомомсті, то вона не оформлена за банкрутом. До тексту оголошення додавався схематичний план земельної ділянки з відповідною експлікацією, з якої вбачаються її розміри та межі, просить відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Представник третьої особи - 3 ДК "Укроборонпром" у своїх письмових поясненнях заперечує з наступних підстав:

02.06.2020 року ухвалою господарського суду Київської області замінено кредитора - ПАТ "Банк "Київська Русь" на його правонаступника - ТОВ "ФК Кантієро". Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ФК Кантієро" зареєстровано лише 22.08.2019 року. Аукціон з продажу майна боржника результати якого Заявник просить суд визнати недійсними відбувся 30.06.2017 року, тобто в той час, коли останнього ще не існувало. Згідно ст. 4 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України заявник не надав жодного доказу на підтвердження порушення своїх суб`єктивних прав (правова позиція викладена у Постанові ВС від 14.03.2018 року справа № 902/780/16, Пост. ВС від 20.02.2018 року, справа № 910/14340/17) 07.02.2019 року між ПП "ПММ Проекти Україна" та ДП "Антонов" укладено договір купівлі-продажу об`єкту нерухомості складу паливно-мастильних матеріалів потужністю до 100 тисяч тон в рік основні будівлі літ. А, Б та В допоміжні будівлі літ. Г, Д, Е та Ж та надвірні споруди, що знаходяться за адресою: 082900, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Автодорожна (Автошляхова), 1-А. Договір укладений за результатами процедури публічних закупівель. ДП "Антонов набув право власності на зазначений об`єкт правомірно, на підставі договору, тобто є добросовісним набувачем майна, просить суд відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 53/14Б-03/2/11 про банкрутство ЗАТ Укрсибтрансавіа .

Постановою від 15.08.2016 року ЗАТ Укрсибтрансавіа визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кізленка В.А.

30.06.2017 року за результатами другого повторного аукціону, проведеного Товарною біржою Перша універсальна біржа Україна , майно банкрута було продано у складі цілісного майнового комплексу за ціною 19 518 838,00 грн., переможцем аукціону визнано Приватне підприємство "ПММ Проекти Україна".

З матеріалів справи вбачається, що участь в аукціоні приймали Приватне підприємство ПММ Проекти України та Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Тренд Інвест Груп . Обидва учасники аукціону сплатили гарантійний внесок в розмірі 5 955 899,67 грн., що підтверджується банківською випискою наданою Банком Кліринговий Дім вих. № 01-01/02/99/БТ від 10.02.2021 року.

В заяві про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, Позивач зазначає, що майно ЗАТ Укрсибтрансавіа було продано за ціною, що є більш ніж у два рази нижче від його ринкової вартості, оскільки на аукціоні 11.01.2019 р. той самий склад паливно-мастильних матеріалів було реалізовано за ціною 45 237 961,74 грн.

Відповідно до ст. 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" .

Як вбачається з матеріалів справи, жоден із кредиторів (в тому числі ПАТ Банк Київська Русь від якого до ТОВ Кантієро перейшли права та обов`язки) не скористався наданим правом та не звернувся до суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство до повноважень ліквідатора відноситься, зокрема, проведення оцінки майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи міститься висновок про вартість цілісного майнового комплексу складу паливно-мастильних матеріалів, що знаходиться за адресою: 08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Автодорожна (Автошляхова), 1-А, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю Острів відповідно до якого, ринкова вартість зазначеного об`єкту станом на 01.05.2017 р. становила 18 267 400,00 грн.

Заявником не надано доказів того, що на момент проведення спірного аукціону ринкова вартість майна банкрута була іншою, ніж та, що визначена оцінювачем (ТОВ Острів ). Отже, його доводи стосовно заниженої вартості майна не підтверджуються належними та допустимим доказами в розумінні положень статей 73, 74, 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів критично ставиться до посилання заявника на те, що на аукціоні 11.01.2019 р. той самий склад паливно-мастильних матеріалів було реалізовано за ціною 45 237 961,74 грн., адже оспорюваний аукціон відбувся більш ніж за півтора роки до вказаної дати.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначає також про те, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника, проте, законодавцем не визначено проведення трьох аукціонів з продажу цілісного майнового комплексу в обов`язковому порядку.

На думку заявника, у разі неможливості продажу майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу за наслідком проведення першого аукціону, ліквідатор зобов`язаний здійснювати його продаж частинами.

У відзиві на позовну заяву та безпосередньо в судовому засідання ліквідатор ЗАТ Укрсибтрансавіа з цього приводу зазначив, що склад паливно-мастильних матеріалів потужністю до 100 тисяч тон в рік (основні будівлі літ. А , Б та В допоміжні будівлі літ. Г , Д , Е та Ж та надвірні споруди), що заходиться за адресою: 08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Автодорожна (Автошляхова), 1-А. не лише в розумінні Закону про банкрутство є цілісним майновим комплексом, а й по своїй суті, оскільки його складові забезпечують провадження окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. З огляду на що, виключно його продаж в такому вигляді, міг забезпечити найвищу ціну.

Сталою судовою практикою Верховного Суду визначено, що метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за найвищою ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу.

Аналіз статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство), з іншого (частина 5 статті 44 Закону про банкрутство) - визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Повторний та другий повторний аукціон передбачені у Законі про банкрутство для того, щоб запобігти ситуаціям, коли майно неможливо продати через його завищену початкову вартість. Слід мати на увазі, що оцінка майна, зокрема як ЦМК, це всього лише прогноз щодо ціни, яку, можливо, можна виручити за майно, який може й не здійснитися.

При цьому, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів, відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15 та у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача в частині того, що ліквідатором Спільного українсько-російського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства Укрсибтрансавіа не було обрано оптимальну процедуру продажу майна банкрута, внаслідок чого воно було продано за ціною, що є значно нижчою ринкової.

В своїй заяві заявник зазначає також про те, що оголошення № 43315 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ Укрсибтрансавіа було розміщено на сайті Вищого господарського суду України минулою датою - 01.01.1970 та без публікації відповідного оголошення на сайті Міністерства юстиції України. При цьому, датою аукціону визначено - 29.06.2017, хоча аукціон відбувся 30.06.2017 р.

Також встановлено, що 31.05.2017 р. на сайті Вищого господарського суду України та сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення № 43323 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ Укрсибтрансавіа . В зазначеному оголошенні дата проведення аукціону визначена 30.06.2017.

З огляду на встановлені обставини, відхиляються доводи заявника про некоректне розміщення оголошення про другий повторний аукціон з продажу майна банкрута.

На думку заявника, зі змісту вказаного оголошення не вбачається вичерпної інформації щодо виставленого на аукціон майна, зокрема інформації з якого складаються основні конструктивні елементи, що призвело до обмеження кількості потенційних учасників спірного аукціону.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону про банкрутство, якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

Разом з тим, доводи заявника в цій частині спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. З матеріалів справи та змісту оголошення № 43323 судом встановлено, що в оголошенні міститься копія технічного паспорту цілісного майнового комплексу ЗАТ Укрсибтрансавіа , який було запропоновано до продажу на оспорюваному аукціоні. В додатку 2.4. до технічного паспорту міститься детальна інформація про основні конструктивні елементи, в тому числі інформація про матеріали стін.

Ще однією обставиною, яка на думку заявника, призвела до умисного обмеження кола учасників аукціону з продажу майна ЗАТ Укрсибтрансавіа , стало те, що в оголошенні 43323 не визначено чітке місце проведення аукціону.

В матеріалах справи міститься інформація з веб-сайту БЦ 101 TOWER згідно якої останній складається з 27 поверхів загальною площею 58 404 кв.м. та загальною орендною площею 38 049 кв. м.

Частиною 8 статті 49 Закону про банкрутство передбачено, що замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

Відповідно до положень Закону про банкрутство, потенційний покупець реалізує своє право на участь в аукціоні, шляхом подання організатору аукціону заяви про участь. В оголошенні про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ Укрсибтрансавіа зазначено, що заяви про участь приймаються у робочі дні з 10-00 до 13-00 за адресою: м. Київ, вул. Гайдара 50.

В зазначеному оголошенні вказаний телефонний номер організатора аукціону та ліквідатора. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що будь-хто з бажаючих прийняти участь в аукціоні міг подати заяву про участь за вказаною адресою, а в разі виникнення додаткових питань зв`язатися з ліквідатором чи організатором аукціону.

Доводи заявника стосовно обмеження кола учасників оспорюваного аукціону спростовуються також відсутністю скарг від осіб, які мали намір, однак не змогли прийняти участь в ньому.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що заявником не подано доказів на підтвердження порушення його суб`єктивних прав, оскільки як зазначалось вище він став кредитором згідно ухвали суду в червні 2020 р., а оспорюваний аукціон з продажу майна банкрута відбувся 30.06.2017 р., отже підставою для звернення до суду є наявність порушеного права і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону від 30.06.2017 з продажу майна банкрута. Оскільки вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного за результатами аукціону від 30.06.2017 року між ліквідатором ЗАТ "Укрсибтрансавіа" арбітражним керуючим Кізленком В.А. та ПП "ПММ Проекти Україна" є похідною від вимоги про визнання недійсними результатів аукціону, то позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

В силу ч. 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 192, 221, 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кантієро в межах справи про банкрутство Спільного українсько-російського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства Укрсибтрансавіа про визнання недійсними результатів аукціону від 30.06.2017 з продажу майна банкрута та визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного за результатами аукціону від 30.06.2017 року між ліквідатором ЗАТ "Укрсибтрансавіа" арбітражним керуючим Кізленком В.А. та ПП "ПММ Проекти Україна" відмовити в повному обсязі.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 28.04.2021 року.

Головуючий суддя Л.Я. Мальована

Суддя Т.В. Лутак

Суддя Д.Г. Заєць