Рішення

від 14.04.2021 по справі 915/1189/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року Справа № 915/1189/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Григорян Е.Р., за посвідченням

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: керівника Миколаївської обласної прокуратури (54030, м. Миколаїв, вул.Спаська, 28) в інтересах держави в особі

позивача: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573)

до відповідача: Приватного підприємства «Бая» (54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 36, ідентифікаційний код 32283343)

про: дострокове розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

23.09.2020 керівник Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 15/1-2219-20 від 23.09.2020 (вх. №11926/20) в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до Приватного підприємства «Бая» , в якій просить:

« 1. Достроково розірвати договір оренди землі від 30.10.2013 № 9675 укладений між Миколаївською міською радою та ПП «Бая» щодо земельної ділянки площею 88 га з кадастровим номером 4810137200:17:056:0004 вздовж Київського шосе в районі Матвіївки у Центральному районі міста Миколаєва.

2. Приватному підприємству «Бая» (ідентифікаційний код юридичної особи 32283343) повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 88 га з кадастровим номером 4810137200:17:056:0004 вздовж Київського шосе в районі Матвіївки у Центральному районі міста Миколаєва.

3. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) сплачений судовий збір за подачу позову» .

Позов прокурора обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення умов договору оренди землі № 9675 від 30.10.2013, укладеного між Миколаївською міською радою та ПП «Бая» , протягом тривалого часу допускаються істотні порушення умов договору, а саме несвоєчасне внесення орендної плати, що надає право орендодавцю вимагати дострокового розірвання договору та повернення земельної ділянки, натомість останнім не вжито заходів із вказаних питань, що свідчить про нездійснення ним захисту інтересів громади міста Миколаєва та є підставою для пред`явлення відповідного позову прокурором в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020 позовну заяву було повернуто керівнику Миколаївської обласної прокуратури на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки прокурором не доведено існування обставин, які б свідчили про наявність підстав звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, керівник Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду її по суті.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 апеляційну скаргу керівника Миколаївської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020 про повернення позовної заяви керівнику Миколаївської обласної прокуратури - скасовано. Справу № 915/1189/20 передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

11.01.2021 на адресу господарського суду від Миколаївської обласної прокуратури надійшла заява № 15/1-14вих-21 від 05.01.2021 (вх. № 217/21) з письмовими поясненнями щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

09.02.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов № 01 від 08.02.2021 (вх. №1938/21), в якому відповідач просить визнати причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву поважними, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки укладений між сторонами договір оренди повною мірою захищає права Миколаївської міської ради від неналежного виконання зобов`язань відповідача та може бути розірваний як за згодою сторін, так і в односторонньому порядку, тому не створює жодних перешкод щодо вільного розпорядження міською радою зазначеною земельною ділянкою.

Суд, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, визнає причини пропуску строку на подачу відзиву на позов відповідачем поважними, задовольняє клопотання відповідача, викладене у відзиві, та приймає поданий останнім відзив до розгляду.

11.02.2021 від відповідача до суду надійшла заява б/н від 11.02.2021 (вх. № 2122/21), в якій ПП «Бая» просило визнати причини неявки в судове засідання поважними та відкласти розгляд справи, призначений на 11.02.2021 на іншу дату.

Ухвалою суду від 11.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 15.03.2021 о 13:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 11.02.2021.

18.02.2021 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача № 15/1-182вих-21 від 16.02.2021 (вх. № 2561/21), в якій прокурор вважає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, безпідставними та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Прокурор зазначає, що належний захист інтересів держави в особі орендодавця - Миколаївської міської ради полягає в ухваленні судового рішення про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення раді, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість позовних вимог прокурора та наявність підстав для їх задоволення.

Ухвалою суду від 15.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 квітня 2021 року об 11:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 16.03.2021.

14.04.2021 від прокуратури до суду надійшло клопотання № 15/1-4711вих-21 від 14.04.2021 (вх. № 5542/21) про повернення з державного бюджету судового збору в сумі 70894,78 грн., як сплачене в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

14.04.2021 у судове засідання з`явився прокурор, який підтримав подане клопотання про повернення судового збору та позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Інші представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Так, копія ухвали суду від 16.03.2021, направлена на адресу позивача отримана ним 20.03.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 5400143125137.

Копію ухвали суду від 16.03.2021 у даній справі, направлену на адресу місцезнаходження відповідача, було повернуто 25.03.2021 відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою з відміткою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143125129).

Проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, так як ухвалу суду від 16.03.2021 направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2021 у справі № 915/1189/20 є 25.03.2021.

Враховуючи наведене, та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.04.2021 за відсутності представників позивача та відповідача.

14.04.2021, на підставі статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд оголосив вступні та резолютивні частини ухвали та рішення суду.

Ухвалою суду від 14.01.2021 задоволено клопотання Миколаївської обласної прокуратури та повернуто Миколаївській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір, перерахований згідно платіжного доручення №1698 від 21.09.2020 в сумі 70894,78 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30.10.2013 між Миколаївською міською радою (як Орендодавцем) та Приватним підприємством «Бая» (як Орендарем) укладено Договір оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді в книзі реєстрації договорів оренди землі від 30.10.2013 за №9675 (а.с. 110-115) (далі - Договір оренди).

Згідно умов Договору оренди, землі Орендодавець на підставі рішення Миколаївської міської ради від 22.11.2012 за №22/49 та протоколу аукціону № 1 від 30.10.2013 передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вздовж Київського шосе в районі Матвіївки Центрального району м. Миколаєва. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 88,0 га, без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810137200:17:056:0004, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 92725148101. Вказана земельна ділянка вільна від забудови (пункти 1.1, 2.1, 2.2 Договору оренди).

Відповідно до пункту 2.5 Договору оренди, земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди землі Договір діє протягом 10 (десяти) років з дати його укладення (до 30.10.2023). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення Орендодавця.

Відповідно до п 4.2 Договору оренди, встановлено, що Річна орендна плата за земельну ділянку (88,0 га) встановлюється у розмірі 12 % від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 564998,72 грн. Виходячи з цього, розмір річної орендної плати за цим договором складає 67799,85 грн.

Згідно пункту 4.4 Договору оренди, орендна плата за землю вноситься Орендарем з дати укладення цього договору щомісячно з розрахунку щомісяця, як 1/12 від розміру річної орендної плати (якщо термін оренди менше місяця, розмір орендної плати встановлюється пропорційно строку користування землею у місяці), протягом 30 днів місяця наступного за звітним на: р/р 33215812700005, УК у м. Миколаєві/Ленінський район/13050200, ГУДКСУ у Микол. обл., МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096.

Відповідно до п. 5.1 Договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 5.2 Договору оренди, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 7.1 Договору оренди, у разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання Договору оренди, Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спори розв`язуються у судовому порядку.

Розділом 9 Договору оренди передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема: своєчасного внесення орендної плати; припинення або дострокового розірвання Договору у випадках: порушення земельного законодавства; виникнення необхідності відведення земельної ділянки на інші цілі згідно з Генпланом розвитку міста; у випадку несплати /несвоєчасної сплати, більш ніж 6 місяців/ орендних платежів; у випадку зміни цільового призначення земельної ділянки, здійснення самовільного будівництва, порушення строків початку та завершення забудови земельної ділянки здійснення без згоди Орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам тощо (п. 9.1. Договору оренди).

Згідно листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 17.09.2020 №5193/02.02.01-40/14/20 (а.с. 48) заборгованість по орендній платі відповідача за землю станом на 01.08.2020 складає 61731,12 грн.

Таким чином, ПП «Бая» порушено умови Договору оренди землі від 30.10.2013 за №9675 щодо сплати орендної плати за землю, що є порушенням не тільки умов договору, але і вимог законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями частин 3 - 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі 906/982/19).

У даному конкретному випадку Миколаївською обласною прокуратурою встановлено, що при наявності у ПП «Бая» заборгованості за Договором оренди, орган місцевого самоврядування - Миколаївська міська рада, до компетенції якої відноситься повноваження по вжиттю заходів до примусового стягнення вказаного боргу, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.

Бездіяльність Миколаївської міської ради підтверджується листом № від 17.09.2020 №5193/02.02.01-40/14/20 (а.с. 48), згідно якого Миколаївською міською радою розглянуто лист Миколаївської обласної прокуратури від 10.09.2020 № 05/2-877вих.-20 та повідомлено керівника Миколаївської обласної прокуратури про те, що заходи щодо розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості виконавчими органами Миколаївської міської ради не вживалися.

Враховуючи викладене, з метою виконання покладених на органи прокуратури функцій та завдань, реалізуючи права, передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами, 23.09.2020 керівник Миколаївської обласної прокуратури звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради.

Суб`єктний склад сторін у справі визначено прокурором з урахуванням Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» . Так відповідно до пункту 2.23 вказаної Постанови, визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

На виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокуратурою також попередньо повідомлено листом від 18.09.2020 № 15/1-39вих-20, Миколаївську міську раду про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до Господарського суду Миколаївської області (а.с. 55).

Враховуючи наведене у сукупності, приймаючи до уваги те, що при наявності у ПП «Бая» заборгованості за договором оренди землі, орган місцевого самоврядування - Миколаївська міська рада, до компетенції якої відноситься повноваження по вжиттю заходів до примусового стягнення вказаного боргу, вжитті заходів щодо розірвання договору оренди, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому, суд дійшов висновку щодо правомірного та обґрунтованого звернення керівника Миколаївської обласної прокуратури до суду для представництва інтересів держави у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про оренду землі» , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору вимог земельного законодавства.

Визначення договору оренди земельної ділянки містить і стаття 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі, є об`єкт оренди, строк дії договору та оренда плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Стаття 24 Закону України «Про оренду землі» визначає права та обов`язки орендодавця, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Цим приписам кореспондують пункти 9.1, 9.4 Договору оренди землі, відповідно до яких орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором та своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений договором оренди землі та своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Стаття 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, підстави для дострокового розірвання договору оренди землі мають бути визначені або безпосередньо договором оренди або приписами законодавства.

Відповідно пункту 12.4 дія Договору оренди припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом шести місяців поспіль), порушує строки початку та завершення забудови земельної ділянки, здійснює самовільне будівництво, здійснює без згоди Орендодавця передачу або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Також відповідно до пункту 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають з земельних відносин» , розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. ст. 1, 13 Закону основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Станом на 01.08.2020 за ПП «Бая» існує заборгованість з орендної плати за землю у сумі 61731,12 грн.

Таким чином, систематична несплата ПП «Бая» коштів за договором оренди землі від 30.10.2013 № 9675 свідчить про порушення останнім істотної умови договору та надає право орендарю вимагати дострокового розірвання цього договору.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 52) станом на 22.09.2020 право власності або інше речове право на об`єкти нерухомості на спірній земельній ділянці за відповідачем чи іншими суб`єктами господарювання не зареєстровано.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем істотних умов Договору оренди землі, позовні вимоги керівника Миколаївської обласної прокуратури в частині розірвання Договору оренди, укладеного між Миколаївською міською радою та ПП «Бая» , зареєстрованого у Миколаївській міській раді в книзі реєстрації договорів оренди землі від 30.10.2013 за № 9675, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 34 Закону України «Про оренду землі» , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

З огляду на викладене та враховуючи те, що Договір оренди землі від 30.10.2013 за №9675 підлягає розірванню з наведених вище підстав, суд вважає, що позовні вимоги прокурора стосовно зобов`язання ПП «Бая» повернути земельну ділянку загальною площею 88,0 га, яка знаходиться вздовж Київського шосе в районі Матвіївки у Центральному районі міста Миколаєва територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог керівника Миколаївської обласної прокуратури, заявлених в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, з урахуванням ухвали суду від 14.04.2021 про повернення судового збору Миколаївській обласній прокуратурі, судовий збір в розмірі 4204,00 грн. покладається на ПП «Бая» та підлягає стягненню на користь Миколаївської обласної прокуратури.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Достроково розірвати договір оренди землі від 30.10.2013 № 9675 укладений між Миколаївською міською радою та Приватним підприємством «Бая» щодо земельної ділянки площею 88 га з кадастровим номером 4810137200:17:056:0004 вздовж Київського шосе в районі Матвіївки у Центральному районі міста Миколаєва.

3. Приватному підприємству «Бая» (ідентифікаційний код юридичної особи 32283343) повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 88 га з кадастровим номером 4810137200:17:056:0004 вздовж Київського шосе в районі Матвіївки у Центральному районі міста Миколаєва.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Бая» (54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 36, ідентифікаційний код 32283343) на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) сплачений судовий збір у сумі 4204,00 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 26.04.2021.

Суддя В.С. Адаховська