Справа № 307/2336/20
Провадження № 2/307/1289/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., за участю секретаря судового засідання Цех Г.М., позивачки ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , Тернівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень. В позовній заяві зазначила, що її покійний батько - ОСОБА_5 проживав в будинку АДРЕСА_1 . Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При житті за вищевказаним будинком була закріплена земельна ділянка площею 1,16 га, що підтверджується довідкою Тернівської сільської ради. В цьому будинку вона народилась та проживає. В зв`язку з тим, що за дворогосподарством по АДРЕСА_1 закріплені земельні ділянки, відповідачем Тернівською сільською радою народних депутатів було прийнято рішення одинадцятої сесії двадцять першого скликання від 18.05.1992 року про надання їй земельної ділянки, для будівництва індивідуальних житлових будинків, розміром 0,09 га на батьковій земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Згодом 26 грудня 2003 року відповідачем Тернівською сільською радою Тячівського району було прийнято рішення восьмої сесії четвертого скликання за №47 про надання їй земельної ділянки, для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,25 га по АДРЕСА_1 . В кінці 2017 року, вони вирішили узаконити земельну ділянку в урочищі Вишоватий (Місієво) та звернулись до геодезичної фірми ФОП ОСОБА_6 , яка здійснила геодезичні обміри земельної ділянки відповідно до прийнятого рішення Тернівської сільської ради від 26 грудня 2003 року, площею 0,25 га по АДРЕСА_1 . Але здійснивши обміри їхньої земельної ділянки, виявилось що земельна ділянка перебуває у власності якогось ОСОБА_7 10 вересня 2018 року народний депутат Тернівської сільської ради - ОСОБА_8 зі своїми знайомими, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на їхній земельній ділянці почали погрожувати їхньому синові та наносити йому побої. Нецензурно висловлюючись, вигнали його з частини їхньої земельної ділянки, говорячи, що ця частина земельної ділянки їх власність. На їхній частині земельної ділянки вищевказаний ОСОБА_8 , зі своїми родичами насадили саджанці - горіхи та з їхньої сторони огородили металевою сіткою. Вони повторно звернулись до геодезичної фірми, яка категорично та безпідставно відмовилась їм виготовляти технічні документи на їхню земельну ділянку. За адвокатськими запитами вони отримали офіційну відповідь від відповідача Тернівської сільської ради про те, що їхня частина земельної ділянки знаходиться за межами населеного пункту Тернова, і що ця частина земельної ділянки є пайовою. Від виконавця геодезичних робіт ФОП ОСОБА_9 , вони отримали збірний кадастровий план земельної ділянки, де видно що їхня частина земельної ділянки площею 0,1325 га перебуває на даний час у власності відповідачки ОСОБА_4 , яка раніше ніколи не використовувала і не використовує їхню земельну ділянку або прилеглі земельні ділянки. Згідно технічної документації відповідачки виявилося, що вона не містить довідки відповідача Тернівської сільської ради щодо права користування відповідачкою земельної ділянки площею 0.7307 га., сертифікату відповідачки на земельну частку (пай) за серією 0091520. Натомість знаходиться сертифікат на ім`я ОСОБА_10 серії ЗК №0091458, який вказаний в завданні на виконання робіт, як однією з підстав виконання цих робіт. Крім того, в вищевказаних технічних матеріалах наявний архівний витяг з рішення відповідача Тернівської сільської ради від 14 січня 2002 року, в якому Тернівська сільська рада вирішила в 2002 році: - виділити земельну частку (пай) в натурі згідно розробленої схеми поділу земель колективної власності. Але ніякої розробленої схеми поділу земель колективної власності в цих технічних матеріалах немає і така фактично не розроблялась. Таким чином можна стверджувати, що земельна ділянка відповідачці була виділена за її вказівкою, без суміжних землекористувачів, без представників органу місцевого самоврядування, і без неї, позивачки по справі. А можливо вона виділена ще в 2002 році та на неї виданий державний акт старого взірця зовсім в іншому місці, так як в її - відповідачки технічних матеріалах значиться, що вона такий додала.
Вважає, що встановлення та погодження меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками проводилось відповідачці умовно по землі, із грубим порушенням. Фактично відповідачка за допомогою спеціалістів-геодезистів, без жодних на те правових підстав, протиправно узаконила частину належної їм земельної ділянки. Фактично ця так би мовити спірна частина земельної ділянки, площею 0,01325 га, знаходилась та знаходиться, і на даний час на їхній території у їхньому користуванні. Враховуючи викладене, просить суд постановити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії третього скликання, відповідача - Тернівської сільської ради від 14.01.2002 року Про розгляд заяв громадянам села , в частині виділення земельної частки (паю) в натурі згідно розробленої схеми поділу земель колективної власності і видачі державного акту на право приватної власності на землю, а саме ОСОБА_4 відповідно сертифіката ЗК № 0091520, яка розташована на території Тернівської сільської ради в урочищі Місієво, площею 0,7307 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; рішення відповідача - Тернівської сільської ради за №930 від 22.05.2019 року Про розгляд заяви щодо затвердження протоколу постійної комісії з питань агропромислового комплексу та розвитку села від 21.05.2019 року і виготовлення технічної документації щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості гр. ОСОБА_4 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідачку - ОСОБА_4 в подальшому не чинити перешкоди у встановленні сталих меж земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 з бокової частини металевої огорожі, шляхом вивільнення частини металевої огорожі та земельної ділянки в її боковій частині, загальною площею 0,01347 га., що знаходиться у власності відповідачки в урочищі Місієво на території Тернівської сільської ради, Тячівського району, за кадастровим номером 2124487400:02:002:0024 та стягнути з відповідачів всі понесені нею судові витрати.
10 вересня 2020 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та встановлено відповідачам термін для подання відзиву на позовну заяву.
02 листопада 2020 року представником відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , надіслано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є безпідставними, не ґрунтуються на нормах законодавства, а тому до задоволення не підлягають, виходячи з наступних мотивів: у відповідності до сертифікату на земельну частку (пай) серії ЗК №0091520 від 30.05.1997р., виданого ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_2 , останній належить право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності агрофірми-колгоспу Карпати розміром 0,73 в умовних кадастрових гектарах. Рішенням 17-ої сесії 3-го скликання Тернівської сільської ради від 14.01.2002р. виділено земельні частки (паї) в натурі згідно розробленої схеми поділу земель колективної власності і видано державні акти приватної власності на землю згідно списку, під номером 84 у якому зазначена ОСОБА_4 , мешканка АДРЕСА_2 , сертифікат ЗК №0091520. Таким чином, відповідачка ОСОБА_4 є власником земельної частки (паю) у землі, що перебуває у колективній власності агрофірми-колгоспу Карпати розміром 0.73 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ЗК №0091520 від 30.05.1997р. Земельна ділянка площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, виділена відповідачці ОСОБА_4 у натурі (на місцевості) як земельна частка (пай), знаходиться частково на території контуру НОМЕР_1 та контуру 482, її розташування та площа у фізичних кадастрових гектарах відповідає Схемі поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в агрофірмі - колгоспі Карпати . На підставі рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) за замовленням відповідачки ОСОБА_4 суб`єктом господарювання - виконавцем робіт із землеустрою було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,7307 га, розташованої на території Тернівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена технічна документація була погоджена у відповідності з вимогами Земельного кодексу України. Згодом дана земельна ділянка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачкою ОСОБА_4 , що стверджується витягом №172049139. Позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві посилається на порушення її прав у сфері землекористування щодо земельної ділянки площею 0,25 га в ур. Вишоватий . Поряд з цим, позивачкою до позовної заяви не додано жодних документів, які б підтверджували відведення їй земельної ділянки площею 0,25 га, чи будь-якої іншої площі, у натурі (на місцевості), встановлення меж такої земельної ділянки, а також позивачкою не надано документів, які б підтверджували факт виникнення у неї права власності чи користування на землю у розумінні вимог ст. ст. 22, 23 ЗК України 1990р. та ст. 125, 126 ЗК України 2001р. Крім цього, як вже зазначалося вище, земельна ділянка площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, надавалася відповідачці ОСОБА_4 у власність саме як земельна частка (пай) на землях пайового фонду, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачка ж посилається на факт надання їй площею 0,25 га в ур. Вишоватий для ведення особистого селянського господарства. При відсутності доказів конкретного місця розташування земельної ділянки площею 0,25 га в ур. Вишоватий , яка передбачалася для надання позивачці рішенням Тернівської сільські ради від 26.12.2003р. №47, доводи останньої про порушення її прав у сфері землекористування є безпідставними. Позивачка ж після отримання рішення Тернівської сільської ради від 26.12.2003р. №47 жодних дій до реалізації зазначеного рішення, та отримання земельної ділянки у власність чи користування не вчиняла. Доводи позову про те, що позивачка намагалася виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і у процесі її виготовлення було встановлено накладання на земельну ділянку площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, не можуть бути взяті до уваги як докази порушення її прав, оскільки на момент виготовлення такої документації на замовлення позивачки, відповідачка ОСОБА_4 вже набула право власності на землю у встановленому порядку.
Відповідно до протоколу комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села від 21.05.2019р. по вирішенню питання погодження меж земельної ділянки площею 0,7307 га між гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_1 було встановлено, що відмова ОСОБА_1 від підпису на акті погодження меж є безпідставною. Відповідно до рішення 17-ої сесії 7-го скликання Тернівської сільської ради №930 від 22.05.2019р. затверджено протокол комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села від 21.05.2019р. та вирішено виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 без підпису суміжного користувача ОСОБА_1 . Доводи позивачки про самовільне захоплення відповідачкою ОСОБА_4 частини належної позивачці земельної ділянки є безпідставними. Оскільки відповідачка ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, у жодному разі не може йти мова про самовільне захоплення нею земельної ділянки (чи певної частини), яка належить позивачці ОСОБА_1 . Позивачка ОСОБА_1 , не набула права власності чи права користування на земельну ділянку, на захист якої подано позов, у розумінні положень ст. ст. 22, 23 ЗК України 1990р. та ст. 125,126 ЗК України 2001р. Всупереч зазначеним вимогам, позивачкою не доведено належними, допустимими і достатніми доказами факту виникнення у неї у встановленому законом порядку права власності чи права користування на земельну ділянку, на захист якого заявлено позов, а відтак, і факту порушення її прав у сфері землекористування, а також факту невідповідності вимогам законодавства рішення 17-ої сесії 3-го скликання Тернівської сільської ради від 14.01.2002р., рішення Тернівської сільської ради №930 від 22.05.2019р. Тому звернення позивача до суду з даним позовом є безпідставним, оскільки позивач не є особою, права чи інтереси якої порушені у спірних правовідносинах.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
08 грудня 2020 року представником Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області надіслано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позову просить відмовити повністю, посилаючись на наступне. Заявлений позов Головне управління вважає необґрунтованим та безпідставним, а також таким, що не може бути задоволений судом з наступних підстав. Відповідно до пунктів 1-3, підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 (зі змінами) Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру та йому підпорядковане. З матеріалів справи вбачається, що стороною по справі в якості відповідача є відділ у Тячівському районі головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. Слід зауважити, що відповідно до Положення про Відділ у Тячівському районі Головного управління, затвердженого наказом Головного управління 04.01.2017 року № 1, Відділ є структурним підрозділом Головного управління, юрисдикція якого поширюється на територію тячівського району. При цьому, Відділ не є юридичною особою, не може виступати позивачем та відповідачем в судах.
Як вбачається з матеріалів позову, позивачка ОСОБА_1 не набула права власності чи права користування на спірну земельну ділянку та не володіє правовстановлюючими документами на неї. В свою чергу відповідачка ОСОБА_4 є власником земельної частки (паю) із земель, що перебували у колективній власності агрофірми-колгоспу «Карпати» розміром 0,73 умовних кадастрових гектарів на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ЗК № 0091520 від 30.05.1997, та має право на виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки та отримання документа, що посвідчує право на таку земельну ділянку. Земельна ділянка площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, виділена відповідачці ОСОБА_4 у натурі (на місцевості) як земельна частка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в агрофірмі - колгоспі «Карпати» Тячівського району Закарпатської області, відносилась до земель пайового фонду агрофірми-колгоспу «Карпати» . Відповідно до. договору від 14.04.2019 № 1740, укладеного між гр. ОСОБА_4 та ТОВ «ГЕО-ЗЕМЛЯ» , розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована за межами населеного пункту на території Тернівської сільської ради Тячівського району урочище Місієво, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підставою для виконання робіт стали заява гр. ОСОБА_4 від 01.04.2019 року, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0091520. Відомості щодо земельної ділянки площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, розташованої на території Тернівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва внесено до Державного земельного кадастру 11.06.2019 року на підставі вищезазначеної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у відповідності до вимог статті 79-1 ЗК України та абзазу 3 частини першої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» . У подальшому 29.06.2019 право власності на земельну ділянку площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, розташовану на території Тернівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачкою ОСОБА_4 , що підтверджується витягом від 29.06.2019 № 172049139. Таким чином, відповідачка ОСОБА_4 набула право власності на спірну земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства на підставі рішення уповноваженого органу. Правомірність набуття відповідачкою ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку підтверджена належними правовстановлюючими документами, фактом державної реєстрації такого права.
Звертає також увагу на ту обставину, що спірна земельна ділянка не відводилась позивачці на місцевості в натурі, межі не встановлювались, межові знаки не видавались, акти землевпорядної організації про відведення в натурі на місцевості меж земельної ділянки - відсутні. Отже земельна ділянка, яка нібито належить позивачці на підставі рішення Тернівської сільської ради Тячівського району від 26.12.2003 № 47, не має встановлених землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а тому не має ознак об`єкта права власності, які визначені частиною першою статтею 79 Земельного Кодексу України, з огляду на зазначене, позивачка ОСОБА_11 до цього часу не набула права власності на цю земельну ділянку, а, отже, відповідно відносини щодо володіння чи використання даною земельною ділянкою судовому захисту не підлягають.
Оскаржуване позивачкою рішення Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області є ненормативним актом, було прийнято стосовно конкретного громадянина, підлягало одноразовому застосуванню та було виконано в момент виникнення права власності на земельну ділянку - після отримання та державної реєстрації правовстановлюючого документу на землю, із з цього моменту оскаржуване рішення вичерпало свою дію, у зв`язку з чим не може бути скасоване, оскільки дане рішення вже в силу закону скасоване та є не чинним після отримання гр. ОСОБА_4 правовстановлюючого документу на землю. Чинне законодавство не передбачає можливості втручання в право особи, яке вона отримала за відповідними рішеннями уповноваженого органу, виконавши всі вимоги законодавства, з огляду на можливі недолік в організації діяльності органу, що таке право їй надав. Враховуючи викладені вище обставини, Головне управління вважає, що доводи позову не ґрунтуються на законі та матеріалах справи, позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, позивачка не довела наявності факту порушень своїх прав та законних інтересів, тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
26 лютого 2021 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області замінено первісного відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області відділ у Тячівському районі на належного Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області.
Позивачка ОСОБА_12 та її представник - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та просив в задоволенні позову відмовити.
Представники Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 15 травня 2018 року виконкомом Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками зазначені: ОСОБА_5 - батько, мати ОСОБА_14 , відповідно до актового запису за № 135 (а.с.7).
16 лютого 1993 року було укладено шлюб між ОСОБА_13 , 1964 року народження та ОСОБА_15 , 1963 року народження та після укладення шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_16 , що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 16 лютого 1993 року (а.с.8).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 29 червня 2016 року виконавчим комітетом Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 78 років, про що 29 червня 2016 року складено відповідний актовий запис за № 35 (а.с.9).
З довідки № 215/02-36 від 04.08.2020 року, виданої виконкомом Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області вбачається, що згідно по господарського обліку № 34 особовий рахунок № НОМЕР_5 за дворогосподарством в АДРЕСА_1 , закріплена земельна ділянка площею 1,16 га (а.с.10).
З листа №179/02-36 від 23.12.2019 року Тернівської сільської ради Тячівського району вбачається, що земельна ділянка, що розташована в урочищі Вишоватий в с. Терново, знаходиться за межами населеного пункту с. Терново, а також є пайовою (а.с.19).
Рішенням 11-ої сесії 21-го скликання Тернівської сільської ради від 18.05.1992 року позивачці ОСОБА_17 , жительці АДРЕСА_1 , надано земельні ділянки розміром 0,09 га на батьківських сатинах для будівництва індивідуальних житлових будинків (а.с.11).
Рішенням 8-ої сесії IV скликання Тернівської сільської ради від 26.12.2003 року №47 позивачці ОСОБА_1 , надано земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, розміром 0,25 га в ур. ОСОБА_18 (а.с.11).
Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленої ТОВ ГЕО - ЗЕМЛЯ на замовлення відповідачки ОСОБА_4 , яка розташована за адресою Тячівський район, Тернівська сільська рада, урочище Місієво, площею 0,7307 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 2124487400:02:002:0024, вбачається, що підставою для виконання робіт є заява громадянина від 01.04.2019 року №1395, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0091520 від 30.05.1997р., №683, рішення 17 сесії 3 скликання від 14.01.2002 року та довідки сільської ради (а.с.28-30).
Архівним витягом №07-04/377 від 26.04.2019 року з рішенням 17-ої сесії IІІ скликання Тернівської сільської ради від 14.01.2002 року встановлено, що громадянам села Терново виділено земельні частки (паї) в натурі згідно розробленої схеми поділу земель колективної власності і видано державні акти на право приватної власності на землю, та відповідно до списку, що додається відповідачці ОСОБА_4 видано сертифікат на земельну частку (пай) для ведення особистого підсобного господарства серії ЗК №0091520 (а.с.33).
Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0091458 від 30.05.1997 року, виданого члену колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма-колгосп Карпати с. Терново, Тячівського району, Закарпатської області ОСОБА_10 , який проживає в АДРЕСА_2 , стверджується, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Агрофірми-колгоспу Карпати , розмір 0,73 в умовних гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.34-35).
Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0091520 від 30.05.1997р., стверджується, що ОСОБА_4 є власником земельної частки (паю) у землі, що перебуває у колективній власності агрофірми-колгоспу Карпати розміром 0.73 в умовних кадастрових гектарах на підставі та має право на поділення їй в натурі (на місцевості) (а.с.138).
Згідно матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої на замовлення відповідачки ОСОБА_4 сертифікованою землевпорядною організацією, земельна ділянка площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, знаходиться на території контурів 481, 482 індексної кадастрової карти Тернівської сільської ради.
Згідно матеріалів Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в агрофірмі - колгоспі Карпати Тячівського району Закарпатської області, у контурі НОМЕР_1 , площа якого складає 0.6 га, остаточна площа паювання складає 0.6 га, кількість земельних часток (паїв) складає 0,9, розмір земельної частки (паю) у фізичних гектарах становить 0.67 га. У контурі 482, площа якого складає 0.6 га, остаточна площа паювання складає 0.6 га, кількість земельних часток (паїв) складає 1,1 розмір земельної частки (паю) у фізичних гектарах становить 0,57 га. Земельна ділянка площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, виділена відповідачці ОСОБА_4 у натурі (на місцевості) як земельна частка (пай), знаходиться частково на території контуру НОМЕР_1 та контуру 482, її розташування та площа у фізичних кадастрових гектарах відповідає Схемі поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в агрофірмі - колгоспі Карпати (а.с.129-137).
Відповідно до вказаної Схеми та картографічних матеріалів земельний масив, у якому знаходиться земельна ділянка площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, виділена відповідачці ОСОБА_4 у натурі (на місцевості) як земельна частка (пай) дія ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відноситься до земель пайового фонду Агрофірми-колгоспу Карпати .
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 172049139 від 26.06.2019 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,7307 га, кадастровий номер 2124487400:02:002:0024, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, Тернівська сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться у приватній власності відповідачки ОСОБА_4 , у цілій частині (а.с.139).
Із витягу з рішення 17-ї сесії VII скликання №930 від 22.05.2019 року Тернівської сільської ради Тячівського району, "Про розгляд звяви" видно, що вирішено затвердити протокол постійної комісії з питань агропромислового комплексу земельних ресурсів та розвитку села від 21.05.2019 року і виготовити технічну документацію щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості гр. ОСОБА_4 без суміжного землекористувача ОСОБА_1 (а.с.48).
Відповідно до протоколу від 21.05.2019 року по вирішенню питання щодо погодження меж в с. Вишовати ур. Місієво земельної ділянки площею 0,7307 між громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 комісія вирішила відмову позивачки ОСОБА_1 від підпису на акті погодження меж визнати безпідставною та видати свідоцтво на право власності на земельну ділянку відповідачці ОСОБА_19 без підпису ОСОБА_1 (а.с.44).
Згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 11.04.2019 року видно, що межі земельної ділянки за кадастровим номером 2124487400:02:002:0024, яка розташована в Тячівськй район, Тернівсмька сільська рада, урочище Місієво, площею 0,7307 га, що надається гр. ОСОБА_4 для ведення сільськогосподарського виробництва, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками у кількості 20 шт. Список межових знаків та абриси (кроки) додаються (а.с.50-62).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша ст. 12 ЦПК України ).
Відповідно до положень частини третьої статті 12 , частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України ).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України ).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України ).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України ).
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За приписами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до підпунктів а , б , в пункту 1 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 3 грудня 1999 року № 1529/99 постановлено здійснити організаційні заходи щодо: реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності; підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян та селянських (фермерських) господарств шляхом надання громадянам, яким у встановленому порядку із земель колективного сільськогосподарського підприємства відведено земельні ділянки в натурі на основі земельної частки (паю), можливості розширювати особисті підсобні господарства без створення юридичної особи за рахунок цих ділянок, а також одержаних три виході з зазначених підприємств майнових паїв; забезпечення протягом 2000 - 2002 років видачі в установленому порядку державних актів на право приватної власності на землю усім бажаючим власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Частиною 2 ст. 373 ЦК України, передбачено, що право власності на землю гарантується конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990р., право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Та згідно ч. 1 ст. 23 ЗК України 1990р., право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Частиною 1 ст. 125 ЗК України, у редакції, чинній до 05.03.2009 р., було передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 126 ЗК України в редакції до 05.07.2012р., право власності на мельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
За приписами ст. 125 ЗК України в редакції, чинній на час розгляду справи в суді, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
За змістом вказаних норм громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 , як член колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма-колгосп Карпати 30 травня 1997 року отримала сертифікат серія ЗК № 0091520 на право на земельну частку розміром 0,73 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі. Згодом рішенням Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 14 січня 2002 року відповідачці ОСОБА_4 виділено земельну частку (пай) в натурі згідно розробленої схеми поділу земель колективної власності. Відповідачка виготовила відповідно технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та відповідно зареєструвала дану земельну ділянку з кадастровим номером 2124487400:02:002:0024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується записом про право власності № 32183592.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України . Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно пунктів г , е частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.
Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) зазначено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право особи порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста .
Оцінюючи в судовому засіданні здобуті докази в їх сукупності, суд вважає, що інтереси позивачки ОСОБА_1 рішенням сімнадцятої сесії третього скликання Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 14 січня 2002 року Про розгляд заяв громадян села в частині виділення земельної частки (паю) в натурі згідно розробленої схеми поділу земель колективної власності, а саме відповідачці ОСОБА_4 не порушені, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження відведення їй земельної ділянки, встановлення меж такої земельної ділянки, а також відсутній правовстановлюючий документів на підтвердження виникнення права власності чи іншого права користування на земельну ділянку передану рішеннями Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області 26 грудня 2003 року площею 0,25 га в урочищі Вишоватий .
Пояснення позивачки про те, щодо частина її земельної ділянки площею 0,1325 га на даний час перебуває у власності відповідачки нічим об`єктивно, як того вимагає ЦПК України , не підтверджено.
Згідно ст. 106 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановлення твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
За змістом статті 198 ЗК України кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Судом також враховується, що відповідачка ОСОБА_4 звернулася із заявою до ТОВ Гео-Земля про виготовлення технічної документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі кадастровим номером 2124487400:02:002:0024, яка розташована в урочищі Місієво Тячівського району Закарпатської області, яка була виготовлена відповідним товариством.
Доводи позивачки відносно тієї обставини, що земельна ділянка, яка виділена відповідачці ОСОБА_4 , знаходиться на частині її земельної ділянки, і те що межі вказаної земельної ділянки нею не погоджувались та не підписувалися, і що рішення Тернівської сільської ради Тячівського району №930 від 22 травня 2019 року Про розгляд заяви протиправне слід зазначити наступне.
Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийнято постанову у справі № 681/1039/15-ц, у якій суд зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовлення землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами . Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
На думку суду, непогодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками не може бути підставою для скасування рішення та права власності відповідача на спірну земельну ділянку, а також відсутні підстави для скасування рішення Тернівської сільської ради Тячівського району №930 від 22 травня 2019 року Про розгляд заяви згідно якого вирішено затвердити протокол постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села від 21.05.2019 року і виготовити технічну документації щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості ОСОБА_4 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_12 .
Саме таку правову позицію виcловив Верховний Суд України у постанові від 03 липня 2019 року (справа № 467/1637/16-ц).
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 16 ЦК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України , визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, невизнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.
Позивачка, оспорюючи набуття відповідачкою ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, вказує, що порушено її право на виготовлення технічної документації та одержання у власність земельної ділянки переданої їй рішенням Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області № 47 від 26 грудня 2003 року, і вона згідно з вимогами ст. 152 ЗК України вправі ставити питання про усунення перешкод у її праві на землю.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів про наявність у неї будь-якого речового права на земельну ділянку, яке підлягає захисту відповідно до положень ст.ст. 15 , 16 ЦК України .
Аналізуючи надані сторонами на підтвердження та заперечення позовних вимог докази в межах заявлених позовних вимог судом не встановлено підстав для зобов`язання ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у встановлені сталих меж її земельної ділянки з бокової частини металевої огорожі шляхом зобов`язання відповідачку вчинити дії згідно позовних вимог.
З огляду на встановлені судом обставини справи, з урахуванням зазначених вище норм права, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ОСОБА_20 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 209, 263, 265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2522 грн. 40 коп. покласти на позивачку ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Тернівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, адреса місцезнаходження: 90545, с. Терново, вул. Центральна, 176, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349739.
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, адреса місцезнаходження: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 39766716.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2021 року .
Суддя: М.Д.Стецюк
Суд | Тячівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2021 |
Оприлюднено | 30.04.2021 |
Номер документу | 96636622 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тячівський районний суд Закарпатської області
Стецюк М. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні