Рішення

від 29.04.2021 по справі 600/1008/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1008/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Земля Буковини» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство «Земля Буковини» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00000/229/0901 від 21 січня 2021 року та №00000/244/0901 від 21 січня 2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував про незаконність призначення та проведення фактичної перевірки, за результатом якої прийнято оскаржувані рішення. Також зазначав про те, що фактична перевірка була проведена не за місцем фактичної діяльності позивача: АДРЕСА_1 , яку зазначено в наказі на перевірку та відповідних направленнях, а проведена за адресою: м. Чернівці, вул.28 Червня, 44, оф.39 - за місцем розташування ТОВ Профі інвест консалтинг , яке надає послуги щодо підготовки та здачі звітності Селянського (фермерського) господарства «Земля Буковини» . Зазначене, на думку позивача, свідчить про ознаки документальної невиїзної перевірки платника податку, наказ про проведення якої відповідачем не видавався.

Крім цього, разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою суду від 11 березня 2021 року відмовлено.

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 13 квітня 2021 року на 11 год.00 хв.; встановлено строки для подання заяв по суті справи; задоволено заяву позивача про виклик свідка та викликано в судове засідання по даній справі як свідка ОСОБА_1 .

Відповідач щодо задоволення позову заперечував та подав до суду відзив, у якому вказував про законність призначення та проведення у позивача фактичної перевірки, за наслідком якої встановлено зберігання пального без придбання відповідної ліцензії. У зв`язку із порушенням позивачем вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481-95/ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України правомірно прийнято оскаржувані позивачем рішення.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

12 квітня 2021 року від позивача до суду надійшло клопотання, в якому він просив суд справу розглянути без його участі. Також вказано, що позов підтримується у повному обсязі.

У призначене судом на 13 квітня 2021 року судове засідання позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.

Представник відповідача не заперечував щодо подальшого розгляду справи без участі позивача, про що останній і просив у клопотанні від 12 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача про заміну сторони та замінено Головне управління ДПС у Чернівецькій області ЄДРПОУ 43143196 на Головне управління ДПС у Чернівецькій області ЄДРПОУ 44057187.

Крім цього, ухвалою суду від 13 квітня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні заяви відповідача, поданої до суду 05 квітня 2021 року, про виклик свідка у зв`язку з її безпідставністю. Судом зазначено, зокрема, що викладені у заяві обставини не стосуються даної справи.

Також судом, з`ясувавши думку представника відповідача, вирішено проводити судове засідання за відсутності ОСОБА_1 , викликаної як свідка ухвалою від 22 березня 2021 року.

Згідно матеріалів справи вказана особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання у цій справі, однак до суду не з`явилась, про причини неявки не повідомила.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 була викликана судом як свідок за клопотанням позивача, який у судове засідання не з`явився і просив справу розглянути за його відсутності, при цьому у клопотанні від 12 квітня 2021 року не наполягав на допиті ОСОБА_1 як свідка, представник відповідача в судовому засіданні також не наполягав на допиті вказаної особи як свідка, то судом вирішено проводити подальший розгляд справи як за відсутності позивача, так і за відсутності ОСОБА_1 .

Виступивши у судовому засіданні зі вступним словом в порядку статті 209 Кодексу адміністративного судочинства України та надавши суду витребувані ухвалою від 22 березня 2021 року документи, представник відповідача подала заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні правові підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство Земля Буковини зареєстроване як юридична особа з 14 березня 2001 року із здійсненням основного виду діяльності за кодом КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а з 21 березня 2001 року перебуває на обліку в податковому органі як платник податків. Директором селянського (фермерського) господарства є ОСОБА_2 .

Згідно з договором про надання бухгалтерських послуг від 10 лютого 2020 року (далі - Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Профі інвест консалтинг в особі директора Єремейчук А.А. (далі - Виконавець ) та Селянським (фермерським) господарством Земля Буковини в особі директора Бойчука Г.В. (далі - Замовник ) Виконавець за плату надає бухгалтерські послуги, а саме складання та передача контролюючим органам фінансової звітності, передбаченої чинним законодавством України, протягом терміну дії цього Договору. Згідно з пунктом 7.1 Договору такий діє з моменту укладання до 31 грудня 2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що начальником управління контролю за підакцизними товарами Н. Донець складено службову записку на ім`я начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про надання дозволу на проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання - юридичної особи Селянське (фермерське) господарство Земля Буковини на виконання листа ДПС №8215/7/99-00-17-02-17 від 26 травня 2020 року та з метою дослідження питання діяльності СГ, які отримали ліцензії на зберігання пального для власних потреб та недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів.

Підстава для проведення фактичної перевірки - підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України - отримання у встановленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

04 грудня 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області видано наказ №589/фп, яким зобов`язано провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання Селянське (фермерське) господарство Земля Буковини , код ЄДРПОУ 31248879, юридична адреса: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Молодія, вул. Поповича, 42 за період фінансово-господарської діяльності з 01 липня 2019 року по 18 грудня 2020 року в термін до 09 грудня 2020 року по 18 грудня 2020 року з питань дотримання Податкового кодексу України в частині здійснення господарської діяльності, Закону України від 19 грудня 1995 року №481-95/ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та інших законодавчих актів.

Наказом Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 18 грудня 2020 року продовжено строки проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання Селянське (фермерське) господарство Земля Буковини в термін з 19 грудня 2020 року до 23 грудня 2020 року.

На виконання зазначених наказів та на підставі та направлень на перевірку від 04 грудня 2020 року №№142, 143 посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області у період з 17 грудня 2020 року по 23 грудня 2020 року проводилась фактична перевірка суб`єкта господарської діяльності СФГ Земля Буковини за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Молодія, вул. Поповича, 42, у присутності ОСОБА_1 - директора ТОВ Профі інцест-консалтинг , за результатами якої складено акт №1244/24-13-09-01/31248879 від 23 грудня 2020 року, в якому вказано, що Селянське (фермерське) господарство Земля Буковини здійснювало зберігання пального без придбання відповідної ліцензії. Вказано, що суб`єктом господарювання порушено статтю 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481-95/ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

24 грудня 2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області складено акт щодо відмови від підпису акту фактичної перевірки №43/24-13-09-01/31248879, в якому вказано, що представник платника податків ОСОБА_1 (договір про надання бухгалтерських послуг від 10 лютого 2020 року, укладений між ТОВ Профі інвест консалтинг та СФГ Земля Буковини в особі директора Єремейчук А.А. та ОСОБА_2 ) відмовилась підписати зазначений акт, використати передбачене Податковим кодексом України право отримати один примірник акту, надати пояснення до зазначеного акту фактичної перевірки, про що посадовими особами органу ДПС складено акт.

Вказаний акт направлено на адресу позивача 24 грудня 2020 року та отримано ним 29 грудня 2020 року, що підтверджується листом Головного управління ДПС у Чернівецькій області 24 грудня 2020 року №8622/10/24-13-09-01 від 24 грудня 2020 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

06 січня 2021 року позивачем надіслано на адресу Головного управління ДПС у Чернівецькій області заперечення на акт перевірки від 23 грудня 2020 року, за результатами розгляду яких відповідач листом від 18 січня 2021 року №212/6/24-13-09/01 повідомив позивача про те, що висновки, викладені в акті фактичної перевірки щодо зберігання пального селянським (фермерським) господарством Земля Буковини без придбання відповідної ліцензії є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому заперечення до акту перевірки залишені без задоволення.

На підставі акта перевірки №1244/24-13-09-01/31248879 від 23 грудня 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми С від 21 січня 2021 року №00000/244/0901, яким за неподання у строки та у випадках, передбаченим Кодексом заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі (пункт 63.3 статті 63 Податкового кодексу України) та на підставі підпункту 54.3 статті 54 та пункту 117.1 статті 117 розділу 2 Податкового кодексу України застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у сумі 5100,00 грн.

Крім цього, на підставі цього ж акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 21 січня 2021 року №0000/229/0901, яким за зберігання пального без ліцензії (стаття 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481-95/ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ) та на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481-95/ВР застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у сумі 500000,00 грн. Вказано, що сума грошових зобов`язань, що визначена у податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення були направлені податковим органом на адресу позивача 22 січня 2021 року, однак останній відмовився від їх отримання, що підтверджується долученою до конверта довідкою Укрпошти.

У зв`язку з тим, що станом на 23 лютого 2020 року сума податкового боргу позивача становила 500000,00 грн, Головним управління ДПС у Чернівецькій області винесено податкове вимогу форми Ю від 24 лютого 2020 року №1791-13 про сплату боргу.

Таким чином, не погоджуючись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 21 січня 2021 року №00000/229/0901 та №00000/244/0901, Селянське (фермерське) господарство «Земля Буковини» звернулось до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказано про незаконність призначення та проведення фактичної перевірки, за результатом якої прийнято оскаржувані рішення.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Так, згідно наказу від 04 грудня 2020 року №589/фп, підставою проведення фактичної перевірки є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, як свідчить правова конструкція підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки:

-першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального покладені на ГУ ДПС в Чернівецькій області.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №140/391/19, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, які суд враховує в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, зокрема, у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, встановивши, що позивач займається діяльністю, яка регулюється Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", Верховний Суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень статті 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ про проведення фактичної перевірки є законним.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги зміст функцій, закріплених в підпунктах 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, обов`язок по виконанню яких покладено на податкові органи, суд вважає, що у даних відносинах ГУ ДПС в Чернівецькій області мало право на призначення й проведення фактичної перевірки у позивача.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, прийняттю наказу від 04 грудня 2020 року №589/фп передувала службова записка на ім`я начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про надання дозволу на проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання - юридичної особи Селянське (фермерське) господарство Земля Буковини на виконання листа ДПС №8215/7/99-00-17-02-17 від 26 травня 2020 року та з метою дослідження питання діяльності СГ, які отримали ліцензії на зберігання пального для власних потреб та недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність доводів даного позову щодо незаконності призначення та проведення відповідачем фактичної перевірки, за наслідком якої прийнято оскаржувані рішення.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

З обставин справи вбачається, що двома працівниками контролюючого органу фактичну перевірку було проведено в присутності ОСОБА_1 - директора ТОВ Профі інцест-консалтинг , яка за умовами договору про надання бухгалтерських послуг від 10 лютого 2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Профі інвест консалтинг в особі директора Єремейчук А.А. та Селянським (фермерським) господарством Земля Буковини в особі директора ОСОБА_2 , надавала позивачу бухгалтерські послуги та була відповідальною за складання та передачу контролюючим органам фінансової звітності позивача. Перед початком проведення фактичної перевірки вказану особу було ознайомлено із наказом від 04 грудня 2020 року №589/фп та відповідними направленнями №142, №143, про що свідчать відмітки у цих направленнях, доданих до відзиву.

Відносно цих обставин та щодо дотримання відповідачем процедури проведення фактичної перевірки позивач у позовній заяві не заперечував. Водночас вказував про те, що фактична перевірка була проведена не за місцем фактичної діяльності позивача: АДРЕСА_1 , яку зазначено в наказі на перевірку та відповідних направленнях, а проведена за адресою: м. Чернівці, вул.28 Червня, 44, оф.39 - за місцем розташування ТОВ Профі інвест консалтинг , яке надає послуги щодо підготовки та здачі звітності Селянського (фермерського) господарства «Земля Буковини» .

Між тим такі твердження позивача суд оцінює критично та вважає безпідставними, оскільки вони не підтвердженні жодними належними та достовірними у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказами.

Самі ж по собі пояснення позивача у позові про те, що перевірка була проведена за адресою: м. Чернівці, вул.28 Червня, 44, оф.39 не є доказами в адміністративному судочинстві згідно приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість надані відповідачем письмові докази - матеріали фактичної перевірки - свідчать про її проведення за адресою, вказаною у наказі від 04 грудня 2020 року №589/фп та відповідних направленнях №142, №143 (Чернівецька область, Глибоцький район, с. Молодія, вул. Поповича, 42), чого позивачем не спростовано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів даного позову, а тому такий задоволенню не підлягає.

При цьому суд звертає увагу і на те, що у позовній заяві не наведено жодних доводів щодо зроблених за результатом проведеної фактичної перевірки висновків про порушення позивачем вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481-95/ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Тобто, позивачем у позовній заяві не заперечується вчинення ним порушень, у зв`язку з якими були прийняті оскаржувані рішення.

Враховуючи зазначене, судом не надається оцінка висновкам, зробленим за результатом проведеної фактичної перевірки позивача.

За таких обставин та зважаючи на те, що підставою даного позову є лише доводи про незаконність призначення фактичної перевірки та проведення її не за адресою, зазначеною у наказі та направленнях на перевірку, які визнаються судом безпідставними та необґрунтованими, то суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтями 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваних рішень. Натомість доводи позивача є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, а тому такий задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства «Земля Буковини» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 квітня 2021 року.

Повне найменування сторін: позивач - Селянське (фермерське) господарство «Земля Буковини» (с. Молодія, Глибоцький район, Чернівецька область, 60415, ЄДРПОУ 31248879), відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200-А, ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.П. Лелюк