П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/4432/20
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 17 грудня 2020 року
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Міністерству внутрішніх справ України, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, Державній установі Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області , а саме: визнання протиправною бездіяльність МВС України щодо не видачі довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії; зобов`язання ДУ Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області підготовити та направити на розгляд до уповноваженого структурного підрозділу МВС матеріали щодо перерахунку пенсії; зобов`язання МВС України видати довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії; зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року частково задоволено позовні вимоги, а саме: визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії; зобов`язано ДУ Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області підготовити та направити на розгляд до уповноваженого структурного підрозділу МВС України документи щодо перерахунку пенсії; зобов`язано МВС України видати довідку про розмір грошового забезпечення.
Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року проведено розподіл судових витрат, а саме: стягнуто судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань МВС України, у сумі 841,70 грн.; стягнуто судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області , у сумі 841,70 грн.; стягнуто судові витрати за надання правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України, у сумі 5 000,00 грн.; стягнуто судові витрати за надання правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області , у сумі 5 000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення, в частині висновку про розподіл судових витрат.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про стягнення з апелянта понесених позивачем судових витрат, так як у межах спірних правовідносин не оскаржуються його рішення, дії чи бездіяльність.
При цьому, на переконання апелянта, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не підтверджуються зібраними доказами у справі та є завищеними.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 подано до суду клопотання про розподіл судових витрат, а саме сплаченого судового збору (1683,40 грн.) та витрат на професійну правничу допомогу (15 000,00 грн.).
При цьому, за наслідком розгляду даної справи судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення зазначеного клопотання, а як наслідок пропорційно стягнуто на її користь з МВС України та ДУ Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області понесені витрати зі сплати судового збору та частину витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 10 000,00 грн.
В свою чергу, колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегією суддів встановлено, що у ході розгляду даної справи у суді першої інстанції, позивачем подано клопотання про розподіл судових витрат, а саме сплаченого судового збору (1683,40 грн.) та витрат на професійну правничу допомогу (15 000,00 грн.).
В свою чергу, оскаржуваним рішення суду першої інстанції проведено розплід судових витрат та пропорційно стягнуто на користь позивача з МВС України та ДУ Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області понесені витрати зі сплати судового збору та частину витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 10 000,00 грн.
Проте, ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області не погоджуються з вказаними висновками суду, так як у межах спірних правовідносин позивачем не оскаржуються його рішення, дії чи бездіяльність.
Крім того, на переконання апелянта, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не підтверджуються зібраними доказами у справі та є завищеними.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суду у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно п.п. 2-4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
В даному випадку, ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області є співвідповідачем у даній справі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є обов`язковою умовою для звернення до адміністративного суду, так як з метою ефективного захисту прав особи, суд може на власний розсуд обрати спосіб захисту останніх, який не суперечитиме закону.
Тому, колегія суддів вважає, що задовольняючи заявлені до апелянта позовні вимоги зобов`язального характеру, судом першої інстанції не порушено вимог процесуального права при здійсненні розподілу судових витрат, за наслідком якого з апелянта стягнуто частину сплаченого судового збору (за одну вимогу немайнового характеру).
В свою чергу, щодо висновку суду про стягнення з апелянта витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, сторони у справі (крім суб`єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката.
Так, розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Крім того, розмір таких витрат має бути співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами.
В свою чергу, на підтвердження понесених витрат, до прийняття судом рішення, позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 10 червня 2020 року, замовлення на надання правової допомоги № 1 від 10 червня 2020 року; розрахунок гонорару від 10 червня 2020 року, квитанцію від 17 червня 2020 року.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що у наданих документах не зазначено переліку фактично виконаних адвокатом робіт та калькуляції затраченого адвокатом часу.
Тому, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції не міг належним чином встановити витрачений адвокатом час на надання послуг позивачу, а як наслідок підтвердити обґрунтованість заявленої до відшкодування суми.
Крім того, колегія суддів зазначає, що дана справа є справою незначної складності, а тому зазначена вище плата за надані адвокатом послуги є завищеною.
Тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з апелянта зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального права при вирішенні справи, що є підставою для зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року - змінити, виключивши з нього висновок про стягнення з Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.
В решті - залишити без змін рішення суду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2021 |
Оприлюднено | 30.04.2021 |
Номер документу | 96652782 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Яковлєв О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні