Постанова

від 28.04.2021 по справі 260/360/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/360/19 пров. № А/857/3980/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, прийняту головуючою суддею Скраль Т.В., суддями - Іванчулинець Д.В., Гаврилко С.Є. об 11 годині 11 хвилині у м.Ужгороді, повний текст складено 09.12.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Завидівської сільської ради, в особі секретаря органу місцевого самоврядування с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області - Роман Ірини Василівни; депутатів Завидівської сільської ради: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про скасування рішення сільської ради та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову забороною відповідачу (органові місцевого самоврядування с. Завидово) вчиняти певні дії - припинити користуватися печаткою - дублікат без літери Д ; припинити розпоряджатися матеріальними коштами, земельними ділянками села Завидово; 2) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії: відповідачеві поновити голову села на посаді тобто провести процедуру поновлення - передати службові документи голові села, зобов`язати відповідача подати відповідні документи через ЦНАП (м. Мукачево вул. Штефана Августина, 21) - з метою зміни керівника юридичної установи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch); 3) подати в казначейство (УДКСУ Мукачево, пл. Мира, 42) зразки підписів керівника юридичної установи, тощо; встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у задоволенні заяв позивача в частині зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі та про встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення від 30 квітня 2020 року відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі, суд першої інстанції виходив з того, що діючим КАС не передбачено такого виду забезпечення позову, як встановлення обов`язку відповідачу чи відповідачам вчинити певні дії, а відповідно заява в цій частині подана без наявності правових підстав та є такою, що не підлягає задоволенню. Щодо заяви в частині забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, суд зазначив, що позивач намагається продублювати вимоги, які ним заявлялись у позовній заяві, зокрема п. 15 позовної заяви, ( а.с.29, т.1) та у задоволенні яких позивачу відмовлено.

З приводу встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення від 30 квітня 2020 року, суд аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, прийшов до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті, а розгляд заяви у той спосіб, який просить позивач змінює суть самого судового рішення.

З приводу заяви про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначив, що позивач, заявляючи дане клопотання, не надав суду жодних доказів, що рішення суду не виконано, чи частково не виконано. При цьому, подання клопотання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення не передбачає обов`язковості його задоволення.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на маніпуляції судів судовими рішеннями, зокрема, невідповідності ст.ст.246 і 248 КАС України.

Звертає увагу на те, що відповідно до п.3 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії, що чітко зобов`язує суд діяти в межах закону.

Покликається на те, що ним подано перелік позовних вимог, які суддя не розглянула і не вирішила, відтак, більшої частини позовних вимог немає в резолютивній частині рішення від 30.04.2020 року.

Крім того, зазначає, що виплата заробітної плати (через шість місяців після прийняття судового рішення) не є доказом повного його виконання.

Із заяви від 26.06.2020 року випливало, що мало того, що відповідач зобов`язаний був подати до суду звіт, судді своєю ухвалою могли встановити новий строк подання звіту , накласти штраф на керівника, чого зроблено не було

Просить скасувати ухвалу та винести судове рішення, яким задовольнити його заяви.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 до Завидівської сільської ради в особі секретаря органу місцевого самоврядування с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області Роман Ірини Василівни; депутатів Завидівської сільської ради: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про скасування рішення сільської ради та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Завидівської сільської ради № 242 від 14.02.2019 року Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови села Завидово, Мукачівського району, Закарпатської області з 14 лютого 2019 року. Стягнуто із Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 173 641 грн. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови села Завидово Мукачівського району Закарпатської області та стягнення із Завидівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12 124, 60 грн. - підлягало до негайного виконання. Стягнуто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

27 серпня 2020 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Завидівської сільської ради Мукачівського району залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року в справі №260/360/19 без змін.

11 червня 2020 року рішенням № 383 Завидівської сільської ради Про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/360/19 від 30 квітня 2020 року вирішено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/360/19 від 30 квітня 2020 року взяти до відома.

11 червня 2020 року рішенням № 384 Завидівської сільської ради Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 припинено повноваження сільського голови села Завидово Кобаль П.І. з 11 червня 2020 року.

24 листопада 2020 року на адресу суду від Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області надійшли два виконавчі листи від 26 жовтня 2020 року по справі 260/360/19 щодо стягнення із Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 173 641 гривня та щодо стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 3 000 грн. з відміткою виконані повністю.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. За заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що забезпечити позов в порядку виконання судового рішення можна лише у випадку, якщо рішення не є виконаним. Однак, як вбачається із матеріалів справи, зокрема із виконавчих листів від 26 жовтня 2020 року по справі 260/360/19 щодо стягнення із Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 173 641 гривня та щодо стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 3 000 грн., такі є виконаними.

Відтак, підстав для задоволення заяви немає.

Крім того, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, зокрема, припинити користуватися печаткою - дублікат без літери Д ; припинити розпоряджатися матеріальними коштами, земельними ділянками села Завидово; 2) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії: відповідачеві поновити голову села на посаді тобто провести процедуру поновлення - передати службові документи голові села, зобов`язати відповідача подати відповідні документи через ЦНАП (м. Мукачево вул. Штефана Августина, 21) - з метою зміни керівника юридичної установи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Мінюсту України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch); 3) подати в казначейство (УДКСУ Мукачево, пл.Мира, 42) зразки підписів керівника юридичної установи, тощо.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що КАС не передбачено такого виду забезпечення позову, як встановлення додаткового обов`язку відповідачу чи відповідачам вчинити певні дії, що не пов`язуються зі спірними правовідносинами, а відповідно є підставою для відмови для задоволення заяви.

Колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Крім того, заборона відповідачу користуватися печаткою - дублікат без літери Д ; припинити розпоряджатися матеріальними коштами, земельними ділянками села Завидово не стосується предмету позову у справі №260/360/19, який просить забезпечити ОСОБА_1 .

З приводу заяви щодо встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення від 30 квітня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання, зокрема, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавцю надано право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення або зміна способу або порядку виконання судового рішення може мати місце виключно за умови існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, підставою для встановлення способу або порядку виконання судового рішення, є обґрунтовані обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом.

Обґрунтованими є виключні обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

При цьому, під встановленням або зміною способу чи порядку виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 (справа № 759/1928/13-а).

25 травня 2020 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №260/360/19 /2020 щодо судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови села Завидово Мукачівського району Закарпатської області та стягнення із Завидівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12 124, 60 грн. - підлягає до негайного виконання.

2 5 травня 2020 року судом видано виконавчий лист №260/360/19 /2020 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови села Завидово, Мукачівського району, Закарпатської області з 14 лютого 2019 року.

26 жовтня 2020 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №260/360/19/2020 щодо стягнення із Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 173 641 гривня.

26 жовтня 2020 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №260/360/19 /2020 щодо стягнення із Завидівської сільської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

24 листопада 2020 року на адресу суду від Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області надійшли оригінали двох виконавчих листів від 26 жовтня 2020 року по справі 260/360/19 щодо стягнення із Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 173 641 гривень та щодо стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 3 000 грн. з відміткою виконані повністю.

Вірним є висновок суду першої інстанції про те, що зазначені позивачем обґрунтування жодним чином не підтверджують наявність обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення після пред`явлення належного виконавчого листа до виконання, а відтак підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення - відсутні.

Судом встановлено, що 11 червня 2020 року рішенням № 384 Завидівської сільської ради Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 припинено повноваження сільського голови села Завидово Кобаль П.І. з 11 червня 2020 року. Зазначене рішення не є підставою для задоволення заяви щодо встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення від 30 квітня 2020 року, оскільки не стосується даної справи. У випадку незгоди із рішенням Завидівської сільської ради, ОСОБА_1 вправі оскаржити таке в судовому порядку.

З приводу заяви позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 382 КАС України згідно з положеннями якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, установити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, вправі суд, який ухвалив судове рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи, запобігає неналежному виконанню обов`язків, пов`язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Підставами застосування таких заходів впливу є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що вказують на протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Як вірно звернув увагу суд першої інстанції, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів, що рішення суду не виконано, чи частково не виконано. При цьому, подання клопотання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення не передбачає обов`язковості його задоволення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження ).

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України Про виконавче провадження врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи (питання).

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі № 260/360/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 29.04.2021 року.