Ухвала

від 29.04.2021 по справі 520/8770/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 520/8770/19

адміністративне провадження № К/9901/14315/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №520/8770/19 за позовом Приватного підприємства СЛУЖБА ЛОГІСТИКИ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в :

Приватне підприємство СЛУЖБА ЛОГІСТИКИ звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило: - зобов`язати ДФС України (ДПС України) зареєструвати податкові накладні від 30.04.2019 року №30, від 30.04.2019 року №29 в Єдиному держаному реєстрі податкових накладних датою їх початкового подання на реєстрацію (або протягом п`яти робочих днів з моменту отримання контролюючим органом письмових пояснень та документального підтвердження від платника податку); - визнати незаконними дії ГУ ДФС у Харківській області (ГУ ДПС у Харківській області) щодо внесення ПП СЛУЖБА ЛОГІСТИКИ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості; - зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області виключити ПП СЛУЖБА ЛОГІСТИКИ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення про відмову в реєстрації податкових накладних Головного управління ДФС у Харківській області №1175201/42198108 від 29.05.2019 року; скасовано рішення про відмову в реєстрації податкових накладних Головного управління ДФС у Харківській області №1175202/42198108 від 29.05.2019 року; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 30.04.2019 р. № 30, від 30.04.2019 року №29 в Єдиному держаному реєстрі податкових накладних датою їх початкового подання на реєстрацію. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження вказаного вище рішення суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надати докази в їх обґрунтування протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено Головному управлінню ДПС у Харківській області, що відповідно до частини п?ятої статті 298, пункту 4 частини першої та частини третьої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію вищезазначеної ухвали отримано скаржником 14 серпня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі №520/8770/19.

Вказана ухвала мотивована тим, що скаржником у встановлений строк не було виконано вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, тому відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк; із заявою про поновлення/продовження процесуальних строків скаржник не звертався.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, подана Головним управлінням ДПС у Харківській області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №520/8770/19 за позовом Приватного підприємства СЛУЖБА ЛОГІСТИКИ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко