Ухвала

від 14.04.2021 по справі 522/3634/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3634/21

Провадження № 1-кс/522/2341/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського району м. Одеси ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Приморського районного суду м. Одеси скаргу у кримінальному провадженні № 42020162030000085 від 11.06.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України на повідомлення дізнавача про підозру стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, село Григорівка, українця, громадянина України, маючого середньо - технічну освіту, працюючого на посаді директора ПСП «Альбіна», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

захисника ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_3 ,- адвоката ОСОБА_4 на повідомлення дізнавача про підозру, у якій просить скасувати повідомлення про підозру від 18.12.2020р.

Вимоги скарги обґрунтовує тим, що текст підозри ґрунтується виключно на внесених до нього завідомо недостовірних даних щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України. Органом досудового розслідування не доведена вина у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. ОСОБА_3 двічі притягують до кримінальної відповідальності за ті ж самі діяння.

В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_3 ,- адвокат ОСОБА_4 просив скаргу задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги з тих підстав, що матеріали кримінального провадження № 4202016203000085 мають достатні докази обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197 -1 КК України.

Крім того, прокурор повідомив, що в Роздільнянському районному суді Одеської області щодо директора ПСП «Альбіна» за ст. 197-1 КК Україна щодо тих же земельних ділянок, але за інший період 2017-2018 роки, в даній підозрі йдеться про період за 2019 2020 роки.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши подані письмові докази, слідчий суддя встановив наступні обставини.

Сектором дізнання відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУН в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020162030000085 від 11.06.2020 р., за підозрою від 18.12.2020 р. ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України

18.12.2020р. дізнавачем СД Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Як встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в тому, що наприкінці 2019 року, у ОСОБА_3 , який обіймав посаду директора приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» (ЄДРПОУ 31272854), діяльність якого спрямована на вирощування зернових, технічних та решти культур не віднесених до інших класів рослинництва та оптова, роздрібна реалізація продуктів власного та не власного виробництва, комісійна і комерційна торгівля, знаючи про наявність земельних ділянок площею 102,5233 га на території Чогодарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, що перебувають у державній та комунальній формі власності, які можливо використати для вирощування сільськогосподарської продукції шляхом обробки, посіву, та збору врожаю, не маючи при цьому укладених та зареєстрованих в передбаченому законом порядку щодо вказаних земельних ділянок правочинів, виник злочинний намір направлений на самовільне зайняття вказаних земельних ділянок ПСП «Альбіна» та, як результат особистого збагачення за рахунок збільшення прибутків.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, направленого на самовільне зайняття земельних ділянок, з метою особистого збагачення, небезпечних наслідків у вигляді самовільного зайняття земельних ділянок ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ПСП «Альбіна» в порушення вимог ст. 14 Конституції України, відповідно до якої земля є основним національним багатством, шо перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається, реалізується громадянами юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутністю будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якого, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України, або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України згідно з якою юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу: прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених Законом, в порушення вимог статей 125 та 126 Земельного кодексу України, згідно з яким право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто за відсутності будь-яких законних підстав, достеменно знаючи, що він не має права використовувати земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Чогодарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, загальною площею 102.5233га. ОСОБА_3 , в продовж 2020 року, всупереч встановленому законом порядку, здійснив самовільний захват вказаних земельних ділянок.

Так, в першій половині 2020 року, ОСОБА_3 , залучивши працівників ПСП «Альбіна», інших найманих працівників, а також з використанням техніки підприємства та уклавши угоди на використання іншої сільськогосподарської техніки, власники яких не були попереджені про те, що ПСП «Альбіна» не має законних підстав для використання вказаних земельних ділянок, та були переконані в законності своїх дій, тим самим, виключаючи їх співучасть у вчиненні злочину, організував проведення робіт, направлених на обробіток та безпосереднього засіву, вищевказаних земельних ділянок, забезпечивши їх прибуття та надавши посівне насіння різних сільськогосподарських культур (соняшнику, пшениці, сорго та кукурудзи), паливо-мастильні матеріали, та інші необхідні засоби.

Продовжуючи свої злочинні дії, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, продажу сільськогосподарської продукції, яка була вирощена на самовільно зайнятих земельних ділянках державної та комунальної форм власності сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Чогодарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, загальною площею 102,5233 га., ОСОБА_3 , залучивши працівників ПСП «Альбіна», інших найманих працівників, які не діяли як співучасники злочину, оскільки були переконані у законності своїх дій, а також з використанням техніки підприємства та уклавши угоди на використання іншої сільськогосподарської техніки, власники яких не попереджені про те, що ПСП «Альбіна» не має законних підстав для використання вказаних земельних ділянок, та були переконані у законності своїх дій, забезпечив їх прибуття та організував проведення робіт, направлених на збір врожаю зерна сільськогосподарських культур (соняшнику, пшениці, сорго та кукурудзи), які були вирощені на самовільно зайнятих земельних ділянках державної та комунальної форм власності, які межують з земельними ділянками з кадастровими номери: №5125485900:01:002:0080; №5125485900:01:002:0289; №5125485900:01:002:0083;№5125485900:01:002:0049;№5125485900:01:002:0341; №5125485900:01:002:0062;№5125485900:01:002:0254; №5125485900:01:002:0285 та земельні ділянки з наступним кадастровим номером: .№5125485900:01:002:0491 ділянки площею 102,5233 га. на території Чогодарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, чим спричинив державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області значної шкоди, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, яка полягає у самовільному використанні землі, як національного багатства, з порушенням вимог чинного законодавства, на загальну суму 140 317 гривень 50 копійок, яка розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 №963.

18.12.2020р. складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 -1 КК України. Повідомлення направлене за місцем мешкання ОСОБА_6 . В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтвердив факт отримання ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 18.12.2020р.

Зі змісту скарги та доводів сторони захисту випливає, що підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 є відсутність достовірних фактичних даних про подію кримінального правопорушення та неврахування стороною обвинувачення доказів, які здобуті згодом під час кримінального провадження, тобто доводи сторони захисту зводяться до того, що підозра не підтверджується доказами наявними у кримінальному провадженні. Скарга адвоката ОСОБА_4 не містить відомостей про порушення прав особи при врученні повідомлення про підозру.

Системний аналіз положень статей 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення дізнавача про підозру слідчий суддя має з`ясувати виконання дізнавачем положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

В судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення обґрунтування підозри ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому злочинів:

-протоколом огляду місця події від 22.06.2020р.;

- актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № НОМЕР_1 ДК /287/АП/09/01/-20 від 30.06.2020р.;

- повідомлення про закриття про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП стосовно ОСОБА_3 . Матеріали справи направлено до ГУНП в Одеській області для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України;

- висновком експерта №20-51 від 07.09.2020р. судово економічної експертизи у кримінальному провадженні;

та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Дослідження цихдоказів формуєу слідчогосудді внутрішнєпереконання щодоможливої причетності ОСОБА_3 до злочинів, вчинення яких інкримінується йому органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Зі змістускарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 ,- адвоката ОСОБА_4 та його доводів вбачається, що останній вдається до аналізу доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, однак в даному випадку слідчий суддя на цій стадії кримінального провадження, не наділений повноваженнями дослідження доказів по суті та не може висловлюватися щодо їх фактичної належності, допустимості та достатності, для прийняття рішення про винуватість чи невинуватість особи в інкримінованому злочині, оскільки ці питання підлягають дослідженню в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження під час судового розгляду обвинувального акта по суті.

Щодо статусу ОСОБА_3 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особи про підозру

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення дізнавачем, слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.

Із матеріалів клопотання вбачається, що 18.12.2020р. дізнавачем СД Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області з урахуванням вимог ст. 29 КПК України, складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Під час здійснення та вручення повідомлення поштою про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, дізнавачем було залучено адвоката.

Про порушення порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 стороною захисту не зазначається в скарзі.

В судовому засіданні адвокат підозрюваного підтвердив, що ОСОБА_3 отримав повідомлення про підозру поштою, так як відмовився з`являтись до дізнавача.

Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів щодо дотримання вимог кримінального процесуального законодавства під час вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Наведені обставини у сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_3 набув цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного.

Також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи захисту, що ОСОБА_3 двічі притягують за один і той же злочин, так як в судовому засіданні встановлено, що в різних кримінальних провадженнях ОСОБА_3 притягують до кримінальної відповідальності за різні періоди вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

У зв`язкуз викладениму судувідсутні підставидля задоволенняскарги захисникапідозрюваного ОСОБА_3 ,- адвоката ОСОБА_4 на повідомлення дізнавача про підозру від 18.12.2020 року, а тому у задоволенні його скарги необхідно відмовити у зв`язку з її безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 276-278, 306-308 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 ,- адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення дізнавача про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1

14.04.2021