Ухвала

від 29.04.2021 по справі 902/677/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" квітня 2021 р. Справа № 902/677/20

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М. , перевіривши матеріали апеляційної скарги Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 06.11.2020 суддею Матвійчуком В.В. у м.Вінниця (повний текст складено 16.11.2020) у справі № 902/677/20

за позовом Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви

до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації

до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного реєстратора Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Салецького Ігоря Олександровича

про визнання рішення недійсним, скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06 листопада 2020 року у справі №902/677/20 в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Тульчинська єпархія Української Православної Церкви вперше звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 26.11.2020, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2020 у справі №902/677/20 про визнання рішення недійсним та скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 (головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю.) апеляційну скаргу Тульчинської єпархії Української Православної Церкви на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2020 у справі № 902/677/20 було залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази доплати судового збору на суму 6306 грн. протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Також роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог вказаної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджено отримання скаржником 28.12.2020 ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 21.12.2020. Відтак, 10-денний строк на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 11.01.2021.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 (головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю.), врахувавши нормативні строки пересилки поштових відправлень, постановлено повернути апеляційну скаргу Тульчинської єпархії Української Православної Церкви на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2020 у справі № 902/677/20 у зв`язку із неусуненням недоліків у встановлений строк.

12.04.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга Тульчинської єпархії Української Православної Церкви від 06.04.2021 на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2020 у справі № 902/677/20.

Подаючи апеляційну скаргу повторно, позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи клопотання дотриманням встановленого процесуального строку, виконанням всіх вимог закону та законних вимог суду щодо сплати судового збору в належному розмірі. Вказує про те, що апеляційна скарга судом передчасно була повернута вже після виконання ним вимог ухвали від 21.12.2020, а тому, з метою відновлення конституційного права на судовий захист та права на перегляд рішення суду, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений судом апеляційної інстанції.

Листом від 12.04.2021 справу № 902/677 20 витребувано у Господарського суду Вінницької області.

28.04.2021 (згідно відмітки канцелярії суду) матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Апелянт зазначає, що ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 (головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю.), якою було залишено вперше подану скаргу без руху, отримано ним лише 19.01.2021. Відповідно 20.01.2021 останнім усунуто виявлені недоліки шляхом доплати судового збору та докази надіслано суду.

Однак, з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції адресату - Тульчинській Єпархії Української Православної Церкви (а.с. 122 т. 2) вбачається, що ухвала суду від 21.12.2020 (штрих-кодовий ідентифікатор листа 3300104533390) була вручена скаржнику 28.12.2020 . Вказане також підтверджується інформацією з інтернет-сайту "Укрпошта" за результатами пошуку поштових відправлень за штрих-кодовим ідентифікатором.

Тобто твердження скаржника про несвоєчасність отримання ухвали суду від 21.12.2020 не відповідає дійсності.

Відповідно десятиденний строк на усунення недоліків сплинув 11.01.2021.

Скаржником не було усунуто недоліків апеляційної скарги у визначений строк, внаслідок чого ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 апеляційну скаргу повернуто Тульчинській Єпархії Української Православної Церкви, а справу № 902/677/20, згідно супровідного листа від 22.01.2021, надіслано Господарському суду Вінницької області.

У вказаній ухвалі судом відображено факт отримання скаржником 28.12.2020 попередньої ухвали суду та відповідно обчислено строк її виконання з урахуванням поштового обігу. Вказані строки спливли.

26.01.2021, згідно відмітки канцелярії, на адресу суду апеляційної інстанції надійшов лист Тульчинської єпархії Української Православної Церкви від 20.01.2021 про усунення недоліків апеляційної скарги із доказом доплати судового збору (квитанція № N1F484853M від 20.01.2021). Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 оригінал вказаної квитанції повернуто Тульчинській єпархії Української Православної Церкви у зв`язку із поверненням апеляційної скарги останньої та роз`яснено скаржнику його право повторно звернутись з апеляційною скаргою до апеляційного суду у загальному порядку після усунення недоліків.

Звернувшись повторно із апеляційною скаргою, позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 , якою, зокрема, забороняється приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування.

Згідно п. З розділу VI "Прикінцевих положень» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи поновлює процесуальний строк, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків.

Згідно статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Стаття 42 ГПК України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу, що усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги відбулось поза межами встановленого строку.

Згідно матеріалів справи, клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої вперше, від скаржника до суду апеляційної інстанції не надходило.

Будь-яких доказів того, як запроваджені заходи карантину, зокрема обмеження, повпливали на невчасне усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, поданої вперше, і як такі обмеження безпосередньо впливають на строки виконання ним своїх функцій, суду не надано.

Посилаючись на запроваджені карантинні обмеження, апелянтом не доведено існування безпосередньо пов`язаних перешкод з моменту отримання ухвали - 28.12.2020 до моменту усунення вказаних недоліків - 20.01.2021.

Частиною 8 статті 174 ГПК України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до господарського суду в порядку, встановленому законом.

Однак, суд звертає увагу, що після отримання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 про повернення апеляційної скарги (28.01.2021 згідно матеріалів справи) та листа Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 про повернення квитанції про доплату судового збору на суму 6306 грн., апелянт мав можливість одразу повторно звернутися до апеляційного господарського суду.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, так Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи Волчлі проти Франції , ТОВ Фріда проти України ).

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суддя приходить до висновку, що у даному випадку позивачем не зазначено вагомих причин значного пропуску строку (понад три місяці) на повторне звернення до апеляційного господарського суду.

У даному випадку не вбачається обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на оскарження судового рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість підстав пропущення скаржником процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2020.

Частинами 2, 3 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2020 у справі № 902/677/20 - залишити без руху.

2. Надати скаржнику 10 - денний строк (з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) подати суду заяву про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя Тимошенко О.М.