Ухвала

від 30.04.2021 по справі 922/3899/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

30 квітня 2021 року Справа №922/3899/20

Суддя Хачатрян В.С.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача за первісним позовом - Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, смт. Кочеток, Харківська область, (вх.№1206Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2021 року у справі №922/3899/20

за позовом Комунального підприємства Обласний інформаційно-технічний центр , м.Харків,

до Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, смт. Кочеток, Харківська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кочетоцька селищна рада Чугуївського району Харківської області, смт. Кочеток, Харківська область,

про стягнення 633737,63 грн.,-

та за зустрічним позовом Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, смт. Кочеток, Харківська область,

до Комунального підприємства Обласний інформаційно-технічний центр , м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кочетоцька селищна рада Чугуївського району Харківської області, смт. Кочеток, Харківська область,

про визнання право чинів недійсними,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2020 року Комунальне підприємство Обласний інформаційно-технічний центр звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 633737,63 грн., з яких: 610407,15 грн. основного боргу, 13769,56 грн. 3% річних, 9560,92 грн. інфляційних витрат.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо відшкодування витрат позивача, зроблених ним у зв`язку із поліпшенням майна, згідно з умовами додаткової угоди №7 від 01.12.2019 року до договору №10.09.17 від 10.09.2017 року про закріплення майна на праві господарського відання, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт. Кочеток Чугуївського району Харківської області, а також договору про реструктуризацію заборгованості №01/12 від 01.12.2019 року.

У свою чергу, Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до Господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просило суд визнати недійсним договір про реструктуризацію заборгованості №01/12 від 01.12.2019 року, додаткову угоду №7 від 01.12.2019 року до договору №10.09.17 від 10.09.2017 року про закріплення майна на праві господарського відання, що перебуває у комунальній власності територіальної громади смт. Кочеток Чугуївського району Харківської області та акт приймання-передачі від 11.12.2019 року згідно договору №10.09.17 від 10.09.2017 року про приймання Кочетоцьким виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства витрат на суму 630407,15грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що при складанні вище вказаних угод були порушені частина 1 і 3 ст. 203, ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, тому такі угоди не відповідають терміну господарське зобов`язання , волевиявлення відповідача при підписанні вище вказаних угод не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а такі угоди не відповідають вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2021 року у справі №922/3899/20 (суддя Калантай М.В., повний текст складено 29.03.2021 року) первісний позов задоволено.

Стягнуто з Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь Комунального підприємства Обласний інформаційно-технічний центр 610407,15 грн. основного боргу, 13769,56 грн. 3% річних, 9560,92грн. інфляційних витрат, а також 9506,06 грн. судового збору та 12000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Відповідач за первісним позовом з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги. Крім того апелянт просить суд стягнути на свою користь судові витрати.

Ухвалою суду від 22.04.2021 року апеляційну скаргу Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2021 року у справі №922/3899/20 залишено без руху з підстави невиконання скаржником п.2 та п.3 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та не надано доказів надсилання апеляційної скарги іншій стороні у справі - третій особі. Апелянту ухвалено усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. При цьому, скаржнику повідомлено, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

Апелянтом ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху (№6102255230530) отримано 27.04.2021 року що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошта - Пошук поштових відправлень , а також зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

30.04.2021 року до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява (вх.№5035) з додатком, а саме платіжним дорученням у підтвердження сплати судового збору. Проте, апелянтом не надано доказів у підтвердження усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги в частині її направлення всім учасникам судового процесу.

Суд звертає увагу скаржника на те, що як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі Пелевін проти України (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб [рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (пункт 57).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд , одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що районний суд не надав заявнику мотивоване рішення суду в строки, передбачені законом, і заявник безперечно стверджував, що він має намір оскаржити рішення суду першої інстанції. Відповідно можна вважати, що заявник пред`явив непряме клопотання (implied request) про відновлення процесуального строку. Припущення зворотного є вираженням надмірного формалізму.

Враховуючи, що апелянт вживає дії направлені на усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 22.04.2021 року, що свідчить про намір ініціювання апеляційного оскарження, з метою уникнення надмірного формалізму, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк для повного усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.03.2020 2020 року у справі №635/1259/19, від 08.04.2020 року у справі №200/960/18.

При цьому, колегія суддів наполегливо звертає увагу на те, що за приписами п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Законодавцем чітко визначено, що саме опис вкладення до цінного листа є належним доказом у підтвердження факту виконання апелянтом вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кочетоцьку селищну раду Чугуївського району Харківської області.

Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п.3 ч.3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, адже заявником не надано підтверджень направлення апеляційної скарги з додатками всім учасникам судового процесу у справі з описом вкладення, а саме третій особі у справі - Кочетоцькій селищній раді Чугуївського району Харківської області.

Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз`яснює скаржнику, що згідно з п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.

Керуючись ст. 119, чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, п.3, ч.3 ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України суддя-доповідач,-

УХВАЛИЛА:

1. Кочетоцькому виробничому комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства продовжити строк на усунення недоліків встановлених при поданні апеляційної скарги.

2. Встановити Кочетоцькому виробничому комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства строк на усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Повідомити апелянта, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

4. Роз`яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Хачатрян