Рішення

від 22.04.2021 по справі 904/5779/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021м. ДніпроСправа № 904/5779/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс Груп" (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 88, ідентифікаційний код 36986100)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофлекс Груп" (51917, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Далекосхідна, буд. 18, ідентифікаційний код 40102403)

про стягнення 65 827,12 грн. заборгованості за відвантажений товар

Представники:

Від позивача: Самчук І.А., довіреність, представник

Від відповідача: Верба А.П., ордер, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від б/н про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофлекс Груп" заборгованості на загальну суму 100 508,07 грн., з яких:

- 65 825,92 грн. заборгованість за відвантажений товар;

- 23 840,77 грн. пеня за загальний період з 01.01.2019 по 09.10.2020;

- 6 582,59 грн. 10% штраф;

- 2 922,00 грн. 3% річних за період з 01.01.2019 по 30.09.2020.

- 1 336,79 грн. інфляційні втрати за період з січня 2019 року по вересень 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки №01/01/18/19 від 01.01.2018 та №01/01/19/18 від 01.01.2019 в частині своєчасної та повної оплати за товар отриманий на загальну суму 90 774,60 грн. за наступними видатковими накладними:

- №644 від 01.10.2018 на суму 30 064,20 грн.;

- №158 від 02.04.2019 на суму 20 236,80 грн.;

- №201 від 23.04.2019 на суму 20 236,80 грн.;

- №235 від 20.05.2019 на суму 20 236,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5779/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.11.2020 о 11:00 год.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 24.11.2020 надійшла заява відповідача про застосування позовної давності оскільки позивачем заявлено здійснено нарахування заборгованості поза строками позовної давності, визначеної чинним законодавством.

Також відповідачем надані додаткові пояснення де вказує, що відповідачем здійснена частково оплата за поставлений товар, яка не врахована позивачем, а саме платіжним дорученням №536 від 10.09.2020 на суму 3 000,00 грн. Таким чином, відповідач просить суд врахувати часткову оплату здійснену відповідачем та зобов`язати сторони здійснити звірку взаєморозрахунків на час розгляду справи.

Крім того, відповідач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження посилаючись на те, що позивачем заявлено вимоги по декільком договорам, що потребує від суду та інших учасників підвищеної уваги і значно більшого часу для з`ясування обставин справи.

Представник відповідача адвокат Верба А.П. звернувся до суду 24.11.2020 з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю з`явитися для участі у судовому засіданні оскільки перебуватиме в інших судових засіданнях призначених раніше.

У судовому засіданні 24.11.2020 задоволено клопотання представника відповідача та відкласти розгляд справи на 08 грудня 2020 року о 10:30 год.

До суду 02.12.2020 надійшли пояснення позивача в яких зазначає, що останнім враховані зауваження відповідача в частині нарахування пені, штрафу відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України (позовна давність в один рік), у зв`язку з чим позивач просить суд задовольнити позов в сумі 70 085,91 грн., з яких:

- 65 827,12 грн. заборгованість за відвантажений товар;

- 1 336,79 грн. інфляційні втрати за період з січня 2019 року по вересень 2020 року

- 2 922,00 грн. 3% річних за період з 01.01.2019 по 30.09.2020.

Також позивач звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання без участі представника позивача.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 08.12.2020 надійшло клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали всіх поданих ним доказів. Клопотання обґрунтовано тим, що всі докази подані позивачем разом із позовною заявою викликають сумніви з приводу їх достовірності і відповідач просить суд їх виключити із числа доказів. Також відповідач посилається на відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, і відсутність подій зазначених позивачем у позовній заяві, а тому з метою підтвердження та/або спростування відповідач просить суд зобов`язати позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали всіх доказів поданих позивачем.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договорами поставки №01/01/18/19 від 01.01.2018 та №01/01/19/18 від 01.01.2019. Враховуючи викладене, з метою встановлення всіх обставин справи, оскільки зазначені у клопотанні відповідача докази є необхідними для повного та об`єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача.

Також відповідач просив суд здійснювати розгляд справи №904/5779/20 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання по даній господарській справі.

Внаслідок складності цього спору та у зв`язку з необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, суд ухвалою від 08.12.2020 вирішив справу №904/5779/20 розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів задовольнив та призначив підготовче засідання на 21 січня 2021 року о 10:00 год.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 15.01.2021 надійшла заява позивача про розгляд справи №904/5779/20 без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс Груп" за наявними в матеріалах справи документами, оскільки нез`явлення представник позивача не перешкоджає вирішенню спору.

Підготовче засідання 21.01.2021 відкладено на 02.02.2021 о 12:30 год.

На електрону пошту суду 25.01.2021 надійшли заперечення позивача щодо перекваліфікації спрощеного позовного провадження в загальне оскільки останній вважає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження складності справи або її актуальності для формування судової практики. На підтвердження своєї позиції позивач надає відповідь на претензію до ТОВ "Єврофлекс груп" від 18.06.2020 за №18/01, який визнає заборгованість у сумі 65 827,12 грн. та гарантійний лист від ТОВ "Єврофлекс груп" від 17.08.2020 з графіком погашення заборгованості в сумі 68 827,12 грн.

На електрону пошту суду 26.01.2021 клопотання позивача про витребування у відповідача податкову звітність зареєстровану в ЄДР, а саме Декларації з податку на додану вартість за період (жовтень 2018 рік - травень 2019 рік) з розшифровкою податкових накладних від контрагентів (постачальників), які були включені до податкового кредиту ТОВ "Єврофлекс груп" за вказаний період. Позивач вважає, що включення податкових (№3 від 01.10.2018 реєстрац.номер-9238003714; №5 від 02.04.2019 реєстрац.номер-9085944766; №47 від 23.04.2019 реєстрац.номер-9092980798) до податкового кредиту ТОВ "Єврофлекс груп" є беззаперечним доказом отримання товару, що перелічений в податкових накладних, згідно ст. 198 Податкового кодексу України.

Також з приводу сумнівів відповідача щодо достовірності доказів позивач ще раз надає документи, які підтверджують здійснення операцій між ТОВ "Бізнес сервіс груп" та ТОВ "Єврофлекс груп" по яким виник основний борг:

- 01 жовтня 2018 року ТОВ "Бізнес Сервіс Груп" було поставлено продукцію, а ТОВ "Єврофлекс груп" прийнято згідно видаткової накладної №644 (довіреність №199 від 01.10.2018) на загальну суму 30 064,20 грн. Перевізником виступав ФОП Паршин В.Б., що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р644 від 01.10.2018, актом виконаних робіт №Пар-000122 від 03.10.2018 та договором-заявкою перевезення вантажів №01/10 від 01.10.2018. Податкова накладна №3 від 0110.2018 зареєстрована в ЄРПН;

- 02 квітня 2019 року ТОВ "Бізнес Сервіс Груп" було поставлено продукцію, а ТОВ "Єврофлекс груп" прийнято згідно видаткової накладної №158 (довіреність №54 від 01.04.2019) на загальну суму 20 236,80 гри. Перевізником виступав ФОП Каплієнко Н.В., що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р158 від 02.04.2019, актом надання послуг №2 від 03.04.2019 та договором-заявкою перевезення вантажів №02/04 від 02.04.2019. Податкова накладна №5 від 02.04.2019 зареєстрована в ЄРПН;

- 23 квітня 2019 року ТОВ "Бізнес Сервіс Груп" було поставлено продукцію, а ТОВ "Єврофлекс груп" прийнято згідно видаткової накладної №201 (довіреність №67 від 23.04.2019) на загальну суму 20 236,80 грн. Перевізником виступав ФОП Веселов О.Ю., що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р201 від 23.04.2019, актом надання послуг №1 від 24.04.2019 та договором-заявкою перевезення вантажів №23/04 від 23.04.2019. Податкова накладна № 47 від 23.042019 зареєстрована в ЄРПН;

- 20 травня 2019 року ТОВ "Бізнес Сервіс Груп" було поставлено продукцію, а ТОВ "Єврофлекс груп" прийнято згідно видаткової накладної №235 (довіреність №87 від 20.05.2019) на загальну суму 20 236,80 грн. Перевізником виступав ФОП Веселов О.Ю., що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р235 від 20.05.2019, актом надання послуг №2 від 21.05.2019 та договором-заявкою перевезення вантажів №20/05 від 20.05.2019. Податкова накладна №19 від 20.05.2019 зареєстрована в ЄРПН.

З огляду на обставини справи, а також з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, суд 02.02.2021 продовжив підготовче провадження у справі №904/5779/20 на 30 днів та оголосив перерву до 16.03.2021 о 10:30 год.

До суду 11.02.2021 надійшло клопотання позивача про приєднання до справи відомість по товарах на складах, журнал-продажі, ОСВ по рахунку 361, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію та повідомленнями про прийняття контрагентом, письмовий запит до ТОВ "Єврофлекс Груп" надати до ТОВ "Бізнес Сервіс Груп" підтверджуючі документи з податкового обліку на здійснення господарських операцій. Позивач вважає, що якщо ТОВ "Єврофлекс груп" включило суми ПДВ по податковим накладним №3 від 01.10.2018, №5 від 02.04.2019, №47 від 23.04.2019, №19 від 20.05.2019 собі в податковий кредит, поставивши під сумнів достовірність господарських операцій по видатковим накладним: №644 від 01.10.2018 (сума ПДВ - 5010,70 грн.), №158 від 02.04.2019 (сума ПДВ - 3372,80 грн.), №201 від 23.04.2019 (сума ПДВ - 3372,800 грн.), №235 від 20.05.2019 (сума ПДВ - 3372,80 грн.), можна зробити висновок о недоотриманні Державним бюджетом суми ПДВ в загальному розмірі 15 129,10 грн., що є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи за статтею 212 Кримінального кодексу України за ухилення від сплати податків.

До суду 02.03.2021 надійшло клопотання позивача про витребування доказів у відповідача. Клопотання обґрунтовано тим, що дії позивача спрямовані на самостійне отримання доказів виявилися безрезультатними через ухилення відповідача від відповіді, позивач просить суд витребувати у відповідача податкову звітність зареєстровану в ЄДР, а саме - Декларації з податку на додану вартість за період (з жовтня 2018 рік по травень 2019 рік) з Додатком 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та квитанціями реєстрації в ЄДР, які були включені до податкового кредиту ТОВ "Єврофлекс груп" за вказаний період.

Також позивач надає до суду податкові декларації з податку на додану вартість з Додатком 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за жовтень 2018 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, зареєстровані в ЄДР з електронними підписами та печаткою.

Ухвалою суду від 16.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 15.04.2021 о 12:00год.

На електрону пошту суду 23.03.2021 надійшла заяв позивача про стягнення судових витрат з відповідача, а саме додаткові витрати на пальне по доставці представника позивача до місяця розгляду справи у сумі 2 581,20 грн.

За допомогою системи "Електронний суд" 14.04.2021 до суду надійшла заява представника відповідача про долучення до матеріалів справи копії документів витребуваних судом.

До суду 15.04.2021 представником відповідача подана заява про врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права: 1) Постанова ВС від 20.12.2018 по справі №920/169/18 - саме лише наявність між сторонами договору не є достатньою підставою віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникли між цими особами; 2) Постанова ВС від 21.02.2018 по справі №910/5226/17 - належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; 3) постанова ВС від 12.06.2018 по справі №826/16272/13. Наявна в інформаційно-аналітичних базах податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

У судовому засіданні 22.04.2021 представник позивача зменшив позовні вимоги до 65 827,12 грн. заборгованості за відвантажений товар.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні оглянуто оригінали документів копії яких долучено до справи, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 22.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс Груп" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврофлекс Груп" (далі - відповідач, покупець) укладено договори поставки №01/01/18/19 від 01.01.2018 та №01/01/19/18 від 01.01.2019 у спрощеній формі шляхом підтвердження прийняття товару на загальну суму 90 774,60 грн., а саме:

- 01 жовтня 2018 року позивачем поставлено продукцію, а відповідачем прийнято згідно з видаткової накладної №644 (довіреність №199 від 01.10.2018) та товарно-транспортною накладною №Р644 від 01.10.2018 на загальну суму 30 064,20 грн.;

- 02 квітня 2019 року позивачем поставлено продукцію, а відповідачем прийнято згідно з видаткової накладної №158 (довіреність №54 від 01.04.2019) та товарно-транспортною накладною №Р158 від 02.04.2019 на загальну суму 20 236,80 грн.;

- 23 квітня 2019 року позивачем поставлено продукцію, а відповідачем прийнято згідно з видаткової накладної №201 (довіреність №67 від 23.04.2019) та товарно-транспортною накладною №Р201 від 23.04.2019 на загальну суму 20 236,80 грн.;

- 20 травня 2019 року позивачем поставлено продукцію, а відповідачем прийнято згідно з видаткової накладної №235 (довіреність №87 від 20.05.2019) та товарно-транспортною накладною №Р235 від 20.05.2019 на загальну суму 20 236,80 грн.,

та часткової сплати відповідачем суми боргу у сумі 24 947,48 грн.

Таким чином, позивач посилаючись на те, що виконував взяті на себе зобов`язання згідно з домовленостями та поставив товар, проте відповідач сплатив кошти не в повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 65 827,12 грн. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару та надання послуг, строк оплати, наявність часткової оплати, наявність прострочення оплати.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Таким чином, поставка товару позивачем та його отримання відповідачем свідчить про волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст. 205 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами природою є договором купівлі - продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідно зазначити, що накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88:

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5);

- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (пункт 2.15).

Суд наголошує, що надані позивачем копії товарно-транспортних накладних:

- №Р644 від 01.10.2018 на загальну суму 30 064,20 грн.;

- №Р158 від 02.04.2019 на загальну суму 20 236,80 грн.;

- №Р201 від 23.04.2019 на загальну суму 20 236,80 грн.;

- №Р235 від 20.05.2019 на загальну суму 20 236,80 грн.,

містять всі обов`язкові реквізити, а саме особистий підпис відповідача в графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача).

Крім того, листом №18/01 від 18.06.2020 за підписом директора ТОВ "Єврофлекс Груп" Д.Б. Лазаренко відповідач визнав заборгованість у сумі 68 825,92 грн. та гарантійним листом №17/08 від 17.08.2020 зобов`язався сплатити борг до 09.10.2020.

Таким чином, накладні, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" наявність особистого підпису дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відсутність довіреності за наявності інших первинних документів не може заперечувати господарської операції. На цьому наголошував Верховний суд України в постанові від 29.04.2015 року у справі №903/676/141.

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2019 року у справі №915/905/16 погодився з позицією суду апеляційної інстанції про те, що факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною підтверджується наявністю особистого підпису фізичної особи-підприємця на цій накладній.

Крім того, Верховний Суд у зазначеній вище постанові зазначив, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.

Суд враховує, що одночасно зі складанням видаткової накладної, у позивача виникає податкове зобов`язання з ПДВ, дохід та дебіторська заборгованість покупця по оплаті товару, який вказано у накладній. Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця) та є одним із документів, що підтверджує здійснення господарської операції. Позивачем на підтвердження здійснення господарської операції із поставки товару надані податкові накладні.

За таких обставин, вимоги позивача є такими, що відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем витрат на пальне в розмірі 2 581,20 грн. суд враховує наступне. На підтвердження витрат, пов`язаних з прибуттям в судові засідання, а саме придбання пального позивачем надано копії договору від 23.11.2020, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, карти проїзду, кошторису витрат, інформацію щодо середньої ціни на пальне. Разом з цим, позивачем не подано суду доказів понесених позивачем витрат у сумі 2 581,20грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що витрати на пальне в розмірі 2 581,20 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами. З огляду на викладене, заява про розподіл судових витрат в частині витрат на пальне в розмірі 2 581,20 грн. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофлекс Груп" про стягнення 65 827,12 грн. заборгованості за відвантажений товар задовольнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофлекс Груп" (51917, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Далекосхідна, буд. 18, ідентифікаційний код 40102403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс Груп" (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 88, ідентифікаційний код 36986100) 65 827,12 грн. заборгованості за відвантажений товар та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Дата складення повного судового рішення - 30.04.2021.

Суддя Е.М. Бондарєв