Рішення

від 15.04.2021 по справі 910/9895/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2021Справа № 910/9895/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція"

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів

1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович,

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яна Василівна,

3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна

4. ОСОБА_5 .

про визнання недійсним договору дарування частки, стягнення часток, скасування реєстраційних дій, поновлення відповідного реєстраційного запису,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 15.04.2021,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування частки, стягнення часток, скасування реєстраційних дій, поновлення відповідного реєстраційного запису .

Ухвалами суду від 13.07.2020 судом було вирішено звернутись до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 , до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 , до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_4 , до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_6 .

Надалі судом була отримана відповідна інформація, відповідно до якої адреси вищевказаних осіб є тотожними тим, які вказані позивачем, крім місця реєстрації ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), який вказаний позивачем як третя особа без самостійних вимог, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 09.09.2020 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків шляхом подачі доказів доплати судового збору.

24.09.2020 позивачем подані докази доплати судового збору, тобто вчинені дії на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.09.2020 відкрито провадження у справі 910/9895/20, залучено для участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 та Приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; витребувано доказів, встановлено строки для вчинення процесуальних дій та призначено підготовче засідання у справі на 15.10.2020.

Призначене на 15.10.2020 судове засідання у зв`язку з перебуванням судді Джарти В. В. у відпустці ухвалою від 13.10.2020 було призначено на 19.11.2020.

21.10.2020 до суду надійшло пояснення третьої особи 1 щодо витребуваних доказів.

26.10.2020 від третьої особи 2 надійшли пояснення щодо витребуваних доказів.

17.11.2020 від третьої особи 3 надійшли письмові пояснення по справі.

За наслідками підготовчого засідання 19.11.2020 суд ухвалив продовжити підготовче провадження у справі № 910/9895/20 на 30 днів до 24.12.2020 (включно) та відкласти підготовче засідання у справі на 02.12.2020, витребувати докази.

У підготовчому засіданні 02.12.2020 суд ухвалив проводити підготовче провадження у справі 910/9895/20 в розумні строки, відкласти підготовче засідання у справі на 13.01.2021, витребувати належним чином завірену копію реєстраційної справи ТОВ "ВЕРДАНІ" а також у відповідача й докази.

04.01.2021 до суду від Оболонської РДА у м. Києві надійшла належним чином завірена копію реєстраційної справи ТОВ "ВЕРДАНІ".

У судовому засіданні 13.01.2021 суд ухвалив відкласти підготовче засідання у справі на 11.02.2021, витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслава Олександровича письмові пояснення та визнати його явку обов`язковою.

02.02.2021 на виконання ухвали суду від 13.01.2021 до суду надійшло повідомлення Приватного нотаріуса Легкобит С. О. в якому останній просив суд проводити розгляд справи без його участі.

За наслідками судового засідання 11.02.2021 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 10.03.2021.

У судовому засіданні 10.03.2021 суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/9895/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 25.03.2021.

У судове засідання 25.03.2021 сторони представників не направили.

Позивач 25.03.2021 направив на офіційну електронну поштову адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 25.03.2021 відкладено розгляд справи № 910/9895/10 по суті на 15.04.2021.

У судове засідання 15.04.2021 представники учасників справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.04.2020 слідує, що засновниками (учасниками) ТОВ "ВЕРДАНІ" були ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" та ОСОБА_6 із частками в статутному капіталі по 50%.

Поряд із цим, станом на 23.04.2020 ОСОБА_6 також був засновником (учасником) ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" із часткою в статутному капіталі в розмірі 60%, а володільцем інших 40% статутного капіталу був ОСОБА_1 .

Як стало відомо ТОВ "Інноваційна теплоізоляція", 24.04.2020 між ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" в особі директора Ярошенка О.Г. та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір дарування, на підставі якого ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" передало, а ОСОБА_1 прийняв частку в розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ".

Відповідні дії оформленні сторонами договору актом приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" від 24.04.2020, справжність підписів на якому посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. та зареєстровано в реєстрі за № 830, 831.

Надалі, ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" 29.05.2020 стало відомо, що 27.05.2020 ОСОБА_1 на підставі договору дарування передав ОСОБА_2 10% частки в статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" та ОСОБА_4 - 20% частки, внаслідок чого ОСОБА_1 залишився власником 20% статутного капіталу ТОВ "ВЕРДАНІ".

У зв`язку з цим, 28.05.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. внесені зміни до відомостей про ТОВ "ВЕРДАНІ" відносно зміни складу засновників до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо нових учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

У подальшому, 19.06.2020 ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" стало відомо, що 17.06.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як дарувальники, передали на підставі договору дарування свої частки в статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" по 20 % на користь ОСОБА_3 , який став власником 40% статутного капіталу ТОВ "ВЕРДАНІ".

18.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ; Верповською О.В. внесені зміни до відомостей про ТОВ "ВЕРДАНІ" щодо розміру статутного капіталу та складу засновників до Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо розміру статутного капіталу та складу нових учасників, а саме щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Звернувшись з даним позовом до суду, ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" зауважило на тому, що відчуження належної йому частки в ТОВ "ВЕРДАНІ" здійснено директором за відсутності необхідного обсягу повноважень, у той час як особа, на користь якої така частка була відчужена, достеменно знав про необхідність отримання згоди уповноваженого органу на розпорядження активами ТОВ "Інноваційна теплоізоляція". Таким чином, позивач просив визнати недійсними договір дарування від 24.04.2020 з актом приймання-передачі, витребувати з володіння відповідачів-2,-3 відчужені їм у подальшому частки ТОВ "ВЕРДАНІ", скасувати відповідні реєстраційні записи, визначити розмір часток у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" та поновити реєстраційні записи щодо розміру частки ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" у ТОВ "ВЕРДАНІ".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У справі Європейський суд з прав людини "Белеш та інші проти Чеської Республіки" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлює, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно із частинами 1-4 статті 202 Цивільного кодексу України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подається, зокрема, один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Із зазначеної норми вбачається можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі подання лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

Таким чином, чинним законодавством передбачена можливість реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

Отже, оскаржуваний в межах даної справи акт є правочином, адже має юридичні наслідки у вигляді набуття та припинення права власності на корпоративні права.

Тому, оскарження оформленого таким актом правочину у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України в даному випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 911/1936/18, від 25.02.2020 у справі №915/1299/18, від 10.09.2019 у справі №918/370/18, від 12.06.2019 у справі №927/352/18 та від 11.09.2018 у справі №918/1377/16.

За частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто, за змістом наведеної норми недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Частиною 1 ст. 115 Цивільного кодексу України встановлено, що господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Положеннями статті 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частинами 1, 3 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За змістом статтями 237-239 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 62 Закону України Про господарські товариства у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Як слідує з тексту оспорюваного акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" від 24.04.2020, підписання його зі сторони позивача відбулося в особі директора Ярошенка О.Г., що діє на підставі статуту.

Разом із цим, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента. (Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 927/976/17).

За змістом пунктів 6.5.1, 6.5.2. статуту ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників) що володіють у сукупності більш як 50% голосів. Брати участі у зборах учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Рішення про внесення змін до статуту товариства, в тому числі зміна адреси місцезнаходження товариства, зміна розміру його статутного капіталу, про визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, призначення та звільнення директора, розпорядження активами товариства, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів, виключення учасника з товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При розгляді питання про виключення учасника з товариства, учасник, про виключення якого йдеться, не бере участі в голосуванні на загальних зборах учасників. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Пунктом 6.9.5 статуту ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" передбачено, що директор укладає будь-які господарські та інші договори, контракти та здійснює розпорядження майном/активами товариства, в тому числі грошовими коштами, будь-які угоди щодо відчуження рухомого та/або нерухомого майна товариства, незалежно від їх вартості, лише після попереднього погодження, схвалення та надання повноважень на вчинення таких дій загальними зборами учасників товариства.

Суд зазначає, що наведеними нормами статуту до компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено надання директору попереднього погодження, схвалення та повноважень на вчинення договорів щодо відчуження рухомого та/або нерухомого майна товариства, розпорядження майном/активами товариства.

У той же час, матеріали справи не містять доказів надання загальними зборами учасників ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" попереднього погодження та повноважень директору ОСОБА_9 на відчуження ОСОБА_1 належної товариству частки в розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ".

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, укладення директором ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" ОСОБА_9 оспорюваного акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" від 24.04.2020 здійснено за відсутності необхідного обсягу повноважень.

При цьому, оскільки в спірному акті містилося посилання на те, що директор ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" ОСОБА_9 діє на підставі статуту, суд зауважує, що ОСОБА_1 за всіма обставинами мав знати про наявні обмеження повноважень директора ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" ОСОБА_9 .

Більш того, станом на дату вчинення оспорюваного акту, ОСОБА_1 володів 40% статутного капіталу ТОВ "Інноваційна теплоізоляція", тобто був обізнаний з положеннями статуту товариства, що передбачали обов`язкове надання попереднього погодження та повноважень директору товариства для вчинення такого виду правочинів.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Прийняття директором ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" одноособово рішення про відчуження корпоративних прав товариства за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників цього товариства свідчить про те, що директор як виконавчий орган в порушення частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України діяв недобросовісно та з перевищенням наданих йому статутом ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" повноважень, та прийняте ним рішення не є таким, що прийняте в інтересах ТОВ "Інноваційна теплоізоляція".

У той же час, оскільки матеріали справи не містять належним чином засвідченої копії договору дарування від 24.04.2020, на підставі якого ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" передало, а ОСОБА_1 прийняв частку в розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ", відповідна позовна вимога про визнання такого договору недійсним не може бути задоволена.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" від 24.04.2020, що вчинений з дефектом волі ТОВ "Інноваційна теплоізоляція", а саме за відсутності надання загальними зборами учасників попереднього погодження та повноважень директору ОСОБА_9 на відчуження ОСОБА_1 належної товариству частки в розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ".

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. (Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

Одночасно, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: від 27.04.2020, реєстраційний запис 10691070022023243, що вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., від 28.05.2020, реєстраційний запис 10691070023023243, що була вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яною Василівною, від 18.06.2020, реєстраційний запис 10691070024023243, що була вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною. Зазначені позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" від 24.04.2020.

Поряд із цим, зважаючи на задоволення позовної вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" від 24.04.2020, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні вимог про витребування часток у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" з огляду на наступне.

Положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Одночасне пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосування реституції та одночасне застосування статей 216 і 338 ЦК України є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

Щодо пред`явлених позовних вимог про визначення розміру часток у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ" та поновлення реєстраційного запису щодо розміру частки ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ", суд дійшов висновку в задоволенні відповідних вимог відмовити, оскільки дані вимоги не матимуть наслідком ефективність захисту порушених прав позивача.

Суд зауважує, що внаслідок визнання недійсним акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "ВЕРДАНІ", останній не породжує жодних юридичних наслідків, окрім його недійсності, як передбачено частиною 1 статті 216 ЦК України. При цьому, судом також задоволені вимоги про скасування реєстраційних дій щодо внесених змін до відомостей про ТОВ "ВЕРДАНІ" відносно зміни складу учасників, що в сукупності матиме наслідком повне поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яна Василівна, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування частки, стягнення часток, скасування реєстраційних дій, поновлення відповідного реєстраційного запису задовольнити частково.

2. Визнати недійсним акт приймання-передачі частки 50% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вердані (ідентифікаційний код 35632922) від 24.04.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція" (ідентифікаційний код 35900566) в особі директора Ярошенка Олега Павловича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), та громадянином України ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), справжність підписів на якому посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С. О. за реєстровими №№830, 831.

3. Скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.04.2020, реєстраційний запис 10691070022023243, що була вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем, щодо внесення зміни відомостей про Товариства з обмеженою відповідальністю Вердані (ідентифікаційний код 35632922) відносно зміни складу засновників.

4. Скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.05.2020, реєстраційний запис 10691070023023243, що була вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яною Василівною, щодо внесення зміни відомостей про Товариства з обмеженою відповідальністю Вердані (ідентифікаційний код 35632922) відносно зміни складу засновників.

5. Скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.06.2020, реєстраційний запис 10691070024023243, що була вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною, щодо внесення зміни відомостей про Товариства з обмеженою відповідальністю Вердані (ідентифікаційний код 35632922) відносно зміни складу засновників.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція" (01001, місто Київ, вулиця Костьольна, будинок 6, квартира 23; ідентифікаційний код 35900566) 7 357,00 грн (сім тисяч триста п`ятдесят сім гривень 00 копійок) судового збору.

7. У іншій частині в позові відмовити.

8. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29.04.2021.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ