Рішення

від 27.04.2021 по справі 915/1450/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Справа № 915/1450/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» (55482, Миколаївська область, Братський р-н, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45, код ЄДРПОУ 41671498)

до відповідача: Новоолександрівської сільської ради (55480, Миколаївська область, Братський р-н, с. Новоолександрівка, вул. Ватутіна, буд. 5, код ЄДРПОУ 04376015)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Братська селищна рада Братського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04375926, 55400, Миколаївська область, Братський район, селище міського типу Братське, вул. Миру, буд. 104).

про визнання укладеним договору оренди землі,

за участі представників учасників справи :

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вх. № 15184/20 від 30.11.2020 до Новоолександрійської сільської ради, в якій просить суд зобов`язати Новоолександрійську сільську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» договір оренди земельної ділянки площею 9,1154 га, кадастровий номер: 4821483000:04:000:0125, розташована в межах території Новоолександрійської сільської ради Братського району Миколаївської області, в редакції, підготовленій Новоолександрійською сільською радою, з урахуванням результатів земельних торгів (аукціону), проведених 20.10.2020.

Позовні вимоги обгрунтовано посиланням на те, що будучи організатором земельних торгів по аукціону №28200 з продажу права оренди на лот №56313 Новоолександрівська сільська рада Братського району Миколаївської області самоусунулась від укладення вказаного договору.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1450/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 21 грудня 2020 року о 10:40, встановити сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті справи.

21.12.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25 січня 2021 року о 10:50 год.

22.01.2021 позивачем подано до господарського суду в порядку ч. 3 ст. 46 ГПК України уточнену позовну заяву, якою позивач просить суд визнати укладеним договір оренди землі від 22.10.2010 між Новоолександрівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Братське-Агро" на умовах та в редакції, підготовленій Новоолександрівською сільською радою, з урахуванням результатів земельних торгів ( аукціону), проведених 22.10.2020, яку викладено у прохальній частині уточненої позовної заяви.

25.01.2021 підготовче засідання у справі не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 04.02.2021 підготовче засідання у справі призначено на 17.02.2021 о 10:40 год.

10.02.2021 позивачем подано до господарського суду уточнену позовну заяву, якою позивач просить суд визнати договір оренди землі від 22.10.2010 укладеним між Новоолександрівською сільською радою (правонаступник - Братська селищна рада Братського району Миколаївської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» на умовах та в редакції, Новоолександрівської сільської ради, з урахуванням результатів земельних торгів (аукціону), проведених 22.10.2020.

17.02.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом відхилено подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, так як позивачем не подано жодних доказів на підтвердження обставин, які зазначені позивачем у клопотанні.

Ухвалою від 17.02.2021 судом відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» у прийнятті до розгляду уточнених позовних заяв (вх. №998/21 від 22.01.2021) та (вх.№2052/21 від 10.02.2021).

Ухвалою суду від 17.02.2021 відмовлено у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» (вх. №1891/21 від 08.02.2021) про залучення до участі у справі співвідповідача.

09.03.2021 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову.

Зокрема, позивач просить суд визнати договір оренди землі від 22.10.2020 укладеним між Новоолександрівською сільською радою (код ЄДРПОУ 04376015) та Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (код ЄДРПОУ 41671498) на умовах та в редакції, підготовленій Новоолександрівською сільською радою, з урахуванням результатів земельних торгів (аукціону), проведених 22.10.2020.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява не суперечить ст. 46 ГПК України, отже справа розглядається з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Ухвалою від 17.02.2021 судом постановлено: залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Братську селищну раду Братського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04375926, 55400, Миколаївська область, Братський район, селище міського типу Братське, вул. Миру, буд. 104); встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду доказів надіслання третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами; запропонувати третій особі подати до суду пояснення щодо позовних вимог, які мають відповідати вимогам ч. ч. 3-7 ст. 165 та ст. 168 ГПК України, в 5-денний строк з дня отримання позовної заяви; підготовче провадження у справі продовжити на 30 днів та відкласти підготовче засідання у справі на 15 березня 2021 року о 10:00 год.

15.03.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 06 квітня 2021 року о 10:40 год.

06.04.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 19 квітня 2021 року об 11:10 год.

19.04.2021 Братською селищною радою Братського району Миколаївської області подано до господарського суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

19.04.2021 представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання пояснень стосовно клопотання третьої особи про закриття провадження у справі.

19.04.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 27 квітня 2021 року о 09:30 год.

23.04.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення позивача на заяву про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 27.04.2021 судом відмовлено у задоволені клопотання про закриття провадження у справі.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

У клопотанні (вх. №6345/21 від 27.04.2021) представник позивача просить суд розгляд справи здійснити без участі представника позивача на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Третя особа та відповідач правом участі у судовому засідання не скористались.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористалися.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що відповідач та третя особа належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення та не повідомили про причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу по суті у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 27.04.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області №2 від 17.01.2019 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах", вирішено: включити до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельну ділянку площею 9,1154 га ріллі в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області; продати право оренди на земельну ділянку площею 9,1154 га ріллі в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області; затвердити умови продажу-продаж прав оренди строком на 7 років.

Додатком до рішення Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області №2 від 17.01.2019 визначені Умови користування земельною ділянкою, право оренди на яку набуте на земельних торгах (аукціоні)

Новоолександрівською сільською радою Братського району Миколаївської області шляхом розміщення оголошення про проведення земельних торгів на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України призначено земельні торги на 22.10.2020, по аукціону № 28200 з продажу права оренди на лот № 56313-земельну ділянку кадастровий номер 4821483000:04:000:0125, площею 9.1154 га.

Згідно протоколу земельних торгів від 22.10.2020 № 1-30, переможцем торгів стало ТОВ Братське-Агро , ціна продажу об`єкта торгів склала 102 279,86 грн.

Згідно зазначеного протоколу переможець зобов`язався: після підписання цього протоколу укласти з організатором земельних торгів в день їх проведення договір оренди земельної ділянки; не пізніше трьох банківських днів з дня підписання цього протоколу та укладення договору оренди земельної ділянки сплатити кошти за придбаний лот №56313 (за винятком раніш сплаченого гарантійного внеску у розмірі 11117,33 грн) у сумі 91162,53 грн; не пізніше трьох банківських днів з дня підписання цього протоколу винагороду виконавцю земельних торгів у сумі 34000,00 грн, що дорівнює 50% орендної плати, визначеної на земельних торгах та не перевищує 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та вартість виконаних послуг згідно з договором складає 10500,00 грн, в тому числі виготовлення агрохімічного паспорту та проведення земельних торгів.

Згідно платіжного доручення №1392 від 23.10.2020 позивачем здійснено оплату орендної плати за рік користування землею згідно договору оренди землі від 22.10.2020 в сумі 91162,53 грн, винагороду виконавцю земельних торгів в розмірі 34000,00 грн та за виготовлення техдокументації по вказаному лоту в розмірі 10500,00 грн (платіжні доручення №1391, 1393 від 23.10.2020.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БРАТСЬКЕ-АГРО" вчинені усі дії з метою укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4821483000:04:000:0125 площею 9,1154 га, кадастровий номер: 4821483000:04:000:0125, розташованої в межах території Новоолександрійської сільської ради Братського району Миколаївської області, в редакції, підготовленій Новоолександрійською сільською радою, з урахуванням результатів земельних торгів (аукціону), проведених 20.10.2020, проте на даний час договір оренди не укладений з причин не підписання його Новоолександрівською сільською радою, що суперечить нормам земельного законодавства та вимогам викладеним у протоколі № 1-30 від 22.10.2020 про підсумки земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки, оскільки договір оренди землі повинен бути укладений безпосередньо в день проведення торгів.

Предметом спору у даній справі є визнання укладеним договору від 22.10.2020 укладеним між Новоолександрівською сільською радою (код ЄДРПОУ 04376015) та Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (код ЄДРПОУ 41671498) на умовах та в редакції, підготовленій Новоолександрівською сільською радою, з урахуванням результатів земельних торгів (аукціону), проведених 22.10.2020.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, одним з яких є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси, зокрема, суб`єкта господарювання (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Право позивача, якого відповідно до встановленої главою 21 Земельного кодексу України процедури визнано переможцем земельних торгів на укладення за їх результатами договору оренди земельної ділянки ґрунтується на вищенаведених положеннях Кодексу, а тому в розумінні ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, є майном - матеріальним правомірним очікуванням на настання певних обставин, пов`язаних з набуттям права оренди майна, зокрема на виконання відповідачем встановлених обов`язків з підписання протоколу земельних торгів укладення договору оренди земельної ділянки.

У практиці ЄСПЛ (Malhous v. Czech Republic (dec.) [GC], no. 33071/96, ECHR 2000-XII; Draon v. France [GC], no. 1513/03, ECHR 2006-IX; Pressos Compania Naviera.. and Others v. Belgium, no. 17849/91, §§ 29-31, ECHR A332) матеріальні правомірні очікування визнаються "майном" за умови, що такі очікування : 1) стосуються певних благ, котрі мають економічну цінність;2) є цивільними за галузевою належністю і 3) достатньо визначені для того, аби бути забезпеченими можливістю судового захисту.

Зазначені умови наявні у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів передбачені: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом наведених норм, захист прав на земельну ділянку забезпечується шляхом застосування конкретного способу захисту, а перелік способів захисту, який визначений наведеними статтями не є вичерпним, оскільки суд може захистити право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках

Таким чином, суд може застосувати невстановлений законом або договором спосіб захисту за наявності двох умов:

по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом або договором спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах;

по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення позовної вимоги призведе до ефективного захисту прав чи інтересів позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діями наслідкам. Вимога про захист права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості поновлення-гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Відповідні правові позиції щодо застосування способів судового захисту наведені в постановах Великої Палати Верховного суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (номер провадження 12-304гс18), від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положенням ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності

За змістом ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до вказаного Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 135 Земельного кодексу України визначено, що організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги (ч. 4 ст. 135 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 24 ст. 137 Земельного кодексу України, договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев`ятою цієї статті. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний з них.

Згідно п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування", сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

За матеріалами справи встановлено, що договір оренди земельної ділянки не був укладений у визначений ст. 137 Земельного кодексу України порядок.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. (ст. 181 Господарського кодексу України)

Згідно ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Приписами статей 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та сформовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 Цивільного кодексу України.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 24 ст. 137 Земельного кодексу України, договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев`ятою цієї статті. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний з них.

Відповідно до вищенаведених положень глави 21 Земельного кодексу України, що регулюють проведення земельних торгів, позивач як учасник торгів, якого визнано переможцем земельних торгів, за відсутності фактів скасування у встановленому порядку торгів, визнання їх у встановленому порядку такими, що не відбулися чи анулювання їх результатів має право на укладення договору оренди земельної ділянки із організатором торгів-відповідачем.

Передумовою для укладення такого договору відповідно до статті 137 Земельного кодексу України є виконання обов`язку з підписання протоколу торгів переможцем, ліцитатором, та організатором торгів або його представником. При цьому, ліцитатор оголошує про завершення торгів лише після підписання протоколу торгів.

Таким чином, стадія закінчення торгів відображається в протоколі та оформлюється шляхом обов`язкового негайного підписання протоколу переможцем, ліцитатором, та організатором.

Після підписання протоколу зазначеними особами земельні торги є завершеними, про що оголошує ліцитатор. І тільки після оголошення торгів завершеними в результаті підписання протоколу безпосередньо в день торгів стосовно земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається відповідний договір (в спірних правовідносинах-договір оренди землі). Тобто положеннями Земельного кодексу України, які регулюють порядок проведення земельних торгів, визначено, що оформлення результатів земельних торгів, й відповідної стадії закінчення торгів здійснюється шляхом підписання протоколу, що є необхідною умовою для настання наступної стадії-завершення земельних торгів із укладенням відповідного договору.

Результати земельних торгів є юридичним фактом, з яким пов`язується настання, зміна та припинення земельних правовідносин.

З системного аналізу змісту ч.2 ст.124, ч.1 ст.135, ч.24 ст.137 ЗК України та ч.2 ст.6 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що законною підставою для укладення договору оренди землі є саме результати аукціону, оформлені протоколом.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Під час проведення електронних земельних торгів виконавець торгів, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення, та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями визначають переможця торгів та ставку річної суми орендної плати на земельну ділянку за визначеним лотом, в результаті чого переможець торгів набуває право отримати в оренду земельну ділянку шляхом укладення відповідного договору оренди.

Відтак, з огляду на положення статті 202 ЦК України, аукціон (земельні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в них мають місце всі елементи притаманні правочину.

З огляду на таке підставою для задоволення позову може бути лише встановлення обставин щодо наявності передбачених законом підстав для зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо укладення такого договору.

Як вбачається з протоколу № 1-30 від 22.10.2020 про підсумки земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки останній не підписаний організатором земельних торгів в особі Новоолександрівської сільської ради.

Таким чином, при проведенні торгів не було дотримано встановленого порядку щодо участі організатора аукціону, а протокол, який складено 22.10.2020 не свідчить про завершення торгів у розумінні наведених положень Закону.

Таким чином відсутні обов`язкові передумови для укладення договору оренди відповідно до статті 137 Земельного кодексу України.

Крім того, подані позивачем на обгрунтування позовних вимог письмові докази є недопустимими доказами оскільки завірені неналежним способом, зокрема, і протокол № 1-30 від 22.10.2020 про проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності (т.1, а.с. 16-24).

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

При цьому суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, за якою незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, а тому в задоволені позову слід відмовити.

На підставі п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 177-185, 196, 201-221, 231, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволені позову.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

3. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» (55482, Миколаївська область, Братський р-н, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45, код ЄДРПОУ 41671498),

відповідач: Новоолександрівська сільська рада (55480, Миколаївська область, Братський р-н, с. Новоолександрівка, вул. Ватутіна, буд. 5, код ЄДРПОУ 04376015),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : Братська селищна рада Братського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04375926, 55400, Миколаївська область, Братський район, селище міського типу Братське, вул. Миру, буд. 104).

Повний текст судового рішення складено і підписано 30.04.2021.

Суддя В.О.Ржепецький