Рішення

від 29.04.2021 по справі 200/7512/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 р. Справа№200/7512/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НИВА 2019 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну, -

за участю:

секретаря судового засідання Столяренко Я.С.,

від відповідачів - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НИВА 2019 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про скасування рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.07.2020 № 1760329/43021715 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №3 від 09.07.2020.

21.12.2020 прийнято рішення у справі, позов задоволено частково.

Позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки у рішенні не було вирішено питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн.

У наданому відзиві на заяву відповідач 1 заперечував проти задоволення заяви в частині стягнення витрат на правову допомогу через необґрунтованість заявленої суми, вказав про невідповідність заявлених до відшкодування витрат критеріям, визначених у ч. 4 ст. 134 КАС України та заперечував щодо їх відшкодування в повному обсязі.

Відповідно до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2, 5 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі 200/14113/18-а зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Європейським судом з прав людини у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України та від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інші проти України зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У позові було викладено клопотання про розподіл судових витрат. Загальна сума витрат на правову допомогу згідно розрахунку від 07.08.2020, підписаного між сторонами договору про надання правничої допомоги від 07.08.2020 № 01/08/20 становить 15000 грн та складається з наступного (погодинна ставка 1000 грн): ознайомлення з документами щодо скасування спірного рішення - 120 хв. 2000 грн, збір доказів для підготовки позовної заяви - 180 хв 3000 грн, складання позовної заяви - 120 хв. 2000 грн, засвідчення копій документів, формування та направлення позову до суду - 120 хв. 2000 грн, представництво інтересів в суді - 360 хв. 6000 грн.

Враховуючи наведені обставини, оцінені докази, а також зміст та обсяг наданих послуг, суд вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги необґрунтованим /завищеним та таким, що до задоволення повністю не належить.

Суд критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом правової допомоги позивачу. Так, більшість з перелічених в актах виконаних робіт по суті дублює та доповнює одна іншу. Справа призначалась до розгляду у спрощеному позовному провадженні. Суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження для залучення до участі у розгляді справи співвідповідача, оскільки частина заявлених позивачем вимог заявлена до неналежного відповідача.

Також суд зауважує, що згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача у наданому відзиві на заяву позивача також зауважив на неспівмірності заявлених до відшкодування витрат критеріям, визначених у ч. 4 ст. 134 КАС України та заперечував щодо їх відшкодування в повному обсязі.

З огляду на викладене вище суд зазначає, що розмір коштів, заявлений позивачем до відшкодування за надання такої послуги, належить зменшенню.

Суд зазначає, що розмір гонорару адвокату визначається за погодженням з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір витрат сплачених адвокату позивачем, у заявленому розмірі 15000 грн є надмірним, не відповідає критеріям розумності, справедливості, неминучості та не відповідає часу, що міг бути фактично витрачений адвокатом.

Суд дійшов висновку, із врахуванням наведеного вище обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 3000,00 грн, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належать стягненню витрати на правничу допомогу з урахуванням оптимально витраченого часу для надання допомоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю НИВА 2019 про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НИВА 2019 судові витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти викладених у заяві про розподіл судових витрат вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.С. Михайлик