Ухвала

від 28.04.2021 по справі 355/64/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №355/64/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/2059/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката, який діє в інтересах

ТОВ «Ейч Ем Бі Груп» ОСОБА_7 ,

представника Баришівської

селищної ради ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 23 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42020111100000143 від 24.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

12 лютого 2021 року до Баришівського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 погоджене з прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №42020111100000143 від 24.12.2020 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а саме накласти арешт із забороною всім без виключення суб`єктам державної реєстрації права на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, нотаріусам, особам на яких покладаються функції державного реєстратора, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та державним кадастровим реєстраторам управлінь Держгеокадастру в Україні, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчиняти реєстраційні дії щодо набуття або припинення права користування, зміни користувачів, зміни порядку користування, а також заборонити вносити та/або вилучати будь-які записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єктів:

- об`єкту незавершеного будівництва - будівлі хірургічного комплексу по АДРЕСА_1 ;

- гуртожитку по АДРЕСА_2 ;

- будівлі школи (об`єкт незавершеного будівництва, площею 3044,6кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 ;

- будівлю дитячого садочку (об`єкт незавершеного будівництва площею 459, 9 кв.м.) за адресою АДРЕСА_4 ;

- комплекс недіючої школи (площею 1113,1кв.м.) за адресою АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3220255101:01:137:0103 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3220255101:01:122:0194 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 23 лютого 2021 року слідчому відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що за результатами розгляду клопотання встановлено, що вказані у ньому об`єкти незавершеного будівництва на підставі договору купівлі-продажу від 11.02.2021 року були на законних підставах придбані ТОВ «Ейч Ем Бі Груп», на даний час договір є дійсним, він не оскаржувався, а товариство, яке придбало вказані об`єкти, є добросовісним набувачем.

На вказану ухвалу слідчого судді, прокурор Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Слідчим суддею взагалі не наведено жодного мотиву щодо відмови у накладені арешту на шість об`єктів нерухомого майна, зазначених у клопотанні слідчого, а твердження суду, що ТОВ «Ейч Ем Бі Груп» є добросовісним набувачем зазначених у клопотанні об`єктів та не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого взагалі не ґрунтується на жодних об`єктивних фактах та є передчасним. При цьому, зазначає, що вказані у клопотанні об`єкти комунального майна у повній мірі відповідають характеристикам речових доказів у кримінальному провадженні, та на них відповідно до вимог ст.170 КПК України може бути накладено арешт з метою запобігання їх подальшому відчуженню. ТОВ «Ейч Ем Бі Груп» відомо про статус об`єктів незавершеного будівництва, оскільки це зазначено в рішеннях Баришівської селищної ради та така інформація була у відкритому доступі під час здійснення процедури торгів, на які представники ТОВ «Ейч Ем Бі Груп» подавали відповідну документацію. Окрім цього, представник даного товариства був присутній під час розгляду клопотання та зазначив, що їм відомо про статус об`єктів незавершеного будівництва та вони вважають, що їх відчуження відбулося законно. Тому, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на вказане у клопотанні майно.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити;

адвоката, який діє в інтересах ТОВ «Ейч Ем Бі Груп» ОСОБА_7 , заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;

представника Баришівської селищної ради ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, оскільки вважає, що підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно не має;

ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, Слідчим відділенням Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020111100000143 від 24.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до рішення Баришівської селищної ради №1291-26-07 від 22.06.2020 року надано дозвіл на відчуження (приватизацію) 8-ми об`єктів комунального майна, а саме:

- об`єкту незавершеного будівництва - будівлі хірургічного комплексу по АДРЕСА_1 ;

- гуртожитку по АДРЕСА_2 ;

- будівлі школи (об`єкт незавершеного будівництва, площею 3044,6кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 ;

- будівлю дитячого садочку (об`єкт незавершеного будівництва площею 459, 9 кв.м.) за адресою АДРЕСА_4 ;

- комплекс недіючої школи (площею 1113,1кв.м.) за адресою АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3220255101:01:137:0103 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3220255101:01:122:0194 за адресою: АДРЕСА_1 ,

та відповідно до рішення Баришівської селищної ради №24 від 10.02.2021 року здійснено продаж будівлі школи (об`єкт незавершеного будівництва, площею 3044,6кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом викупу ТОВ «Ейч Ем Бі Груп». Таким чином, посадовими особами Баришівської селищної ради ймовірно внесено неправдиві відомості щодо можливості продажу ряду об`єктів нерухомого майна, оскільки таке відчуження прямо суперечить законодавству України.

Постановою слідчого СВ Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 від 11.02.2021 року, вказані об`єкти комунального майна, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42020111100000143 від 24.12.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 23.02.2021 року в задоволені клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020111100000143 від 24.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, відмовлено.

Постановляючи ухвалу, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме:

- об`єкту незавершеного будівництва - будівлі хірургічного комплексу по АДРЕСА_1 ;

- гуртожитку по АДРЕСА_2 ;

- будівлі школи (об`єкт незавершеного будівництва, площею 3044,6кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 ;

- будівлю дитячого садочку (об`єкт незавершеного будівництва площею 459, 9 кв.м.) за адресою АДРЕСА_4 ;

- комплекс недіючої школи (площею 1113,1кв.м.) за адресою АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3220255101:01:137:0103 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3220255101:01:122:0194 за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий зазначив метою для арешту майна - забезпечення збереження речових доказів.

Однак, клопотання не містить достатніх та допустимих, у розумінні ст.86 КПК України, доказів які б підтверджували причетність ТОВ «Ейч Ем Бі Груп», до обставин, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, і жодних висновків компетентних органів щодо незаконної діяльності товариства до клопотання не долучено.

Відомості про вчинення злочину посадовими особами ТОВ «Ейч Ем Бі Груп», до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.

При цьому, вказані у клопотанні об`єкти комунальної власності на законних підставах, на підставі договору купівлі-продажу від 11.02.2021 року, були придбані ТОВ «Ейч Ем Бі Груп».

Згідно підпункту 1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали судового провадження не містять даних про те, що договір купівлі-продажу об`єктів комунального майна, визнаний судом недійсними та що взагалі він оскаржувався до суду, а отже даний договір є дійсним, а ТОВ «Ейч Ем Бі Груп», відповідно до чинного законодавства, є добросовісним набувачем.

Таким чином, прокурором не доведені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні. Не доведено значення вказаного майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що нерухоме майно, а саме вказані у клопотанні об`єкти комунальної власності, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, чого не буде досягнуто при накладенні арешту на зазначене майно.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Отже, наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 23 лютого 2021 року, необхідно залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419,422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 23 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42020111100000143 від 24.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а саме накласти арешт із забороною всім без виключення суб`єктам державної реєстрації права на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, нотаріусам, особам на яких покладаються функції державного реєстратора, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та державним кадастровим реєстраторам управлінь Держгеокадастру в Україні, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчиняти реєстраційні дії щодо набуття або припинення права користування, зміни користувачів, зміни порядку користування, а також заборонити вносити та/або вилучати будь-які записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єктів:

- об`єкту незавершеного будівництва - будівлі хірургічного комплексу по АДРЕСА_1 ;

- гуртожитку по АДРЕСА_2 ;

- будівлі школи (об`єкт незавершеного будівництва, площею 3044,6кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 ;

- будівлю дитячого садочку (об`єкт незавершеного будівництва площею 459, 9 кв.м.) за адресою АДРЕСА_4 ;

- комплекс недіючої школи (площею 1113,1кв.м.) за адресою АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3220255101:01:137:0103 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3220255101:01:122:0194 за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4