Постанова

від 07.04.2021 по справі 280/786/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/786/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання НовошицькаО.О.

за участю представника позивача - Самойленко Ігоря Ігоровича,

представника відповідача - Дяченко Юлії Тарасівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663)

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року

в адміністративній справі №280/786/20 за позовом Приватного підприємства "Турбо-К" до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ТУРБО-К" звернувся 05.02.2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області, просив (а.с. 2-8 т. 1):

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.10.2019 №0002260506, №0002270506, №0002280506 та стягнути судові витрати на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами виїзної документальної позапланової перевірки діяльності Товариства за 2016 рік з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Промторг-Інвест , ТОВ Акрос-Груп за період 2016 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ Промторг-Інвест за період липень - жовтень 2016 року, із ТОВ Акрос-Груп за період листопад 2016 року. З порушеннями, встановленими за результатами перевірки, не погоджується. Зазначає, що вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019, на підставі якого сформовано висновки перевіряючи органом, скасований ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду. Вказує, що фактичне виконання господарських операцій між ПП Турбо-К і ТОВ Промторг Інвест та ТОВ Акрос Груп підтверджується первинними документами, складеними в процесі виконання договорів.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року позовні вимоги задоволені (а.с. 178-185 т.2):

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.10.2019 №0002260506, №0002270506, №0002280506.

Стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 5020 гривень 68 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджена в ході розгляду справи, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що проведеною перевіркою встановлено, що операції між ПП ТУРБО-K та постачальниками не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) та вказують на нереальність здійснення господарських відносин за період, що перевіряється. Вказує на наявність Вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 відносно ОСОБА_1 , який є директора підприємства, яке є контрагентом позивача, та якого визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28. ч. 1 ст. 205. ч. 2 ст. 28., ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 27. ч. 2 ст. 205 КК України, за кримінальними провадженнями №42018081280000018 від 30.01.2018. № 42017080000000154 від 21.03.2017. Вирок набрав законної сили 21.05.2019; встановлено повне пересортування товару по ланцюгу його постачання (проходження). Перевіркою не підтверджено факту постачання ТОВ Промтор-Інвест та ТОВ Акрос-Груп товару на адресу ПП Турбо-К , оскільки такі товари не придбавалися.

Також представником відповідача подано клопотання про заміну відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області правонаступником: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663). Клопотання задоволено та здійснено заміну відповідача правонаступником: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просить апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залинити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ТУРБО-К , з питань встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ПРОМТОРГ ІНВЕСТ та ТОВ АКРОС-ГРУП за період 2016 рік та податку на додану вартість за період листопад 2016 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 13.08.2019 №495/08-01-14-06/13608111 та винесені податкові повідомлення-рішення від 08.10.2019:

- №0002280506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 80013,75грн. (основний платіж - 64011 грн., штрафна (фінансова) санкція 16002.75 грн.),

- №0002260506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 81697,50грн. (основний платіж - 65358 гри., та штрафна (фінансова) санкція 16339,50 грн.),

- №0002270506, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 173 000грн.

Позивач вважає ці податкові повідомлення-рішення протиправними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (ПК України).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, позивач, як платник податків зобов`язаний вести облік доходів, витрат на підставі первинних документів.

При цьому, матеріали справи містять підтвердження, що позивач веде облік доходів, витрат на підставі первинних документів.

Водночас, відповідач, в силу висновків акту перевірки вважає, що контрагенти позивача TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ та TOB АКРОС-ГРУП у періоді, що перевірявся (2016 рік), виписували/оформлювали первинні документи щодо реалізації на адресу ПП ТУРБО-К без їх реального постачання, без ділової мети, а документи оформлювалися лише з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та надання податкової вигоди третім особам, що призводить до ухилення від сплати податку до бюджету. Враховуючи, що зазначені контрагенти позивача (постачальники) не мали трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних засобів для здійснення господарських операцій, відповідач дійшов висновку про відсутність реальної можливості поставки товару на адресу ПП ТУРБО-К та прийняв відносно позивача податкові повідомлення-рішення.

Отже предметом спору є протиправність/правомірність податкових повідомлень-рішень від 08.10.2019 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибиток, з податку на додану вартість, та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Слід зазначити, що податок на прибуток підприємств (загальнодержавний податок в Україні) - це прямий податок, що стягується з прибутку підприємства. Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Податок на додану вартість - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, однак його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва). Відповідно, додана вартість складається з: ренти, оренди; амортизації; заробітної плати; прибутку. Залежно від того, чи набуває різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного періоду позитивного або від`ємного значення, у платника ПДВ виникає: обов`язок сплати ПДВ до бюджету (позитивне значення) або право на бюджетне відшкодування (від`ємне значення);

Податкове зобов`язання платника ПДВ нерозривно пов`язане з податковим кредитом, оскільки платник ПДВ може зменшити податкове зобов`язання на суму податкового кредиту.

При цьому контролюючий орган може перевірити правильність формування платником податкового кредиту, та визначити податкові зобов`язання, в разі якщо податковий кредит сформовано з порушенням ПКУ.

Водночас, формування податкового кредиту нерозривно пов`язано з витратами, які платник податків здійснює під час господарської діяльності.

Контроль за правильністю формування податкового кредиту та витрат платниками податку регулюються нормами Податкового кодексу України, Законом України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні № 996-ХІУ від 16.07.1999р.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки:

- має містити відомості про господарську операцію

- має підтверджувати реальне (фактичне) здійснення господарської операції.

При цьому, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зокрема, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Водночас, первинні документи мають містити не тільки відомості про господарську операцію, а й мати відповідні реквізити.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дотримання вищезазначених вимог складання первинних документів є обов`язковим для висновку про належність таких документів.

При цьому, реальне (фактичне) здійснення господарської операції в обов`язковому порядку впливає на майновий стан платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов`язкової ознаки господарської операції) кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України надає визначення господарській діяльності.

Так, згідно з п.п.14.1.36, п.п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарська діяльність пов`язана з вчиненням господарських операцій.

Змістом господарських операцій є ділова мета - намір одержати економічний ефект від господарсько діяльності (як правило прибуток).

Відповідно до п.п.14.1.231, п.14.1. ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Зокрема, прибуток є об`єктом оподаткування.

Розмір грошового зобов`язання по сплаті податку на прибуток, як правило залежить від розміру прибутку.

Так, відповідно до пп.134.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 ПК України з урахуванням положень ПК України.

Відповідач зазначає, що господарські операції з контрагентами позивача TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ та TOB АКРОС-ГРУП не були реальними внаслідок юридичної дефектності первинних документів, що не дозволяє формуванню даних податкового обліку. Наявність формально складених але недостовірних первинних документів, не є підтвердженням реальності господарських операцій.

Для підтвердження або спростовання зазначених аргументів, колегія суддів апеляційної інстанції досліджує докази, на підставі яких контролюючий орган дійшов зазначених висновків.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та контрагентами TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ та TOB АКРОС-ГРУП укладені договори поставки.

Так, за Договором № 274/16 від 27.04.2016 р. Товариство ПРОМТОРГ ІНВЕСТ взяло на себе зобов`язання за плату виконати поставку деталей, агрегатів, вузлів та заготовки деталей (а.с. 76-78 т. 1).

В межах цього договору Товариством ПРОМТОРГ ІНВЕСТ на адресу ПП ТУРБО-К здійснено поставку товару на загальну суму 468 735,85 грн., у т.ч. ПДВ 78 122,64 грн. що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату (а.с. 79-97 т. 1).

Актом перевірки підтверджується, ПП ТУРБО-К на перевірку були надані банківські виписки по розрахункам з TOB ГІРОМТОРГ 1НВЕСТ по договору №274/16 від 27.04.2016 р. Всього за період, що перевірявся ПП ТУРБО-К перераховано на користь TOB ПРОМТОРГ 1НВЕСТ 468 726,85 грн., у т.ч. ПДВ 78 121,14 грн.

Аналізуючи зазначені документи, надані на виконання умов Договору №274/16 від 27.04.2016 р. колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату оформлені у відповідності до вимог законодавства, містять всі необхідні реквізити, тому є належними для бухгалтерського обліку, оскільки містять відомості про господарську операцію та підтверджують реальне (фактичне) здійснення господарської операції. При цьому відсутність ділової мети не встановлена.

Отже такі документи є первинними та можуть бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тому, в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження доводи відповідача щодо наявності формально складених але недостовірних первинних документів при виконання договору №274/16 від 27.04.2016 р.

Матеріали справи містять Договір №2810 від 28.10.2016 р. (а.с. 99-101 т. 1).

За вказаним Договором №2810 від 28.10.2016 р. Товариство АКРОС-ГРУП взяло на себе зобов`язання на адресу ПП ТУРБО-K за плату виконати поставку деталей, агрегатів, вузлів та заготовки деталей.

На виконання реального здійснення господарських операцій за Договором №2810 від 28.10.2016 р. матеріали справи містять видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату на загальну суму 174 586,61 грн., у т.ч. ПДВ 29 097,77 грн. (а.с. 102-108 т. 1).

Аналізуючи зазначені документи, надані на виконання умов Договору №2810 від 28.10.2016 р. колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату оформлені у відповідності до вимог законодавства, містять всі необхідні реквізити, тому є належними для бухгалтерського обліку, оскільки містять відомості про господарську операцію та підтверджують реальне (фактичне) здійснення господарської операції. При цьому відсутність ділової мети не встановлена.

Документи, що складені в процесі виконання договорів № 274/16 від 27.04.2016 р. та №2810 від 28.10.2016 р., відображають зміст господарських операцій, вартісні показники, в документах відображено, які саме товари були поставлені, в якій кількості та в який час.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ та TOB АКРОС-ГРУП підтверджується також тим, що поставлені товари від цих контрагентів були використані позивачем при виконанні ремонту станків та виготовлення запчастин для станків підприємств-кінцевих споживачів, що підтверджується договорами з:

- КП НВК Іскра №17/218ЮР, 17/97ЮР, 17/364ЮР, 17/265ЮР (а.с. 191, 197, 202 т. 1);

- ТД Щедро №172-Z, №211-Z (а.с. 209, 224 т. 1),

- ПрАТ ЗЗЗШ (Запорізький завод залізобетонних шпал) №050815 (а.с. 228 т. 1),

- ПАТ Карлсберг Україна №1337, №3623/16 (а.с. 231, 236 т. 1),

- ДП НАЕК Енергопром (Державне підприємство Національна атомна енергетична компанія) №75/137 (а.с. 242 т. 1).

На підтвердження виконання ремонту станків та виготовлення запчастин для станків зазначених підприємств-кінцевих споживачів матеріали справи містять документи, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Отже такі документи є первинними та можуть бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження своїх висновків щодо порушень, вчинених позивачем відповідач зазначає про наявність вироку у справі №331/1690/19 від 18.04.2019 та протоколів допиту, щодо протиправних дій ОСОБА_1 , який є директора підприємства, яке є контрагентом позивача, та якого визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28. ч. 1 ст. 205. ч. 2 ст. 28., ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 27. ч. 2 ст. 205 КК України, за кримінальними провадженнями №42018081280000018 від 30.01.2018. №42017080000000154 від 21.03.2017. Вирок набрав законної сили 21.05.2019.

Матеріалами справи підтверджується, що директором TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ та TOB АКРОС-ГРУП дійсно є ОСОБА_1 (а.с. 76, 99 т. 1).

Однак, з приводу наявності вироку у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 205 КК України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

В вересні 2019 р. Президент України підписав прийнятий Верховною Радою Закон №1080 Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес . Цим Законом з Кримінального кодексу України виключено статтю 205 щодо фіктивного підприємництва .

Отже на сьогоднішній день таке кримінальне правопорушення як фіктивне підприємництво в Кримінальному кодексі України не існує, воно декриміналізовано, тому відсутні підстави для застосування в даних правовідносинах вироків, які постановлені на підставі вказаної статті.

Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, станом на 2016-2017 роки (період перевірки) будь-яких вироків щодо контрагентів позивача не існувало.

Тому не можна вказати на те, що позивач був необачний у виборі контрагентів.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 у справі № 331/1690/19, на який посилається контролюючий орган в своєму Акті перевірки - скасовано ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.11.2019 (а.с. 122-126 т. 1).

Окрім того, 04.06.2020 ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі №331/1690/19, провадження у кримінальній справи закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Так, в зазначеній ухвалі від 04.06.2020 року вказано наступне:

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України № 101-ІХ від 18.09.2019 року Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес , яким виключено статтю 205 КК України.

Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку відбулась декриміналізація діяння шляхом внесення змін до закону про кримінальну відповідальність, а саме - з Кримінального кодексу України виключено статтю 205, тому підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення діянь, передбачених ст. 205 КК України, відсутні у зв`язку з їх декриміналізацією

Зазначене вказує на помилковість висновків відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ , TOB АКРОС-ГРУП у 2016р.

Як наслідок, в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження доводи відповідача щодо наявності формально складених але недостовірних первинних документів при виконання договорів № 274/16 від 27.04.2016 р. та №2810 від 28.10.2016 р.

Також спростовуються висновки Акту перевірки, згідно яких податковим органом встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 и.134.1 ст.134, и.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16.07.1999 № 996- XIV, пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248, п.п.5.7 п.5 розділ II ПСБО 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва", затвердженого Наказом №39 від 25.02.2000 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382 (із змінами та доповненнями) ПП ТУРБО-К заниження показників рядку 2240 Інші доходи в частині взаємовідносин з TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ , TOB АКРОС-ГРУП у 2016р., невірно визначений фінансовий результат до оподаткування та об`єкт оподаткування за 2016р., що призвело до заниження фінансового результату, визначеного у фінансової звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та заниження показника по рядку 02 Декларації з податку на прибуток всього на суму 536 102 5 грн., у т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 536102 грн.

Отже, грошове зобов`язання позивача по сплаті збільшеного розміру податку на прибуток, сформоване на підставі податкового повідомлення-рішення №0002260506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 81697,50грн. (основний платіж - 65358 гри., та штрафна (фінансова) санкція 16339,50 грн.) - не знайшло підтвердження в судовому засіданні, тому є безпідставним та підлягає скасуванню (а.с. 10 т. 1).

Щодо формування позивачем податкового кредиту та правомірності/протиправності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішенням №0002280506.

Відповідач зазначає, що порушення позивачем статті 134 ПК України (податок на прибуток) вплинуло на суміжні об`єкти оподаткування, зокрема, на формування податку на додану вартість.

Податковим повідомленням-рішенням №0002280506, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 80013,75грн. (основний платіж - 64011 грн., штрафна (фінансова) санкція 16002.75 грн.) (а.с. 14 т. 1).

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Положеннями п.198.1 ст.198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України (п.198.6 ст. 198 ПКУ).

Слід зазначити, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зокрема відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що на порушення вимог п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст.І98. п.201.7. п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту по рядку 10.1 (Б) Декларації всього на суму ПДВ 88 370грн., оскільки первинні документи не містять достовірної інформації щодо здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ та TOB АКРОС-ГРУП .

Відповідач зазначає, що перевіркою не підтверджено факт поставки на адресу ПП ТУРБО-К товару, документи з отримання яких були виписані підприємствами - постачальниками TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ за період липень 2016 року на загальну суму 71952 грн.. у тому числі ПДВ 11992 грн., серпень 2016 року на загальну суму 74202,72 грн., у тому числі ПДВ 12367,12 грн., за вересень 2016 року на загальну суму 104582,41 грн.. у тому числі ПДВ 17430,4 грн., за жовтень 2016 року на загальну суму 104895,12 грн., у тому числі ПДВ 17482,52 грн. та TOB АКРОС-ГРУП за період листопад 2016 року на загальну суму 174586,61 грн., у тому числі ПДВ 29097,77 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст.І98. п.201.7. п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України підприємством завищено суму податкового кредиту по рядку 10.1 (Б) Декларації всього на суму ПДВ 88 370грн.,

Матеріалами справи підтверджується, що ПП ТУРБО-К на перевірку надані договори оренди транспортних засобів, а саме:

Договір від 27.07.2016 зареєстрований у реєстрі за №1071, згідно якого гр. ОСОБА_2 (Орендодавець) передає в тимчасове платне користування транспортний засіб, а ПП ТУРБО-К , код СДРПОУ 13608111 (Орендар), в особі директора Срезнікова Олександра Володимировича, приймає транспортний засіб та зобов`язується використовувати його за призначенням. Транспортний засіб, який передається в оренду - автомобіль легковий седан марки DAEWOO, моделі LANOS, випуску 2003 року, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , для використання у господарській діяльності Орендаря виключно за його цільовим призначенням. Строк оренди п`ять років.

Договір оренди від 27.07.2016 зареєстрований у реєстрі за №1069, згідно якого гр. ОСОБА_3 (Орендодавець) передає в тимчасове платне користування транспортний засіб, а ПП ТУРБО-К , код ЄДРПОУ 13608111 (Орендар), від імені якого діє гр. ОСОБА_2 на підставі довіреності, приймає транспортний засіб та зобов`язується використовувати його за призначенням. Транспортний засіб, який передається в оренду - автомобіль легковий універсал - В, марки HYUNDAI, моделі SANTA FE, випуску 2013 року, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , для використання у господарській діяльності Орендаря виключно за його цільовим призначенням. Строк оренди п`ять років.

Також, до перевірки наданий договір позички транспортного засобу від 08.01.2016 без номера (м. Запоріжжя), згідно якого гр. ОСОБА_4 (Позичальник) передає ПП ТУРБО-К (Користувач), в особі директора ОСОБА_3 , у безоплатне тимчасове користування причіп бортовий тентовий УВН-810080 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , строком на один календарний рік з моменту підписання Договору.

Вказані договори відповідачем не зазначені як такі, що здійснені з порушеннями податкового законодавства.

Водночас, відповідач, аналізуючи інформацію в системі А1С "Податковий блок" та з Єдиного реєстру податкових накладних встановив, що TOB ПРОМТОРГ ІНВЕСТ мало взаємовідносини з контрагентами-постачальниками, але придбання Товариством ПРОМТОРГ ІНВЕСТ по ланцюгу постачання не відповідає номенклатурі товарів, що були реалізовані на адресу ПП ТУРБО-К . Взаємовідносини з ФОПами, які б могли бути постачальниками товару не відображені в базах даних ДФС.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних товар, що ревізований на адресу ПП ТУРБО-К був частково придбаний у ТОВ Вітекс Трейд Груп та частково у ТОВ Акрос-Груп , однак придбання цього товару не відповідає номенклатурі товару по ланцюгу постачання.

Відповідач також зазначає, що в ході аналізу ТОВ Вітекс Трейд Груп та ТОВ Акрос-Груп в системі А1С "Податковий блок" та з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що цими підприємствами придбавається одна група товарів, а реалізується інша, що унеможливило підтвердження реальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання.

Однак, встановити або спростувати факт реальності господарських операцій можливо лише шляхом дослідження первинних документів, а не за допомогою інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах А1С "Податковий блок" або в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформульованої, зокрема у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17).

Отже, ґрунтуючи свої висновки лише на даних інформаційних баз, без проведення відповідної перевірки та дослідження первинних документів контрагентів по ланцюгу постачання (ТОВ Вітекс Трейд Груп та ТОВ Акрос-Груп ), відповідач не довів, що господарські операції не відбулися.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позивач виконав необхідні умови визначені податковим законодавством для формування податкового кредиту, а саме: придбав товар на підставі відповідних договорів, сплатив кошти, оформив здійснення господарських операції відповідними первинними документами.

Водночас слід зазначити, що згідно пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Суд також зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для не застосування зазначеної норми.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом по ланцюгу постачання.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002280506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 80013,75грн. (основний платіж - 64011 грн., штрафна (фінансова) санкція 16002.75 грн.),

Щодо податкового повідомлення-рішення №0002270506, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 173 000грн.

Від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток - це по суті є податковим збитком за звітний період. Його відображають у рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо:

- п.54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- п.54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- п.54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- п.54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених ПКУ, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- п.54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Отже, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань щодо від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

В податковому повідомленні-рішенні №0002270506, зазначено, що 27.02.2017 року в контролюючому органі зареєстрована декларація №9270394546. Сума зменшенння від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток визначена в розмірі 173 000грн. (а.с. 12 т. 1).

В розрахунку щодо податкового повідомлення-рішення №0002270506 зазначена сума зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 173000 грн., однак самого розрахунку цієї суми не зазначено (а.с. 15 т. 1).

Водночас, матеріалами справи не підтверджено зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 173000 грн.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст. 54 ПКУ, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов`язання.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов`язання.

Отже у разі, якщо невірне заповнення додатка ПП до Декларації призвело до зміни податкового зобов`язання, то при визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання до платника застосовуються штрафи, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ.

Натомість, оскільки матеріалами справи не підтверджено розрахунок зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 173000 грн., то податкове повідомлення-рішення №0002270506 підлягає скасуванню.

Отже, відповідачем документально не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень.

Сукупність вищенаведених обставин справи дає підстави для висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Враховуючи наслідки апеляційного розгляду та характер спірних правовідносин, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 07.04.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14.04.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова