Постанова

від 27.04.2021 по справі 500/787/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/787/20 пров. № А/857/3659/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Гуляка В.В., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, головуючий суддя - Баранюк А.З., ухвалене у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Тернопільській області, про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Тернопільській області, третя особа - ГУ ДПС у Тернопільській області, в якому просив визнати протиправною відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону Україну "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повністю зарахувати до пільгового стажу роботи період роботи ОСОБА_1 на шахті "Майська", на шахті "Маяк", у селянському фермерському господарстві "Григоровських" та період здійснення ним підприємницької діяльності; призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення із відповідною заявою.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак йому було відмовлено у зв`язку із відсутністю достатнього страхового стажу. Проте, позивач не погоджувався із таким рішенням, та вважав, що не дивлячись на те, що його трудова книжка втрачена, ним було надано достатньо належних доказів про наявний страховий стаж.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано відмову Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: роботи на шахті "Маяк" виробничого об`єднання "Свердловантрацит" (на даний час ЗАТ "Внешторгсервіс" Філіал №2 ЗАТ "Внешторгсервіс" СП "Свердлоавнтрацит" ПП "ШУ Свердловське") з 04.08.1981 року по 19.10.1987 року; роботи на шахті "Майська" 09.11.1987 року по 25.02.1988 року; зайняття підприємницькою діяльністю з 26.08.1994 року по 26.12.1996 року; роботи у СФГ "Григоровських" з 03.07.1996 року по 23.06.2004 року та з 01.01.2015 року по 04.11.2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 05.11.2018 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами або службовими особами на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює жодних правових наслідків. Відтак врахувати спірні періоди роботи до стажу позивача немає підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 05.11.2018 року звернувся до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, із заявою про призначення йому пенсії за віком.

Як слідує із протоколу №81 від 28.11.2019 року засідання комісії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі для розгляду спірних питань, пов`язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до спеціальних законів, згідно поданих довідок та копій наказів до страхового стажу позивача зараховано наступні періоди: з 01.09.1973 року по 21.07.1976 року навчання в професійно-технічному училищі; з 01.03.1977 року по 24.01.1978 року Бучацький консервний завод; з 18.05.1978 року по 26.11.1979 року Бучацький консервний завод; з 17.12.1979 року по 31.03.1980 року навчання; з 09.09.1985 року по 09.10.1985 року навчання, що становить 5 років 08 місяців 10 днів.

Виходячи з вищевказаного комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

05.12.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, до якої було подані наступні документи:

паспорт громадянина України;

довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;

архівний витяг №1238 від 01.09.2017 року Наказу по Бучацькому цукровому заводу №23-Л від 25.02.1977 року "Про прийом на роботу, переміщення по роботі, присвоєння розрядів, звільнення з роботи";

архівний витяг №1239 від 01.09.2017 року Наказу по Бучацькому цукровому заводу №7-Л від 23.01.1978 року "Про прийом на роботу, перевод по роботі, звільнення з роботи";

архівні довідки №1241 та №1241 від 01.09.2012 року, видані архівним сектором Бучацької РДА;

архівний витяг №1243 від 01.09.2017 року Наказу по Бучацькому цукровому заводу №83-Л від 16.05.1978 року з особового складу;

архівний витяг №1242 від 01.09.2017 року Наказу по Бучацькому цукровому заводу № 181 від 26.11.1979 року "З особового складу";

комсомольський квиток №16348642 від 29.05.1984 року про сплату членських внесків;

довідку №1439 від 10.06.2019 року про стаж роботи, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

копію наказу №121-к від 20.08.1981 року, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

копію наказу №618-к від 21.10.1987 року, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

копію особової карточки Т-2;

довідку №1441 від 10.06.2019 року про заробітну плату, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

додаток до довідки про заробітну плату №1442 від 10.06.2019 року, виданий Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

довідку №1443 від 10.06.2019 про перейменування підприємства, виданий Філіалом №2 ЗАТ 2 "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

довідку №3297 від 05.06.2019 року про стаж роботи, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

довідку №3298 від 05.06.2019 року про заробітну плату, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

довідку №3299 від 05.06.2019 про перейменування підприємства, видана Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР;

архівну довідку №2689 від 14.06.2019 року про відміну державної реєстрації підприємця, видана Адміністрацією міста Свердловська і Свердловського району ЛНР;

копію особової карточки форми Т-2;

довідку №2477/10-5/19-00-54-02/11443 від 10.05.2019 року, видана ДФС України про сплату "Єдиного податку з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищив 78%;

диплом № НОМЕР_1 від 21.07.1976 року, виданий СПТУ №7 м. Калуш; свідоцтво №0956281 серії АБ про навчання, видане Свердловською автошколою ДОСААФ;

посвідчення №10065 від 31.03.1980 року про навчання, видане Донбасантрацит;

посвідчення №228 від 09.10.1985 року про навчання, видане Сведловським учбово-курсовим комбінатом;

свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності.

Розглянувши вказану заяву та подані документи відповідач листом від 23.01.2020 року №217/03-21 повідомив позивача про те, що оскільки документи, видані органами Луганської Народної Республіки, згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків, до його страхового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 04.08.1981 року по 19.10.1987 року згідно довідки №1439 від 10.06.2019 року, виданої Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" Луганської Народної Республіки; з 09.11.1987 року по 25.02.1988 року, згідно довідки №3297 від 05.06.2019 року виданої Філіалом №2 ЗАТ "Зовнішньоторгсервіс" ЛНР, та навчання з 17.03.1986 року по 29.04.1986 року в Свердловській автошколі ДОСААФ, оскільки в свідоцтві рішення кваліфікаційної комісії інформація про присвоєння кваліфікації відсутня.

Вказано, що оскільки на момент звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж позивача складає 05 років 08 місяців 10 днів, тому для призначення пенсії підстав немає.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком у нього був наявний страховий стаж для її призначення, відтак дії відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком є протиправними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, підтвердження стажу роботи для призначення пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Згідно з пунктами 17 - 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач працював повний робочий день під землею на шахті "Маяк" виробничого об`єднання "Свердловантрацит" (на даний час ЗАТ "Внешторгсервіс" Філіал №2 ЗАТ "Внешторгсервіс" СП "Свердлоавнтрацит" ПП "ШУ Свердловське") з 04.08.1981 року по 19.10.1987 року, що становить 06 років 02 місяці 16 днів.

Також, у період з 09.11.1987 року по 25.02.1988 року працював повний робочий день на шахті "Майська", що становить 0 років 03 місяці 17 днів.

Вищенаведене підтверджується довідками про заробітну плату, про реорганізацію підприємства, про підтвердження наявного трудового дня, додатковими даними, наказами та доповненням до довідки про заробітну плату (а.с. 29-37).

Відтак, факт роботи позивача у періоди з 04.08.1981 року по 19.10.1987 року та 09.11.1987 року по 25.02.1988 року підтверджені належними та допустимими доказами, а тому вказані спірні періоди слід врахувати до його страхового стажу.

Також, як видно з матеріалів справи, зокрема, архівної довідки архівного відділу адміністрації міста Свердловськ та Свердловського району від 14.06.2019 року №2689 (аркуш справи 40), ОСОБА_1 у період з 26.08.1994 року по 26.12.1996 року (02 роки 04 місяці 01 день) був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, відтак вказаний період також зараховується до трудового та страхового стажу позивача.

Колегія суддів в даному випадку погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку.

Також, колегія суддів бере до уваги покликання апелянта про те, що органи, посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважається незаконними, якщо вони створені чи призначені у порядку, що не передбачений законом, однак їх незаконність не повинні порушувати або обмежувати права інших громадян, зокрема, права на пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі №500/787/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. В. Гуляк В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 30.04.2021 року.