Ухвала

від 29.04.2021 по справі 686/9344/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/9344/21

Провадження № 1-кс/686/4200/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить, визнати бездіяльність слідчого-керівника органу досудового розслідування, зобов`язати слідчого-керівника Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області внести до ЄРДР відомості за її заявою про вчинення кримінального правопорушення від 06.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.206, си.356, ч.1 ст.388 КК України

Однак, відомості в ЄРДР за заяво про вчинення кримінального правопорушення не внесені.

З огляду на це, на думку особи, яка подала скаргу, слідчим допущено бездіяльність та не виконані вимоги ст.214 КПК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 і представник - -адвокат ОСОБА_4 висловили позицію на підтримку поданої скарги та прохання її задовольнити.

Уповноважена особа ГУНП у судове засідання не з`явилася, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.

Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно довисновку,що викладенийу постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 30січня 2019року усправі №818/1526/18у межахпроцедури оскарженнябездіяльності слідчогощодо невнесеннявідомостей прокримінальне правопорушеннядо ЄРДРпісля отриманнязаяви,слідчий суддяз`ясовуєобставини тамотиви,з якихслідчий абопрокурор дійшоввисновку провідсутність підставдля внесеннявідомостей прокримінальне правопорушеннядо ЄРДР,чим самеобґрунтоване невнесеннявідповідних відомостейдо ЄРДР,та вирішуєпитання пронаявність абовідсутність правовихпідстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов`язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.

При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов`язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.

Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Згідно з ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Такі приписи процесуального закону узгоджуються із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Розглядаючи скаргу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), №15007/02, пп.74-75, рішення від 7 грудня 2006), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985, п.57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

Одним із таких обмежень є неможливість ініціювання кримінального провадження шляхом внесення відомостей до ЄРДР без належних на те підстав.

У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).

За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, основним елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень.

Скаржник у поданій заяві зазначає виключно власні доводи, міркування та припущення щодо вчинення кримінального правопорушення, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об`єктивними даними, обґрунтованими та допустимими доказами.

Із матеріалів скарги слідує, що 25 березня 2021 року біля 12 год. представник ТОВ «Моє комфортне житло» Давид Коган разом з невідомими особами (можливо працівники Хмельницького міського РЕМ) самоправно та незаконно здійснили заміну лічильника електроенергії орендованим мною приміщенням по вул.Соборній,43 - кав`ярні «Рамаззотті».

В той же день, на думку скаржниці, незаконно, всупереч Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, та Правил роздрібного ринку електричної енергії, без будь-якого повідомлення про припинення електропостачання, було припинено постачання електричної енергії та електроживлення електроустановок кав`ярні «Рамаззотті».

Із указаними обставинами ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 пов`язують наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст..356 КК України (самоправство).

Разом із тим, ОСОБА_3 вважає наявними ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст..388 КК України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації), оскільки, на її думку, після накладення арешту ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2021 на нежитлове приміщення загальною площею 96 м2 по АДРЕСА_1 , яке орендує ОСОБА_3 та де розташована кав`ярня «Рамаззотті», будь-які дії з указаним майном не повинні були проводитися, у тому числі із лічильником електроенергії, який є складовою переданого їй в орендду майна.

Як вбачається з матеріалів перевірки за зверненням ОСОБА_3 , які надійшли від органу досудового розслідування, відповідно до договору №1 оренди нежитлового приміщення від 28.02.2019 є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 96 м2 за адресою АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_5 .

В подальшому власником указаного нежитлового приміщення стало ТОВ «Моє комфортне житло» на підставі договору купівлі-продажу від 20.01.2021.

Згідно із наявними у матеріалах перевірки копіях актів AT «Хмельницькобленерго» щодо заміни власника договору та заміни, пломбування, технічної перевірки електролічильника за вище вказаною адресою 04.03.2021 було виявлено факт не обрахування лічильником кількості спожитої електроенергії, тобто при споживанні електроенергії показники лічильника не змінювалися.

На підставі Правил роздрібного ринку електричної енергії,( пункти 2.3.2) Правил улаштування електроустановок, розділу Х п.4, пп.4.5-4.7, розділу VI п.4, пп.4.5, п.7,п.п.7.2-7.5, розділу VII п.1.6-1.7 було уповноваженими особами було прийнято рішення про заміну лічильника.

У подальшому, 26.03.2021 уповноваженими особами AT «Хмельницькобленерго» був складений акт щодо заміни власника договору на підставі заяви №ВХ713 від 25.03.2021.

У той самий день згідно із актом о 12 год.30 хв. була проведена заміна та опломбування лічильника у присутності споживача - директора товариства «Моє комфортне житло» ОСОБА_6 .

Отже, самоправних дій, на які вказує ОСОБА_3 вчинено із орендованим нею майном не було.

Представники AT «Хмельницькобленерго» діяли, керуючись нормативно-правовими документами, які регулюють питання електропостачання споживачам електричної енергії.

З огляду на наведене, тлумачення особи, яка подала скаргу в контексті самоправних дій та поведінку представника ТОВ «комфортне житло» як кримінально каране діяння, не може бути взяте до уваги.

Статтею 388 КК України передбачена кримінальна відповідальність за розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт.

Встановлені обставини виключають наявність обов`язкових ознак складу указаного кримінального правопорушення, оскільки дії із заміни лічильника, що проводились представниками АТ «Хмельницькобленерго» не пов`язані із порушенням арешту у межах цивільного судочинства, накладеного ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2021 на указане нежитлове приміщення, магазин непродовольчих товарів з влаштуванням окремого входу та вітрини, загальною площею 96,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «МОЄ КОМФОРТНЕ ЖИТЛО» (код ЄДРПОУ 38895245).

Зі змісту цієї ухвали слідує ,що арешт накладається з метою унеможливлення відчуження цього приміщення до моменту подачі позову про оспорення правомірності укладення договору купівлі-продажу, з яким його у власність набуло ТОВ «МОЄ КОМФОРТНЕ ЖИТЛО».

А тому доводи адвоката ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що факт заміни лічильника, який був переданий в оренду разом із приміщенням, слугує підставою для наявності кримінальної відповідальності осіб, причетних до його заміни, слідчий суддя відхиляє.

Ініціювання кримінального переслідування осіб, які діяли у межах повноважень (представники АТ «Хмельницькобленерго» ) та щодо власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЄ КОМФОРТНЕ ЖИТЛО» за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.

Отже,між ОСОБА_3 і ТОВ «МОЄ КОМФОРТНЕ ЖИТЛО» виникли правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства, а саме: Цивільним кодексом України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕ від 14.03.2018,.

Відсутність електропостачання та/або неправомірність дій представників АТ «Хмельницькобленерго» із заміни лічильника за наведених обставин, має вирішуватися у цивільно-правовому порядку.

Скарга ОСОБА_3 не містить інформації, яка б вказувала на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Доводи, яка подала скаргу, про допущення бездіяльності та невиконання вимог частини 1 статті 214 КПК України після отримання його заяви про вчинення кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження

За таких обставин, підстав для задоволення скарги та процесуального реагування слідчим суддею, немає.

Керуючись положеннями статей 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1