Постанова

від 26.04.2021 по справі 944/980/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 944/980/20 Головуючий у 1 інстанції: Швед Н.П.

Провадження № 22-ц/811/3668/20 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи:77

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Симця В.І.;

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09 листопада 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що позивач з 29.08.2014 року по 07.05.2019 року працював директором Новояворівського НВК "ЗОШ II ступеня - ліцей", коли і був звільненим із займаної посади на підставі п.4 ст. 40 КЗпПУкраїни, однак рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2019 року його було поновлено на згаданій посаді.

05.02.2020 року в Новояворівського НВК "ЗОШ II ступеня - ліцей" приїхали начальник Відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області Байда В.П. та заступник згаданого відділу освіти ОСОБА_3 , які вручили йому наказ №03-03/460-к від 09.12.2019року про його звільнення з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України та запропонували йому розписатись про ознайомлення з цим наказом та отримати його копію і трудову книжку.

Крім цього, йому також було запропоновано, як альтернативну пропозицію, написати заяву про переведення його на посаду завгоспа на час декретної відпустки основного працівника, що викликало у нього (як у особи у якої є дві вищі освіти та ступінь доктора філософії з економіки) обурення, оскільки дану пропозицію він сприняв як навмисне приниження його честі та гідності як педагога та менеджера.

Оскільки начальник Відділу освіти ОСОБА_2 вже неодноразово звільняв його з роботи та притягав до дисциплінарної відповідальності, позивач (перебуваючи під значним психологічним тиском в стані емоційного і фізичного напруження та душевного хвилювання, з метою уникнення психоемоційного напруження, перебуваючи у стресовій ситуації) власноручно написав заяву про своє звільнення за угодою сторін з 14.02.2020 року, хоча наміру звільнятися з роботи у нього не було.

В подальшому наказом начальника Відділу освіти від 11.02.2020 року №03-03/36-К позивача було звільнено з посади директора Новояворівського НВК "ЗОШ II ступеня - ліцей".

13.02.2020 року позивач подав до Відділу освіти Яворівської РДА Львівської області клопотання про відкликання своєї заяви про звільнення з роботи за угодою сторі, оскільки 11.02.2020 року відбулися збори трудового колективу Новояворівського НВК "ЗОШ ІІ ступеня-ліцей", на яких шляхом таємного голосування 2/3 учасників зборів висловили йому, як директору Новояворівського НВК "ЗОШ ІІ ступеня-ліцей", довіру.

Стверджує, що заяву про звільнення з роботи ним було написано під значним психологічним тиском і шантажем. Крім цього, наказ про його звільнення вважає нечинним, оскільки із такого вбачається, що його звільнено з посади "директора навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа II ступеня - ліцей", однак саме на такій посаді він ніколи не працював і про існування такого закладу йому невідомо.

Крім цього, зверталося увагу на те, що з 13.02.2020 року Залізничною міжрайонною МСЕК йому встановлено інвалідність ІІІ групи, що підтверджується довідкою серії 12 ААБ №329556, строком до чергового переогляду 07.02.2021року.

Просив скасувати наказ начальника Відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області від 11.02.2020 року № 03-03/36-к "Про звільнення ОСОБА_4 , поновити його на посаді директора Новояворівського НВК "Загальноосвітня школа II ступеня - ліцей" та стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 17 лютого 2020 року до часу поновлення на роботі (а.с.1-4).

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено (а.с. 82-89).

Дане рішення оскаржив позивач .

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права (а.с. 90-97).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що :

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6 частини 2 статті 356).

Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається самим апелянтом, що саме ним 05 лютого 2020 року було написано заяву про його звільнення з посади директора Новояворівського НВК ЗОШ ІІ ступеня - ліцей з 14 лютого 2020 року за угодою сторін (а.с. 23), на підставі якої відповідачем, Відділом освіти Яворівської районної державної адміністрації, 11 лютого 2020 року і було видано наказ № 03-03/36-к, яким позивача було звільнено з роботи з 14 лютого 2020 року за угодою сторін (а.с. 5).

Як також стверджується матеріалами справи, 13 лютого 2020 року позивачем ОСОБА_1 на ім`я начальника Відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації було подано клопотання, у якому позивач просив скасувати наказ № 03-03/36-к від 11.02.2020 р. Про звільнення ОСОБА_4 .

В суді апеляційної інстанції апелянт визнав, що на вищезгаданому клопотанні саме ним 13.02.2020 року було написано Прошу не розглядати (а.с. 26) і це написання апелянт пояснив своїм перебуванням у певному емоційному стані.

За наведених вище обставин в їх сукупності суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що звільнення позивача з роботи відбулося за угодою сторін та у відповідності до чинного трудового законодавства, а також про відсутність правових підстав для скасування наказу відповідача від 11 лютого 2020 року № 03-03/36-к, яким позивача було звільнено з роботи з 14 лютого 2020 року за угодою сторін.

Апеляційна скарга не містить доводів стосовно того, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення (які саме обставин , що мають значення для справи, судом були встановлені неповно та (або) неправильно); які саме нові обставини та докази підлягають дослідженню чи оцінці в ході апеляційного розгляду справи; а також не містить заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09 листопада 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 29 квітня 2021 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.