Постанова

від 25.03.2021 по справі 523/19127/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/649/21

Номер справи місцевого суду: 523/19127/15-ц

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сороколет Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

відповідача державного підприємства Морський торговельний порт Южний в особі представника відповідача Заверюхи В.О.,

відповідача товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Альфа-Гарант в особі представника Білинової А.В.,

від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 - не з`явились,

переглянувши справу №523/19127/15-ц за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Морський торговельний порт Южний , товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Альфа-Гарант , за участю третьої особи ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія Альфа-Гарант на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 1 квітня 2019 року у складі судді Сувертак І.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 22 грудня 2015 року до суду з вищеназваним позовом до ДП Морський торговельний порт Южний , вказала, що 17 січня 2013 року на автодорозі Одеса-Южний в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області з вини водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом автомобілем марки Toyota Hi Ace , реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої здійснено наїзд на неї як пішохода із завданням тілесних ушкоджень. Водія ОСОБА_3 , який перебував у трудових відносинах з ДП Морський торговельний порт Южний та керував в момент дорожньо-транспортної пригоди належним підприємству транспортним засобом автомобілем Toyota Hi Ace , реєстраційний номер НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП постановою Южного міського суду Одеської області від 25 березня 2014 року в справі №519/362/14-ц. Цивільно-правова відповідальність ДП Морський торговельний порт Южний була застрахована в ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну, 100000,00 грн. Завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження потребували лікування та відповідних витрат, які їй не відшкодовано. Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ДП Морський торговельний порт Южний на відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди 128550,00 грн., моральної шкоди 30000,00 грн. та судові витрати (т.1 а.с.1-3).

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 6 січня 2016 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.63).

Відповідач ДП Морський торговельний порт Южний позов не визнав, зазначивши, що транспортний засіб автомобіль марки Toyota Hi Ace , реєстраційний номер НОМЕР_1 , за участю якого 17 січня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода, належить ДП МТП Южний на підставі права власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 12 березня 2009 року ВНС206220. Даний транспортний засіб на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди був забезпеченим, цивільно-правова відповідальність підприємства застрахована, що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/9985117 від 8 жовтня 2012 року, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 100000,00 грн. Позивач належним чином не скористалася своїм правом на отримання страхового відшкодування від страхової компанії. ОСОБА_1 були надані ТДВ СК Альфа-Гарант фіскальні чеки, що пов`язані з отриманням медичної допомоги у зв`язку з випадком травмування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 17 січня 2013 року на значено меншу суму ніж зазначено у позовних вимогах до ДП МТП Южний , не всі придбані медичні засоби, медикаменти та інші товари, які зазначені у фіскальних чеках, відповідали наданим до справи лікарським призначенням. З позову не вбачається, що позивач зверталася до ТДВ СК Альфа-Гарант за відшкодуванням шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності та моральною шкодою. Розмір страхової суми є достатнім для покриття завданої позивачу майнової та моральної шкоди (т.1 а.с.86-88).

Третя особа ОСОБА_3 підтримав позицію ДП Морський торговельний порт Южний про безпідставність звернення з вимогами до підприємства. Вказав, що ОСОБА_1 визнає, що отримала від нього на лікування 1500,00 грн., що страхова компанія оплатила чеки на медичні препарати, призначені лікарем. ОСОБА_1 вказує на великі суми коштів, що витрачалися нею на лікування, але з медичної документації вбачається, що до дорожньо-транспортної пригоди у неї вже були захворювання, які не знаходяться у причинному зв`язку з наслідками пригоди. Крім того, ОСОБА_1 переходила дорогу у невстановленому місці, тому її груба необережність також підлягає врахуванню (т.1 а.с.98-99).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2017 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача ТДВ СК Альфа-Гарант (т.1 а.с.243).

Відповідач ТВД СК Альфа-Гарант позов не визнав, зазначивши, що між ТДВ СК Альфа-Гарант та ДП Морський торговельний порт Южний було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі №АВ/9985117, ліміт відповідальності страховика складає 100000,00 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю. 16 січня 2014 року було отримано від позивача повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 17 січня 2013 року в м. Одесі, де водій ОСОБА_3 здійснив наїзд транспортним засобом на пішохода ОСОБА_1 . Відповідно до положень статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно частини 1 статті 24 вказаного Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів. 26 вересня 2014 року позивача листом за вихідним №12/2197/1 було повідомлено про те, що не всі придбані медичні засоби, медикаменти та інші товари, які зазначені у фіскальних чеках, відповідають наданим до справи лікарським призначенням. Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик та позивач узгодили розмір страхового відшкодування та досягли згоди про його розмір та умови виплати, що підтверджено укладеною 11 листопада 2014 року угодою між позивачем та відповідачем, в якій зазначено, що розмір спричиненого позивачу матеріального та морального збитку за страховим випадком, що стався 17 січня 2013 року, складає 3150,00 грн., позивачем підтверджено, що сума страхового відшкодування за вказаною ДТП є остаточною та сторони не матимуть жодних фінансових або будь-яких інших претензій щодо розміру суми після сплати страхового відшкодування. Виплату страхового відшкодування у розмірі 3150,00 грн. здійснено, що підтверджується платіжним дорученням №7284 від 18 листопада 2014 року. ТДВ СК Альфа-Гарант належним чином та в повному обсязі виконало свої зобов`язання за полісом АВ/9985117 (т.2 а.с.69-71).

17 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 збільшила вимоги, звернувши такі до ДП МТП Южний та до ТДВ СК Альфа-Гарант , та вказала, що діагноз, який поставлено лікарями і з урахуванням якого не вірно призначалось лікування, не відповідає дійсності, тяжкість ушкоджень та відповідно обсяг лікування значно занижені. За висновками комісійної судово-медичної експертизи №209 від 19 грудня 2016 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 17 січня 2013 року нею отримано тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров`я понад три тижні, стійку постійну втрату загальної працездатності на 15%, що за цим критерієм відносить тілесні ушкодження до ушкоджень середньої тяжкості. За висновками комплексної судово-медичної експертизи №275 від 3 січня 2018 року вона потребує лікування, курсів санаторно-курортної терапії, масажу у відділах реабілітації хворих з ушкодженнями опорно-рухового апарату санаторіїв, мала потребу у додатковому харчуванні строком до 6 місяців, повному (до 6 місяців) та частковому (до 12 місяців) сторонньому догляді. Клінічний перебіг отриманих в ДТП ушкоджень ускладнився розвитком помірно вираженого обмеження рухів в лівому плечовому суглобі, енцефалопатії, вестібуло-атактичним синдромом, синкопальними станами та органічним емоційно-астетичним розладом. Вона, ОСОБА_1 своєчасно не отримала належного лікування в лікарнях та оздоровчих закладах, вимушена була лікуватися за власні кошти та на власний розсуд, що не привело до повного оздоровлення, а тому потребує в отриманні подальшого лікування, що не можливо без визначеного судово-медичними експертами відповідного харчування, стороннього догляду, призначення правильного медикаментозного курсу, санаторно-курортного лікування, лікувального масажу та фізіотерапевтичного лікування.

Відшкодування майнової шкоди (в тому числі і на постійний медичний та сторонній догляд) ОСОБА_1 заявлено з підстав частини 1 статті 1195 ЦК України, де:

розрахунок додаткових витрат, викликаних необхідністю постійного стороннього догляду на 2018 рік становить 54000,00 грн. (максимальна вартість доглядальниці на добу 300,00 грн. х 180 днів (6 місяців) = 54000,00 грн.) та часткового стороннього догляду на 2018 рік становить 109500,00 грн. (максимальна вартість доглядальниці за 8 годинний робочий день 300,00 грн. х 365 днів (12 місяців) = 109500,00 грн.), всього витрати на сторонній догляд складають 163500,00 грн.;

вартість курсу санаторно-курортної терапії та масажу на один рік становить 35544,00 грн.; з урахуванням необхідності проходження санаторного лікування кожен рік вартість становить 213264,00 грн. (35544,00 грн. х 6 років (з 2013 року по 2018 рік) = 213264,00 грн.).

Відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1 заявлено з підстав статті 1197 ЦК України та обґрунтовано тим, що до дорожньо-транспортної пригоди працювала бухгалтером з 30 березня 2004 року по 31 січня 2017 року в ТОВ Діва Інвест Лтд та працює за сумісництвом бухгалтером в ПП Альтаїр АС , має право на відшкодування втраченого заробітку внаслідок ушкодження здоров`я. Оскільки 15% постійної втрати загальної працездатності встановлено постійно, відповідно майбутній період відшкодування не може перевищувати 3 років (36 місяців), то розмір матеріальної шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності становить 100521,00 грн. (мінімальна заробітна плата 3723,00 грн. х 5 (п`ятикратний розмір) х 36 місяців (3 роки) : 100 х 15% втрати працездатності = 100521,00 грн. Крім зарахування майбутнього періоду щодо відшкодування, але не більше трьох років, слід враховувати і минулий період з моменту ДТП, наслідком якого відбулася стійка втрата 15% загальної професійної працездатності, відповідно сума втраченого заробітку (доходу) внаслідок зменшення працездатності за минулий період (з 17 січня 2013 року по 2 квітня 2017 року) становить 107000,25 грн.

В загальному підсумку сума матеріальної шкоди становить 584285,25 грн. та складається з 100521,00 грн. (втрачений заробіток /дохід/ внаслідок зменшення працездатності на майбутній період, але не більше 3-хроків), 107000,25 грн. (втрачений заробіток (дохід) внаслідок зменшення працездатності за минулий період), 163500,00 грн. (додаткові витрати, викликані необхідністю постійного та часткового стороннього догляду), 213264,00 грн. (вартість курсу санаторно-курортної терапії та масажу за 2013-2018 року).

Моральна шкода полягає у тому, що внаслідок отриманої травми, лікування та 15% постійної втрати загальної працездатності вона перенесла значний фізичний біль, її страждання продовжуються. Наявність підстав для відшкодування моральної шкоди підтверджується Висновком психологічної експертизи №2/9/17 від 27 грудня 2017 року, проведеної Бюро психологічних досліджень. Розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) рівний 200000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 після уточнення вимог просила стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на відшкодування матеріальних збитків 100000,00 грн., стягнути з ДП Морський торговельний порт Южний на відшкодування матеріальних збитків 484285,25 грн., моральної шкоди 200000,00 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 2990,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 грн. (т.2 а.с.116-121).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог прийнято до провадження (т.2 а.с.140).

Відповідач ДП Морський торговельний порт Южний уточнені позовні вимоги не визнав, зазначивши, що цивільно-правова відповідальність підприємства була застрахована, отже за наявності реальних підстав для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, мала взяти на себе ТДВ СК Альфа-Гарант в межах страхової суми відповідно до Полісу АВ/9985117 від 8 жовтня 2012 року. У період з 17 січня 2013 року по 26 квітня 2013 року ОСОБА_1 витрачено на лікування, консультації, інше з підтвердженням фіскальними чеками коштів в загальній сумі 6027,57 грн., доказів на підтвердження інших витрат не надано. Листки непрацездатності свідчать про те, що період лікування після ДТП становив з 17 січня 2013 року по 26 квітня 2013 року, подальші обстеження ОСОБА_1 проходила тільки після 29 жовтня 2015 року, тому викликає сумнів пов`язаність з дорожньо-транспортною пригодою проблем зі здоров`ям, в тому числі й хронічних захворювань. Санаторне лікування у період 2013-2018 років не має лікарських призначень. Вимоги щодо втраченого заробітку не підтверджено письмовими доказами з місця роботи чи з відповідних органів. Правила спеціальних деліктів, в тому числі положення статті 1193 ЦК України, мають перевагу у застосуванні перед положеннями статті 1166 ЦК України. Пішохід ОСОБА_1 переходила дорогу в невстановленому місці, що має бути враховано як вина потерпілого. Основним доказом підтвердження вимог про відшкодування моральної шкоди є Висновок психологічної експертизи №2/9/17 від 27 грудня 2017 року, однак психологічна експертиза виконана через п`ять років після дорожньо-транспортної пригоди, а інших доказів не надано. Виплачена ОСОБА_1 страхова виплата в сумі 3150,00 грн. включає суму, яка підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди (5% від страхової виплати). Судові витрати належними доказами не підтверджено (т.2 а.с.142-151).

Відповідач ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант уточнені позовні вимоги не визнав.

Третя особа ОСОБА_3 підтримав позицію ДП Морський торговельний порт Южний щодо уточнених позовних вимог.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 1 квітня 2019 року позов задоволено частково; на користь ОСОБА_1 стягнуто з ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант на відшкодування майнової шкоди 100000,00 грн.; стягнуто з ДП Морський торговельний порт Южний на відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн., на відшкодуванні витрат на проведення експертизи 2990,00 грн.; в іншій частині вимог відмовлено (т.2 а.с.213-218).

Висновок суду обґрунтовано тим, що мав місце страховий випадок за участю застрахованого транспортного засобу, ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, заподіяну здоров`ю становить 100000,00 грн., ОСОБА_1 не здійснила всіх дій для отримання в повному обсязі страхового відшкодування, не зверталася до ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант за відшкодуванням шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, та моральної шкоди, якої зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Розрахунки витрат на лікування виконано за період 2013-2018 років це при тому, що період лікування після дорожньо-транспортної пригоди становив з 17 січня 2013 року по 26 квітня 2013 року згідно листків непрацездатності. Вимоги щодо втраченого заробітку доказами не підтверджені. Суд відмовив у стягнення майнової шкоди з ДП Морський торговельний порт Южний за недоведеністю. Поряд з цим, суд стягнув з ДП Морський торговельний порт Южний на відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн., пославшись на те, що на підтвердження розміру завданої шкоди надано лише Висновок психологічної експертизи №2/9/17 від 27 грудня 2017 року, який складено через п`ять років після дорожньо-транспортної пригоди. Суд відмовив у стягнення з ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант моральної шкоди у зв`язку з неможливістю розрахувати таку через ненадання позивачем доказів понесення позивачем майнової шкоди на загальну суму позову. Суд відмовив у відшкодуванні витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн. за недоведеністю понесення таких, при цьому стягнув витрати на проведення психологічної експертизи в сумі 2990,00 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення вимог в повному обсязі (т.3 а.с.2-6).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в безпідставності посилання суду на недоведеність вимог в частині стягнення з ДП Морський торговельний порт Южний матеріальних збитків на суму 484285,25 грн., моральної шкоди в заявленому розмірі 200000,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн. Судом не надано належної оцінки таким доказам, як Висновку №209 від 19 грудня 2016 року комісійної судово-медичної експертизи, де отримані тілесні ушкодження віднесено до ушкоджень середньої тяжкості; Висновку №275 від 3 січня 2018 року комісійної судово-медичної експертизи, де вказано на необхідність проходження кусів санаторно-курортної терапії та масажів, додаткового харчування, стороннього догляду тощо. Відмовляючи у відшкодуванні майнової шкоди (матеріальних збитків) з ДП Морський торговельний порт Южний , суд послався на недоведеність вимог, не здійснення дій по отриманню відшкодування за майнову та моральну шкоду зі страхової компанії, але поряд з цим суд стягує зі страхової компанії шкоду в розмірі 100000,00 грн., тим самим вступаючи в протиріччя власного обґрунтування відмови у задоволенні вимог до підприємства та не враховуючи вже виплачену страховою компанією суму відшкодування 3150,00 грн., чим перевищує ліміт відповідальності страховика. Присуджений до стягнення розмір відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн. визначений без врахування положень частини 3 статті 23 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП Морський торговельний порт Южний заперечення щодо змісту та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що цивільно-правова відповідальність підприємства за завдану потерпілій шкоду застрахована, ліміт відповідальності становить 100000,00 грн., тому шкода підлягає відшкодуванню в порядку Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант за наявності доказів. В матеріалах справи наявні докази витрат на придбання ліків, медичне обстеження, консультації тощо у період з 17 січня 2013 року по 26 квітня 2013 року на суму 6027,57 грн., тому заявлений позивачем розмір відшкодування витрат на лікування від травм, отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, не є доведеним. Період лікування та реабілітації охоплює 2013 рік, проте позивачем проведено розрахунок витрат за період 2013-2018 років за цінами 2018 року при тому без посилання на лікарські призначення. Вимоги по стягнення втраченого заробітку не мають підтвердження доказами у вигляді довідок з місця роботи тощо. При визначенні розміру шкоди до стягнення обґрунтованим в даному випадку є застосування положень статті 1193 ЦК України щодо зменшення розміру відшкодування шкоди потерпілому, так як пішохід ОСОБА_1 переходила дорогу в невстановленому місці. Заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди є завищений, психологічна експертиза виконана через п`ять років після події. Витрати на правову допомогу не мають підтвердження (квитанції, розрахунку тощо), тому у відшкодуванні даних судових витрат відмовлено обґрунтовано (т.2 а.с.30-39).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант .

В апеляційній скарзі ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині вимог до страхової компанії і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимог до страхової компанії (т.2 а.с.61-65).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення в оскаржуваній частині з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Страхова компанія не була належним чином повідомлена про розгляд справи, про зміну статусу компанії з третьої особи на співвідповідача, що позбавило права надати відповідні пояснення, заперечення тощо. Зазначаючи в рішенні про ненадання позивачем доказів на підтвердження заявлених вимог, витраченої на лікування суми тощо, суд все ж стягує з ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант на відшкодування майнової шкоди 100000,00 грн. без будь-якого обґрунтування доказами спричинення шкоди на суму 100000,00 грн. Між ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант та ОСОБА_1 було укладено угоду 11 листопада 2014 року про розмір страхового відшкодування, за умовами якої ОСОБА_1 погодилась з розміром відшкодування в сумі 3150,00 грн. Відповідно до положень пункту 4 Угоди про розмір страхового відшкодування від 11 листопада 2014 року сторони підтверджують, що вказана в пункті 3 цієї угоди сума страхового відшкодування (3150,00 грн.) за дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 17 січня 2013 року, є остаточною; сторони не матимуть жодних фінансових або будь-яких інших претензій щодо розміру цієї суми після сплати страхового відшкодування за даним страховим випадком. ОСОБА_1 не подавала до ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант жодних заяв для здійснення доплати до страхового відшкодування через збільшення суми витрат на лікування. Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи; у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів. ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 3150,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №7284 від 18 листопада 2014 року, отже виконано свій обов`язок страховика за полісом АВ/9985117 щодо визначення розміру виплати страхового відшкодування відповідно до отриманих документів та вимог Закону.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 виплачена ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант страхова сума в розмірі 3150,00 грн., з огляду на що не заперечується сума стягнення зі страхової компанії до 96850,00 грн., що включає в себе фактично понесену та таку, що необхідно понести позивачем майнову шкоду. У справі проведено ряд експертних досліджень, отримано відповіді на адвокатські запити та долучено ряд письмових доказів, якими підтверджується факт необхідності коштовного лікування та реабілітації ОСОБА_1 для поновлення її стану здоров`я, яке зазнало шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 17 січня 2013 року. Діагноз, який поставлено лікарями і з урахуванням якого не вірно призначалось лікування потерпілій ОСОБА_1 , не відповідає дійсності, так як тяжкість ушкоджень та відповідно обсяг лікування значно занижені. Тілесні ушкодження викликали у ОСОБА_1 тривалий розлад здоров`я понад три тижні та стійку втрату загальної працездатності на 15%, що відносить ушкодження до ушкоджень середньої тяжкості. ОСОБА_1 своєчасно не отримала належного лікування в лікарнях та оздоровчих закладах, вимушена була лікуватися за власні кошти та власний розсуд, що не привело до повного оздоровлення, а тому ОСОБА_1 потребує в отриманні подальшого лікування, що не можливо без визначеного судово-медичними експертами відповідного харчування, стороннього догляду, призначення правильного медикаментозного курсу, санаторно-курортного лікування, лікувального масажу і фізіотерапевтичного лікування. ОСОБА_1 звернулась до ТДВ СК Альфа-Гарант з заявою про відшкодування 23 травня 2014 року, через катування потерпілої, яке тривало майже пів року, фактично будучи введеною в оману щодо дійсного стану свого здоров`я, перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, не будучи спеціалістом в області медицини довірилась медичним працівникам, які не встановили всі ушкодження, отримані нею в результаті ДТП та не надали відповідного кваліфікованого лікування на першочерговому етапі, ОСОБА_1 була вимушена 11 листопада 2014 року погодитися на пропозицію ТДВ СК Альфа-Гарант та підписала угоду зі страховою компанію щодо страхового відшкодування в сумі 3150,00 грн. та відсутність будь-яких претензій в майбутньому. ОСОБА_1 стало відомо про реально отримані ушкодження внаслідок ДТП вже після укладення зі страховою компанією угоди (т.3 а.с.168-172).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

17 січня 2013 року о 17:45 годин на автодорозі Одеса-Южне в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний ДП Морський торговельний порт Южний автомобіль марки Toyota Hi Ace , реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 .

Постановою слідчого СВ Комінтернівського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 24 жовтня 2013 року кримінальне провадження №12013170330000169 від 17 січня 2013 року, відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_1 , закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (згідно висновку судової медичної експертизи отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження віднесені до легких тілесних ушкоджень) (т.1 а.с.4, 56-57).

Постановою слідчого СВ Комінтернівського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 26 лютого 2014 року кримінальне провадження №12013170330000169 від 17 січня 2013 року, відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_1 , закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (згідно висновку судової медичної експертизи отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження віднесені до легких тілесних ушкоджень). ОСОБА_3 підлягав відповідальності за статтею 124 КУпАП за порушення Правил дорожнього руху України (т.1 а.с.5-6).

Постановою судді Южного міського суду Одеської області від 25 березня 2014 року в справі №519/362/14-ц ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, із накладенням стягнення у вигляді штрафу (водій ОСОБА_3 допустив порушення пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 ) (т.1 а.с.7).

Транспортний засіб автомобіль марки Toyota Hi Ace , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності державному підприємству Морський торговельний порт Южний , що підтверджено Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 від 12 березня 2009 року (т.1 а.с.89).

ОСОБА_3 - водій ДП Морський торговельний порт Южний , згідно Подорожнього листа службового легкового автомобіля, серія АПЛ №2013000806 17 січня 2013 року з 05:30 до 21:00 годин виконував роботу водія автомобіля марки Toyota Hi Ace , реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.91).

ОСОБА_1 є особою 3 липня 1955 року народження (т.1 а.с.8).

ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в комунальній установі Одеська обласна клінічна лікарня з 17 січня 2013 року по 26 квітня 2013 року включно, що підтверджено листками непрацездатності (непрацездатність тривала 2 місяці 26 днів) (т.1 а.с.10-13, 16-17).

ОСОБА_1 надано чеки на медикаменти та препарати датовані періодом лікування у 2013 році на загальну суму 4394,65 грн., виписки з медичної карти (т.1 а.с.16-17, 18-22, 24-53, 147-172).

Транспортний засіб автомобіль марки Toyota Hi Ace , реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зареєстрований, що підтверджено Полісом №АВ/9985117 від 14 жовтня 2012 року по 13 жовтня 2013 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (код страховика 132), страховик товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія Альфа-Гарант ; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життя і здоров`ю - 100000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.; страхувальник ДП Морський торговельний порт Южний (код ЄДРПОУ 04704790). (т.1 а.с.90).

16 січня 2014 року ТДВ страхова компанія Альфа-Гарант отримано повідомлення від ОСОБА_1 про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 17 січня 2013 року за участю застрахованого транспортного засобу, заяву ОСОБА_1 про страхове відшкодування (шкода, завдана життю та здоров`ю) зареєстровано 23 травня 2014 року (т.2 а.с.24, 25).

Товариством з додатковою відповідальністю Альфа-Гарант заяву ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування отримано 28 травня 2014 року за вхідним №12/2143, до заяви додано фіскальні чеки, що пов`язані з наданням медичної допомоги у зв`язку з випадком травмування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 17 січня 2013 року. Страховою компанією 26 вересня 2014 року за вихідним №12/2197/1 надано відповідь, за змістом якої не всі придбані медичні засоби, медикаменти та інші товари, які зазначені у фіскальних чеках, відповідають наданим до справи лікарським призначенням, тому врахувати їх вартість при підрахунку розміру страхового відшкодування збитків внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди травм неможливо. Страхова компанія звернулась до ОСОБА_1 з проханням надати документальне обґрунтування придбання частини товарів і медикаментів у наданих чеках, копії яких додано до відповіді, та повідомила, що розгляд питання щодо здійснення страхового відшкодування буде проводитись після отримання всієї підтверджуючої інформації (т.1 а.с.15).

11 листопада 2014 року між ТДВ страхова компанія Альфа-Гарант та ОСОБА_1 укладено Угоду, в якій узгоджено розмір спричиненого ОСОБА_1 матеріального та морального збитку за страховим випадком, що стався 17 січня 2013 року, складав 3150,00 грн. В Угоді ОСОБА_1 було підтверджено, що сума страхового відшкодування є остаточною та сторони не матимуть жодних фінансових або будь-яких інших претензій щодо розміру суми після сплати страхового відшкодування за страховим випадком, що мав місце 17 січня 2013 року (т.2 а.с.26).

18 листопада 2014 року ТДВ страхова компанія Альфа-Гарант складено Страховий акт №ЦВ/13/0053/1 за страховим випадком шкода, заподіяна життю та здоров`ю , потерпіла ОСОБА_1 ; розмір страхового відшкодування 3150,00 грн. Згідно розрахунку страхового відшкодування: страхова сума за Договором №АВ0009985117 від 8 жовтня 2012 року - 100000,00 грн.; страхова сума на дату складання розрахунку - 100000,00 грн.; загальний розмір витрат - 3150,00 грн., з них розмір шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого (купівля препаратів) - 3000,00 грн., розмір моральної шкоди - 150,00 грн.; франшиза - 0,00 грн.; сума страхового відшкодування - 3150,00 грн. (т.2 а.с.27,28).

Страхове відшкодування ТДВ страхова компанія Альфа-Гарант виплачене ОСОБА_1 в розмірі 3150,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №7284 від 18 листопада 2014 року (т.2 а.с.29).

Згідно Висновку №209 від 19 грудня 2016 року (експертиза по матеріалам справи) комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , 1955 року народження, проведеної експертами комунальної установи Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2016 року, у ОСОБА_1 була: поєднана травма голови, грудної клітки, живота, тазу, хребта, верхніх та нижніх кінцівок; закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, забій м`ягких тканин в лобово-тім`яній ділянці справа; закрита травма живота у вигляді розриву правої наднирки, заочеревна гематома; закриті переломи правої сідничної та лівої лобкової кісток без зміщення уламків; закрити переломи поперечних відростків 1,3,4,5 поперекових хребців; закрита травма лівого плечового суглоба у формі часткового ушкодження сухожилок надостної, підостної та підлопаткової м`язів, часткове ушкодження міжбугоркової зв`язки; великі розповсюджені синці в ділянці правого стегна, правої половини тіла, множинні садна в ділянці колінних суглобів. На час дослідження наслідками вказаних ушкоджень (отриманих в ДТП 17 січня 2013 року) став розвиток у потерпілої помірно вираженого обмеження рухів в лівому плечовому суглобі, що відповідно статті 88 а Таблиць відсотків втрати загальної працездатності до Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи становить 15% постійної втрати загальної працездатності. Тілесні ушкодження у ОСОБА_1 не були небезпечними для життя ні в момент спричинення, ні в наступному періоді, а викликали тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні (більш як 21 день) та стійку втрату загальної працездатності менш як на одну третину (15%), за цими критеріями згідно пунктів 2.2.2, 2.2.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (т.1 а.с.189-201).

Згідно Висновку №275 від 3 січня 2018 року (експертиза по матеріалам справи) комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , 1955 року народження, проведеної експертами комунальної установи Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2017 року, клінічний перебіг ушкоджень, отриманих в дорожньо-транспортній пригоді 17 січня 2013 року, ускладнився розвитком у потерпілої помірно вираженого обмеження рухів в лівому плечовому суглобі, енцефалопатії, вестібуло-атактичним синдромом, синкопальними станами та органічним еморціонально-астеничним розладом. Враховуючи локалізацію та характер переломів у гр. ОСОБА_1 на строк зрощення переломів мала потребу: в додатковому харчуванні строком на 6-ть місяців, до раціону якого входять продукти, що містять елементи кальцію; в повному до 6-ти місяців та частковому до 12 місяців сторонньому догляді. Лікування даних ушкоджень потребує курсів санаторно-курортної терапії - 1 раз на рік та курсів масаж (по 10 сеансів) 2 рази на рік; таке лікування доцільно проводити у відділах реабілітації хворих з ушкодженнями опорно-рухомого апарату санаторіїв Куяльник , Лермонтовський , Хмельник ; лікування не потребує процедур фізіотерапії. Згідно наданої медичної документації ОСОБА_1 на строк стаціонарного лікування в нейрохірургічному відділенні ОКЛ з 17 січня 2013 року до 1 лютого 2013 року та в подальшому амбулаторному лікуванні мала потребу в призначенні медикаментозних препаратів (наведено перелік); на строк зрощення переломів мала потребу в призначенні препаратів кальцію; вибір, форма, дозування лікарських препаратів та спосіб їх введення, строки їх призначення вирішуються лікуючим лікарем; питання ціни лікарських препаратів не знаходиться в компетенції експертизи (т.1 а.с.41-58).

Згідно Висновку №2/9/17 від 27 грудня 2017 року психологічної експертизи, складеного Бюро психологічних досліджень за заявою від 7 вересня 2017 року адвоката Щерблюка О.М., у ОСОБА_1 є зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її особистості та виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17 січня 2013 року в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області. ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17 січня 2013 року в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області. Вартість дослідження склала 2990,00 грн. (т.2 а.с.129-137, 138, 139).

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) працювала з 30 березня 2004 року по 31 січня 2017 року в ТОВ Діва Інвест Лтд (код ЄДРПОУ 32497255) на посаді бухгалтера (т.4 а.с.3-6, 14-15, 16-17).

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) працювала з 1 листопада 2010 року по 30 листопада 2016 року в ТОВ Діва Інвест (код ЄДРПОУ 35348015) на посаді бухгалтера (т.4 а.с.7-10, 14-15, 16-17).

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) працювала з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року в ПП Альтаїр АС (код ЄДРПОУ 33137909) на посаді головного бухгалтера (т.4 а.с.11-13, 14-15, 16-17).

ОСОБА_1 позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 17 січня 2013 року, пред`явлено до суду 22 грудня 2015 року, позовні вимоги збільшено та доповнено 17 травня 2018 року.

Дорожньо-транспортна пригода мала місце 17 січня 2013 року.

Особою, винною в дорожньо-транспортній пригоді є водій ОСОБА_3 , який в момент пригоди перебував у трудових відносинах з ДП Морський торговельний порт Южний , виконував свої трудові обов`язки, керуючи належним підприємству транспортним засобом.

Цивільно-правова відповідальність ДП Морський торговельний порт Южний як власника застрахованого транспортного засобу, учасника ДТП, була застрахована в ТДВ СК Альфа-Гарант на підставі Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/9985117, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю складав 100000,00 грн.

ОСОБА_1 перебувала на лікуванні (стаціонарному, амбулаторному) згідно листків непрацездатності з 17 січня 2013 року по 26 квітня 2013 року включно (до роботи 27 квітня 2013 року), тобто період непрацездатності становив 2 місяці 26 днів.

До позову ОСОБА_1 надано чеки аптек на медикаменти у період лікування 2013 року на суму 4394,65 грн., інші наявні в справі чеки стосуються періоду 2015 року.

ОСОБА_1 від водія ОСОБА_3 на лікування отримала 1500,00 грн.

Докази інших понесених ОСОБА_1 фактичних витрат на лікування та реабілітацію внаслідок дорожньо-транспортних пригоди (догляд, реабілітація, санаторно-курортне лікування тощо) не надано.

ОСОБА_1 є народженою 3 липня 1955 року, на момент дорожньо-транспортної пригоди їй було 57 років 6 місяців, отже ОСОБА_1 була особою пенсійного віку, перебувала на пенсії, але продовжувала працювати бухгалтером у вищевказаних підприємствах (ТОВ Діва Інвест Лтд , ТОВ Діва Інвест , ПП Альтаїр АС ).

З наданих суду апеляційної інстанції довідок з місця роботи, а саме з ТОВ Діва Інвест Лтд (код ЄДРПОУ 32497255), ТОВ Діва Інвест (код ЄДРПОУ 35348015), ПП Альтаїр АС (код ЄДРПОУ 33137909), даних Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) вбачається, що за місцем роботи у період з 17 січня 2013 року (дата дорожньо-транспортної пригоди, початок лікування тощо) і потому ОСОБА_1 (працювала бухгалтером) заробітна плата нарахована та виплачена в повному обсязі, будь-яких зменшень у виплатах у період проходження лікування не вбачається, рівно як і нарахувань та виплати лікарняних, отже втрата заробітку у спірний період як така не є доведеною.

Кримінальне провадження №12013170330000169 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, за фактом ДТП за участю водія ОСОБА_3 і пішохода ОСОБА_1 відкрито 17 січня 2013 року, двічі постановою слідчого провадження закривалось, в кінцевому результаті кримінальне провадження було закрито постановою слідчого 26 лютого 2014 року за відсутністю складу кримінального правопорушення (під час ДТП ніхто не отримав середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень). ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП за фактом ДТП, постанова суду в справі про адміністративне правопорушення від 26 березня 2014 року є чинною.

В ході розгляду цивільної справи в суді першої інстанції проведено у 2016 та 2018 роках комісійні судово-медичні експертизи за матеріалами наявної у ОСОБА_1 медичної документації, експерти дійшли висновку, що ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди 17 січня 2013 року завдано тілесних ушкоджень, що відносяться до середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я, також зазначено про 15% постійної втрати загальної працездатності ОСОБА_1 , вказано які медикаменти слід було приймати у зв`язку з лікуванням, який догляд та реабілітацію отримувати.

Проте, тяжкість тілесних ушкоджень визначено в рамках цивільної справи через три - п`ять років після події, це при тому, що кримінальне провадження слідчим остаточно закрито 26 лютого 2014 року за відсутністю складу кримінального правопорушення (під час ДТП ніхто не отримав середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень) і ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП за фактом ДТП, постанова суду в справі про адміністративне правопорушення від 26 березня 2014 року є чинною. Для кримінального провадження визначальним була тяжкість ушкоджень, отже слід виходити з того, що на момент прийняття рішення у кримінальній, а потому й у справі про адміністративне правопорушення, відсутніми були докази завдання ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень і ОСОБА_1 з цим погодилась.

Що ж до 15% постійної втрати загальної працездатності ОСОБА_1 , яка встановлена у 2016 році в рамках комісійної судово-медичної експертизи, то слід зазначити, що інвалідність, втрату працездатності, потребування особи в сторонньому догляді тощо встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, доказів висновків МСЕК щодо цих питань суду не надано.

Сама ОСОБА_1 , обґрунтовуючи погіршення стану свого здоров`я після ДТП, посилається на неправильність і неналежність надання їй медичної допомоги. Допустимим є те, що стан здоров`я ОСОБА_1 в тому числі й в силу віку (наразі 65 років) погіршився порівняно з тим, який вона мала до дорожньо-транспортної пригоди. Проте суду не надано доказів того, що погіршення стану здоров`я викликано виключно отриманим 17 січня 2013 року травмуванням, а не процесом лікування, дотримання рекомендацій лікарів, іншими хворобами, віковими змінами в організмі тощо.

Отже, безспірно приймати висновки наявних в справі комісійних експертиз при оцінці розміру шкоди, завданої здоров`ю, підстави відсутні.

Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст.1172 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст.3); об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5); при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (ст.22); у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів (ст.24).

Цивільно-правова відповідальність ДП Морський торговельний порт Южний , водім якого вчинено дорожньо-транспортну пригоду, на момент ДПТ була застрахована в ТДВ СК Альфа-Гарант .

16 січня 2014 року ТДВ СК Альфа-Гарант отримано від потерпілої ОСОБА_1 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 17 січня 2013 року, потерпілою надано копії документів на підтвердження завданої їй шкоди здоров`ю. 29 вересня 2014 року ТДВ СК Альфа-Гарант повідомлено потерпілу ОСОБА_1 про не прийнятність частини фіскальних чеків в силу не відповідності наданим до справи лікарським призначенням.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик ТДВ СК Альфа-Гарант та потерпіла особа ОСОБА_1 узгодили розмір страхового відшкодування та відповідно досягли згоди про його розмір та умови виплати, що підтверджено укладеною 11 листопада 2017 року Угодою про те, що розмір спричиненого ОСОБА_1 матеріального та морального збитку за страховим випадком, що стався 17 січня 2013 року, складає 3150,00 грн. Сторони Угоди підтвердили, що сума страхового відшкодування за ДТП є остаточною та сторони не матимуть жодних фінансових або будь-яких інших претензій щодо розміру суми після сплати страхового відшкодування за Полісом АВ/9985117 за страховим випадком, що мав місце 17 січня 2013 року. ТДВ СК Альфа-Гарант страхове відшкодування в сумі 3150,00 грн. виплачене 18 листопада 2014 року.

Звернувшись 22 грудня 2015 року до суду з позовом про відшкодування шкоди, ОСОБА_1 хоч і зазначила ТДВ СК Альфа-Гарант в якості відповідача, проте прохальна частина позовної заяви не містила жодних вимог до страхової компанії. Вперше вимоги до ТДВ СК Альфа-Гарант у ОСОБА_1 виникли 17 травня 2018 року (більше п`яти років після ДТП) з поданням до суду доповнених та уточнених вимог, при цьому ОСОБА_1 не зазначила, що саме входить в суму стягнення 100000,00 грн. у вимогах до страхової компанії.

Отже, ДП Морський торговельний порт Южний є особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану життю, здоров`ю третьої особи, становив 100000,00 грн.; ТДВ СК Альфа-Гарант за Законом та договором страхування відшкодовує в межах ліміту відповідальності шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особі; у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів; ОСОБА_1 надала ТДВ СК Альфа-Гарант докази витрат на придбання лікарських засобів, які були оцінені страховою та, за узгодженням, з потерпілою страхова компанія визнала доведеними втрати на купівлю препаратів на суму 3000,00 грн.

Додані по позову докази витрат на купівлю медичних препаратів у 2013 році не є іншими, ніж ті, що подані страховику чи ті, що підлягали поданню страховику, тому підстав для врахування таких наразі не має.

Щодо витрат на реабілітацію, санаторно-курортне лікування, лікування в домашніх умовах, медичне піклування тощо, то такі не мають підтвердження доказами як такі, що фактично понесені. Крім того, такі витрати у разі понесення також підлягали відшкодуванню ТДВ СК Альфа-Гарант в межах ліміту відповідальності страховика, однак не були заявлені ОСОБА_1 та відповідно оцінені ТДВ СК Альфа-Гарант ні при розрахунку страхового відшкодування за страховим випадком, що мав місце 17 січня 2013 року, ні потому. Розрахунок витрат в цінах 2018 року при тому, що подія мала місце 17 січня 2013 року і доказів фактичного понесення витрат на реабілітацію, санаторно-курортне лікування, лікування у домашніх умовах, медичне піклування немає, судом не приймається та, відповідно, не покладається на страхову компанію чи на підприємство (поза межами ліміту страхування).

Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим (ст.25), шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим (ст.26).

Так, згідно статті 25 Закону у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовують не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності.

Отже, шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, також відшкодовується страховою компанією в межах ліміту відповідальності, ОСОБА_1 не зверталась до ТДВ СК Альфа-Гарант для відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою працездатності (тимчасової втрати працездатності, чи стійкої втрати працездатності). На час розгляду справи в суді в справі були відсутні докази працевлаштування ОСОБА_1 . До суду апеляційної інстанції надано докази працевлаштування ОСОБА_1 в ТОВ Діва Інвест Лтд (код ЄДРПОУ 32497255), ТОВ Діва Інвест (код ЄДРПОУ 35348015), ПП Альтаїр АС (код ЄДРПОУ 33137909), із аналізу яких та даних Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) встановлено, що за місцем роботи у період з 17 січня 2013 року (дата дорожньо-транспортної пригоди, початок лікування тощо) і потому ОСОБА_1 (працювала бухгалтером) заробітна плата нарахована та виплачена роботодавцями в повному обсязі, будь-яких зменшень у виплатах у період проходження лікування не вбачається, отже втрата заробітку у спірний період як така не є доведеною.

ОСОБА_1 не надано висновку МСЕК про стійку втрату працездатності, складеного у відповідності Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 5 червня 2012 року №420.

Висновок №209 від 19 грудня 2016 року (експертиза по матеріалам справи) комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , 1955 року народження, проведеної експертами комунальної установи Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи не підміняє висновку МСЕК про стійку втрату працездатності.

З огляду на викладене, не мають підстав для задоволення вимог про стягнення в межах ліміту відповідальності з ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант та різниці з ДП Морський торговельний порт Южний втраченого заробітку (доходу) внаслідок зменшення працездатності на майбутній період, але не більше 3-х років в сумі 100521,00 грн.; втраченого заробітку (доходу) внаслідок зменшення працездатності за минулий період в сумі 107000,25 грн.; додаткових витрат, викликаних необхідністю постійного та тимчасового стороннього догляду в сумі 163500,00 грн.; вартості курсу санаторно-курортної терапії та масажу за 2013-2018 роки в сумі 213264,00 грн., всього вимог в загальній сумі 584285,25 грн.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю на стражданнях, яких фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (ч.1, п.1 ч.2 ст.23 ЦК України). Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч.2 ст.1167 ЦК України).

Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст.1172 ЦК України).

Відповідно до статті 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком (у випадках, передбачених підпунктами г і ґ пункту 41.1 та підпунктом в пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

ОСОБА_1 вимоги про відшкодування моральної шкоди пред`явлено 22 грудня 2015 року до ДП Морський торговельний порт Южний в розмірі 30000,00 грн.; в ході розгляду справи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди до цього ж відповідача 17 травня 2018 року збільшено до 200000,00 грн.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди обумовлено завданням фізичного болю на страждань, яких зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 17 січня 2013 року.

ТДВ СК Альфа-Гарант відповідно до статті 26-1 Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплачено ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, сума якої була узгоджена між страховиком та ОСОБА_1 як потерпілою особою, про що свідчить угода про розмір страхового відшкодування від 11 листопада 2014 року, що була виконана страховиком у повному обсязі (сума страхового відшкодування 3150,00 грн., з них витрати на купівлю препаратів 3000,00 грн., моральна шкода 150,00 грн.).

Різниця між фактичним розміром моральної шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в силу положень статей 1167, 1172, 1194 ЦК України покладається на ДП Морський торговельний порт Южний .

Відповідно до положень частини 3 статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отримання ОСОБА_1 ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди має місце, потерпіла перебувала на лікуванні в медичному закладі 2 місяці 26 днів, мала фізичний біль та страждання у зв`язку з ушкодженням здоров`я, що надає їй право на відшкодування моральної шкоди. З урахуванням положень частини 3 статті 23 ЦК України, Висновку №2/9/17 психологічної експертизи від 27 грудня 2017 року, обставин справи, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди 30150,00 грн., з них страховою компанією виплачено 150,00 грн., решта 30000,00 грн. підлягає стягненню з підприємства, водій якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Даний розмір моральної шкоди відповідає первісно визначеному ОСОБА_1 розміру грошового відшкодування моральної шкоди.

Крім того, положення статті 1193 ЦК України передбачають урахування, зокрема, вини потерпілого. ДП Морський торговельний порт Южний , водій ОСОБА_3 звертали увагу на необхідність врахування частини 2 статті 1193 ЦК України при визначенні розміру відшкодування шкоди, при цьому посилались на те, що пішохід ОСОБА_1 переходила дорогу не у встановленому місці. Дані обставини матеріалами справи не спростовано, постанова про закриття кримінального провадження містить посилання на те, що пішохід перетинала дорогу у не встановленому місці, водія ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог 12.3 Правил Дорожнього руху України, тобто ніде не вказано, що на ОСОБА_1 здійснено наїзд на пішохідному переході.

Оскільки психологічна експертиза була замовлена ОСОБА_1 для доведення вимог про відшкодування моральної шкоди, а такі вимоги підлягають задоволенню частково, то з ДП Морський торговельний порт Южний на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати на проведення психологічної експертизи в сумі 2990,00 грн.

Витрати на правову допомогу квитанціями про оплату таких витрат не підтверджуються.

В порядку статті 141 ЦПК України з ДП Морський торговельний порт Южний на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 1218,00 грн. в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 1 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Морський торговельний порт Южний , товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Альфа-Гарант , за участю третьої особи ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Альфа-Гарант про відшкодування шкоди - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного підприємства Морський торговельний порт Южний про відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства Морський торговельний порт Южний про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Морський торговельний порт Южний (код ЄДРПОУ 04704790) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на відшкодування моральної шкоди 30000 гривен 00 копійок.

Стягнути з державного підприємства Морський торговельний порт Южний (код ЄДРПОУ 04704790) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) витрати на проведення психологічної експертизи 2990 гривен 00 копійок.

Стягнути з державного підприємства Морський торговельний порт Южний (код ЄДРПОУ 04704790) на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1218 гривен 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова