Постанова

від 28.04.2021 по справі 921/374/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р. Справа №921/374/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Матущака О.І.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

явка учасників справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача-2 - не з`явився;

розглянув апеляційну скаргу Тернопільської міської ради за №1617/06 від 30.12.2020

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 суддя:

Сидорук А.М., м. Тернопіль, повний текст рішення складено - 29.12.2020

за позовом Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

до відповідача-1 приватного підприємства «Онікс» , Тернопільська область, смт. Велика Березовиця

до відповідача-2 Шманьківчицької сільської ради Чортківського району Тернопільська область, Чортківський район, с. Шманьківчики

про скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог .

05.06.2020 у Господарський суд Тернопільської області звернулась Тернопільська міська рада з позовом до приватного підприємства Онікс (далі по тексту - ПП Онікс ) та Шманьківчицької сільської ради Чортківського району Тернопільська область (далі по тексту - Шманьківчицької сільської ради ) про:

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34157472 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-1;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-1;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961717661101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-1;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34157913 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-2;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-2;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961744961101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-2;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34158609 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-3;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-3;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961784561101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-3;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34159180 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №4 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-4;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №4 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-4;

закриття розділ Державного реєстру речових прав за №1961818561101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №4 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-4;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34159948 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №5 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-5;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №6 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-5;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961860361101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №5 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-5;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34160436 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №6 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-6;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №6 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-6;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961887561101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №6 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-6;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34156146 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, воловик моноблок нижній за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 42;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, воловик моноблок нижній за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 42;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961717661101 відносно незавершеного будівництва, воловик моноблок нижній за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 42;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34156808 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, воловик моноблок південний за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 43;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, воловик моноблок південний за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 43;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961674361101 відносно незавершеного будівництва, воловик моноблок південний за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 43;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34161177 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, жомова яма №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-1;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, жомова яма №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-1;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961929561101 відносно незавершеного будівництва, жомова яма №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-1;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34161811 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, жомова яма №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-2;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, жомова яма №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-2;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961959961101 відносно незавершеного будівництва, жомова яма №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-2;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №34162533 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, жомова яма №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-3;

припинення в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, жомова яма №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-3;

закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1961998261101 відносно незавершеного будівництва, жомова яма №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-3.

Тобто зазначені вище позовні вимоги стосуються 11 об`єктів незавершеного будівництва, які на думку Тернопільської міської ради без наявності правових підстав зареєстровані за ПП Онікс , оскільки під час реорганізації товариства власників Поділля (далі по тексту ТВ Поділля ) шляхом приєднання до ПП Онікс порушено права пайовиків через порушення порядку оформлення правонаступництва реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств. Державним реєстратором не враховано, що у ПП Онікс на час реєстрації вищезазначених об`єктів відсутні правостановлюючі документи, які б посвідчували речові права на ці об`єкти, а також на розміщену під ними земельну ділянку, оскільки така відноситься до земель комунальної власності.

Правовими підставами позову зазначає ст. 1, п. 1, 2 ч. 1 ст. 2, п. 1, 4 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 12, ст. 18, ч. 1, 2 ст. 22, ч. 2 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, підпункт 11 пункту 1 розділу 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001, ст. 10 Закону України Про архітектурні діяльність , ст. 6, 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 18 Закону України Про основи містобудування , ч. 3 ст. 331 ЦК України, ст.ст. 83, 152 ЗК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції .

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 у задоволенні вищезазначеного позову відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд встановивши, що ПП Онікс є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов`язань ТВ Поділля в тому числі й на користування земельною ділянкою 7,1977 га та врахувавши наявність обов`язку державного реєстратора провести спірні реєстраційні дії згідно з рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2012 у справі №1915/11815/2012 дійшов до висновку, що права позивача не порушені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги .

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що:

1)суд першої інстанції не врахував, що під час реорганізації ТВ Поділля та приєднання до ПП Онікс останньому передавалися лише основні засоби, тобто майно, яке введене в експлуатацію, а не об`єкти незавершеного будівництва;

2)висновок місцевого господарського суду про дотримання державним реєстратором вимог закону не узгоджується з фактичними обставинами про те, що у ПП Онікс відсутні необхідні документи для проведення державної реєстрації спірних об`єктів незавершеного будівництва, а саме: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під такими об`єктами; документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач погодився з висновками місцевого господарського суду, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін. Доводи відзиву на апеляційну скаргу аналогічні висновкам місцевого господарського суду, що викладені у оскаржуваному рішенні.

В судове засідання 28.04.2021 преставники сторін не з`явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому в силу п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що рішенням загальних зборів членів товариства власників Поділля , яке оформлене протоколом від 31.10.2007 (а.с.92-96,т.1) вирішено:

1)припинити товариство власників Поділля шляхом його приєднання до приватного підприємства Онікс ;

2)затвердити передавальний баланс, який складений станом на 31.10.2007;

3)визначити, що приватне підприємство Онікс (код ЄДРПОУ - 30280995) після підписання передавального балансу стає правонаступником усіх без винятку прав та обов`язків майнових, корпоративних, податкових у відповідності до статей балансу припиненого товариства власників Поділля , що відображені станом на 31.10.2007;

4)визнати приватне підприємство Онікс правонаступником земель, що належать на праві колективної власності товариству власників Поділля , яке було правонаступником Агрофірми Поділля , що була власником державного акту на право колективної власності на землю від 1 вересня 1995 року серії ТР №0095 та земель державної власності, які були в користуванні Агрофірми Поділля та є законним правокористувачем товариство власників Поділля .

Згідно з актом від 21.01.2008 (а.с.97-101,т.1) товариство власників Поділля передало своєму правонаступнику приватному підприємству Онікс основні засоби серед яких: воловик моноблок нижній ферми №1 м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна (позиція 42); гноєсховища ферми №1-6 шт. 1 м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна (позиція 46); жомові ями 3 шт. ферма №11 м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна (позиція 63).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.15-26,т.1) вбачається, що 13.11.2019 вищезазначені об`єкти зареєстровані за ПП Онікс .

За підпунктом 11 пункту 1 розділу 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001, до об`єктів, що підлягають технічній інвентаризації та на які складаються інвентаризаційні справи і технічні паспорти, належать об`єкти незавершеного будівництва.

Згідно зі підпунктом 2 пункту 6 розділу 1 цієї Інструкції, технічну інвентаризацію проводять перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт. В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.

Підпунктом 1 пункту 3 розділу 3 вищевказаної Інструкції визначено, що під час проведення технічної інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт, здійснюється огляд наявних конструктивних елементів, проводяться проміри зовнішніх конструкцій та робиться ескіз з технічним описом. Матеріали технічної інвентаризації підшиваються до інвентаризаційної справи та на підставі них складається технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва, в якому зазначається місцезнаходження (адреса) об`єкта, дата проведення інвентаризації, опис наявних конструктивних елементів.

Отже на кожен об`єкт незавершеного будівництва окремо виготовляється інвентаризаційна справа та складається технічний паспорт.

Разом з тим суд першої інстанції не врахував, що витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.15-26,т.1) підтверджується, що реєстрація всіх спірних об`єктів відбулась на підставі одного технічного паспорта від 03.01.2018 (а.с.103-115.т.1), який виготовлений приватним підприємцем Будзик О.Б.

Дані технічного паспорта від 03.01.2018, в якому ці об`єкти відображені як незавершене будівництво, є лише одним із необхідних документів, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва, та не спростовують необхідності подачі всіх решти документів та дотримання процедури реєстрації об`єктів незавершеного будівництва.

Водночас, з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.15-26,т.1) вбачається, що реєстрація спірних об`єктів як незавершеного будівництва відбувалась не лише на підставі технічного паспорта, а також інших документів, а саме: Протоколу загальних зборів членів товариства власників Поділля , серія та номер:б/н, виданий 31.10.2007, видавник : ТВ Поділля ; Акту передачі основних засобів та оборотних коштів від товариства власників Поділля до приватного підприємства Онікс у відповідності до передавального Акту від 31 довтня 2007 року , серія та номер: б/н , виданий 28.01.2008, видавник: сторони: ТВ Поділля , ПП Онікс ; передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 31.10.2007, видавник: сторони: ТВ Поділля , ПП Онікс .

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції Закону №340-IX від 05.12.2019 ) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав. Дія абзацу третього цієї частини не поширюється на випадки використання таких відомостей у судових спорах, пов`язаних з визнанням чи поновленням речових прав.

Отже, вказаною статтею установлено спростовну презумпцію відомостей, унесених до ЄДР.

Тому, перевіряючи обгрунтованість доводу апеляційної скарги про те, що під час реорганізації ТВ Поділля шляхом його приєднання до ПП Онікс останньому передавалися лише основні засоби, тобто майно, яке введене в експлуатацію, а не об`єкти незавершеного будівництва, які не відносяться до основних засобів, апеляційний господарський суд зазначає, що відображення у передавальному акті від 21.01.2008 певних об`єктів без з`ясування їх правової природи, не є безумовною підставою їх приналежності до основних засобів підприємства, а також вважати, що такі є саме об`єктами незавершеного будівництва.

Так, частиною третьою статті 331 ЦК України (в редакції Закону №3201-IV від 15.12.2005 ) передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

Зважаючи на ці обставини, законодавець передбачив спеціальні правила для реєстрації права власності на об`єкти незавершеного будівництва, які прописав у ст. 331 ЦК. Відповідно до її положень за загальним правилом право власності на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту закінчення будівництва, а до цього особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які було використано у процесі будівництва.

Але в тих випадках, коли об`єкт будівництва планується відчужувати (передати), власник зобов`язаний зареєструвати право власності на об`єкт, що передається (це зазначено в ч. 3 ст. 331 ЦК: у разі потреби особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва ).

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягає право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта. (частина 1 статті 27-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно з пунктами 64, 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва.

Зважаючи на наведені норми права та особливий правовий статус об`єкта незавершеного будівництва, який передбачений законодавством, вбачається, що набуттю права власності на такий об`єкт передує проведення державної реєстрації цього об`єкта на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна , проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

Тобто набуття особою права власності на об`єкт незавершеного будівництва залежить не лише від об`єктивних (встановлених законом підстав), а й суб`єктивних факторів (як-от волевиявлення суб`єкта щодо проведення за ним державної реєстрації на об`єкт власності).

Отже, державна реєстрація не є способом набуття права власності, а є лише засобом підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі визначених законом документів.

Таким чином, апеляційним господарським судом встановлено, що станом до 21.01.2008 (момент складення передавального акта) ТВ Поділля не вчинило жодних дій щодо проведення державної реєстрації за собою права власності на незавершене будівництво спірних об`єктів.

Судом першої інстанції не з`ясовано правовий статус майна, реєстрація якого є предметом оскарження в даній справі, а тому без врахування аналізу вищепереліченого законодавства та обставин по справі помилково зроблено висновок про правовий статус майна, що передавався до статутного фонду як об`єкта незавершеного будівництва, а звідси і помилкового висновку, що позивач в установленому законом порядку набув право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Відтак, відповідачем-1 не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено обставин існування об`єктів незавершеного будівництва, як специфічних об`єктів на момент реорганізації ТВ Поділля шляхом приєднання до ПП Онікс .

Отже, з цих фактичних обставин суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що на момент складення передавального акту від 21.01.2008 спірні об`єкти не були зареєстровані як об`єкти незавершеного будівництва за товариством власників Поділля , право власності на які реєструється органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

З цих підстав апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта про те, що під час здійснення реєстраційних дій, які оскаржуються в даній справі, державний реєстратор не дотримався вищезазначених приписів законодавства.

У період з 21.01.2008 по 13.11.2019 (з якого ПП Онікс вважає себе власником об`єктів незавершеного будівництва і до моменту їх державної реєстрації за ПП Онікс ) законодавство, яким врегульовано порядок оформлення речових прав на нерухоме майно, неодноразово змінювалось, проте зі збереженням законодавцем загальних вимог щодо обов`язковості здійснення державної реєстрації речового права, тобто дотримання визначеними нормативними актами певної процедури.

У постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі №909/472/18, від 29.04.2020 у справі №911/1455/19, від 20.05.2020 у справі №911/1902/19 викладено правовий висновок про те, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав . При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Наведене є втіленням запровадженого в Україні у сфері обігу нерухомості принципу внесення , в силу якого право, яке підлягає реєстрації, виникає в момент такої реєстрації.

Відповідний правовстановлюючий документ (правочин (договір), акт тощо) є підставою для переходу до особи прав на нерухомість, тобто породжує відповідні зобов`язання з передачі майна, а безпосередньо набуття особою усіх повноважень власника (володіння, користування, розпорядження) відбувається в момент внесення до реєстру відповідного запису про державну реєстрацію отриманого речового права.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ПП Онікс , стверджуючи про набуття права власності на спірні об`єкти незавершеного будівництва ще у 2008 році, не надало доказів вчинення ТВ Поділля передбаченого законодавством комплексу послідовних юридично значимих дій з оформлення відповідного права, які б свідчили про завершення юридичного складу набуття права на незавершене будівництво. Відповідно, ТВ Поділля на час приєднання до ПП Онікс теж не мав зареєстрованого права власності на незавершене будівництво.

Окрім того, місцевий господарський суд не врахував, що зі змісту листа Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради за №1088/14 від 28.05.2020 (а.с.27,т.1) та листа Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради за №101/27 від 03.06.2020 (а.с.28,т.1) вбачається, що на момент проведення спірних реєстраційних дій ПП Онікс не зверталось за виготовленням дозвільних документів на проведення підготовчих та будівельних робіт по спірних об`єктах, а дозвільні документи на наявність адресних номерів управлінням не видавались.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що права Тернопільської міської ради на земельну ділянку під спірними об`єктами, державна реєстрація яких оскаржується у даній справі, - не порушені, оскільки ТВ Поділля , яке реорганізувалось шляхом приєднання до ПП Онікс (відповідач-1), є правонаступником Агрофірми Поділля , якому, в свою чергу, на підставі державного акта серії ТР №0095 від 1 вересня 1995 року на праві колективної власності належала земля площею 7,1977 га, в тому числі під спірними об`єктами, а тому останні споруджувались (зводились) за наявності достатніх правових підстав.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною четвертою статті 2 Закону України Про власність (в редакції Закону №2544-12 від 07.07.1992; із змінами, внесеними згідно із Законом №2690-12 від 14.10.1992) передбачено, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Статтею 20 Закону України Про власність (в редакції Закону №697-XII від 07.02.1991 ) передбачено, що суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про підприємства в Україні (в редакції Закону №887-XII від 27.03.1991 ) відповідно до форм власності, встановлених Законом України Про власність , можуть діяти, серед іншого, колективні підприємства, засновані на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації.

На момент видачі Агрофірмі Поділля державного акта серії ТР №0095 від 1 вересня 1995 року земельні відносини регулювались Земельним кодексом УРСР, який діяв до 01.01.2002.

Відповідно до статті 3 ЗК України в редакції, чинній на час видачі державного акта на право колективної власності на землю (далі - ЗК України 1990 року), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (стаття 5 ЗК України 1990 року).

Відповідності до статей 22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Водночас форма державного акта у цей період визначалась постановою Верховної Ради України №2201-ХІІ від 13.03.1992 Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею , що передбачав додаток №1 до державного акта на право колективної власності на землю - список членів товариства.

За п. 2.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №43 від 04.05.1999, до державного акта на право власності на земельну ділянку, що видавався товариствам усіх видів або співвласникам, обов`язково додавався затверджений список членів цього товариства або співвласників.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Указом Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Отже, відповідно до зазначених указів паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, зокрема, колективним сільськогосподарським підприємствам.

Передання земель колективної власності у приватну власність іншої юридичної особи, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок.

Така правова конструкція гарантувала захист прав та інтересів учасників і працівників юридичної особі, якій на праві колективної власності належала земля.

У відповідності до статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

На виконання Указу Президента України №62 від 29.01.2001 Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки та відповідно до Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство №2114-XII від 14.02.1992 Міністерством аграрної політики було ухвалено наказ №63 від 14.03.2001 Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств , яким визначалися загальні засади та процедуру передачі правонаступникам майнових прав і обов`язків за зобов`язаннями реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства та документальне оформлення правонаступництва.

Зокрема, пунктом 13 наказу Міністерства аграрної політики №63 від 14.03.2001 передбачено, що при реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

Аналіз наведеної норми дозволяє дійти до висновку, що за наслідками реорганізації колективного підприємства шляхом його приєднання воно припиняє свою діяльність як юридична особа, а його члени припиняють членство в ньому та набувають право на отримання майнового паю, реалізуючи його у самостійно визначеному порядку.

За таких обставин землі колективної власності повинні мали бути розподілені між учасниками та працівниками юридичної особи, якій це право колективної власності на землю належало, та не могло передаватися на праві приватної власності іншому підприємству, в даному випадку ПП Онікс .

Оцінюючи обсяг прав, які могли перейти до ПП Онікс , суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам .

Відповідно до статей 328 та 329 Цивільного Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, на момент державної реєстрації за ПП Онікс права власності на спірні об`єкти, реєстрація яких є предметом оскарження в даній справі, відповідач-1 не був ані власником зазначених земельних ділянок, ані землекористувачем на законних підставах, а тому суд першої інстанції дійшов до безпідставного висновку, що спірні об`єкти зареєстровані за відповідачем-1 за наявності достатніх правових підстав (зокрема наявності будь-яких прав на землю).

Заперечення відповідача-1, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, стосовно преюдиційності постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2012 у справі №3/21-271, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2012, постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 у справі №108702/11/9104 (а.с.118-119,т.1), яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 25.06.2014 (а.с.120-121,т.1) та рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2012 у справі №1915/11815/2012 (а.с.88-89,т.1), яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27.12.2012 в частині правонаступництва ПП Онікс , відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на необхідність врахування в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України правового висновку, який викладений у пунктах 7.10, 7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19 (12-17гс20) про те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність правонаступництва є правовою оцінкою, яка не має преюдиційного значення. Відповідно до частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що до проведення спірних реєстраційних дій, рішенням Тернопільської міської ради №7/26/163 від 08.08.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 15,0 га для облаштування індустріального парку за адресою вул. Микулинецька.

За цією адресою знаходяться спірні об`єкти, реєстрація яких є предметом оскарження в даній справі, що сторонами не заперечується та підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.15-26,т.1), а тому обгрунтованими є доводи апелянта про те, що на момент реєстрації спірних об`єктів ПП Онікс не було виділено земельної ділянки.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Так, зокрема, відповідно до статті 5 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень об`єктами нерухомого майна є житлові будинки; квартири; будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення.

Таким чином, нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення.

Особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу як незавершеного будівництвом нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна. Позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва - спір, який пов`язаний з порушенням цивільних прав іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

У зв`язку з цим помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що спірними реєстраційними діями не порушується право Тернопільської міської ради на земельну ділянку площею 15,0 га для облаштування індустріального парку за адресою вул. Микулинецька, проект якої затверджений рішенням Тернопільської міської ради №7/26/163 від 08.08.2018, а відтак і що таке підлягає судовому захисту в даній справі.

Слід зазначити, що рішення Тернопільської міської ради №7/26/163 від 08.08.2018 чинне, ніким не скасоване, а тому відповідно до статті 144 Конституції України є обов`язковими до виконання на відповідній території.

У частині другій статті 26 Закону України №1952 (у редакції, чинній до 16.01.2020) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України №1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України №1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України №1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі №914/1201/19, від 23.06.2020 у справах №906/516/19, №905/633/19, №922/2589/19, від 30.06.2020 у справі №922/3130/19, від 14.07.2020 у справі №910/8387/19, від 20.08.2020 у справі №916/2464/19 та від 28.10.2020 у справі №10963/19, від 11.02.2021 у справі №911/1530/19, від 03.03.2021 у справі № 913/175/20, які враховуються судом в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Водночас колегія суддів зазначає, що у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Предметом позову у цій справі по суті є скасування державної реєстрації прав щодо спірних об`єктів за відповідачем-1 у зв`язку з відсутністю в державного реєстратора достатніх підстав для їх проведення (здійснення).

Разом з тим, згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи №912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи №910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Окрім заявлених вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідних записів щодо спірних об`єктів, позивачем заявлено ще й похідні вимоги про припинення в Державному реєстрі речових прав права власності ПП Онікс на спірні об`єкти та закриття відповідних розділів у цьому ж реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже ГПК України прямо передбачає можливість (обов`язок суду) розгляду похідних позовних вимог разом з основними, але не встановлює спеціального порядку і?х вирішення чи підстав для безумовного задоволення залежно від обґрунтованості основних позовних вимог.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Оскільки апеляційним господарським судом встановлено, що в ПП Онікс , як заявника, на момент реєстрації спірних об`єктів були відсутні всі передбачені законом документи (в тому числі: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом; документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта), то відповідно державна реєстрація речового права на об`єкт незавершеного будівництва, порушує речове право на земельну ділянку позивача,а похідні позовні вимоги підлягають також задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги .

З огляду на наведене, аргументи відповідача-1 про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що не відповідають встановленим обставинам по справі.

Доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції, що тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020, із задоволенням апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019 ), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач сплатив 23 122,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, що підтверджується платіжним дорученням №569 від 01.06.2020 (а.с.14,т.1) та 34 683,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням №1391 від 16.11.2020 (а.с.39,т.2).

У зв`язку з цим, враховуючи задоволення апеляційної скарги позивача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про необхідність відшкодування за рахунок відповідача 23 122,00 грн. судового збору за подання позовної заяви 34 683,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Тернопільської міської ради за №1617/06 від 30.12.2020 - задоволити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 у справі №921/374/20 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги Тернопільської міської ради.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34157472 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-1.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-1.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961717661101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-1.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34157913 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-2.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-2.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961744961101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-2.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34158609 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-3.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-3.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961784561101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-3.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34159180 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №4 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-4.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №4 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-4.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961818561101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №4 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-4.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34159948 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №5 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-5.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №6 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-5.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961860361101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №5 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-5.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34160436 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №6 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-6.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, гноєсховище №6 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-6.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961887561101 відносно незавершеного будівництва, гноєсховища №6 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 46-6.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34156146 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, воловик моноблок нижній за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 42.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, воловик моноблок нижній за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 42.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961717661101 відносно незавершеного будівництва, воловик моноблок нижній за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 42.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34156808 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, воловик моноблок південний за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 43.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, воловик моноблок південний за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 43.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961674361101 відносно незавершеного будівництва, воловик моноблок південний за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 43.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34161177 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, жомова яма №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-1.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, жомова яма №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-1.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961929561101 відносно незавершеного будівництва, жомова яма №1 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-1.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34161811 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, жомова яма №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-2.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, жомова яма №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-2.

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961959961101 відносно незавершеного будівництва, жомова яма №2 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-2.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №34162533 від 13.11.2019 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, жомова яма №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-3.

Припинити в Державному реєстрі речових прав права власності на незавершене будівництво, жомова яма №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-3;

Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1961998261101 відносно незавершеного будівництва, жомова яма №3 за ПП Онікс , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна, будинок 63-3.

Стягнути з приватного підприємства Онікс (Україна, 47724, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Велика Березовиця, вул. Степана Бандери, 26, код ЄДРПОУ - 30280995 ) на користь Тернопільської міської ради (Україна, 46001, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Листопадова, будинок 5, код ЄДРПОУ - 34334305 ) 23 122,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з приватного підприємства Онікс (Україна, 47724, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Велика Березовиця, вул. Степана Бандери, 26, код ЄДРПОУ - 30280995 ) на користь Тернопільської міської ради (Україна, 46001, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Листопадова, будинок 5, код ЄДРПОУ - 34334305 ) 34 683,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати накази в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

О.І. Матущак

Повний текст постанови складено 30.04.2021.